Іршавський район

Площа – 0.9 тис.кв.км.
Населення – 103.6 тис.чоловік, в тому числі 10.3 тис.чоловік – в місті Іршава.

Іршавський район знаходиться в центральній частині Закарпатської області.
Район налічує 47 населених пунктів, які входять до складу 1-ї міської і 25-ти сільських рад. Районному центру Іршава надано статус міста у 1982 році. Більша частина території лежить у долині річки Боржава, у передгір’ї Карпат.

90% населення складають сільські жителі, 98.1% - українці. Серед неукраїнського населення -росіяни (0.9), угорці (0.3),словаки (0.3).

Історія

Іршавський район утворений у 1949 році. До того населені пункти району входили до Параморозької та Березької жупи.

Заселення території, що входить до Іршавського району почалося в епоху неоліту (V тисячоліття до нашої ери). Про це свідчать археологічні знахідки на околицях Іршави, на /Іозянській горі, біля сіл Чорний Потік, Ільниця, Арданово.Унікальною пам’яткою є Колоднянські Кургани,які відносяться до культури праслов’ян, яку ще називають Куштановицькою культурою. Біля села Ільниця в урочищі Вацок у І-ІІ століттях знаходилася стоянка німецьких племен.

На території району збереглися руїни Бронецького і Довжанського замків, а також городища в Арданові, Білках та на горах Баданів та Стремтура, що на околицях Іршави. Їхня історія пов’язана із стародавньою Римською імперією.

Архітектурними пам’ятками нашої минувшини є дерев’яні церкви ХVІ—ХVІІ ст. в селах Дешковиця, Івашковиця і /Іокоть. В цих церквах, збудованих без єдиного гвіздка, зберігаються стародавні рукописні книги та ікони.

Єдиним у Європі зразком сільської садибної архітектури середньовіччя є Довжанський замок. Збудований на фундаменті зруйнованого деревяного замку у ХVІІ—ХVІІІст. він тривалий час був літньою резиденцією графа Ласло Телекі. На відпочинок і на полювання сюди любили навідуватися представники европейської знаті. Місцеві селяни уміли створити прекрасні умови для прийому гостей. Вони не тільки утримували дорогих коней, але і будували спеціальні дороги для полювання. Ці дороги проходили серединою схилів гір і, ідучи по них, вершник міг добре бачити як вершину, так і підніжжя хребтів.

Жителі Довгого та навколишніх сіл відрізнялися не тільки любов’ю до роботи, але і свободолюбством, і вільнодумством. У 1514 році частина жителів села брала участь в антифеодальній війні під проводом Дердя Дожі. У визвольній війні венгерського народу 1703-1711 років теж брали участь жителі Іршавського району. 7 червня 1703 року на /Іемацькому полі, що неподалік Довгого відбувся бій погано озброєних куруців на чолі з Томашом Есе проти регулярної австрійської армії. На честь 200-річчя цієї події на кошти жителів села та довколишніх сіл у 1902 році в центрі села на братській могилі, де поховано 50 загиблих повстанців, споруджено пам’ятник. Увінчував його двоголовий бронзовий орел, якого ще задовго до масового вивезення кольорових металів за кордон було знято за симуляцію символу імперії.

До пам’яток історії та культури району належать дві церкви села Імстичево, збудовані у ХVІІІ ст. Михайлівська церква-монастир св.Отців Василіан та церкви святої Богородиці. Унікальною є Михайлівська церква в с.Ільниця. Збудована вона із величезних каменів-валунів у 1707 році. Товщина її стін доходить до 120 см. А церква у селі Доробратово цінна в історичному плані тим, що її розписував один із засновників закарпатської школи живопису Йосип Бокшай. Найсучаснішою модерною церквою в районі є Довжанська римо-католицька церква,освячена весною 2000 року.

Економіка

Більшість жителів району зайнято в сільському господарстві. У Великому та Малому Раківці, у Малій та Великій Розтоці, у Заріччі, Сільці люди традиційно вирощують капусту, помідори та солодкий перець. Рання капуста вирощена в цих селах, продається і в Києві, і у /іьвові, і в багатьох містах України. /Іюбов до землі, вміння на ній працювати, невичерпна енергія місцевим жителів та їх підприємливість зробили свою справу: люди в цих селах живуть заможно, а Заріччя стало одним із найбагатшик сіл у області.

Більша частина населення пунктів району характеризується малоземеллям. Тут на дорослого жителя припадає по 0.07— 0.1 га сільськогосподарських угідь.Тому дуже багато людей виїжджають на заробітки у східні області України та за кордон. Ті, хто залишається, працюють у освіті, медицині, лісовому господарстві та на виробництві.

Слід назвати найбільші підприємства району. Це СП "Сандерс", Приборжавське заводоуправління будівельних матеріалів та ТзОВ "Ено-Довге Лтд".

СП "Сандерс" створено на базі Іршавської ткацької фабрики. Підприємство виробляє високоякісне полотно, яке йде на експорт, в основному в Німеччину. Приборжавське заводоуправління будівельних матеріалів забезпечує споживачів цеглою, крошкою, декоративним піском. Вапно,що виробляється тут за своєю якістю не має аналогів на Україні та в ближньому зарубіжжі. Найближчим часом планується розпочати випуск сухого вапна, яке є зручнішим для транспортування, зберігання та використання. Раніше завод знаходився на території Довгого. Тут випалювати вапно почали з 1751 року.

Фірма "Ено-Довге Лтд" орендує виробничі площі на Довжанському лісокомбінаті.Цій фірмі належать чотири завади на Закарпатті. Виробляють на них високоякісні меблі, які експортуються в Австрію, Італію та інші країни Європи.У недалекому минулому Довжанський лісокомбінат був одним із найбільших підприємств у районі. Він створений на базі Довжанського лісозаводу, заснованого у другій половині XIX ст. венгерською фірмою "Гамора". До речі, ця ж фірма у 1830 році у Довгому, а до того у /Іисичеві відкрила металоробні заводи, продукцію яких (чугунні,плити,пічки,каміни та інше) можна знайти у багатьох країнах Європи. У селі /Іисичево водяна кузня, яку в народі називають Гамора, продовжує працювати і тепер. Тут виготовляють дрібний сільськогосподарський інвентар: мотики,лопати,підкови…

Серед підприємств,які працюють у районі сьогодні і мають перспективу для розвитку слід назвати:

• Іршавський абразивний завод,
• Промкомбінат “Довжанський машинобудівник,
• Ремверстат,
• завод продовольчих товарів,
• електромеханічний завод,
• Ільницький завод М3У,
• СП "Білківчанка";
• МСП "ГМД" та ряд інших.

Освіта і культура

В Іршавському районі в селі Довге знаходиться єдиний на Україні вищий навчальний заклад, що розташований у сільській місцевості. Це Довжанський виший економічний коледж "Бакалавр" ім. Василя Якуба. Випускники коледжу — бакалаври економіки — працюють у банках, податковій інспекції, державній адміністрації, міліції, на підприємствах, відкривають власний бізнес.

22 середні школи району, 22 неповні середні та 17 початкових працюють у руслі традиційної педагогіки та новаторства. У Довгому при середній школі працює школа радості, в Іршаві відкрито клас-ліцей, планується відкриття гімназії. Нові форми навчання та виховання, крім згаданих впроваджують в Білецькій, Лисичівській, Дубрівській та інших школах. У районі також працюють школи естетичного виховання, станція юних техніків, станція юних туристів, будинок дитячої творчості. Випускники та учні шкіл цих закладів часто беруть участь у фестивалях, конкурсах, виступають із концертами перед жителями населених пунктів, складають основу фольклорних та вокальних ансамблів, що діють при будинках культури, яких у районі 45. Так малюнки учнів любові Микити отримували призи на міжнародних конкурсах, а маленькі сестрички Орос співали на європейських та всесвітніх фестивалях дитячої пісні (наприклад: фестиваль "Маленький принц"), звідки привозили перші премії.

45 бібліотек та один кінотеатр дають можливість бажаючим ознайомитися з класикою світової літератури та кінофільмами, що демонструються по Україні. Працюють чотири музеї на громадських засадах та один державний. Є один готель, турбази "Кам"янка" та "Чорний Потік" і туристичний спортивно-оздоровчий центр "Факел". "Факел" знаходиться у долині річки Боржави на огколиці Довгого і має можливість приймати до 200 чоловік в одну зміну.

Систему охорони здоров’я представляють: 1 центральна районна лікарня, 4 дільничні лі карні, 1 диспансер, 1 протитуберкульозний санаторій, 5 поліклінік, 14 амбулаторій та 25 ФАПів.

Депутати районної ради з ініціювали створення на території району національного заповідника "Зачарований край". Ведуться відповідні роботи і найближчим часом буде оголошено про його відкриття.

Відомі люди краю

Гарна природа, мальовничі гори, стрімкі гірські ріки, висока духовність та моральність жителів, їх прагнення рости і вдосконалювати себе і світ, сприяють тому, що майже в кожному селі народжувалися та народжуються люди, що стали і стають відомими і знаменитими.

У селі Імстичево народився Іван Зейкан - філософ і поліглот, педагог і майстер. Він водив російського царя Петра І по країнах Європи, вчив його іноземних мов та був домашнім учителем, його сина. У Білках народився і жив найсильніший свого часу чоловік у світі — Іван Фірцак-Кротон. У 1999 році на честь 100-річчя з дня його народження в селі проводилося всеукраїнське свято богатирської сили.

У цьому ж селі виріс заслужений артист України, співак і композитор Степан Гіга. Із найвідоміших людей, що народилися в селі Осій, слід назвати народного артиста України Івана Поповича, письменник!в Федора Потушняка та Івана Петровція.

У селі Суха народився лауреат державної премії ім.Т.Г.Шевченка Дмитро Кремінь.

У Кушниці завершила свій земний путь поетеса, яка писала вірші на німецькій мові і публікувала їх на мові оригіналу та в перекладах у пресі Німецької Демократичної Республіки та німецькомовній пресі Радянського Союзу ~ Ольга Рішаві.

У Броньці народився член спілки художників України Василь Філеш.

Лауреат державної премії ім.лесі Українки, доктор педагогічних наук,професор Степан Жупанин народився в Іршаві.

В с.Довгому написав свої найкращі пісні композитор Михайло Машкін. Його іменем названо. одну з вулиць села,його ім"я носить всеукраїнський фестиваль пісенної творчості,який щороку традиційно тут проводиться.

З Довгим пов’язаний тривалий період життя філософа та поета Василя Довговича. Тут написала багато дитячих творів Марійка Підгірнянка,яка виховувала у Довгому онуків Івана Франка-дітей його дочки Анни.Тут народився член національної спілки художників України Василь Бердар. У цьому селі живе заслужений діяч культури Василь Гичко. Заслужений працівник культури України Юрій Глеба теж довжанин. Директор Інституту Української мови Академії наук України, член-кореспондент НАН України Василь Німчук – виходець із мальовничого села Довге. Академік академії технологічних наук професор Василь Якуб, професори Юрій Попик та його брат Михайло Попик, професор Іван Боднар, ряд кандидатів наук виросли в Довгому. Багато років тут жив і працював відомий містик, письменник і дисидент Йосип Тереля. Тут живуть: відомий художник Юлій Мошак, лауреат всеукраїнських пісенних фестивалів Тетяна Кузан та член спілки письменників України Василь Кузан.

У кожного,хто хоч раз побував у гостинному і багатому на добро та красу Іршавському районі,з’являється бажання приїхати сюди ще і ще. Помилувавшись Боржавою та Іршавкою, послухавши спів птахів, напившись джерельної води, проїхавши у вагоні вузькоколійки ніби потрапляєш у старі добрі часи початку XX століття, де був мінімум цивілізації і максимум спілкування. Саме це і приваблює сюди туристів.