Міжгірський район

Площа – 1,2 тис.кв.км або 9 відсотків території області.

Населення (станом на 01.07.1999 р.) - 52,5 тис.чол., в т.ч. 42,3 тис.чол. сільського, 10,2 - міського

98 відсотків українців, густота - 44 чол. на квадратний кілометр.

Міжгірський район Закарпатської області (до 1953 року Волівський округ) розташований у північно-східній частині Закарпаття.

Створений район 22.01.1946 року. Має 44 населені пункти (43 села та 1 селище міського типу).

Місцевість гірська, лісиста (букові та хвойні ліси займають 79 тис.га) багата на мінеральні води (розвідано 53 джерела) вугле-кисло-хлор-кальцієвого типу, і незначні поклади торфу.

Через район протікають дві великі річки Теребля та Ріка, які впадають в Тису. У північно-східній частині району, біля підніжжя гори Озірної, на висоті 989 м над рівнем моря, знаходиться знамените Синевирське озеро (площа близько 4-7 гектарів, середня глибина - 8-10 м, найбільша - 22 м, яка змінюється в залежності відпори року та величини паводків) прозване в народі "Морським оком", бо по середині водної гладі, ніби зіниця ока, височить маленький острівець площею в кілька квадратних метрів. Клімат — помірно континентальний.

Район має автобусне сполучення з обласним центром у двох напрямках: через Хуст-Сільце-Мукачево-Ужгород або Міжгір’я-Волівець-Свалява-Ужгород, а також з м-Львів /Міжгір’я-Вигода-Долина-Миколаїв-Львів/, з Івано-Франківським та Києвом /Хуст-Міжгір’я-Київ/. Найближча залізнична станція знаходиться на відстані 45 км в сусідньому райцентрі Воловець.

Історія

Единим і унікальним у всій Европі і музей лісу і сплаву на Чорній Ріці, що дії на території НПП "Синевир". Це – диво-об’єкт, якому фактично нема аналогу у всьому світі. Заклад цей просто неба та ще й на воді, серед райського зеленого океану, чудова гідротехнічна споруда XІХ століття. Вона використовувалася для сплаву лісу, зв’язаного у дараби (бокори, плоти). Її складне, як на той час, технічне та архітектурне вирішення базувалось на багатстві традицій народного будівництва. Про вправність закарпатських майстрів складені легенди, а створені ними шедеври культових, житлових, адміністративних та інших споруд вічно вражатимуть своєю неповторною красою.

До речі, лісосплавні греблі були на багатьох річках Закарпаття, але до наших днів збереглись лише на присілку Свобода, в с.Син.Поляна та урочищі Чорна Ріка (Міжгірський район).

В Міжгір’ї є з півдесятка готелів, три банки (Ощадбанк, відділення банку "Україна", філія "Коопіивестбанку").

Релігійні громади та заклади: налічується 43 культові споруди. Української православної церкви МП, 19 храмів греко-католицьких громад, є 2 громади Свідків Егови, по одній – християн Віри Євангельськоі, адвентистів сьомого дня, евангельських християн баптистів.

Видатні люди краю

Верховина багата на талановитих людей, що прославили її. В Міжгір’ї народився поет, публіцист, громадський діяч В.С.Гренджа-Донський, лауреат Шевченківської преміі поет Петро Скунць, молодий науковець, письменник Михайло Рошко, поет Олексій Янчик-уродженець Верхнього Студеного, прозаїк Андрій Дурунда народився в Рекітах письменник Володимир Фединишинець родом з Репинного, професор зав. відділенням давньої української літератури інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка Національної академії наук України Олексій Мишанич з Верхнього Студеного, зав.кафедрою філософії України педагогічної Академії м.Стаханов професор Михайло Шегута з Вучкового, доктор філологічних наук Микола Зимомря з Голятина, звідси і доктор філологічних наук УжДУ Михайло Сюсько, з Ізок декан факультету романо-германської філології УжДУ Степан Бобинець та зав.кафедрою російської філології Іван Сенько, виходець з Міжгір’я доктор історичних наук Микола Вегеш.
Голова Центрвиборчкому Михайло Рябець народився в Пилипці.

Географія

Закарпатська область, Міжгірщина зокрема, посідають одне з перших місць в Україні за кількістю рекреаційних ресурсів, маючи вигідне географічне розташування в центрі Европи, може стати центром туризму, екскурсій та відпочинку. Наявна база сприяє формуванню сучасних оазисів сервісу здорового дозвілля вже в найближчі роки.

Так, у верхній частині Тереблянської долини розкинувся унікальний природний національний парк "Синевир", перлина якого Синевирське озеро.

Тереблянська долина - мальовничий природній острівець чарівної Верховини. А національний природний парк "Сипевир" – один з найкращих музеїв України під відкритим небом, де за експонати служать унікальні ландшафти, лісові масиви, швидкоплинні потічки та озера. У високому піднебессі він знаходиться в оточенні дрімучих смерек,уособлюючи долю двох закоханих із легенди Сині і Вирії.

Не менш мальовничої краси є Озірце, що знаходиться на північно-східному макросхилі гори Гропа. Є тут цінні рідкісні рослини, декотрі з яких знайшли прописку на олігогрофних, із сферичною поверхнею болотах “Глуханя” та"3амшатка". Утворення верхових боліт різної величини на території НПП"Синевир" і неповторним явищем природи у Горганах. Тваринний світ парку теж досить багатий. Більша частина території заснованого у 1989 році національного парку вкрита лісами,які займають 3299294 га і є основним типом тутешної рослинності, туг охороняється понад десять тисяч вищих судинних рослин, а також 43 види ссавців, 91 – птахів, 7 – плазунів, 12 – земноводних, 24 – риб, більше 10000 безхребетних живих організмів.

Бажаючі з ycієї України, зарубіжні гості мають змогу поправити самопочуття, відпочити в туристично-оздоровчому комплексі "Карпати" (Міжгір’я), його філіалах "Синевирське озеро" (“Син-Поляна”, “Бескид" (Верхній Студений), в санаторії "Верховина", що діє на. базі мінерального джерела в с.Сойми на кемпінгу в с.Верхній Бистрій, водолікарні-мотелі на Остріках /НПП "Синевир/.

Культура і мистецтво

На сьогодні в районі працює 85 закладів культури і мистецтва району, а саме: центральна районна бібліотека, дитяча бібліотека. Центр культури і дозвілля, дві музичні школи, 40 бібліотечних, 35 клубних установ іа 5 клубів-бібліотек в селах району. В них працює понад 150 спеціалістів культосвітньої роботи.

На території району організовано і працює 12 музеїв та музейних кімнат, а саме:

• Музейна кімната ім. Івана Ольбрахта в с.Колочава,
• Музей хліба та етнографії в с-Новоселиця, Музей "Батьківська хата" в с.Синевир

- Літературний музей В.С.Гренджі-Донеького в смг.Міжгір’я

- Музей лісу і сплаву на Чорній Ріці

- Музей ткацтва в с.Вучкове

- Музей "Сільська хата" в с.Сойми

Міжгірщина багата па архітектурні пам’ятки початку XVII-XVIIІ століття. Їх взято на облік в кількості 11 пам’ятників, які знаходяться під постійним контролем органів влади та громадських організацій.
Велику шану віддають жителі району воїнам-визволителям, добровольцям, які віддали своє життя за щасливе сьогодення. На їх честь споруджено у центральних селах району 19 пам’ятників.
В 2000 році відкрито пам’ятник славному земляку, письменнику і поету Василю Гренджі-Донському в селищі Міжгір’я.
В селі Келечин відкрито пам’ятник уродженцю села – Президенту Карпатської України Августину Волошину.
В с.Колочава є бюст Олександра Духновича, в смт. Міжгір"я пам’ягник Т.Г.Шевченку.

Наука і освіта

На Міжгірщині функціонує мережа загальноосвітніх навчальних закладів, яка відповідає запитам населення: працюють 53 загальноосвітні школи /11-середніх, 23-основні та 19 початкових/, 4 позашкільні установи, 10 дитсадків.

Найбільший контингент охоплює Міжгірська ЗОШ 1-Ш ступенів: 1500 дітей, яких навчають 120 педагогів.А всього в освіті району зайнято 884 педпрацівників із вищою освітою-627, середньою спеціальною-247, незакінченою вищою -10/.
Крім цього, діють медичне училище, дві музичні школи та професійно-технічне училище.

Оховона здоров’я

В Міжгір'ї працює центральна районна лікарня на 300 ліжок, де відкрито десять відділень. В найбільших селах Верховини /Синевирі, Колочаві/ діють дільничні лікарні, а в інших населених пунктах до послуг населення 7 лікарських амбулаторій та 34 фельдшерсько-акушерських пунктів.

В закладах охорони здоров’я Міжгірщини задіяно 741 штатних одиниць, в т.ч. 122 лікарі, 324 особи середнього та 183 молодшого медичного персоналу.

В райцентрі працює медичне училище, де професію фельдшера та медсестри здобувають близько півтисячі юнаків та дівчат.

Бізнес та інвестиції

В районі зареєстровано 172 суб'єкти малого підприємництва, які здійснюють діяльність в лісовій та переробній, харчовій, легкій, туристичній галузі. Нараховується 10 спільних підприємств, якими залучаються інвестиції з Швеції, Австрії, Німеччини, Венгрй, Словаччини та інших країн. Лідерами лісопереробної галузі являються підприємства ТОВ "Стен-ЛТД” та AT "'Міжгірський л/к”, якими виробляється 98,3% продукції району. Машинобудівний комплекс в районі представлено слідуючими підприємствами: ВАТ "Селена, Колочавський завод технологічного обладнання, Майданський завод пластмас, ДП "Електрон" концерну "Електрон".

Для відновлення виробництва продукції на даних підприємствах або їх реструктуризації необхідні значні інвестиції. Підприємства здатні виготовляти вироби електротехнічного напрямку, деталі з пластмас, резини та інше. Виробничі площі та територія згаданих підприємств дозволяє не тільки відновити виробництво в існуючих приміщеннях, а також дає можливість для спорудження додаткових цехів.

На малих підприємствах району зайнято 655 чол., ними виробляться продукції на суму 1568,7 тис.грн. Переважна частина цих підприємств приватні і здійснюють діяльність в галузі промисловості та будівництва.

В районі культивуються вирощування картоплі, сільські фермерсько-селянські господарства та кооперативи займаються м’ясо-молочним тваринництвом, вівчарством. У всіх категоріях господарств налічуються 12,5 тис. голів великої рогатої худоби та 30 тис. голів овець.

Всього трудових ресурсів є 30970 чоловік. В основному вони залучені до роботи на деревообробному підприємстві з інвестиціями шведської фірми "ІКЕА" - "Стен-ЛТД", AT "Міжгірський лісокомбінат", Держлісгоспі, Національному приводному парку "Синевир", Міжгірському будівельно-деревообробному підприємстві та ще у 300 МП, ВАТ та інших підприємницьких структурах. Восени 2000 року став до ладу завод по розливу мінеральної води "Сойми" /спільне украінсько-німецьке підприємство/'.

Навесні цього року зареєстровано 18 сільськогосподарських виробничих кооперативів та селянсько-фермерських господарств, як "Бескид", "Світанок", "Промінь", "Нове життя". "Пролісок", "Шипіт", “Плай", "Колочава", "Верховина" тощо.

В економіку району залучено в 2000 році інвестицій на суму 5,025 млн.дол., згідно Закону України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області".

Перспективними для залучення інвестицій є харчова і переробна галузі, а саме розлив мінеральних вод, переробка мясомолочних продуктів, картоплі, вовни. Не проводиться розлив мінеральних вод з Келечинського родовища, дебет та якість води дозволяє побудувати декілька сучасних цехів по розливу мінеральної вода. Окрім того в районі є ряд родовищ мінеральних вод, які розвідані тільки частково. Це зокрема Майданське родовище, В. Бистрянське родовище.

Необмежені можливості по інвестуванню надає сфера туризму та рекреації. На базі Соймівського родовища мінеральних вод розпочато будівництво санаторного комплексу на 500 місць. Поряд з унікальною мінеральною водою санаторій може використовуватись як база відпочинку, а природний ландшафт дозволяє споруджувати підйомники для зайняття зимовими видами спорту.

Район володіє значними природними ресурсами дикоростучих плодів та ягід. Зокрема, щорічно заготовляється 120 тонн грибів (карпатський білий гриб). Доцільно спорудження в районі заводу (цеху) по переробці грибів на місці (консервування, сушка).

Крім того заготовляється 40 тонн ягід ( чорниця, малина, ожина), які також можна переробляти на місці.

На території району є вільні виробничі площі (до 6 тис.м²), які можна використати під організацію швейних цехів, переробних підприємств.

Інфраструктура

Міжгірський район розташований на північних схилах Карпатських гір. Клімат помірний. Зима триває 4-5 місяців. Місцевість пересічно-гірська, тому і сітка автомобільних шляхів прокладена по гірських схилах в долинах рік, – близько їх заплавів.

Протяжність автомобільних доріг загального користування в районі складає 246 км, із яких 90 % – покриття на дорогах загального користування асфальтне і чорне щебневе, 10 % – біле щебневе і гравійне.

Автодорожні мости сумарною протяжністю 1640 п/м постійні, залізо-бетонні конструкції.

В районі ведуться роботи по розширенню і реконструкції існуючих мостів, доведенню їх до параметрів ІІІ технічної категорії. Проводиться також планова реконструкція, розширення існуючих доріг.

За. період 1999-2000 рр.технічний стан комунальних доріг і вулиць значно покращився. На сільських дорогах побудовано в 2000 ропі три залізобетонні мости протяжністю 1250 п/м.укріплено 90 рік дерев’яними ряжами та габіонною сіткою -400 п/м. Відновлений проїзд на зруйнованих дорогах протяжністю 11 км.

Через район проходить два газопроводи високого тиску на Ужгород та за кордон. Загальна протяжність складає - 42 км.

Побудовано 4 газорозподільчі пункти.

Туризм та рекреація

Міжгірщина має значний туристично-рекреаційний потенціал. Середньовисотні гірські хребти з пологими вершинами та лісистими схилами, мальовинчі краєвиди, висока ступінь ландшафтної різноманітності, цілюще повітря, сприятливий клімат, унікальні джерела мінеральних вод зробили район туристично надзвичайно привабливим. Район відноситься до найбільш екологічно чистих куточків України. Близько половини території відноситься до природно-заповідного фонду України, це: НПП "Синевир", 2 заказники місцевого та один державного значення, і 25 пам'яток природи. Крім того у районі відсутні екологічно-небезпечні підприємства. Гостей нашого краю обслуговують туристичні бази, готелі, будинки відпочинку. Слід виділити туристичні бази "Едельвейс" (с. В.Студене), "Подобовець - 2000" (с. Подобовець), "Затишок" (с.Пилипець"), ТОК "Карпати" (смт. Міжгір'я), та "Синевирське озеро" (с.Син. Поляна). Для відпочинку на лоні природи туристам пропонуються мисливські будиночки.

До послуг шанувальників відпочинку в домашній атмосфері сільський зелений туризм. Туристи матимуть можливість покуштувати страви домашнього приготування національоноі кухні з екологічно чистих продуктів, ознайоктись з народними традиціями, ремеслами та побутом горян.

На трасах туристичних маршрутів є відведені місця дня наметових містечок з відповідним благоустроєм.

У районі розвинені такі види туризму: пішохідний, кінний, водний, велосипедний, автомобільний. На кожний з цих видів розроблені маршрути, які прив'язані до транскарпатських. По можливості вони охоплюють найбільш визначні місця Міжгірщини. Звичайно це маршрути середньої складності.

Є розроблені екологічно-пізнавальні маршрути на яких оформлені екологічні стежки, та історико-етнографічні маршрути з відвідуванням музеїв, пам'яток архітектури та культури, озпаймдсгаїям з народними традиціями та побутом. Інформаційні пункти та аншлаги на туристичних маршрутах розповідають про природу, історію та культуру краю.

Міжгірщина є також центром гірсько-лижнього спорту. Цьому сприяють як географічні та і кліматичні умови району. Зараз працюють витяги в смт Міжгір'ї, біля сіл Син. Поляна, Синевир, Подобовець, В.Студений. Є прокатні пункти гірських лиж.

Санаторно-курортний комплекс базується на цілющих джерелах мінеральних вод. У районі досліджено біля 40 джерел. Найбільш відомі джерела Соймівске, Вучківське, Келечинське, Колочавське, Верхньобистрянське. Запас води та її мінералізація дозволяє на базі цих джерел створювати санаторно-курортні комплекси з лікуванням захворювань травної, нервової, серцево-судинної систем та опорно-рухового апарату. Окремо слід виділити Келечинське родовище, вода якого сприяє лікуванню променевої хвороби. Цей великий потенціал мало використовується. Зараз працює лише санаторій "Верховина" на базі Соймівського родовища та водолікарня на базі Верхньобистрянсокого джерела.

За останній час значно зріс рівень рекламно-інформаційного забезпечення туризму та рекреації. Свої рекламно-інформаційні проспекти випустили НПП "Синевир", туристичні бази "Карпати", "'Едельвейс", санаторій "Верховина". Буклет з можливостями рекреації та туризму на Міжгірщині планується випустити в 2001 році. Крім того для рекламного забезпечення туристичної галузі використовуються засоби масової інформації (радіо, газети, телебачення). Зараз розробляється проект рекламної підтримки туристично-рекреаційного комплексу в Інтернеті.

У перспективі планується розширити спектр туристичних послуг шляхом збільшення можливостей дая розвитку існуючих видів туризму та розвитку екстремального туризму. У першому напрямку планується прокладання нових маршрутів, будівництво канатно-буксировочних доріг, реконструкція існуючих та будівництво нових туристичних баз, мотелів, кемпінгів та туристичних приютів. Для виконання цього завдання іде інтенсивний пошук інвесторів, партерів, мобілізуються власні ресурси. Особлива увага звергається на створення привабливого туристично-рекреаційного та інвестиційного іміджу району.