стрибнути на головну сторінку  
 ::: головна сторінка ::: форуми ::: мапа сайту ::: статистика ::: відпочинок :::
Українські Карпати
РЕГІОН 
ТОПОГРАФІЯ 
ГІДРОГРАФІЯ 
КЛІМАТ 
ФЛОРА 
ФАУНА 
ОХОРОНА ПРИРОДИ 
ПРО КРАЙ 
Карпати туристські
МАТЕРІАЛИ 
ТРАНСПОРТ 
КАРТИ 
СПОРЯДЖЕННЯ 
МАРШРУТИ 
РЕПОРТАЖІ 
ВИПАДКИ 
ВІДПОЧИНОК 
ПОГОДА 
РІЗНЕ 
Друзі та партнери


   ::: ГОЛОВНА / МАТЕРІАЛИ / Цифрологія / Туристична цифрологія (деякі корисні константи та формули) :::

ТУРИСТИЧНА ЦИФРОЛОГІЯ

(деякі корисні константи та формули)

    Короткий зміст:

    І. ВИЗНАЧЕННЯ ЛІНІЙНИХ ВЕЛИЧИН

    А. Відстань за допомогою:

  1. кроків
  2. спорядження
  3. карти
  4. звуку
  5. координатної сітки карт
  6. сталих величин

  7. Б. Висота

  8. за тінню
  9. за польотом птахів
  10. за горизонталями

  11. В. Кути

  12. за допомогою формули

  13. Г. Видимість

  14. лінії горизонту
  15. з висоти
  16. взаємовидимості двох точок
  17. нічних джерел світла

  18. Д. Швидкість пересування
    – залежно від:

  19. крутості схилу
  20. глибини снігового покриву
  21. маси наплечника

  22. ІІ. ОРІЄНТУВАННЯ

    А. В часі – за допомогою:

  23. небесних тіл
  24. рослин

  25. Б. В просторі

  26. по звуках

  27. ІІІ. СПОРЯДЖЕННЯ

  28. параметри туристичного спорядження
  29. абревіатури в спорядженні

  30. ІV. ПОДОЛАННЯ ВОДНИХ ПЕРЕШКОД

  31. визначення характеру дна
  32. визначення прохідності броду
  33. визначення безпечної для переправи товщини криги
  34. швидкість наросту льоду для переправи
  35. визначення точки переправи на швидкій воді

  36. V. ХАРЧУВАННЯ

  37. енерговитрати в активному туризмі
  38. температура кипіння води в залежності від висоти
  39. параметри роботи газових балонів при кип’ятінні води

  40. VI. ПОГОДНІ ЯВИЩА

  41. залежність температури від висоти
  42. співвідношення температури в криївках до зовнішньої
  43. вплив сили вітру на сприйняття холоду
  44. тепловтрати непокритої голови
  45. зміни атмосферного тиску та вмісту кисню в повітрі з висотою
  46. погодні екстремуми
  47. вплив лісу на силу вітру
  48. зменшення лісом сонячної радіації
  49. вплив лісу на температуру
  50. затримання лісом атмосферних опадів
  51. співвідношення підсніжної температури до зовнішньої
  52. статистика влучення блискавки серед порід дерев

  53. VII. ФЛОРА-ФАУНА

  54. Швидкість росту деяких рослин
  55. Чутність тваринами сторонніх шумів
  56. Визначення кількості тварин на певній території
  57. Площа території володіння звірів

    VIII. SOS
  58. аварійні радіочастоти та телефонні номери

І. ВИЗНАЧЕННЯ ЛІНІЙНИХ ВЕЛИЧИН

А. ВИЗНАЧЕННЯ ВІДСТАНІ

1. Вимірювання відстані кроками

Відстань вимірюється парами кроків (П.К). Лічба ведеться до сотні, а кількість сотень занотовується. Для більш точного виміру відстані потрібно намагатися ходити сталими кроками, в т.ч. на нерівному рельєфі, та насамперед визначити довжину свого кроку. Для цього необхідно пройти 200 м туди й назад, рахуючи кількість П.К., після чого відстань у метрах розділити на ціле середнє арифметичне відстані у П.К.

Напр.: 200 м пройдено 124 і 120 ПК. Довжина П.К. = 200: ((124+120):2) = 1,6 м.

Також для приблизного визначення довжини кроку людини служить наступна формула, в см:

Д = Р/4 + 37, де Д – довжина кроку, см; Р – ріст людини, см.

Напр.: Д = 180:4+37 см = 82 см

Або стала величина: крок людини = половині її зросту, виміряного до очей.

2. Визначення відстані за допомогою підручного туристичного спорядження

За вимірники можна взяти шнурівку, довжина яких в туристичному взутті становить від 1 до 1,5 м, карімат (1,8 м х 0,6 м), чоловіче взуття (див. табл.), власний ріст тощо.

USA

GB

EU

СНД

Довжина, см

6.5

5.5

38.5

37.5

14,6

7

6

39

38

15,4

7.5

6.5

40

39

15,6

8

7

40.5

39.5

16,0

8.5

7.5

41

40

16,6

9

8

42

41

17,0

9.5

8.5

42.5

41.5

17,4

10

9

43

42

17,6

10.5

9.5

44

43

18,0

11

10

44.5

43.5

18,6

11.5

10.5

45

44

19,0

12

11

46

44.5

19,4

12.5

11.5

46.5

45

20,0

13

12

47

46

20,4

3. Визначення відстаней по карті з урахуванням рельєфу

Для цього відстань, виміряну по карті, множать на відповідний коефіцієнт поправки:

Кут нахилу, °

Коефіцієнт поправки на нахил рельєфу

6

1,01

12

1,02

18

1,05

24

1,10

30

1,15

36

1,24

45

1,29

60

1,50

75

1,74

Використовуючи властивості прямокутного трикутника, можна довжину схилу з урахуванням набору висоти з довільним кутом за допомогою формули:

Д = Д1 / cos a (Д – відстань з коефіцієнтом, Д1 – відстань по карті, a – кут нахилу схилу).

Напр.: а = 30°, довжина по карті 4 км. Д = 4/(¬3/2) = 4,61(...) км

Кут нахилу схилу в свою чергу можна визначити за допомогою формули a = arccos (Д1: Д)

Напр.: а = arccos (4/4,61(...)) = 30°

4. Визначення відстані за допомогою швидкості звуку

Знаючи константу швидкості звуку в атмосфері 330 м/с або 1 км за 3 с, можна визначати відстані (беручи швидкість світла як миттєву). Напр.: звук від побаченого спалаху розряду блискавки до місця спостереження дійшов за 11 с. Отже, розряд стався на висоті 11: 3 = 3,7 км від поверхні землі.

За допомогою луни від голосу чи інших джерел звуку можна визначити відстань до прямо перпендикулярної відбиваючої поверхні Д = 330*Т/2, де Т – відтинок в часі до повторення першого відзвуку в секундах (луни).

Для чого потрібне: оперативне і автономне визначення, наприклад, безпечності грози. Перебування на відкритих місцевостях при відстані розряду до поверхні землі меншій за 300 м (практична відсутність затримки між спалахом і розрядом) є небезпечним для життя. Крім того, служить для визначення віддалі до подій, що супроводжуються одночасно світловими та звуковими ефектами (постріл, вибух).

5. Визначення відстаней та площі на місцевості за допомогою координатної сітки карти

Мірник карти

Розміри сторони квадрата

Площа квадрата

в см

в км

км2

га

1: 25 000 (250 м)

4

1

1

100

1: 50 000 (500 м)

2

1

1

100

1: 100 000 (1 км)

2

2

4

400

1: 200 000 (2 км)

2

4

16

1 600

6. Деякі сталі величини для визначення відстаней

Антропометричні

Відстань від ока дорослого до кінця простягнутого великого пальця – 60 см
Відстань між зіницями очей – 6 см
Середня довжина кроку = 1/2 зросту до рівня очей
Зріст = відстань між кінцями пальців розведених рук

Антропогенні

Відстань між телеграфними стовпами – 50 м
Відстань між опорами високовольтних ЛЕП – 100 м

Б. ВИЗНАЧЕННЯ ВИСОТИ

7. Визначення висоти об’єкта за допомогою тіні

Для цього необхідно визначити довжину власної тіні d і довжину тіні шуканого предмета Д. За подібністю трикутників висоту предмета В визначають за наступною формулою:

В = в * Д/d, де в – зріст людини в метрах

Напр.: Висота спостерігача – 1,8 м. Довжина його тіні – 0,8 м. Довжина тіні шуканого предмета – 40 м. В = 1,8 * 40/0,8 = 90 м.

8. Визначення висоти за польотом деяких птахів

Птах

Встановлена макс. висота польоту, м

Лісові

до 500

Кулик

1600 – 2000

Журавлі, денні хижаки

3000 – 5000

Гуси

9500

Чорний гриф

12150

Крижень

6900

9. Визначення висоти перерізу рельєфу (крутості схилу) за допомогою горизонталей

Мірник карти

Для рівнин* та горбистої місцевості (0 - 500 м)

Для гірської місцевості (500 - 2500 м)

Для високогірної місцевості (>2500 м)

1: 25 000

2,5* (5)

5

10

1: 50 000

10

10

20

1: 100 000

20

20

40

1: 200 000

20

40

80

В. ВИЗНАЧЕННЯ КУТІВ

10. Визначення крутості схилу (без суттєвої похибки – до 20-25°) за допомогою горизонталей карти

a = 60 h/d, де h – величина перерізу рельєфу (див. попередню таблицю), d – відстань між сусідніми горизонталями по карті в метрах (закладання)

Напр.: Між схилі хр. Чортка закладання сусідніх горизонталей d по 500 м карті становить 1 мм, або 50 м. Переріз рельєфу h згідно згаданої таблиці на цій карті становить 10 м/горизонталь. Нахил рельєфу між даними горизонталями становить а = 60*10/50 = 12°

Г. ВИЗНАЧЕННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ДАЛЬНОСТІ ВИДИМОСТІ ОБ’ЄКТІВ

11. Визначення дальності видимості лінії горизонту*

Д = 4,1 ¬ В, де В – висота спостерігача, м, "¬" - квадратний корінь

Напр.: на рівнині спостерігач зростом 1,8 м буде бачити лінію горизонту 4,1 * ¬ 1,8 = 5,5 км, а з вершини 1618 м на морському узбережжі лінію горизонту буде на віддалі 4,1 * ¬ 1618 + 1,8 = 165 км.

* з урахуванням кривизни планети і рефракції.

12. Визначення висоти, з якої забезпечується необхідна видимість рівнинних об’єктів

В = 0,06 Д2, де Д – необхідна видимість спостереження, м.

Напр.: Дальність в 50 км видима, починаючи з висоти 0,06 * 502 = 150 м над р. м.

13. Визначення дальності взаємовидимості одна з одної двох точок, піднятих над рівниною і видимих над горизонтом (з урахуванням прозорості атмосфери)

Д = 4,1К (¬ В + ¬ В1), де К – коефіцієнт прозорості атмосфери (1 – ясно, 0,85 – незначний серпанок, 0,7 – середній серпанок, несильний туман – 0,3, густий туман – 0,1), В – висота спостерігача на рівнем моря, В1 – висота потрібного об’єкта, ¬ - квадратний корінь

Напр.: з вежі висотою 1618 м над р. м. трьохметровий триангуляційний пункт на вершині з висотою 1881 м при вечірньому середньому серпанку буде видний на відстані
= 4,1 * 0,7 * (¬ (1618 +1,8) + ¬( 1881+3)) = 239 км.

14. Нічна видимість джерел світла на відстані

Джерело світла

Видимість, км

Середня ватра

8

Запалений сірник

1,5

Вогник цигарки

0,5

Д. СЕРЕДНЯ ШВИДКІСТЬ РУХУ

15. Середня швидкість руху в гірській місцевості в залежності від крутості схилу

Кут нахилу схилу, °

Швидкість руху, км/год

підйоми

спуски

5-10

3

4

10-15

2,5

3

15-20

2

2,5

20-25

1,5

2

25-30

1

1,5

16. Середня швидкість пересування по рівній поверхні в залежності від глибини сніжного покриву

Глибина снігу, см

Швидкість руху, км/год

наст/фірн

5-6

5-10

2,3

10-20

1,2

30-50

2,0

50-75

1,0

понад 75

0,5

17. Усереднена швидкість пересування та підйому в умовах Карпатських гір в залежності від маси наплечника (авторські дані*)

Вага наплечника, кг

Сніговий покрив, см

Швидкість руху, км/год

Швидкість підйому, м/с

2-5

2,8

347

20-27

1,9

262

20-27

20

1,2

186

35-40

1,5 150

* на підставі аналізу даних 16 походів протягом 2002-2004 рр.

В умовах урагану (проти вітру)

При вітрі 25 м/с (90 км/год) темп руху — не більше 0,5 – 1 км/год.

ІІ. ОРІЄНТУВАННЯ

А. В часі

18. Визначення часу доби за допомогою знаходження сонця (місяця) на небі

Сонце:

Сторони горизонту

Декретний час

з 01 жовтня по 31 березня

з 01 квітня по 31 вересня

Схід

7:00

8:00

Південь

13:00

14:00

Захід

19:00

20:00

Місяць (повний): у будь-який час доби знаходиться навпроти сонця з різницею в 12 год.

19. Визначення часу за розкриттям/закриттям квіток деяких рослин (в сонячну літню погоду)

Рослина

Час

розкриття

закриття

Козельці

3-5

Петрів батіг

4-5

14-16

Шипшина

18-20

Мак

14-16

Кульбаба

5-6

Польова березка, осот

Нечуйвітер, картопля, лен

6-7

Латаття

7-8

17-18

Салат

Фіалка

Смілка

9-10

20-21

Мати-й-мачуха

17

Квасениця

Б. В просторі

20. Чутність деяких звуків (на рівнині, в тиху і хмарну погоду)

Джерело звуку

Чутність, м

Розмова

50-100

Кашляння

Вигук

200

Брязкіт

Крик

1000-1500

Забивання кілків

300

Рубання дерева

300-500

Падіння дерева

800

Удар лопатою по каменю

500-1000

Шум від руху машини ґрунтовою дорогою

Шум від руху
машини по шосе

1000-2000

Гавкіт собаки

Сигнал автомобіля

2000-3000

Постріл

Потяг

5000-10000

ІІІ. СПОРЯДЖЕННЯ

21. Середні параметри деякого туристичного спорядження (авторські дані)

а) вага:

Найменування

Вага, г

О Д Я Г

Куртка спортивна зимова (синтепон)

1300

Куртка пухова 650 FP

1300

Куртка штормова бавовняна “Спорт”

600

Штани-комбінезон (синтепон)

900

Светр в’язаний шерстяний

600

Светр флісовий (поліестер)

500

Светр бавовняний з капюшоном

700

Штани камуфляжні н/б з паском

500

Жилет-безрукавка пуховий

500

Білизна нижня (бавовна)

50

Майка-футболка L

120

Шорти н/б

120

Шорти джинсові (бавовна)

200

Шапка зимова (поліамід)

70

Картуз бавовняний

80

Шкарпетки утеплені (пара)

50

Черевики лижні 42.5 (пара)

5000

Черевики альпіністські пластикові 43 (пара)

2900

Вібрами 42.5 (пара)

1300

Кросівки 42.5 (пара)

800

Кеди китайські 42.5

800

Маска утеплена поліакрил (фантомаска)

130

Рукавиці лижні утеплені (thinsulate)

170

Напівбахіли кордура 600HD (пара)

350

Лижі 190 см з палками 130 см

7000

О С Н О В Н Е   С П О Р Я Д Ж Е Н Н Я

Наплечник анатомічний 90 л (кордура HD1000)

2000

2-місний намет (поліестер 3К, нейлон-оксфорд 7К, дюраль)

2900

Килимок туристичний (карімат) 180х60х0,8 (пінополіуретан)

400

Спальник пуховий (-10° комфорт)

2100

Спальник квалофіл (-15° комфорт)

1900

Спальник синтепоновий (+15° комфорт)

1400

Сідачка (пінополіуретан)

110

Плащ-намет 2х2 (нейлон)

400

Х А Р Ч У В А Н Н Я

Сокира туристична

800

Ніж туристичний 20 см

100

Казанок армійський “Менашка” 1,5 л

400

Сухий спирт (упаковка)

100

Ложка металева

50

Миска металева

300

Миска пластмасова

130

Ніж розкладний

140

Горнятко пластмасове

30

Горнятко скляне/металеве

220

Активоване вугілля, уп.

10

Запальничка

15

Ватровий гак

50

Пила ланцюгова туристична з футляром

250

І Н Ш Е

Гігієна (рушник, зубне, мило, щипчики, т/папір)

450

Фотоапарат-мильниця

220

Фотоапарат дзеркальний

1000

Ліхтар-начільник з елементами живлення

200

Компас

10

Мобільний телефон

100

Документи (гроші, карти, посвідчення)

200

б) габарити:

Наплечники (орієнтовно, ВхШхГ, см): 150 л100 х 55 х 27, 90-110 л80-90 х 45-50 х 25, 44-75 л50-60 х 40-50 х 22-25

Іжевські карімати (стандартні, ДхШхТ, см): 180 х 60 х 0,8

22. Абревіатури в спорядженні

WR (W/R) – water-resistant (водонепроникний) – відповідна властивість матеріалу
PU – polyurethane (поліуретан) – відповідне покриття матеріалу (пер. з WR)
PU/SI - polyurethane (поліуретан) + silicon (силікон) – унадійнююча обробка PU силіконом.
185T – texel (texture element) вказує на щільність переплетення (185 ниток на кв. дюйм)
40D – denier або density (товщина) – вказує на товщину ниток в одиницях denier.
30-70К – міцність капронових ниток (зусилля на розрив 0,5-1 кг)
5000 (mm) – висота водяного стовпа в мм (або в метрах, мм/1000), яку витримує матеріал без протікання. 3000 мм – подвійна обробка, 5000 – потрійна.
RS – rip-stop (розривостійкий) – вид спеціального хрестового (сіткового) плетення матеріалу.
7075-Т6 (7001-Т6) – маркування матеріалу для наметних дуг з алюмінієво-магнієвого сплаву.
7075-T9 – більш армований варіант вищеназваного.
7178, 6061 – неанодовані сплави (піддаються іржавінню)
Scandium eloxiert – високоякісні сплави фірм DAC, Iston з додаванням скандію (30% легші і 20% міцніші за традиційні).
Д16Т, В95 – сплави російського виробництва
1000HD (600) – щільність матеріалу Cordura (HD – high density)
800 FP (F.P.) – fill power (об’ємовідновлювальна здатність) – об’єм в куб. дюймах, до якого відновлюється попередньо стиснена 1 унція пуху
1508 (3010) – маркування пінополіуретанових килимків (каріматів) в-ва Іжевського заводу. Перші дві цифри вказують кратність спінення (більше – щільніше), останні – товщина в мм.

ІV. ПОДОЛАННЯ ВОДНИХ ПЕРЕШКОД

23. Визначення характеру дна водних артерій за швидкістю течії

Швидкість течії, м/с

Імовірний характер дна

0,1 – 0,2

намул

0,2 – 0,5

пісок

0,5 – 1,0

крупний пісок

1,0 – 1,5

щільна глина, гравій

понад 1,5

велике каміння, галька

24. Допустима прохідність водних перешкод в залежності від швидкості течії (глибина броду), м

Об’єкт переправи

Швидкість течії, м/с

до 1

до 2

понад 2

Людина з вантажем

1,0

0,8

0,6

Автомобіль до 2 т

0,6

0,5

0,4

Вантажівка до 5 т

0,9

0,8

0,7

Гусеничний тягач

1,0

0,9

0,8

25. Безпечна для переправи товщина криги

Об’єкт переправи

Товщина льоду, см

Людина

5

Людина з вантажем

7

Для групи людей

9

Для легковика

26

УАЗ з вантажем

37

ГАЗ-51(53)

44

ЗИЛ-130

45

Гусеничний трактор

60

26. Швидкість наросту льоду на сталій воді в залежності від температури

Температура повітря, °

Швидкість наросту льоду, см/год, з початкових 10

–5

0,6

–25

2,9

–40

4,6

27. Встановлення точки початку переправи шляхом визначення швидкості знесення течією

З = Ш/0,5 * Р, де Ш – швидкість течії в м/с, 0,5 – середня швидкість переправи, Р – ширина перешкоди (м)

Напр.: Ш = 1,5 м/с, Р = 30 м. З = 1,5/0,5 х 30 = 90 м. Отже, почати переправу слід 90 м вище по течії.

V. ХАРЧУВАННЯ

28. Середні енерговитрати в активному туризмі

Діяльність

Середні енерговитрати, Ккал/год

Стан спокою (сидячи/стоячи)

1,5/1,6 (х маса тіла, кг)

Рух по рівнині 4 км/год без вантажу

200-240

Рух по рівнині 4 км/год з вантажем 15-20 кг

300-400

Підйом по схилу 20° з вантажем 20 кг

500-600

 

Вид туризму

Середні енерговитрати, Ккал/доба

Похід вихідного дня

2500 – 3000

І-ІІІ к.с. пішохідний

3000 – 3500

Водний

3000 – 4000

Лижний і гірський І-ІІІ к.с.

3500 – 5000

Лижний і гірський ІV-VI к.с.

5000 – 6000

Екстремальний гірський (в штурмові дні)

до 8000

29. Температура кипіння води в залежності від висоти над рівнем моря

Висота над рівнем моря, м

Температура кипіння води, °С

0

100

1500

95

2000

93

3000

90

4500

85

6000

80

7500

75

9000

70

Для чого потрібне: В умовах високогір'я їда в штатному режимі приготування може виявитись недовареною. Потрібно використовувати швидкорозварювальні продукти, або варити в окропі подовше.

30. Середні параметри роботи газових балонів в пальниках при кип’ятінні води*

Маса балону, г

Кількість закипілих літрів, шт.

Загальний час
горіння, год.

Час закипання
одного літра, хв.

450

23

2:25

4…8

200

7

1:00

4…9

*використовувалось полум’я ледь менше за контури дна посуду.

VІ. ПОГОДНІ ЯВИЩА

31. Середньодобова залежність температури від перепаду висоти

–1° С кожні +300 м висоти

Напр.: при середній температурі +20°С на висоті Львова (250 м) середньодобова температура на висоті Марічейки (1500 м) буде 20-(1500/300) = 15°С.

32. Співвідношення температури в деяких криївках до зовнішньої

Тип криївки

Температура зовнішнього середовища, °С

Швидкість вітру, м/с

Максимальна температура без обігріву, °С

Максимальна температура з обігрівом, °С

Тривалість обігріву, год

Снігова нора

– 25...–35

5-10

– 5

0

Снігова печера

– 18...–27

0-1

– 5

0

3-4

Снігове іглу

– 22...–27

– 35...–42

6-10

3-5

– 8

– 15

– 3

– 8

3-4

Утеплена тканиною
хижа зі снігу

– 22...–27

6-10

– 10

– 4

3-4

33. Вплив сили вітру на сприйняття людиною низьких температур

При швидкості вітру 20 км/год (5,5 м/с) температура повітря –14°С за впливом на організм людини відповідає –28°С в безвітря, а при 32 км/год (8,8 м/с) — відповідно –34° С.

34. Тепловтрати непокритої голови

при –5° С50%, при –15° С75% всього тепла організму.

Для чого потрібне: для економії харчів

35. Зміни тиску та вмісту кисню в повітрі із збільшенням висоти над рівнем моря

Висота на рівнем моря, м

Атмосферний тиск, мм Hg

Вміст О2 в повітрі, %

0

760,0

21,0

500

716,0

19,8

1000

674,1

18,5

1500

634,2

17,5

2000

596,2

16,4

2500

560,1

15,6

3000

528,5

14,6

3500

493,2

13,6

4000

462,3

12,7

4500

432,9

11,9

5000

405,1

11,2

5500

387,7

10,7

6000

353,8

9,8

6500

330,2

9,1

7000

307,9

8,5

7500

286,8

7,9

8000

266,9

7,4

8500

248,1

6,8

9000

230,4

6,4

9500

213,8

5,9

10000

198,2

5,5

Для чого потрібне: для визначення висоти через тиск.

36. Погодні екстремуми Українських Карпат

Температура повітря: +40….–32°С
Швидкість вітру: 40 м/с (144 км/год)
Річна кількість опадів: 1411 мм в/с (долина) – с. Усть-Чорна Тячівського району, 2000 мм в/с (гори) – пол. Пожижевська, хр. Чорногора.
Сніговий покрив: 3 м (є поодинокі твердження про десятиметрові відмітки в западинках)

37. Вплив лісу на силу вітру

Узлісся – зменшується на 20-50%
В середині лісу – 80-90%, а біля поверхні ґрунту вітер зовсім зникає.

38. Зменшення сонячної радіації в межах лісу

30-70% – під наметом лісу
90% – на рівні трав’яної рослинності
25% – на рівні ярусу підліску
30% – в основі крони
Освітленість лісової галявини – 95-100% освітленості відкритого місця
Освітленого узлісся – 90%
тіньового узлісся – 60%
під наметом букового лісу – 20-25%
ялинового – 5%

Для чого потрібне: для рівномірного засмагання

39. Вплив лісу на середньорічну температуру

на 1-3° С вища порівняно з безлісою і безвітряною ділянкою.

40. Затримання лісовими кронами атмосферних опадів

Листяні затримують 20-30%
Соснові – 30%
Ялинові – 60-65%
Ялицеві – 70-80%

41. Співвідношення зовнішньої низької температури до підсніжної

Температура повітря, °

Глибина снігу, см

Температура снігу, °

–17

60

–6

–40

–7...–8

Для чого потрібне: якщо спорядження дозволяє, в екстремальних умовах можна зариватись в сніг.

42. Статистика влучення грозового розряду в дерева різних порід

Дерево

Частка влучення, %

Дуб

54

Тополя

24

Ялина

10

Сосна

6

Бук

3

Липа

2

Решта

1

VII. ФЛОРА-ФАУНА

43. Швидкість росту деяких рослин

Швидкість росту плодового тіла гриба: 1-2 см/доба (підберезовики – 3-5 см/доба)

Для чого потрібне: коли немає годинника і пам'яті

Швидкість росту дерев: 20-30 см/рік

Для чого потрібне: подумати добре, перш ніж рубати

44. Чутність деякими тваринами сторонніх шумів

Характер шуму

Тварина

Встановлена чутливість, м

Пересування з розмовами

Лось

1000

Кабан

300-500

Ведмідь

200

Робота механізмів

Всі тварини

3000-5000

Реальний писк миші

Лисиця

250

Імітований писк миші

150-200

Переліт тетерева на іншу гілку

500

Шурхіт

Вовк

1000

Обережний шурхіт травою при ступанні

50

Свисток

Рись

4500

Шелест паперу

Козуля

100

Для чого потрібне: в різних ситуаціях взаємодії з тваринним світом.

45. Визначення кількості звірів на певній території, особин/км2

Р = 1,57*С/М*Д, де С – кількість перетинів слідів звірів з маршрутом, М – довжина маршруту в км, Д – середня довжина добового сліду звіра.

Для чого потрібне: в різних ситуаціях взаємодії з тваринним світом (напр., для власної безпеки)

46. Площа території володіння деяких звірів

Тварина

Площа території, (к)м2

Ведмідь

5 – 10 км2

Кріт

100 – 200

Білка

200 – 300

Ласка

700 – 1000

Горностай

200 – 300

Борсук

250 – 2500

Тхір

15 – 20 км2

Куниця

10 – 30 км2

Лисиця

30 – 100 км2

Вовча зграя

1000 км2

Гадюка

150 – 400

Жаба

25-30

Для чого потрібне: в різних ситуаціях взаємодії з тваринним світом.

VІII. SOS

47. Радіочастоти для передачі сигналу про порятунок

121,5 і 243 MHz

Мобільний зв’язок: 112 (безкоштовно) в усіх операторів, в т.ч. у роумінгу.

***

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:

  1. Шмаль С.Г. Військова топографія: Підручник. – К: 2003
  2. Тарас А.Е. Заруцкий Ф.Д. Подготовка разведчика: система спецназа КРУ. – Мн.:1999
  3. Миллер Д. Выживание по методам САС: практическое руководство. – Мн.: 1999
  4. В.М. Куликов, Ю.С. Константинов. Топография и ориентирование в туристском путешествии. – М.: 2001
  5. А.С. Усков. Практика туристских путешествий. – СПб. 1999
  6. Вовча Ліга. Життя в пригоді. 2002
  7. А.А. Алексеев. Питание в туристском походе. – М. 1999
  8. Ю. Нестерук. Чорногора: екологічні мандрівки. – Л.: 2003
  9. В.Д. Бондаренко, О.І. Фурдичко. Ліс і рекреація в лісі. – Л.: 1994
  10. УЦНМІПЛР МОЗ України
  11. http://activeinfo.spb.ru/
  12. http://www.bask.ru/
  13. http://www.progressor.ru:8080/outdoor/

© 2004 Всі права застережені. Передрук без дозволу автора заборонений.

 Матеріал підготував (написав): Юрко Гудима


 
Коментарі

Коментування доступне тільки зареєстрованим користувачам.

Якщо Ви зареєстровані на сайті - введіть свій логін і пароль у формі аутентифікації нагорі сторінки (якщо Ви логуєтеся з чужого комп"ютера - приберіть галочку "пам'ятати мене" і тоді, навіть якщо забудете прикінці роботи натиснути кнопку "Вийти", Ваша автентифікація на цьому комп'ютері знищиться як тільки Ви закриєте вікна броузера з відкритими сторінками karpaty.com.ua).

Якщо не зареєстровані - зареєструйтеся.
Коментарі до цієї статті
Shteel повідомив(-ла) 25.01.2007 15:02
Дуже файно дзенькую...
корисна інформація... стане в пригоді.
Пітон повідомив(-ла) 09.08.2006 10:02
Чудово. Такі відомості дають змогу ходити в горах не "тупо" по GPS, а за допомогою природніх людських інтелектуальних можливостей.
Сєрий [guest] повідомив(-ла) 30.01.2006 17:51
Зраз,зима,а на літо обов"язково згодиться,я аж запалився йти в гори.Дякую.
Zel [guest] повідомив(-ла) 05.08.2005 15:23
Молодець Юрко. Гарна робота.
Володимир [guest] повідомив(-ла) 26.05.2005 11:47
Юркові дуже дякую!
Корисна інформація і класно систематизована.
Збираємось у червні пройти всі двотисячники (від Попа до Петроса). Гадаю, що ті дані стануть у пригоді.
Честь!
yevgen повідомив(-ла) 23.04.2005 00:29
Я в гори калькулятор брати не буду!!!
Vudu повідомив(-ла) 04.10.2004 14:38
Середня швидкість зміни температури становить 0.6 градуса на кожні 100метрів.
Юрко повідомив(-ла) 06.08.2004 09:34
Є таке, сорі. Виправити ніяк руки не дійдуть.
Negev [guest] повідомив(-ла) 05.08.2004 17:19
Прикольная опечатка в разделе
"Усереднена швидкість пересування та підйому в умовах Карпатських гір в залежності від маси наплечника (авторські дані*)"
- скорость подъёма, наверное, в м/ч.
Или это я такой хилый?

Юрко повідомив(-ла) 04.08.2004 11:34
Дуже класні ліки, дякую (перший напиши мені по милу бдл ще раз, з тими пробілами нечитабельний). Стосовно спростування: американські умови не цілком підходять до українських. Я подавав дані власне середні, і ближчі до карпат ніж до рокі-маунтейнс :)
zanuda повідомив(-ла) 04.08.2004 03:43
По-перше, ґратуляції Юркові: зібрано і систематизовано корисний і цікавий матеріал.
Все ж хотілся б звернути увагу на деякі згадані повище теми:

а/ Дещо невірно подана залежність температури повітря від висоти. Правда, якась неправдоподібо мала різниця температури вийшла між Львовом і Марічейкою?
Так ось, в умовах однакової відносної вологості повітря її температура паде на 10 град. С на кожні 1100м висоти (тоді і різниця між Марічейкою і Погулянкою сягає 11.5 град. С)
Оскільки відносна вологість все ж росте з висотою (гори часто в хмарі - а це 100% вв), то в реальному Карпатському житті температура паде на 1 град. С на кожні 150м висоти.
Тут можна найти таблицю залежності t=F(h).
http://www.coolingzone.com/Guest/News/NL_JAN_20 03/Biber/Air%20Density%20as%20a%20function%20of%20 Altitude%20%28Jan%2003%29.htm
У нічний, і особливо вечірній час, має місце приблизно та залежність, яку привів Юрко.
У випадку ж проходження холодного фронту чи денного бризу від моря повище приведені дані ніц не вартують, бо може статися, що нагорі взагалі буде тепліше, ніж внизу.

б/ залежність відчуття холоду, тобто реальної тепловіддачі тіла від вітру є дуже важливим в поході, тому на цьому потрібно зосередити більше уваги.
Тут можна знайти детальну таблицю з цього приводу:
http://www.engineeringtoolbox.com/31_112.html
а тутечки відповідний калькулятор:
http://www.csgnetwork.com/windchillcalc.html
Au [guest] повідомив(-ла) 26.07.2004 17:13
2 Юрко
Ну, любий друже, дуже вдячен.
Утешил.
До встречи в горах.
;-)
Юрко повідомив(-ла) 23.07.2004 09:05
Та ні, дискримінація в нас тут не заохочується. Може просто пост не дійшов.
Au [guest] повідомив(-ла) 22.07.2004 23:14
я так понимаю русская речь тут моментально убивается модератором...
или куда делось моё восхищение этой статьёй?

Redlyne повідомив(-ла) 05.07.2004 09:55
Досить цікава інформація , вже користувався на практиці , відносно непогано !!!
Юрко повідомив(-ла) 15.06.2004 08:51
2 Ромцьо: ну да, втрапив у вікно відповідно літаючого Конкорда.
Roman повідомив(-ла) 15.06.2004 00:53
Чорний гриф літає на висоті 12 км :-() ???
piglet1276 повідомив(-ла) 14.06.2004 12:00
2 Юрко:
Соррі. Облажався.
Юрко повідомив(-ла) 14.06.2004 08:56
2 Q: ага, сорі, м/год.
2 Піґлет1276: там в 20 см снігу і без.
Q [guest] повідомив(-ла) 13.06.2004 10:21
17. Усереднена швидкість пересування та підйому в умовах Карпатських гір в залежності від маси наплечника (авторські дані*) -> Швидкість підйому, м/с
---------------
Я правильно зрозумів - метри за секунду?

Шибений повідомив(-ла) 11.06.2004 18:52
Ото роботи зробив !!!! Дуже дякую Юрку ... Знадобиться воно все сто процентів !!!
CEM повідомив(-ла) 11.06.2004 18:43
11, 12, 13 це спрощені формули, насправді при ідеальній прозорості видимість горизонту з висоти h буде

x = h*sqrt(2R/h + 1),

де sqrt - корінь квадратний, R - радіус землі
piglet1276 повідомив(-ла) 11.06.2004 17:47
Надзвичайно цікаво і корисно. Як тут не зробити копі-пейст у власний архів:))
Юрко! У п. 17 вага наплечника 20-27 кг повторюється двічи, очевидно, очєпятка.


Пошук



 
 ::: головна сторінка ::: форуми ::: мапа сайту ::: статистика ::: відпочинок :::