|
::: ГОЛОВНА / РЕГІОН / Закарпатська область / Берегівський район ::: |
Берегівський район 22 січня 1946 року утворено Берегівський округ з центром у місті Берегово. З 1953 року округ одержує статус району. Площа району – 802 кв. кілометри. Населення – 85,1 тис.чол. Берегівський район знаходиться у південно-західній частині Закарпатської області. На півночі він межує з Мукачівським районом, на сході – з Іршавським та Виноградівським, на заході – з Ужгородським районом, на півдні і південному заході проходить кордон України з Угорською Республікою. Національний склад: угорці – 56971 чол. або 67,7% українці – 21584 чол. або 25,47% росіяни – 2881 чол. або 3,4% інші – 4,27% На території району розташовано 44 населених пунктів, підпорядковані 28 сільським, 1 селищній та 1 міській радам. Поверхня Берегівського району має переважно рівнинний рельєф, який на сході переходить в масиви Карпат. По території, району протікають ріки Боржава, Тиса, канали Берке та Чорний Мочар. З корисним копалин тут є поліметалічні руди, барити, алуніти, вугілля, будівельні матеріали, зокрема перліти. Район вкрито густою сіткою шосейних шляхів. По території району також проходить залізнична лінія Чоп-Батьово-Виноградів. Мережа установ культури і мистецтва Берегівського району складається: з 44 закладів клубного типу, 41 бібліотеки, 4 дитячих мистецьких шкіл, Угорського драматичного театру ім.Д.Іейша, 4 музеїв на громадських засадах. Відродження народного мистецтва, розвиток художньої самодіяльності та організацію дозвілля населення району забезпечують Районний центр культури і довкілля, міський будинок культури "Геолог", 2 сільських будинки фольклору (сс.В.Береги, Квасово), Центр дозвілля (с.Берегуй-фолу), 12 сільським будинків культури, 4 міським та 19 сільським клубів, 4 клуби-бібліотеки. В закладах культури клубного типу працює 60 чоловік, з яких 54 забезпечують культурно-освітню діяльність. В клубних установах району працюють 365 клубних формувань з кількістю учасників 4313, з них 229 – гуртки художньої самодіяльності, в тому числі 101 дитячих. Три колективи носять звання "народний". Клубними закладами організовуються культурно-масові замоди з нагоди відзначення державних, релігійних, традиційних свят та урочистостей. Щорічно прводяться фестиваль "Бережський тиждень", осінній фестиваль "Золота осінь", народні свята винозбирання, свята урожаю, Міжнародний конкурс дитячої художньої творчості "Природа очима дітей" до дня пам’яті Чорнобильської катастрофи, обласний фестиваль виконавців угорської пісні. Художниками та майстрами народного декоративно-прикладного мистецтва створено творче об’єднання "Берег", до складу якого входять Заслужений художник України Г.А.Горват, члени спілки художників України Й.Гарані та П.Вереш, народні майстрині М.Профус, І.Дерцені, роботи яких неодноразово експонувались на всеукраїнських та обласних виставках. 41 бібліотекою 1-і централізованої бібліотечної системи залучено до читання 38,47% населення. Читачам видається 620,4 тис. примірників видань. В бібліотеках району працює 68 чол. Освітні заклади В дитячих школах естетичного виховання навчається 760 учнів, навчально-виховний процес здійснюють 109 викладачів. В Берегівському районі функціонує 55 навчально-виховних закладів, в яких навчається 12230 учнів. Різні типи навчальних закладів максимально задовільняють потреби населення району. Це, зокрема, дві гімназії (з українською та угорською мовами навчання), два ліцеї, три навчально-виховні комплекси "Школа-сад", школа-інтернат та інші. Учні гімназії, завдяки високій професійній майстерності педагогів, є переможцями різних міжнародних, всеукраїнських олімпіад та конкурсів. Наприклад, випускники - гімназії з угорською мовою навчання Товт Ференц був переможцем IV етапу Всеукраїнської олімпіади з математики та учасником Міжнародної олімпіади, яка проводилася в Сеулі (Південна Корея). Велика заслуга у досягненні таких високих результатів належить вчителю гімназії Балажі Борбалі Золтанівні. З метою професійної орієнтації учнів у Великоберезькій, Варівській та Батьовській ЗОШ І-ІІІ ступеня створено класи з профільним навчанням (ткацька справа, тракторна справа, овочівництво та виноградарство, оператори ЕОМ). В 1996 році в селі Яноші розпочав свою діяльність сільськогосподарський ліцей, в якому поряд із середньою освітою учні здобувають спеціальність. А саме, водії автотранспортних і тракторних засобів, електрозварювальники, бухгалтерський облік, швеї та машинопис з основами діловодства. Враховуючи національний склад населення у районі створені належні умови для навчання дітей на рідній мові. Є 14 шкіл з українською мовою навчання, 29 шкіл з угорською мовою навчання та 12 шкіл з кількома мовами навчання. Поглибленню знань, розвитку здібностей та практичних навичок школярів сприяє робота позашкільних закладів району - Будинку дитячої творчості та дитячої юнацької спортивної школи. Випускникам загальноосвітніх шкіл району створені сприятливі умови для продовження навчання у вищих навчальних закладах. Так, у Берегівському СПТУ-11 проводиться підготовка таких спеціалістів, як кравець, пекар-кондитер, кухар, офіціант, столяр, маляр-штукатур, слюсар-сантехнік, газозварник. У районі діють Закарпатський угорський педінститут на 230 студентів /57 викладачів/, Берегівське медичне училище на 533 студентів /32 викладачі/, СПТУ — 11 на 587 студентів /61 викладач/. На базі Берегівської ЗОШ № 1 І-ІІІ ст. відкрито філію Ужгородського інституту інформатики економіки і права. Лікувальні заклади району представлені таким чином: - обласна психіатрична лікарня на 500 ліжко-місць /412 чол. персоналу/;
- центральна районна лікарня на 466 ліжкомісць /1110 чол. персоналу, в т.ч. 199 лікарів/;
- дільнична лікарня у с. Вари на 15 ліжкомісць /37 чол. персоналу/;
- 16 лікарських амбулаторій /112 чол. персоналу/;
- 24 ФАПів /75 чол. персоналу/;
- дитячий ревмокардіологічний санаторій у смт. Батьово.
На підприємствах району реалізуються слідуючі інвестиційні проекти: - - ТОВ "Яблуко" (с.Вари) створено для виробництва фруктових соків. Кошторисна вартість проекту складає 1118,4 тис дол.США.
- ТОВ ''Закарпатполіметали'' реалізуються інвестиційний проект по видобутку кольорових металів. Кошторисна вартість проекту – 4 млн.дол.США, які вже залучені в повному обсязі.
- ТОВ "Лісоіндустрія" реалізує інвестиційні проекти по заготівлі та поглибленій переробці деревини. Кошторисна вартість проекту складає 419,9 тис.дол.США.
- розроблено бізнес-план план по іноваціному проекту на будівництво цеху по виробництву вспученого перліту та виготовлення з нього виробів на Берегівському кар'єрі (с.Мужієво) кошторисною вартістю 2 млн. грн;
- в поточному році буде розпочато інвестиційні проекти ЗАТ "Барит України" по добуванню та переробці баритної руди на Берегівському родовищі (с.В.Бийгань). Кошторисна вартість проекту складає 6.9 тис.дол. США.
В 2000 році вже реалізовано на внутрішній ринок продукції, на суму 3.0 млн. грн. та на експорт її відправлено на загальну суму 32,7 тис. дол. США. У поточному році очікується впровадження інвестиційних проектів на ВАТ "Укрпроджест Берегівська швейна фабрика", що дозволить запустити нову лінію для пошиття верхнього одягу. Завершується договірний процес між ЗАТ "Берегівський радіозавод" та фірмою "Flextronics International", результатом якого має стати інвестиційний проект вартістю понад 250 тис.дол.США по налагодженню випуску радіоелектронної техніки на існуючих виробничих площах підприємства. Станом на 1 січня 2001 року в ЕДРПОУ району нараховується 1097 суб'єктів, 95,1% яких є юридичними особами. У складі суб'єктів за формами власності 53,2% становлять підприємства колективної форми власності, 31,1% – приватної, 14,0% – державної та 1,7% припадає на суб'єкти, що є власністю юридичних осіб інших держав. За галузевою структурою 25,5% загальної кількості суб'єктів складають підприємства і організації торгівлі і громадського харчування, на промисловість припадає 13,2%, сільське господарство 23,9%, будівництво – 4,67%, виробничі види побутового обслуговування населення 3,27%, інші галузі – 29,6%. За організаційно правовими формами господарювання переважають товариства з обмеженою відповідальністю та приватні підприємства, відповідно, 21,3% та 13,0% загальної кількості. Для району характерна відносно велика кількість фермерських господарств – 195 одиниць (або 17,8%). В результаті реорганізації 13 колишніх КСП створено 31 сільськогосподарське товариство. В 2000 році у районі діяло 349 сільськогосподарських підприємств, з яких 3 державних, 34 господарських товариств, 305 селянських (фермерських) господарств. В районі працюють 30 промислових підприємств. Найбільшими з них є: ВАТ "Дослідно-експериментальнмй завод", ВАТ "Укрпроджест – Берегівська швейна фабрика", ЗАТ "Берегівський радіозавод", ТзОВ "Автоагрегатний завод Меркурій", Батьовський комбінат хлібопродуктів, Боржавський хлібокомбінат, СП "Хох-Берег", СП "Спорт-реквізит", ДП "Мужіївський золоторудник", ТзОВ "Бон-"Тон", СП "Керамнадра" та інші. Серед закладів туристично-рекреаційної галузі в сільській місцевості діють наступні об'єкти: - санаторій-профілакторій "Косино" розташований у зеленій зоні за 17 км. від районного центру. Відвідувачам надається комплекс лікувально-оздоровчих послуг, серед яких оздоровлення лікувальними водами, бальнеотерапія, фітотерапія, соляні інгаляції та багато ін.
- прекрасні умови для індивідуального і сімейного відпочинку в літній період можуть надати бази відпочинку "Енергетик" в с.Н.Ремети і "Боржава" в с.Боржава”. Крім купання в річці Боржава, до послуг відвідувачів – кемпінгові будинки для проживання, їдальня, бар, сауна, розважальні атракціони.
| Джерело інформації: Офіційна сторінка Закарпатської області
|
|
Коментарі
|
Коментування доступне тільки зареєстрованим користувачам.
Якщо Ви зареєстровані на сайті - введіть свій логін і пароль у формі аутентифікації нагорі сторінки
(якщо Ви логуєтеся з чужого комп"ютера - приберіть галочку "пам'ятати мене" і тоді, навіть якщо забудете
прикінці роботи натиснути кнопку "Вийти", Ваша автентифікація на цьому комп'ютері знищиться як тільки
Ви закриєте вікна броузера з відкритими сторінками karpaty.com.ua).
Якщо не зареєстровані - зареєструйтеся.
Коментарі до цієї статті
|
pilip повідомив(-ла) 09.07.2007 10:52 Добро пожаловать!
Ресторанно-гостиничный комплекс "Жайворонок" расположен в живописном уголке Закарпатья в г.Берегово на склоне горы, с живописной природой и богатыми виноградниками, примерно в трех километрах от границы с Венгрией и в 300-ах метрах от известного бассейна с термальной водой спортивно-оздоровительного комплекса "Закарпатье".
Комплекс "Жайворонок" предлагает Вам:
- Спальный коттедж, который по своей комфортабельности не уступает европейскому уровню, номера оборудованы кондиционерами, кабельным телевидением, ванными комнатами с горячей водой круглосуточно.
- Ресторан, где на выбор венгерская, закарпатская кухня, фирменные блюда (бетяр левеш, боб-гуляш, рубцы, банош, армянский шашлык и т.д.)
- Винный дегустационный зал с подвалом, длиной 50 м, которому более 300 лет, с ассортиментом местных закарпатских вин и широким выбором закусок к вину.
- Пивной бар с современным дизайном под боченок, широкий выбор пива украинских производителей (чопованное) и закусок к пиву (бастурма, рыба, домашние гренки)
- Русская баня на дровах с массажным кабинетом, залом для отдыха с камином, бассейном и водопадом родниковой воды, находящееся в пещере. Именно здесь Вы сможете снять физическое и эмоциональное напряжение.
- Автостоянка под охраной, которая обеспечит комфортабельное пребывание вашего автомобиля.
http://zhayvoronok.com.ua yurazzz повідомив(-ла) 05.09.2006 07:46 СКО JE! klasnuj hotel', luwe tu tam na dovho zastranew! nazva "dyrdom Romashka" lol lol lol Cytrus [guest] повідомив(-ла) 10.02.2006 13:58 так, є готель непоганий, Жайворонок, сауна і все таке
<a href="http://galaxis.com.ua">готель Жайворонок</a> улька [guest] повідомив(-ла) 05.01.2006 15:31 Дуже цікава розмова! Я шукаю дані про термальні джерела у Берегово.Думаю, якщо ви так добре знаєте про ці місця, зможете мені щось розповісти.
Взагалі, цікаві такі "незашмальцьовані" факти історії нашої землі, як от про замки,що ви тут писали.Знаєте, набридло вже читати ті ж історії про ті ж Олесько, Підгірці ітп.Соромно за те що знання "нашої території" часто обмежується навязаними фактами із радянської енциклопедії.А насправді, навіть найменше село має свої легенди, ісорично значущі місця, містичні оповіті... СКО [guest] повідомив(-ла) 24.05.2005 23:36 Хлопці, а готель нормальний є у Берегово? zanuda повідомив(-ла) 09.05.2005 22:16 2 MIshka:
Мішка без емоцій - Береґово - українське місто вже як 60 років, не в останню чергу завдячуючи Йосипу Віссаріоновичу.
І перші українці там з’явились приблизно тоді. Власне і місто Beregsza'sz ніколи до 1945 року Береговим не називалось, навіть за чехів.
Угорці того міста - дуже толерантний народ і подібні наїзди зайві. І не треба ними прикривати власне небажання вивчати мови мешканців міста і їхніх предків.
Краще ти б боровся за українськомовність споконвічно української Слобожанщини. Мішка [guest] повідомив(-ла) 07.05.2005 23:20 Я САМ із Берегова!!!!
Я є Українець і живу в цьому місті і дісно тут важко без угорської мови але я живу незнаючи її і хочу сказати що тут таких стає все більше...Любі мої УКРАЇНЦІ прошувас памятайте одне Берегово є і буде Україною і ніяка мадярота його від нас не забере...
МАдяри прошувас тепер публічно перестаньте брати(красти) наш бензин...
Хочу сказати що Українцям тут дуже важко а мадярота нас постійно пригнічує...В магазинах треба говорити на угорській і це Україна...Тут в місті з 9 шкіл 3 Українські...
Зветаюся до Берегівчан дайте разом будемо боротися за Берегово...
Запрошую всіх приїджати до нас в наше рідне містечко, Україно ми на тебе чекаємо...
Тут можна прожити без знання угорської якщо ви патріот і хочете жити... zanuda повідомив(-ла) 21.04.2005 23:38 Поправка до попередньої замітки: Озерний замок (To'va'r) розташовувався не на південь, а на захід від села Деда (Дідово).
Крім згаданого замку на території сучасного Берегівського р-ну в різні часи існувало ще три замки:
1. Замок «Мале Мукачево» (Kis Munka'cs)— на території сучасного села Гут (Gu't, за совка — Гораздівка). Перша згадка відноситься до 1317 року. Початок занепаду — після пограбування в 1566 року.
2. Замок «Боржава» (Borsova) — на південь від села Вари (200м від угорського кордону, поблизу злиття річки Боржава з Тисою). Замок існував ще в доугорський період Закарпаття. Вперше замок згадується в літописі Анонімуса, який описує захоплення його полководцем Арпадом в 896 році: «Замок Боржава був штурмований і на третій день взятий боєм, стіни — зруйновано, а солдат їхнього вождя Шалана, яких він там знайшов, забивши у кайдани, повів до замку Гунґ (Ужгородського - зануда)».
Проте вже в 11 столітті замок був відбудований і став головним замком Боржавського жупанату (Borsova megye). Остнній раз згадується замок в 14 столітті. В пізніші часи, камені замку були використані для будівництва інших споруд в поселенні Вари.
3. Замок «Мінта» (Minta) — на східній околиці села Квасово. Перша згадка відноситься до 1390 року, коли король Сигизмунд подарував село разом із замком синові Дьердя Надьмігайї — майстрові Яношеві. Замок був зруйнований в 1564 році, коли цісарські війська на чолі з Швенді Лазарем взяли його штурмом.
Кам’яні руїни замку стоять дотепер. zanuda повідомив(-ла) 21.04.2005 21:37 А ще в с. Деда Берегівського р-ну, крім піщаних пляжів, був власний замок.
На південній околиці села, за декілька сот метрів до теперішнього угорського кордону, ще за часів династії Арпада, коли довкола були непрохідні ботота, на пустоші Кірва (Kirva puszta) стояв Озерний замок (To'va'r). Хоч укріплення мало всього 25 метрів в діаметрі, воно відігравало значну оборонну роль, оскільки замок був практично неприступний: довкола замку були вириті два глибокі заповнені водою рови, між якими було також два оборонних вала. Але головне, дістатись до замку можна було тільки подолавши мости довжиною декілька сот метрів. Мостів була два один з заходу, другий з сходу: один довжиною в 300 метрів, інший — 250. Мости стояли на сваях, які були набиті в болото. Зруйнувавши ці мости замок ставав відрізаний від навколишнього світу, і відповідно — непрступний.
Перша згадка про замок відноситься до 1274 року. Але він стояв на невеличкому пагорбі, де наступні дослідження знайшли стоянку часів неоліту. В 19 столітті місце, де розміщався замок, був неодноразово перекопаний, шукачами скарбів, оскільки народні легенди переказували, що замок довший час був місцем перебуванням грабіжників.
Цікаво, що ще на кадастер-плані за 1865 рік, картограф позначив не тільки місце де зназодився замок, але й домалював (певно дофантазував) його конкретний вигляд разом з вежею.
Зараз тут луки і пасовиська, болота довкола колишнього замку осушені, хоч певним, що не погрязнеш в болото можна тільки в літні місяці.
Дотопер збереглися оборонні вали і рови. eraservsv повідомив(-ла) 21.04.2005 12:39 Я виріс в Берегові. Чудове місто. Без знання Угорської там дійсно важко.
Багато цікавих місць як-от: 3-метровий водоспад шириною 30м на ріці Божава в 12 км від Берегова - супер-чудове місце для відпочинку і місце проведення міжнародного фестивалю Arena.
Золоторудні на горі і там же Каштанова роща не менше 2 га площі. Я там восени 2004 за 3 години назбирав 10 кг чистої ваги їстівних каштанів (смакота).
Пісчани кар'єр у Дідові 7 км від Берегова - може замінити навіть відпочинок на море. Пісчані пляжі, чисте повітря, тиша (поряд проходить лиш дорога місцевого значення), прозора і глибока вода, яка на кінець травня без проблем прогрівається до 25 гр. і тримає до кінця серпня.
Я ще забув про мєлові печери в горі біля шахт. Риби у ставках навалом (сазанів до 5 кг ловив),
Білих грибів у лісах ще більше (минулого року 80 білих за 5 годин назбирав).
Приїзжайте туди відпочивати - не пожалкуєте
Ах, да.... Термальна вода з-під землі, 35 градусів і більше. Корисна і з лікувальними властивостями, якою наповнений Берегівський басейн і термальні басейнчики у Косині (20 км від міста) zanuda повідомив(-ла) 02.02.2005 23:40 Щодо помилок і річки Верке, то не тільки сайт дає там промахи, а й, наприклад, славна кілометровка совкового Ґенштабу (М-34-142) — висота точки злиття річок Верке та Чорна Вода (Серне) вказано — 160,7м, замість 106,7м. Там же висота на р. Чорна Вода біля Ґаті 160,6 замість 106,6 (?).
Останні цифри взагалі під сумнівом, бо, навіть, якщо кресляр карти допустив дві механічні помилки підряд (що дуже можливо), то все одно виходить що вода в Чорній Воді (Серне) по їхнім даним має текти з заходу на схід, хоч на ділі тече в протилежному напрямку. Саша [guest] повідомив(-ла) 02.02.2005 18:31 Через Берегово протікає канал Верке а не "Берке", уважніше будь-ласка. Маріна [guest] повідомив(-ла) 11.01.2005 16:33 Я цим літом відпочивала в санаторії "Карпати", в Мукачівському р-ні, і їздила в термальні джерела в м.Берегове, в цій статті про ці джерела нічього немає, нажаль zsolti [guest] повідомив(-ла) 14.12.2004 14:20 A Beregszász járás az jó hely :-)) zanuda повідомив(-ла) 09.09.2004 19:53 Szerintem, ezt az oldalt magyarra is ke'ne leforditani Petyenka [guest] повідомив(-ла) 06.09.2004 18:34 Beregszász magyar város volt és remélhetőleg még sokáig az is marad! kamilla повідомив(-ла) 13.06.2003 14:56 Дана стаття є цікавою. Я мешкаю в Закарпатській області, а про Берегівський район так докладно не знала. Я була в м.Берегові, воно чудове, старовинне місто. Але, якщо ви не вмієте розмовляти угорською, то тут Вам легко заблукати. На Закарпатті Берегівське медичне училище є одним з найкращих медичних навчальних закладів. Воно випускає гарних спеціалістів.
Сам Берегівсьий район є цікавим, проїжджаючи через його населені пункти здається, що Ви в іншій країні.
|
|
|
|