стрибнути на головну сторінку  
 ::: головна сторінка ::: про сайт ::: форуми ::: мапа сайту ::: статистика ::: відпочинок :::
Українські Карпати
РЕГІОН 
ТОПОГРАФІЯ 
ГІДРОГРАФІЯ 
КЛІМАТ 
ФЛОРА 
ФАУНА 
ОХОРОНА ПРИРОДИ 
ПРО КРАЙ 
Карпати туристські
МАТЕРІАЛИ 
ТРАНСПОРТ 
КАРТИ 
СПОРЯДЖЕННЯ 
МАРШРУТИ 
РЕПОРТАЖІ 
ВИПАДКИ 
ВІДПОЧИНОК 
ПОГОДА 
РІЗНЕ 
Друзі та партнери


   ::: ГОЛОВНА / РЕГІОН / Закарпатська область / Воловецький район :::

Воловецький район

Площа – 544 кв.км.
Населення – 27,5 тис. чол.

98% жителів– українці, 1,3 % - росіяни, 0,9 % - національні меншини.

Воловецький район - гірський район північної частини Закарпаття. Він межує зі Сколівським районом Львівщини, Великоберезнянським, Свалявським та Міжгірським районами Закарпатської області.

Воловеччина є частиною етнографічного району бойківщини, однієї із трьох відомих історико-етнографічних груп українських Карпат, гуцулів, бойків, лемків, що мають істотну відмінність у побуті, звичаях, обрядах і матеріальній культурі.

Історія

Перші письмові згадки про Воловець відносяться до ХV століття. Документи свідчать, що його землі належали феодалам Перені і Білкеям. У ХVII столітті майже вся Воловеччина була підпорядкована Мукачівській домінії. В 1728 році Воловець було передано графу Шенборну.

Воловеччина з райцентром у Воловці стала районом у 1946 році. 1962 року, у зв’язку з укрупненням адміністративних одиниць у Союзі РСР, Воловеччину було віднесено до Свалявського району. Указом Верховної Ради УРСР від 4 січня 1965 року, коли всі 13 районів Закарпаття було відновлено, Воловеччині також повернуто статус району.

Двом селищам і 13 сільським радам Воловеччини підпорядковано 26 населених пунктів.

Інфраструктура

Через Воловеччину пролягають шосейна автострада Київ-Чоп, дорога республіканського значення Н.Ворота-Міжгір’я, електрифікована залізнична лінія Москва-Чоп, Газопроводи Уренгой-Помари-Ужгород та Уренгой-Західний кордон із газокомпресорною станцією на перевалі Мончил поблизу смт. Воловець, яку звели німецькі фахівці, нафтопровід "Дружба", високовольтні лінії електропередач "Мир" і "Братерство" та інші комуніцації.

У Воловці працюють райвузли поштового та електро зв’язку, в населених пунктах 11 поштових відділень і 2 телеграфи, у Жденієві та Н.Воротах є відділення акціонерного комерційного агропромбанку "Україна" та відділення Ощадного банку України.

Бізнес та інвестиції

Промисловість району - це закрите акціонерне товариство "Воловецький лісокомбінат", відкрите акціонерне товариство "Вича" /виробництво продовольчих товарів/, товариство з обмеженою відповідальністю "Полімер-техніка" та "Інструментальник" у Воловці, деревообробна фабрика "Бескид", шляхова будівельна організація, акціонерне товариство "Агробуд", Ремонтно-транспортне підприємство в с. Нижні Ворота, підприємство "Елос" у Жденіеві із цехом у с. Буковець /виробництво ортопедично-травматологічного інструментарію/, ряд інших малих підприємств.

Серед об’єктів народного господарства - район електромереж, хлібокомбінат, залізнична станція і силова тягова підстанція, автотранспортне підприємство "Електрон-Сервіс", управління житлово-комунального господарства, що розташовані в райцентрі, ряд інших об’єктів.

Завдяки Указу Президента України "Про спеціальну економічну зону Закарпаття", Закону України " Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області" в районі залучено інвестиції на такі підприємства як ЗАТ "Воловецький лісокомбінат", ТОВ ДОФ "Бескид", ТзОВ "Карбук", ТзОВ "РМШ". За рахунок інвестицій в районі створено 399 робочих місць.

Підприємством ЗАТ "Воловецький лісокомбінат" за участю американського інвестора буде запущено в дію Жденіївський цех переробки деревини, а також буде введено в експлуатацію комплекс обладнання по переробці деревини шпилькових поряд.

Ключовою діяльністю інвестиційних проектів є поглиблена переробка деревини.

Поряд з цим підготовлено матеріали для отримання інноваційного кредиту Воловецьким хлібокомбінатом для придбання нового обладнання для випуску макаронних виробів та міні-пекарні.

В районі побувало ряд іноземних підприємців, які ознайомились p такими об'єктами як ЛОК "Форель", ЛОК "Пікуй", т/б " Плай", Жденіївським заводом "Електрон".

Справжньою прикрасою Воловця стали введені підприємцями І.Мадярем та І.Бираком мотель "Надія" та готельний комплекс "Вікторія".

Агропромисловий комплекс району включає 16 селянських /фермерських/ господарств, І сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Карпати", Гірсько-Карпатська дослідна станція. Закарпатського НДІ агропромислового виробництва, 6973 дворогосподарства громадян, які займаються тваринництвом та картоплярством.

Крім цього, наукові співробітники ГКДС та лабораторії гірського картоплярства Українського НДЇ картоплярства та овочівництва Західних регіонів України, що в Нижніх Воротах, займаються селекційною роботою та виведенням нових високоврожайних сортів картоплі. У районі розгалужена мережа закладів ветеринарної медицини, зокрема, у ВоловцІ розташована районна лікарня ветеринарної медицини, у Жденієві та Нижніх Воротах - дільничні ветлікарні, у Біласовиці, Гукливому та Розтоці - ветеринарні дільниці. У Воловці діє державна ветеринарна лабораторія та ветаптека.

Освіта і культура

Район має досить розвинуту соціально-культурну сферу. Освітня мережа - це школа-інтернат і 4 загальноосвітні школи І-ІІІ ступенів, 12 шкіл І-ІІ ступенів і 12 - І ступенів, у яких близько 500 освітян навчають і виховують майже 5 тисяч учнів, а також 24 дошкільних закладів, філіал Міжгірського ПГУ, 3 школи-мистецтв, 2 дитячо-юнацькі спортивні школи, районний центр позашкільної роботи і дитячої творчості.

Культосвітня мережа Воловеччини - це районний Будинок народної творчості і дозвілля, 6 центрів культури і дозвілля, 5 Будинків народної творчості, 2 будинки фольклору, 2 будинки "Просвіта", централізована бібліотечна система із центральною районною бібліотекою, районною біблілтекою для дітей та юнацтва, 27 сільськими бібліотеками-філіалами. В районі діють 4 колективи, які мають звання-народного. При районній центральній бібліотеці діє громадський музей.

У районі діють 29 культових споруд УПЦ /Московський патріархат/, 11 греко-католицьких храмів УГКЦ, один молитовний будинок Союзу вільних християн віри Євангельської.

Неоціненними пам’ятками культури й духовності на території району є культові споруди ХVIII століття у селах Котельниця, Задільське, Гукливий, XIX століття – в селах Тишів, Абранка, Капличка у селі Верхні Ворота, збудована на честь скасування панщини у 1646 році.

Охорона здоров’я

Охороною здоров’я воловеччан опікуються 65 лікарів і 230 медпрацівників середньої кваліфікації центральної районної лікарні і районної поліклініки, дільничних лікарень у Н.Воротах та Жденієві, лікарських амбулаторій у В.Воротах, Біласовиці і Розтоці, 24 фельдшерсько-акушерських пунктів. В районі працюють санітарно-епідеміологічна станція, 3 аптеки, аптечні пункти при амбулаторіях та ФАПах.

Торговельне обслуговування воловеччан здійснюють підприємства торгівлі споживчої кооперації, фірми "Барва", Воловецької акціонерної торгової організації та численні суб’єкти підприємницької діяльності.

Географія і природно-ресурсний потенціал

Бідність гірської Воловеччини на продуктивні земельні ресурси компенсується природніми багатствами. Це листяно-хвойні ліси, в яких зростають переважно смерека і ялиця, бук,ясен і явір. Урочище Росішний, що у Нижньоволовецькому лісництві, багате буковими пралісами. Гірські хребти від Пашківців аж до Високого Каменя /поблизу Підполоззя/ - це флористичний заказник " Пікуй", де під охороною багато цінних рідкісних рослин, у т.ч. лікарських. Пам’ятка природи, Високий Камінь, славиться тим, що його крутосхили найвищий у Карпатах ареал вростання дуба скельного і сосни чорної. Зустрічаються у Верховинських лісах і такі релікти,як тис ягідний /урочище Кочилово/, кедр, дуб, бук і ін. Багаті рідкісними цілющими травами /зокрема, арнікою гірською/ альпійські луки, конвалією , білоцвітом весняним, підсніж-ником - лісові масиви, пізноцвітом освіннім і шафраном весняним -долини. Серед багаторічних трав зустрічаються дивоквіти - гладіолуси дикі. Ці і ряд інших рослин занесені до Червоної Книги і охороняються законом.

Окрасою і багатством лісів є благородні олені і козулі, ведмеді і лисиці, куниці і білочки. Живуть тут дикі свині, рисі, вовки. Щебече у верхів’ях дерев різноманітне птаство. У малодоступних урочищах любителям природи інколи таланить зустріти чорних лелек.

Всі річки Воловеччини-- притоки Латориці, що бере початок на схилах Верховинського хребта, з-під Верецького перевалу. Вона дала назву селу Латірка, що розкинулося по обидва береги її русла, яке з плином набирає повноводності. До неї вливаються річечки Башта, Славка, що протікають через В.Ворота, Качурка /Верб’яж, Завадка/, Вича / Гукливе, Воловець/, Жденіївка / Жденієво/ та інші водойми, що беруть початок .у верхів’ях гір. Вони мають стрімку течію, круті береги, нещирокі долини.

Із риб, що живуть у гірських річках, є річкова і райдужна форель. За межами району й області відомий форелевий заказник "Оса" у форелевим інкубатором, який упродовж десятка літ зарибнює водні артерії Воловеччини і продає мальків багатьом природопримножуючим організаціям.

На Воловеччині є 7 мінеральних джерел. Найвідоміше з них в урочищі Занька. Тривалий час тут працювали купальні, утримувані лісокомбінатом.

Клімат Воловеччини помірно континентальний, однак суворіший ніж у низовинних районах. Весна починається тут пізніше, а зима - раніше на 2-3 тижні. Заморозки тривають до перших днів травня. Зима настає у другій половині листопада, сніг випадає у другій половині грудня. Якщо в низинах Закарпаття сніговий покрив нестійкий, глибина його 30-40 см, то на території Воловеччини він набагато глибший і стійкіший /в горах нерідко до 2 метрів/, а танення починається у березні-квітні. Морози сягають інколи нижче -30°С. В ущелинах високогір’я латки снігу біліють інколи й до середини літа.

Багата Воловеччина дарами природи - малиною, суницею, чорницею, ожиною, лісовим горіхом, грибами, іншими плодами.

Краса верховин, цілющість гірського повітря і нині слугують індустрії туризму. Лікувально-оздоровчі комплекси "Плай" у Воловці, "Форель" - у Жденіеві, "Пікуй" - у Біласовиці, туристична база "Думка" та пансіонат "Смерічка" у селі Гукливий та готель "Плай" в смт. Воловець одночасно можуть прийняти понад 650 відпочиваючих. Ось уже понад десяток літ основний контингент приїжджаючих на оздоровлення - це жителі регіону, ураженого радіацією чорнобильського лиха.

Відпочиваючих,а також спортсменів приваблюють у "асніжені гори” які оснащені канатно-буксирувальними підйомниками на схилах біля ЛОК "Форель" у Жденієві, ЛОК "Пікуй" у Біласовиці та поблизу села Подобовець Міжгірського району.

Відомі люди краю

Верховинський край багатий талановитими, діяльними особистостями, які прославились у літературі, мистецтві, суспільно-політичному житті. Це письменники Лука Дем’ян з с.В.Ворота, Олекса Улинець з с.Тишів, Василь Щерицький - депутат Чехословацького парламенту 20-30 рр. із с.Лази, Василь Пагиря із с.Щербовець, Федір Могіш та Марія Ігнатишин із с.Скотарського, поетеса Софія Малильо та Іван Грига -депутат сейму Карпатської України з Верхніх Воріт. Далеко відомі за межами Воловеччини співачка Віра Баганич із смт. Воловець, Заслужений артист Білорусії Юрій Павлишин, академік Георгій Калитич з Біласовиці; ректор УжНУ, академік Володимир Сливка із Тишова; генерал-лейтенант міліції Іван Мотринець. У Воловці виросли і отримали путівки в життя Антон Антонович Лявинець, доктор медичних наук, професор, очолює Міжнародний центр реабілітації важкохворих дітей в м. Будапешт і Іван Антонович Лявинець - єпископ греко-католицької церкви Чеської Республіки.

 Джерело інформації: Офіційна сторінка Закарпатської області
 


 
Коментарі

Коментування доступне тільки зареєстрованим користувачам.

Якщо Ви зареєстровані на сайті - введіть свій логін і пароль у формі аутентифікації нагорі сторінки (якщо Ви логуєтеся з чужого комп"ютера - приберіть галочку "пам'ятати мене" і тоді, навіть якщо забудете прикінці роботи натиснути кнопку "Вийти", Ваша автентифікація на цьому комп'ютері знищиться як тільки Ви закриєте вікна броузера з відкритими сторінками karpaty.com.ua).

Якщо не зареєстровані - зареєструйтеся.
Коментарі до цієї статті
yyv75 повідомив(-ла) 12.05.2010 12:00
Здається для відпочинку у Карпатах будинок з всіма зручностями (смт.Воловець Закарпатської обл.) Будинок розташований безпосередньо біля підніжжя гір. Гори покриті хвойними і листяними лісами. Є можливість екскурсій до водопаду Шипот, Синєвірського озера, термальних вод, тур на квадроциклах ...
тел.80681864578 http://yuray.ho.com.ua
sstebaev повідомив(-ла) 29.04.2007 10:49
Hа рахунок відділень акціонерного комерційного агропромбанку "Україна" - бажано поправити, а то можно ще й не так зрозумiти....
yurazzz повідомив(-ла) 05.09.2006 07:43
Вичар в клубі - блискотека!
Гудаки прийшли здалека.
Люде збіглиса до клубу -
видіти, шо з того буде.
Хочуть знати, шо то "діско",
шо гримить так, шо то блискать.

Нараз загасили світло,
дали звук - заграли Бітли.
Заревали "АС DС",
як збісний медвідь у лісі.
Ко зайшов у клуб на "Татрі"?
А, то співать Сюзі Кватро!
Скачуть гудаки по сцені,
ги корови недоєні.

Головов трясе Олена,
розкапчана, издушена.
Кивать шовдарьом Марґіта,
затерпнутов в ґатьох рітьов.

Пороззувалиса панки –
мичуть довкола топанки.
Чути сопух сливовиці.
Брейк танцюють на гузиці
вуваляні, як пацята,
піонери, жовтенята,
комсомольці, циганчата.
Плафон сиплеса у клубі,
бубен дуркать ми у грудьох,
облаки уже розбиті,
двирі вувергли на квїтя,
стульці летять, ги би піря,
розтрепані на паздіря!
В лампаші фляшками мичуть,
жони міліцішту кличуть.
Врискать Шоні, реве Пішта,
гойкать п'яний міліцішта.
Запалили вже фірганки,
рокери са б'ють на ґанку.
Металішти Шоні й Пішта
на кров збили міліцішту...
Доста було блискотеки –
я вже думам за патику.
Доста було "МоdernТаlking",
не біру'ю! Дайте покуй!
Доста грати рок-н-роли
шалені, ги збісні пчоли.
Як заграли "Status Quo" –
в печунках ня запікло.
Як загойкав Фред Меркурі -
сполошив сусідські кури.

З хижі лає Дюрі-бачі,
реве жона, діти плачуть...
Вубіг церкувний куратор -
розбив балтов трансформатор,
стяв сулак из елетриков.
Голова прибіг з мотиков.
Вшиток народ занімів:
стіни впали, клуб згорів.
Ко устиг - утік дому,
скачучи, як кенгуру,
через цеглу, вальки, скло,
через заспаной село.

Поброджений серед клубу
міліцішта зберать зуби.
Сегінь хлоп, не мав серинчу:
зубох довкола - як рінча.

В понедільок на манковах
храмлють рокери до школи:
руки в фачлику на шиї,
зуби - в жмені, лиця - сині.
Каже вчитель: "Шо за фрас!
Була школа - став коргаз!"

То не хиба, же ми хромі.
В п'ятницю на танкодромі
розонанджиме, як пекло
иші ліпшу блискотеку.
horizon [guest] повідомив(-ла) 03.03.2006 15:05
Проживание в частном доме со всеми удобствами. Недалеко от вокзала. Транспортные услуги - к подъемникам в с. Подобовец и Пилипец каждый день автобусом, автомобиль по желанию. Прокат лыж. Инструктаж по катанию.
Тел. +380509785537, +380509665176, +380505587489

катя [guest] повідомив(-ла) 06.01.2006 23:18
Допоможіть!!! Потрібна інформація про турбазу "Форель" в Жденієво (наявність місць та умови )
lilized повідомив(-ла) 18.01.2005 01:40
http://dkz.info/ru/resorts/
Там є адреси і телефони закарпатських турбаз. Нажаль далеко не всіх.
gryzelda [guest] повідомив(-ла) 26.12.2004 19:48
Підкажіть, будь-ласка, телефон турбази "Думка" в Гукливому. Дякую.
Nazarius [guest] повідомив(-ла) 15.12.2004 11:16
Допоможіть!!! Потрібна інформація про турбазу "Форель" в Жденієво (наявність місць та умови бронювання після Нового року). Заздалегідь дякую.
Robert [guest] повідомив(-ла) 12.11.2004 22:54
szukam miejsca w którym mogłbym spędzic nowy rok z żoną i dziećmi jak również pojezdzić na nartach.
Byłbym wdzięczny za informacje.
Pozdrawiam
Robert Stawowski

tvino [guest] повідомив(-ла) 12.01.2004 12:22
Очень интересная и познавательная статья!
Очень заинтересовала турбаза Думка, подскажите,пожалуйста , контактный телефон.
Спасибо!
SkyWalker [guest] повідомив(-ла) 30.06.2003 21:46
Пошук готелю або турбаза у Воловці.


Вхід

На превеликий жаль, система Вас не упізнала :-(

   логін
   пароль

пам'ятати мене

На сайті (1): rost1487.
Пошук

Вебкамера
Верховина


 
 ::: головна сторінка ::: про сайт ::: форуми ::: мапа сайту ::: статистика ::: відпочинок :::