ТУРИСТИЧНА ЦИФРОЛОГІЯ
(деякі корисні константи та формули)
Короткий зміст:
І. ВИЗНАЧЕННЯ ЛІНІЙНИХ ВЕЛИЧИН
А. Відстань за допомогою:
- кроків
- спорядження
- карти
- звуку
- координатної
сітки карт
- сталих
величин
Б. Висота
- за
тінню
- за
польотом птахів
- за
горизонталями
В. Кути
- за
допомогою формули
Г. Видимість
- лінії
горизонту
- з
висоти
- взаємовидимості
двох точок
- нічних
джерел світла
Д. Швидкість пересування – залежно від:
- крутості
схилу
- глибини
снігового покриву
- маси
наплечника
ІІ. ОРІЄНТУВАННЯ
А. В часі – за допомогою:
- небесних
тіл
- рослин
Б. В просторі
- по
звуках
ІІІ. СПОРЯДЖЕННЯ
- параметри
туристичного спорядження
- абревіатури
в спорядженні
ІV. ПОДОЛАННЯ ВОДНИХ ПЕРЕШКОД
- визначення
характеру дна
- визначення
прохідності броду
- визначення
безпечної для переправи товщини криги
- швидкість
наросту льоду для переправи
- визначення
точки переправи на швидкій воді
V. ХАРЧУВАННЯ
- енерговитрати
в активному туризмі
- температура
кипіння води в залежності від висоти
- параметри
роботи газових балонів при кип’ятінні води
VI. ПОГОДНІ ЯВИЩА
- залежність
температури від висоти
- співвідношення
температури в криївках до зовнішньої
- вплив
сили вітру на сприйняття холоду
- тепловтрати
непокритої голови
- зміни
атмосферного тиску та вмісту кисню в повітрі з
висотою
- погодні
екстремуми
- вплив лісу на
силу вітру
- зменшення
лісом сонячної радіації
- вплив
лісу на температуру
- затримання
лісом атмосферних опадів
- співвідношення
підсніжної температури до зовнішньої
- статистика
влучення блискавки серед порід дерев
VII. ФЛОРА-ФАУНА
- Швидкість
росту деяких рослин
- Чутність
тваринами сторонніх шумів
- Визначення
кількості тварин на певній території
- Площа
території володіння звірів
VIII. SOS
- аварійні
радіочастоти та телефонні номери
І. ВИЗНАЧЕННЯ ЛІНІЙНИХ ВЕЛИЧИН
А. ВИЗНАЧЕННЯ ВІДСТАНІ
1.
Вимірювання відстані кроками
Відстань вимірюється парами кроків (П.К). Лічба
ведеться до сотні, а кількість сотень
занотовується. Для більш точного виміру відстані
потрібно намагатися ходити сталими кроками, в
т.ч. на нерівному рельєфі, та насамперед
визначити довжину свого кроку. Для цього
необхідно пройти 200 м туди й назад, рахуючи
кількість П.К., після чого відстань у метрах
розділити на ціле середнє арифметичне відстані у
П.К.
Напр.: 200 м пройдено 124 і 120 ПК. Довжина П.К. = 200:
((124+120):2) = 1,6 м.
Також для приблизного визначення довжини кроку
людини служить наступна формула, в см:
Д = Р/4 + 37, де Д – довжина кроку, см; Р – ріст
людини, см.
Напр.: Д = 180:4+37 см = 82 см
Або стала величина: крок людини = половині
її зросту, виміряного до очей.
2.
Визначення відстані за допомогою підручного
туристичного спорядження
За вимірники можна взяти шнурівку, довжина яких
в туристичному взутті становить від 1 до 1,5 м,
карімат (1,8 м х 0,6 м), чоловіче взуття (див.
табл.), власний ріст тощо.
USA |
GB |
EU |
СНД |
Довжина,
см |
6.5 |
5.5 |
38.5 |
37.5 |
14,6 |
7 |
6 |
39 |
38 |
15,4 |
7.5 |
6.5 |
40 |
39 |
15,6 |
8 |
7 |
40.5 |
39.5 |
16,0 |
8.5 |
7.5 |
41 |
40 |
16,6 |
9 |
8 |
42 |
41 |
17,0 |
9.5 |
8.5 |
42.5 |
41.5 |
17,4 |
10 |
9 |
43 |
42 |
17,6 |
10.5 |
9.5 |
44 |
43 |
18,0 |
11 |
10 |
44.5 |
43.5 |
18,6 |
11.5 |
10.5 |
45 |
44 |
19,0 |
12 |
11 |
46 |
44.5 |
19,4 |
12.5 |
11.5 |
46.5 |
45 |
20,0 |
13 |
12 |
47 |
46 |
20,4 |
3.
Визначення відстаней по карті з урахуванням
рельєфу
Для цього відстань, виміряну по карті, множать
на відповідний коефіцієнт поправки:
Кут нахилу, ° |
Коефіцієнт
поправки на нахил рельєфу |
6 |
1,01 |
12 |
1,02 |
18 |
1,05 |
24 |
1,10 |
30 |
1,15 |
36 |
1,24 |
45 |
1,29 |
60 |
1,50 |
75 |
1,74 |
Використовуючи властивості прямокутного
трикутника, можна довжину схилу з урахуванням
набору висоти з довільним кутом за допомогою
формули:
Д = Д1 / cos a (Д –
відстань з коефіцієнтом, Д1 – відстань по
карті, a – кут нахилу схилу).
Напр.: а = 30°, довжина по
карті 4 км. Д = 4/(¬3/2) = 4,61(...) км
Кут нахилу схилу в свою чергу можна визначити
за допомогою формули a = arccos (Д1: Д)
Напр.: а = arccos (4/4,61(...)) = 30°
4.
Визначення відстані за допомогою швидкості
звуку
Знаючи константу швидкості звуку в атмосфері 330
м/с або 1 км за 3 с, можна визначати відстані
(беручи швидкість світла як миттєву). Напр.:
звук від побаченого спалаху розряду блискавки до
місця спостереження дійшов за 11 с. Отже, розряд
стався на висоті 11: 3 = 3,7 км від поверхні
землі.
За допомогою луни від голосу чи інших джерел
звуку можна визначити відстань до прямо
перпендикулярної відбиваючої поверхні Д = 330*Т/2,
де Т – відтинок в часі до повторення першого
відзвуку в секундах (луни).
Для чого потрібне: оперативне і
автономне визначення, наприклад, безпечності
грози. Перебування на відкритих місцевостях при
відстані розряду до поверхні землі меншій за 300 м
(практична відсутність затримки між спалахом і
розрядом) є небезпечним для життя. Крім того,
служить для визначення віддалі до подій, що
супроводжуються одночасно світловими та
звуковими ефектами (постріл, вибух).
5.
Визначення відстаней та площі на місцевості за
допомогою координатної сітки карти
Мірник
карти |
Розміри
сторони квадрата |
Площа
квадрата |
в см |
в км |
км2 |
га |
1: 25 000 (250 м) |
4 |
1 |
1 |
100 |
1: 50 000 (500 м) |
2 |
1 |
1 |
100 |
1: 100 000 (1 км) |
2 |
2 |
4 |
400 |
1: 200 000 (2 км) |
2 |
4 |
16 |
1 600 |
6.
Деякі сталі величини для визначення відстаней
Антропометричні
Відстань від ока дорослого до кінця
простягнутого великого пальця – 60 см
Відстань між зіницями очей – 6 см
Середня довжина кроку = 1/2 зросту до
рівня очей
Зріст = відстань між кінцями пальців розведених
рук
Антропогенні
Відстань між телеграфними стовпами – 50 м
Відстань між опорами високовольтних ЛЕП – 100 м
Б. ВИЗНАЧЕННЯ ВИСОТИ
7.
Визначення висоти об’єкта за допомогою тіні
Для цього необхідно визначити довжину власної
тіні d і довжину тіні шуканого предмета Д. За
подібністю трикутників висоту предмета В
визначають за наступною формулою:
В = в * Д/d, де в – зріст людини в метрах
Напр.: Висота спостерігача – 1,8 м. Довжина
його тіні – 0,8 м. Довжина тіні шуканого предмета
– 40 м. В = 1,8 * 40/0,8 = 90 м.
8.
Визначення висоти за польотом деяких птахів
Птах |
Встановлена
макс. висота польоту, м |
Лісові |
до 500 |
Кулик |
1600 – 2000 |
Журавлі, денні
хижаки |
3000 – 5000 |
Гуси |
9500 |
Чорний гриф |
12150 |
Крижень |
6900 |
9.
Визначення висоти перерізу рельєфу (крутості
схилу) за допомогою горизонталей
Мірник карти |
Для рівнин* та
горбистої місцевості (0 - 500 м) |
Для гірської
місцевості (500 - 2500 м) |
Для високогірної
місцевості (>2500 м) |
1: 25 000 |
2,5* (5) |
5 |
10 |
1: 50 000 |
10 |
10 |
20 |
1: 100 000 |
20 |
20 |
40 |
1: 200 000 |
20 |
40 |
80 |
В. ВИЗНАЧЕННЯ КУТІВ
10.
Визначення крутості схилу (без суттєвої похибки
– до 20-25°) за допомогою горизонталей карти
a = 60 h/d, де h – величина
перерізу рельєфу (див. попередню таблицю), d
– відстань між сусідніми
горизонталями по карті в метрах (закладання)
Напр.: Між схилі хр.
Чортка закладання сусідніх горизонталей d по 500 м
карті становить 1 мм, або 50 м. Переріз рельєфу h
згідно згаданої таблиці на цій карті становить 10
м/горизонталь. Нахил рельєфу між даними
горизонталями становить а = 60*10/50 = 12°
Г. ВИЗНАЧЕННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ДАЛЬНОСТІ ВИДИМОСТІ
ОБ’ЄКТІВ
11.
Визначення дальності видимості лінії горизонту*
Д = 4,1 ¬ В, де В – висота спостерігача, м,
"¬" - квадратний корінь
Напр.: на рівнині спостерігач зростом 1,8 м
буде бачити лінію горизонту 4,1 * ¬ 1,8 = 5,5 км, а з
вершини 1618 м на морському узбережжі лінію
горизонту буде на віддалі 4,1 * ¬ 1618 + 1,8 = 165 км.
* з урахуванням кривизни планети і
рефракції.
12.
Визначення висоти, з якої забезпечується
необхідна видимість рівнинних об’єктів
В = 0,06 Д2, де Д – необхідна видимість
спостереження, м.
Напр.: Дальність в 50 км видима, починаючи з
висоти 0,06 * 502 = 150 м над р. м.
13.
Визначення дальності взаємовидимості одна з
одної двох точок, піднятих над рівниною і видимих
над горизонтом (з урахуванням прозорості
атмосфери)
Д = 4,1К (¬ В + ¬ В1), де К –
коефіцієнт прозорості атмосфери (1 – ясно, 0,85 –
незначний серпанок, 0,7 – середній серпанок,
несильний туман – 0,3, густий туман – 0,1), В –
висота спостерігача на рівнем моря, В1 –
висота потрібного об’єкта, ¬ - квадратний корінь
Напр.: з вежі висотою 1618 м над р. м.
трьохметровий триангуляційний пункт на вершині
з висотою 1881 м при вечірньому середньому
серпанку буде видний на відстані
= 4,1 * 0,7 * (¬ (1618 +1,8) + ¬( 1881+3)) = 239 км.
14.
Нічна видимість джерел світла на відстані
Джерело світла |
Видимість, км |
Середня ватра |
8 |
Запалений сірник |
1,5 |
Вогник цигарки |
0,5 |
Д. СЕРЕДНЯ ШВИДКІСТЬ РУХУ
15.
Середня швидкість руху в гірській місцевості в
залежності від крутості схилу
Кут нахилу
схилу, ° |
Швидкість
руху, км/год |
підйоми |
спуски |
5-10 |
3 |
4 |
10-15 |
2,5 |
3 |
15-20 |
2 |
2,5 |
20-25 |
1,5 |
2 |
25-30 |
1 |
1,5 |
16.
Середня швидкість пересування по рівній
поверхні в залежності від глибини сніжного
покриву
Глибина снігу, см |
Швидкість руху,
км/год |
наст/фірн |
5-6 |
5-10 |
2,3 |
10-20 |
1,2 |
30-50 |
2,0 |
50-75 |
1,0 |
понад 75 |
0,5 |
17.
Усереднена швидкість пересування та підйому в
умовах Карпатських гір в залежності від маси
наплечника (авторські дані*)
Вага наплечника,
кг |
Сніговий покрив,
см |
Швидкість руху,
км/год |
Швидкість підйому,
м/с |
2-5 |
— |
2,8 |
347 |
20-27 |
— |
1,9 |
262 |
20-27 |
20 |
1,2 |
186 |
35-40 |
— |
1,5 |
150 |
* на підставі аналізу даних 16 походів
протягом 2002-2004 рр.
В умовах урагану (проти вітру)
При вітрі 25 м/с (90 км/год) темп руху — не
більше 0,5 – 1 км/год.
ІІ. ОРІЄНТУВАННЯ
А. В часі
18.
Визначення часу доби за допомогою знаходження
сонця (місяця) на небі
Сонце:
Сторони
горизонту |
Декретний
час |
з 01 жовтня по 31
березня |
з 01 квітня по 31
вересня |
Схід |
7:00 |
8:00 |
Південь |
13:00 |
14:00 |
Захід |
19:00 |
20:00 |
Місяць (повний): у будь-який час доби
знаходиться навпроти сонця з різницею в 12 год.
19.
Визначення часу за розкриттям/закриттям квіток
деяких рослин (в сонячну літню погоду)
Рослина |
Час |
розкриття |
закриття |
Козельці |
3-5 |
— |
Петрів батіг |
4-5 |
14-16 |
Шипшина |
18-20 |
Мак |
14-16 |
Кульбаба |
5-6 |
Польова березка,
осот |
— |
Нечуйвітер,
картопля, лен |
6-7 |
— |
Латаття |
7-8 |
17-18 |
Салат
Фіалка |
— |
Смілка |
9-10 |
20-21 |
Мати-й-мачуха |
17 |
Квасениця |
— |
Б. В просторі
20.
Чутність деяких звуків (на рівнині, в тиху і
хмарну погоду)
Джерело звуку |
Чутність, м |
Розмова |
50-100 |
Кашляння |
Вигук |
200 |
Брязкіт |
Крик |
1000-1500 |
Забивання кілків |
300 |
Рубання дерева |
300-500 |
Падіння дерева |
800 |
Удар лопатою по
каменю |
500-1000 |
Шум від руху
машини ґрунтовою дорогою |
Шум від руху
машини по шосе |
1000-2000 |
Гавкіт собаки |
Сигнал автомобіля |
2000-3000 |
Постріл |
Потяг |
5000-10000 |
ІІІ. СПОРЯДЖЕННЯ
21.
Середні параметри деякого туристичного
спорядження (авторські дані)
а) вага:
Найменування |
Вага, г |
О Д Я Г |
Куртка спортивна зимова
(синтепон) |
1300 |
Куртка пухова 650 FP |
1300 |
Куртка штормова бавовняна
“Спорт” |
600 |
Штани-комбінезон (синтепон) |
900 |
Светр в’язаний шерстяний |
600 |
Светр флісовий (поліестер) |
500 |
Светр бавовняний з капюшоном |
700 |
Штани камуфляжні н/б з паском |
500 |
Жилет-безрукавка пуховий |
500 |
Білизна нижня (бавовна) |
50 |
Майка-футболка L |
120 |
Шорти н/б |
120 |
Шорти джинсові (бавовна) |
200 |
Шапка зимова (поліамід) |
70 |
Картуз бавовняний |
80 |
Шкарпетки утеплені (пара) |
50 |
Черевики лижні 42.5 (пара) |
5000 |
Черевики альпіністські
пластикові 43 (пара) |
2900 |
Вібрами 42.5 (пара) |
1300 |
Кросівки 42.5 (пара) |
800 |
Кеди китайські 42.5 |
800 |
Маска утеплена поліакрил
(фантомаска) |
130 |
Рукавиці лижні утеплені
(thinsulate) |
170 |
Напівбахіли кордура 600HD (пара) |
350 |
Лижі 190 см з палками 130 см |
7000 |
О С Н О В Н
Е С П О Р Я Д Ж Е Н Н Я |
Наплечник анатомічний 90 л
(кордура HD1000) |
2000 |
2-місний намет (поліестер 3К,
нейлон-оксфорд 7К, дюраль) |
2900 |
Килимок туристичний (карімат)
180х60х0,8 (пінополіуретан) |
400 |
Спальник пуховий (-10° комфорт) |
2100 |
Спальник квалофіл (-15°
комфорт) |
1900 |
Спальник синтепоновий (+15°
комфорт) |
1400 |
Сідачка (пінополіуретан) |
110 |
Плащ-намет 2х2 (нейлон) |
400 |
Х А Р Ч У В
А Н Н Я |
Сокира туристична |
800 |
Ніж туристичний 20 см |
100 |
Казанок армійський
“Менашка” 1,5 л |
400 |
Сухий спирт (упаковка) |
100 |
Ложка металева |
50 |
Миска металева |
300 |
Миска пластмасова |
130 |
Ніж розкладний |
140 |
Горнятко пластмасове |
30 |
Горнятко скляне/металеве |
220 |
Активоване вугілля, уп. |
10 |
Запальничка |
15 |
Ватровий гак |
50 |
Пила ланцюгова туристична з
футляром |
250 |
І Н Ш Е |
Гігієна (рушник, зубне, мило,
щипчики, т/папір) |
450 |
Фотоапарат-мильниця |
220 |
Фотоапарат дзеркальний |
1000 |
Ліхтар-начільник з
елементами живлення |
200 |
Компас |
10 |
Мобільний телефон |
100 |
Документи (гроші, карти,
посвідчення) |
200 |
б) габарити:
Наплечники (орієнтовно, ВхШхГ, см): 150 л
– 100 х 55 х 27, 90-110 л – 80-90 х 45-50
х 25, 44-75 л – 50-60 х 40-50 х 22-25
Іжевські карімати (стандартні, ДхШхТ, см): 180 х
60 х 0,8
22.
Абревіатури в спорядженні
WR (W/R) – water-resistant (водонепроникний) –
відповідна властивість матеріалу
PU – polyurethane (поліуретан) – відповідне
покриття матеріалу (пер. з WR)
PU/SI - polyurethane (поліуретан) + silicon (силікон) –
унадійнююча обробка PU силіконом.
185T – texel (texture element) вказує на щільність
переплетення (185 ниток на кв. дюйм)
40D – denier або density (товщина) – вказує на товщину
ниток в одиницях denier.
30-70К – міцність капронових ниток (зусилля на
розрив 0,5-1 кг)
5000 (mm) – висота водяного стовпа в мм (або в
метрах, мм/1000), яку витримує матеріал без
протікання. 3000 мм – подвійна обробка, 5000 –
потрійна.
RS – rip-stop (розривостійкий) – вид спеціального
хрестового (сіткового) плетення матеріалу.
7075-Т6 (7001-Т6) – маркування матеріалу для
наметних дуг з алюмінієво-магнієвого сплаву.
7075-T9 – більш армований варіант
вищеназваного.
7178, 6061 – неанодовані сплави (піддаються
іржавінню)
Scandium eloxiert – високоякісні сплави фірм DAC, Iston з
додаванням скандію (30% легші і 20% міцніші за
традиційні).
Д16Т, В95 – сплави російського виробництва
1000HD (600) – щільність матеріалу Cordura (HD – high
density)
800 FP (F.P.) – fill power (об’ємовідновлювальна
здатність) – об’єм в куб. дюймах, до якого
відновлюється попередньо стиснена 1 унція пуху
1508 (3010) – маркування пінополіуретанових
килимків (каріматів) в-ва Іжевського заводу.
Перші дві цифри вказують кратність спінення
(більше – щільніше), останні – товщина в мм.
ІV. ПОДОЛАННЯ ВОДНИХ ПЕРЕШКОД
23.
Визначення характеру дна водних артерій за
швидкістю течії
Швидкість течії,
м/с |
Імовірний
характер дна |
0,1 – 0,2 |
намул |
0,2 – 0,5 |
пісок |
0,5 – 1,0 |
крупний пісок |
1,0 – 1,5 |
щільна глина,
гравій |
понад 1,5 |
велике каміння,
галька |
24.
Допустима прохідність водних перешкод в
залежності від швидкості течії (глибина броду), м
Об’єкт
переправи |
Швидкість
течії, м/с |
до 1 |
до 2 |
понад 2 |
Людина з вантажем |
1,0 |
0,8 |
0,6 |
Автомобіль до 2 т |
0,6 |
0,5 |
0,4 |
Вантажівка до 5 т |
0,9 |
0,8 |
0,7 |
Гусеничний тягач |
1,0 |
0,9 |
0,8 |
25.
Безпечна для переправи товщина криги
Об’єкт
переправи |
Товщина льоду, см |
Людина |
5 |
Людина з вантажем |
7 |
Для групи людей |
9 |
Для легковика |
26 |
УАЗ з вантажем |
37 |
ГАЗ-51(53) |
44 |
ЗИЛ-130 |
45 |
Гусеничний
трактор |
60 |
26.
Швидкість наросту льоду на сталій воді в
залежності від температури
Температура
повітря, ° |
Швидкість наросту
льоду, см/год, з початкових 10 |
–5 |
0,6 |
–25 |
2,9 |
–40 |
4,6 |
27.
Встановлення точки початку переправи шляхом
визначення швидкості знесення течією
З = Ш/0,5 * Р, де Ш – швидкість течії в м/с, 0,5 –
середня швидкість переправи, Р – ширина
перешкоди (м)
Напр.: Ш = 1,5 м/с, Р = 30 м. З = 1,5/0,5 х 30 = 90 м. Отже,
почати переправу слід 90 м вище по течії.
V. ХАРЧУВАННЯ
28.
Середні енерговитрати в активному туризмі
Діяльність |
Середні
енерговитрати, Ккал/год |
Стан спокою
(сидячи/стоячи) |
1,5/1,6 (х маса тіла,
кг) |
Рух по рівнині 4
км/год без вантажу |
200-240 |
Рух по рівнині 4
км/год з вантажем 15-20 кг |
300-400 |
Підйом по схилу 20°
з вантажем 20 кг |
500-600 |
Вид туризму |
Середні
енерговитрати, Ккал/доба |
Похід вихідного
дня |
2500 – 3000 |
І-ІІІ к.с.
пішохідний |
3000 – 3500 |
Водний |
3000 – 4000 |
Лижний і гірський
І-ІІІ к.с. |
3500 – 5000 |
Лижний і гірський
ІV-VI к.с. |
5000 – 6000 |
Екстремальний
гірський (в штурмові дні) |
до 8000 |
29.
Температура кипіння води в залежності від висоти
над рівнем моря
Висота над рівнем
моря, м |
Температура
кипіння води, °С |
0 |
100 |
1500 |
95 |
2000 |
93 |
3000 |
90 |
4500 |
85 |
6000 |
80 |
7500 |
75 |
9000 |
70 |
Для чого потрібне: В умовах високогір'я
їда в штатному режимі приготування може
виявитись недовареною. Потрібно використовувати
швидкорозварювальні продукти, або варити в
окропі подовше.
30.
Середні параметри роботи газових балонів в
пальниках при кип’ятінні води*
Маса балону, г |
Кількість
закипілих літрів, шт. |
Загальний час
горіння, год. |
Час закипання
одного літра, хв. |
450 |
23 |
2:25 |
4…8 |
200 |
7 |
1:00 |
4…9 |
*використовувалось полум’я ледь менше за
контури дна посуду.
VІ. ПОГОДНІ ЯВИЩА
31.
Середньодобова залежність температури від
перепаду висоти
–1° С кожні +300 м висоти
Напр.: при середній температурі +20°С на
висоті Львова (250 м) середньодобова температура
на висоті Марічейки (1500 м) буде 20-(1500/300) = 15°С.
32.
Співвідношення температури в деяких криївках до
зовнішньої
Тип криївки |
Температура
зовнішнього середовища, °С |
Швидкість вітру,
м/с |
Максимальна
температура без обігріву, °С |
Максимальна
температура з обігрівом, °С |
Тривалість
обігріву, год |
Снігова нора |
– 25...–35 |
5-10 |
– 5 |
0 |
— |
Снігова печера |
– 18...–27 |
0-1 |
– 5 |
0 |
3-4 |
Снігове іглу |
– 22...–27
– 35...–42 |
6-10
3-5 |
– 8
– 15 |
– 3
– 8 |
3-4
— |
Утеплена тканиною
хижа зі снігу |
– 22...–27 |
6-10 |
– 10 |
– 4 |
3-4 |
33.
Вплив сили вітру на сприйняття людиною низьких
температур
При швидкості вітру 20 км/год (5,5 м/с)
температура повітря –14°С за впливом на
організм людини відповідає –28°С в безвітря,
а при 32 км/год (8,8 м/с) — відповідно –34° С.
34.
Тепловтрати непокритої голови
при –5° С — 50%, при –15° С — 75%
всього тепла організму.
Для чого потрібне: для економії
харчів
35.
Зміни тиску та вмісту кисню в повітрі із
збільшенням висоти над рівнем моря
Висота на рівнем моря, м |
Атмосферний тиск, мм Hg |
Вміст О2 в
повітрі, % |
0 |
760,0 |
21,0 |
500 |
716,0 |
19,8 |
1000 |
674,1 |
18,5 |
1500 |
634,2 |
17,5 |
2000 |
596,2 |
16,4 |
2500 |
560,1 |
15,6 |
3000 |
528,5 |
14,6 |
3500 |
493,2 |
13,6 |
4000 |
462,3 |
12,7 |
4500 |
432,9 |
11,9 |
5000 |
405,1 |
11,2 |
5500 |
387,7 |
10,7 |
6000 |
353,8 |
9,8 |
6500 |
330,2 |
9,1 |
7000 |
307,9 |
8,5 |
7500 |
286,8 |
7,9 |
8000 |
266,9 |
7,4 |
8500 |
248,1 |
6,8 |
9000 |
230,4 |
6,4 |
9500 |
213,8 |
5,9 |
10000 |
198,2 |
5,5 |
Для чого потрібне: для визначення
висоти через тиск.
36.
Погодні екстремуми Українських Карпат
Температура повітря: +40….–32°С
Швидкість вітру: 40 м/с (144 км/год)
Річна кількість опадів: 1411 мм в/с (долина) – с.
Усть-Чорна Тячівського району, 2000 мм в/с (гори)
– пол. Пожижевська, хр. Чорногора.
Сніговий покрив: 3 м (є поодинокі твердження
про десятиметрові відмітки в западинках)
37. Вплив лісу на
силу вітру
Узлісся – зменшується на 20-50%
В середині лісу – 80-90%, а біля поверхні ґрунту
вітер зовсім зникає.
38.
Зменшення сонячної радіації в межах лісу
30-70% – під наметом лісу
90% – на рівні трав’яної рослинності
25% – на рівні ярусу підліску
30% – в основі крони
Освітленість лісової галявини – 95-100%
освітленості відкритого місця
Освітленого узлісся – 90%
тіньового узлісся – 60%
під наметом букового лісу – 20-25%
ялинового – 5%
Для чого потрібне: для рівномірного
засмагання
39.
Вплив лісу на середньорічну температуру
на 1-3° С вища порівняно з безлісою
і безвітряною ділянкою.
40.
Затримання лісовими кронами атмосферних опадів
Листяні затримують 20-30%
Соснові – 30%
Ялинові – 60-65%
Ялицеві – 70-80%
41.
Співвідношення зовнішньої низької температури
до підсніжної
Температура
повітря, ° |
Глибина снігу, см |
Температура
снігу, ° |
–17 |
60 |
–6 |
–40 |
–7...–8 |
Для чого потрібне: якщо спорядження
дозволяє, в екстремальних умовах можна
зариватись в сніг.
42.
Статистика влучення грозового розряду в дерева
різних порід
Дерево |
Частка
влучення, % |
Дуб |
54 |
Тополя |
24 |
Ялина |
10 |
Сосна |
6 |
Бук |
3 |
Липа |
2 |
Решта |
1 |
VII. ФЛОРА-ФАУНА
43.
Швидкість росту деяких рослин
Швидкість росту плодового тіла гриба: 1-2
см/доба (підберезовики – 3-5 см/доба)
Для чого потрібне: коли немає
годинника і пам'яті
Швидкість росту дерев: 20-30 см/рік
Для чого потрібне: подумати добре,
перш ніж рубати
44.
Чутність деякими тваринами сторонніх шумів
Характер шуму |
Тварина |
Встановлена
чутливість, м |
Пересування
з розмовами |
Лось |
1000 |
Кабан |
300-500 |
Ведмідь |
200 |
Робота механізмів |
Всі тварини |
3000-5000 |
Реальний писк миші |
Лисиця |
250 |
Імітований писк
миші |
150-200 |
Переліт тетерева
на іншу гілку |
500 |
Шурхіт |
Вовк |
1000 |
Обережний шурхіт
травою при ступанні |
50 |
Свисток |
Рись |
4500 |
Шелест паперу |
Козуля |
100 |
Для чого потрібне: в різних ситуаціях
взаємодії з тваринним світом.
45.
Визначення кількості звірів на певній території,
особин/км2
Р = 1,57*С/М*Д, де С – кількість перетинів слідів
звірів з маршрутом, М – довжина маршруту в км, Д –
середня довжина добового сліду звіра.
Для чого потрібне: в різних ситуаціях
взаємодії з тваринним світом (напр., для власної
безпеки)
46.
Площа території володіння деяких звірів
Тварина |
Площа території,
(к)м2 |
Ведмідь |
5 – 10 км2 |
Кріт |
100 – 200 |
Білка |
200 – 300 |
Ласка |
700 – 1000 |
Горностай |
200 – 300 |
Борсук |
250 – 2500 |
Тхір |
15 – 20 км2 |
Куниця |
10 – 30 км2 |
Лисиця |
30 – 100 км2 |
Вовча зграя |
1000 км2 |
Гадюка |
150 – 400 |
Жаба |
25-30 |
Для чого потрібне: в різних
ситуаціях взаємодії з тваринним світом.
VІII. SOS
47.
Радіочастоти для передачі сигналу про порятунок
121,5 і 243 MHz
Мобільний зв’язок: 112 (безкоштовно) в усіх
операторів, в т.ч. у роумінгу.
***
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:
- Шмаль С.Г. Військова топографія: Підручник. – К:
2003
- Тарас А.Е. Заруцкий Ф.Д. Подготовка разведчика:
система спецназа КРУ. – Мн.:1999
- Миллер Д. Выживание по методам САС: практическое
руководство. – Мн.: 1999
- В.М. Куликов, Ю.С. Константинов. Топография и
ориентирование в туристском путешествии. – М.: 2001
- А.С. Усков. Практика туристских путешествий. –
СПб. 1999
- Вовча Ліга. Життя в пригоді. 2002
- А.А. Алексеев. Питание в туристском походе. – М.
1999
- Ю. Нестерук. Чорногора: екологічні мандрівки. –
Л.: 2003
- В.Д. Бондаренко, О.І. Фурдичко. Ліс і рекреація в
лісі. – Л.: 1994
- УЦНМІПЛР МОЗ України
- http://activeinfo.spb.ru/
- http://www.bask.ru/
- http://www.progressor.ru:8080/outdoor/
© 2004 Всі права застережені. Передрук без
дозволу автора заборонений.
Матеріал підготував (написав): Юрко Гудима
|