стрибнути на головну сторінку  
 ::: головна сторінка ::: форуми ::: мапа сайту ::: статистика ::: відпочинок :::
Українські Карпати
РЕГІОН 
ТОПОГРАФІЯ 
ГІДРОГРАФІЯ 
КЛІМАТ 
ФЛОРА 
ФАУНА 
ОХОРОНА ПРИРОДИ 
ПРО КРАЙ 
Карпати туристські
МАТЕРІАЛИ 
ТРАНСПОРТ 
КАРТИ 
СПОРЯДЖЕННЯ 
МАРШРУТИ 
РЕПОРТАЖІ 
ВИПАДКИ 
ВІДПОЧИНОК 
ПОГОДА 
РІЗНЕ 
Друзі та партнери


   ::: ГОЛОВНА /
 
>>> ФОРУМИ > "Фото-форум"   
 
Увага! Старайтеся розміщувати свої повідомлення у форумах, які співпадають за тематикою (не розміщайте, наприклад, оголошення про купівлю-продаж у загальному форумі). Повідомлення: невідповідні тематиці форуму чи сайту, рекламно/комерційні, образливого змісту, які містять ненормативну лексику, будуть витиратися адміністратором без обговорення.
Умовні позначення:
     нові повідомлення:  - свіжіші за дві доби;  - одну добу;  - 6 годин
      - старе повідомлення.


до початку форуму ::: список форумів ::: перейти в

[ U popa bula sobaka ] повідовив(-ла) -
Текст повідомлення: А кто вам разрешил спорить, что есть "Рівна" или какая-то "Руна"? Существует только "РОВНАЯ".
І бить другово НЄ МОЖЄТ, еслі только нє пайті навстрєчу пажєланіям трудящіхся і нє пєрєімєновать єє, напрімєр, в "Пік дваждигєроясацілістічєкавокуку рузоводства Анни Ладані".

Взагалі-то, ще до кінця 80-их багато хто саме так і казав: кУнь, пУп, нУж, Ун, гнУй, пУдлий, пУзно, рУно, і навіть гУн...
Причому цей звук був дуже мінливий в залежності від району Закарпаття:
на Іршавщині вимовляли практично як німецьке "u:" ( gru:n, u:ber);
на Тячівщині, Перечинщині, Березнянщині (тобто аборигени згадуваної гори) - як "у";
на Рахівщині - "і";
в селах півночі Ужгородського району - здебільшого як "о".
Також в багатьох закарпатських друкованих виданнях початку 20-го століття зустрічав вживання для даного звуку спеціальної літери поруч з літерами "і", "и" та "ы".

...А кагда прішлі асвабадітєлі, всєм било висачайше пріказано гаваріть чєрєз "О".
Не уподібнюймося до них.
Все спілкування на дану тему
  1. <<< до початку теми <<<
    [ U popa bula sobaka ]
    додав(-ла) zanuda 00:37:06 18/12/2007
    А кто вам разрешил спорить, что есть "Рівна" или какая-то "Руна"? Существует только "РОВНАЯ".
    І бить другово НЄ МОЖЄТ, еслі только нє пайті навстрєчу пажєланіям трудящіхся і нє пєрєімєновать єє, напрімєр, в "Пік дваждигєроясацілістічєкавокуку рузоводства Анни Ладані".

    Взагалі-то, ще до кінця 80-их багато хто саме так і казав: кУнь, пУп, нУж, Ун, гнУй, пУдлий, пУзно, рУно, і навіть гУн...
    Причому цей звук був дуже мінливий в залежності від району Закарпаття:
    на Іршавщині вимовляли практично як німецьке "u:" ( gru:n, u:ber);
    на Тячівщині, Перечинщині, Березнянщині (тобто аборигени згадуваної гори) - як "у";
    на Рахівщині - "і";
    в селах півночі Ужгородського району - здебільшого як "о".
    Також в багатьох закарпатських друкованих виданнях початку 20-го століття зустрічав вживання для даного звуку спеціальної літери поруч з літерами "і", "и" та "ы".

    ...А кагда прішлі асвабадітєлі, всєм било висачайше пріказано гаваріть чєрєз "О".
    Не уподібнюймося до них.


до початку форуму ::: список форумів ::: перейти в


 


Пошук



 
 ::: головна сторінка ::: форуми ::: мапа сайту ::: статистика ::: відпочинок :::