стрибнути на головну сторінку  
 ::: головна сторінка ::: про сайт ::: форуми ::: мапа сайту ::: статистика ::: відпочинок :::
Українські Карпати
РЕГІОН 
ТОПОГРАФІЯ 
ГІДРОГРАФІЯ 
КЛІМАТ 
ФЛОРА 
ФАУНА 
ОХОРОНА ПРИРОДИ 
ПРО КРАЙ 
Карпати туристські
МАТЕРІАЛИ 
ТРАНСПОРТ 
КАРТИ 
СПОРЯДЖЕННЯ 
МАРШРУТИ 
РЕПОРТАЖІ 
ВИПАДКИ 
ВІДПОЧИНОК 
ПОГОДА 
РІЗНЕ 
Друзі та партнери


   ::: ГОЛОВНА / МАТЕРІАЛИ / Маркування шляхів і стежок / Інструкція зі знакування туристичних шляхів (Івано-Франківськ) :::


ІНСТРУКЦІЯ ЗІ ЗНАКУВАННЯ ТУРИСТСЬКИХ ШЛЯХІВ
(маршрутів)

1. Загальні засади та правові підстави застосування.

Ця інструкція встановлює: порядок організації і проведення знакувальних робіт, класифікацію знаків, які служать для орієнтації туристів на туристських шляхах під час їх подорожей за визначеними маршрутами (крім спортивних), вимоги до виготовлення знаків, а також правила та порядок їх розміщення.

Знакування туристських шляхів (маршрутів) проводять з метою підвищення інформативності та безпеки туристів, з урахуванням вимог чинних нормативно-правових актів та цієї інструкції.

Інструкція є нормативною базою для знакування туристських шляхів (маршрутів) з активним способом пересування по них і поширюється на всі суб’єкти туристичної діяльності незалежно від форм власності.

Інструкцію розроблено відповідно до: Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про туризм”(№1282 – IV) від 18.11.2003; Програми розбудови туристичної інфраструктури за напрямками національної мережі міжнародних транспортних коридорів та основних транспортних магістралей у 2004 – 2010 роках, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 р. №612; Державного стандарту України 4100-2002 “Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування”; Державного стандарту України 3587-97 “Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану”; міждержавного стандарту ГОСТ 28681.1-95 “Туристско - экскурсионное обслуживание. Проектирование туристских услуг”.

 

2. Визначення термінів.

У цій інструкції вживаються наступні терміни.

2.1. Туристський шлях - дороги, стежки, водойми тощо, які використовуються для туристських мандрівок (подорожей) за певним маршрутом. Вони можуть бути сухопутними (наземними, підземними), водними (підводними), повітряними.2.2. Туристський маршрут - попередньо спланований туристами або суб'єктом туристичної діяльності шлях туристської подорожі, що характеризується визначеним порядком пересування туристів через певні географічні пункти.
Складовими туристського маршруту є початковий, проміжні і кінцевий пункти, стежки і дороги, які їх з'єднують безпосередньо чи розгалуженями.

2.2.1. Класифікація туристських маршрутів.
Для роботи з інструкцією їх класифікація приводиться в залежності від:

  • території по якій вони прокладені - далекобіжні (міжнародні, національні, регіональні), ближні, місцеві;
  • засобу пересування - пішохідні, велосипедні, лижні, водні, кінні, комбіновані;
  • тривалості – короткотермінові, багатоденні;
  • мети подорожі (призначення) – навчальні, пізнавальні (екскурсійні, краєзнавчі, екологічні), оздоровчі (рекреаційні), спортивні, екстремальні тощо.

2.2.2. Місцеві маршрути – ті, які:

  • починаються і закінчуються в одній місцевості (районі);
  • тривають не більше одного дня.

До них відносяться: навчальні, прогулянково-пізнавальні та туристично- пізнавальні маршрути.
Навчальні стежки – спеціально розроблені для цілей навчання маршрути тривалістю до 3 годин.
Прогулянково-пізнавальні маршрути – маршрути, які тривають 3 - 4 години.
Туристично-пізнавальні маршрути – одноденні “маршрути вихідного дня” середньою тривалістю 4 – 8 годин.

2.2.3. Ближні маршрути - довготривалі “маршрути вихідного дня”, які можуть охоплювати територію як свого, так і сусідніх районів і тривати 2 - 3 дні.

2.2.4. Регіональні маршрути охоплюють територію регіону і тривають більше 3 днів, національні - виходять за межі регіону, міжнародні – за межі держави.

2.2.4. Класифікацію спортивних туристських маршрутів по категоріях складності (ступенях) проводять маршрутно-кваліфікаційні комісії (МКК) при федераціях спортивного туризму. Ті маршрути, які визнані еталонними, заносяться МКК до Переліку класифікованих туристських маршрутів (перевалів, печер).

2.3. Паспорт туристського маршруту (шляху) - документ, що містить загальну інформацію про маршрут (шлях), а також специфічні дані, в залежності від способу пересування по ньому.
Загальна інформація:

  • географічний район маршруту;
  • номер (згідно з реєстром);
  • назва маршруту, його призначення, спосіб пересування;
  • довжина маршруту (км);
  • перепад висот (м);
  • середня тривалість пересування, в тому числі і по відрізках (етапах) між визначеними орієнтирами (год.);
  • короткий опис маршруту (географічні особливості, відомості про рослинний і тваринний світ, населенні пункти, екскурсійні об’єкти, перешкоди, пункти відпочинку, нічлігу, зв’язку, медичної допомоги тощо);
  • карта відповідного масштабу;
  • журнал обслуговування маршруту з переліком застосованих туристських знаків;
  • перелік робіт з відновлення знаків;
  • зміни в перебігу маршруту;
  • поля для його погодження із землекористувачами, санітарно-епідеміологічною службою, аварійно-рятувальною службою, іншими організаціями.
    На водному маршруті додається лоція ріки.

2.4. Реєстр туристських маршрутів (шляхів) - документ, що містить перелік прознакованих шляхів (маршрутів) і який створюється з метою їх обліку, обслуговування та інформаційного забезпечення.

2.5. Туристські знаки - спеціальні умовні знаки, призначені для орієнтування туристів на шляхах. (Надалі – “знаки”).

2.6. Туристська марка – кольоровий елемент знаку, який підтверджує відповідність приналежності даної точки місцевості до конкретного туристського шляху.

2.7. Блокування знаків – поєднання знаків в один блок у випадку дотикання шляхів.

2.8. Знакування туристських шляхів - це розмітка шляхів за маршрутами туристських походів, подорожей, екскурсій чи прогулянок з допомогою системи умовних позначок, які наносяться на природні або штучні об’єкти згідно з існуючими правилами.
Розмітка та знакування туристських змагальних трас (ліній руху) і дистанцій (відстаней між етапами) проводиться згідно з Правилами змагань зі спортивного туризму.

2.9. Знакувальник - фахівець, який має відповідну підготовку для проведення знакувальних робіт та затверджений комісією із знакування туристичних шляхів.

2.10. Комісія зі знакування туристських шляхів – це уповноважена обласними органами виконавчої влади з питань туризму організація, яка розглядає пропозиції, дозволяє та контролює роботи зі знакування туристських шляхів.
Пропозиції щодо складу регіональних комісій подає Рада з туризму відповідного регіону, а затверджує їх Державна туристична адміністрація.

 

3. Вимоги до прокладання туристських маршрутів і шляхів.

3.1. Прокладання туристських маршрутів потрібно здійснювати шляхами (територіями), що містять привабливі з погляду природної, історичної, культурної, етнографічної та архітектурної цінності туристські об'єкти з врахуванням наступних вимог:

  • маршрути прокладаються, як правило, вже існуючою мережею шляхів, уникаючи доріг із значним дорожнім рухом;
  • кінні та веломаршрути рекомендовано прокладати бічними дорогами, а пішохідні – дорогами та стежками без твердого покриття, окрім проходження їх через населені пункти;
  • слід уникати проходження нового шляху з шляхами інших форм пересування на тривалому відтинку з метою забезпечення безпеки інших учасників руху;
  • пішохідні шляхи, якими здійснюється велосипедний рух, та лижні шляхи повинні мати ширину шляху не менше 1,5 м;
  • необхідно враховувати можливості ночівлі туристів у відведених для цього місцях та наявних засобах розміщення;
  • початкові, проміжні та кінцеві пункти шляхів повинні бути максимально наближені до зупинок громадських видів транспорту;
  • прогулянкові маршрути можуть бути кільцевими або радіальними з протяжністю, не більше: для пішохідних та лижних маршрутів – 10 км, кінних та веломаршрутів – 20 км;
  • шляхи не повинні пролягати територіями, які є потенційно небезпечними для туристів: де можливі зсуви, обвали, лавини, через болота, річкові пороги тощо.
  • слід враховувати можливість профілактичних, ремонтних, будівельних робіт власниками доріг чи об'єктів у районі прокладання нового шляху.

 

4. Організація знакування.

4.1. Ініціаторами знакування можуть виступати суб'єкти туристичної діяльності, громадські організації, адміністрація природоохоронних об'єктів, заклади розміщення туристів, органи місцевої влади відповідної сфери відання (держлісгоспи, держводгоспи, в галузі туризму та інші).

4.2. Заяви на проведення робіт зі знакування подаються до комісії зі знакування туристських шляхів, що створюється при обласному органі виконавчої влади з питань туризму. При знакуванні туристських шляхів, що проходять по територїї інших областей, заява подається до регіональної комісії.
До заяви додаються: обгрунтування доцільності знакування даного шляху, проект його паспорта, картосхема та перелік необхідних туристських знаків, а також відомості про наявність власних можливостей для проведення робіт зі знакування або потребу в залученні фахівців, терміни робіт.

4.3. Комісія зі знакування туристських шляхів у місячний термін розглядає подані матеріали, робить висновки щодо доцільності знакування, необхідності погодження знакувальних робіт із землекористувачами, аварійно-рятувальною та санітарно-епідеміологічною чи іншими службами.
Після належних погоджень комісія видає дозвіл (ордер) на знакування шляху і його реєстраційний номер.
Нумерації підлягають тільки шляхи, які виходять за межі адміністративної одиниці (району).

4.4. Виконання знакувальних робіт проводиться за рахунок замовника та під керівництвом кваліфікованого знакувальника.

4.5. Після закінчення знакування комісія приймає ознакований шлях, затверджує паспорт маршруту (шляху) та заносить його до Реєстру. Місцеві шляхи реєструються в районних підрозділах виконавчої влади з питань туризму, ближні і регіональні – в комісії зі знакування туристських шляхів при обласних органах виконавчої влади з питань туризму, національні і міжнародні - в Державній туристичній адміністрації.

 

5. Класифікація та опис туристських знаків

5.1. Знаки повинні підтверджувати туристам правильність вибору шляху, завчасно інформувати їх про напрямок руху, природні, історичні чи культурні пам'ятки, небезпечні ділянки на шляху проходження, об'єкти культурно-побутового обслуговування, місця привалів, заборонені форми поведінки тощо.
Відповідно і знаки поділяються на:

  • знаки, які окреслюють перебіг шляху (підтверджувальні, вказівні);
  • знаки початку/кінця шляху;
  • знаки інформаційні та попереджувальні.

Підтверджувальні знаки підтверджують даний шлях; вказівні - вказують напрямок руху; інформаційні - надають додаткову інформацію; попереджувальні - сигналізують про можливі небезпеки на маршруті та його особливості.
До інформаційних також відносяться інформаційно-вказівні знаки, інформаційні схеми та знаки додаткової інформації.

5.2. Знаки, в основному, мають форму геометричної фігури, на які наносяться відповідних кольорів фон і марка, а також додаткова інформація – кольором марки або чорним кольором.
Туристська марка є первинним елементом системи знакування.
В пішохідних та лижних маршрутах вона має вигляд смуги, трикутника, ромба чи стрілки встановлених розмірів та відповідного кольору.
Для кінних і велошляхів маркою є стилізовані зображення (надалі - піктограми) у вигляді силуетів коня та велосипедиста відповідно. У вказівних знаках піктограма, окрім стрілки, додатково вказує напрямок руху.
Знакування водних маршрутів проводиться інформаційними знаками синьо-білого кольору та попереджувальними – червоно-білого кольору.
Між фоном та маркою можуть виконуватися технологічні проміжки, які дають можливість прискорити процес знакування.

5.4. Місцеві короткотермінові маршрути.
Для знакування короткотермінових (як правило, місцевих) шляхів застосовуються такі кольори марки: червоний, чорний, синій, зелений, жовтий. Кольори фону – білий та оранжевий (для лижних шляхів).
При знакуванні лижних маршрутів рекомендується використовувати кольори в залежності від умовної складності шляхів (маршрутів): від складніших до простіших шляхів – чорний, червоний, зелений, синій, жовтий.

5.4.1. Знаки перебігу шляху навчальних маршрутів (мал.1.1-1.2.) – мають форму прямокутника розміром 100 х 100 мм, на який наноситься марка у вигляді косої смуги під кутом 450. На марці ставиться номер оглядової точки чи об’єкта. Зміни в напрямку руху показує стрілка шириною 45 мм.
Дозволений спосіб пересування по шляху вказується в інформаційній схемі, яка встановлюється на початку шляху.

5.4.2. Підтверджувальні знаки кінних та веломаршрутів (мал.1.3-1.4) мають форму круга діаметром 150 мм, вказівні – фігурної стрілки розмірами 150 х 200 мм з піктограмами висотою 100 мм.

5.4.3. Знаки перебігу шляху прогулянково-пізнавальних пішохідних та лижних маршрутів (мал.1.5-1.6) – квадрат розміром 100х 100 мм, розділений навпіл по діагоналі, в нижній частині якого наноситься марка. Напрямок руху вказує стрілка шириною 45 мм.

5.4.4 Знаки перебігу шляху туристично-пізнавальних пішохідних та лижних маршрутів (мал.1.7-1.8) – квадрати та фігурні стрілки розміром 100 х 100 мм (150 - для стрілки) з марками у вигляді ромба відповідного кольору.

5.5. Багатоденні маршрути.
На всіх багатоденних (ближніх, регіональних, національних, міжнародних) маршрутах колір марки вказує на спосіб пересування туристів по шляху.
Пішохідному способу пересування відповідає червоний колір марки, велосипедному - зелений, лижному – синій, кінному – чорний. Фон знаків є білим та оранжевим (для лижних маршрутів).
Категорія та порядковий номер шляху (згідно Реєстру) розрізняється за допомогою номера.
Знаки, які встановлюються на даних шляхах, можуть бути двох типів - з номерами та без номерів. Порядок встановлення тих чи інших знаків вказується в наступних розділах.

5.5.1. Підтверджувальні та вказівні безномерні знаки мають форму прямокутника та фігурної стрілки відповідно: для пішохідних та лижних маршрутів (мал.2.1-2.2) - розміром 100 х 150 мм (200 - для стрілки), для кінних та веломаршрутів (мал.2.5-2.6) - 150 х 150 (200) мм. Ширина марки для пішохідних та лижних маршрутів складає 30 мм, висота піктограми для вело- та кінних – 100 мм.

5.5.2. На всіх номерних знаках під маркою шляху в інформаційному полі наноситься номер шляху згідно з Реєстром.
На пішохідних та лижних маршрутах (мал.2.3 - 2.4) інформаційне поле має форму основи знаку і дорівнює половині його ширини.
Номерні знаки вело- та кінних маршрутів (мал.2.7 - 2.8) збільшуються в розмірах на 50 мм та становлять 200 х 200 мм (250 - для стрілки).
Реєстраційний номер, яким позначаються шляхи (маршрути), складається з буквенного та цифрового символів (наприклад: міжнародних - Е8, R1, національних – H4, регіональних - Р5, ближніх - двохзначне число). Колір символів повинен відповідати кольору марки, а їх висота рівна 50 мм.
У випадку блокування знаків також пропорційно збільшується інформаційне поле, на яке наносяться символи.

5.6. Знаки початку/кінця шляху (мал.3) – квадрат 150 х 150 мм з маркою розмірами 90 х 90 мм. На багатоденних маршрутах на марку наноситься номер маршруту згідно з Реєстром.

5.7 На всіх маршрутах (шляхах) інформаційно-вказівні знаки (мал. 4.1-4.3) мають вигляд прямокутника зі скошеними краями у формі стрілки, що вказує напрямок руху, розміром 150 х 350 мм (до 390 мм, якщо назва пункту є довгою), білого або оранжевого кольору (для лижних маршрутів). У прямокутній частині знаку наносять назви географічних пунктів, що зустрічаються на цьому шляху (проміжних чи кінцевих) українською і англійською мовами та відстань до них у кілометрах або часом руху в годинах. Розмір великих букв і цифр 20 х 15 мм та 15 х 10 мм відповідно. У скошеній частині знаку наносять марку кольором шляху та його номер (в багатоденних маршрутах).

5.8. Водні маршрути.
На водних маршрутах інформаційні знаки мають розміри 400 х 400 мм і надають інформацію про: номер маршруту та відстань від його початку або напрямок (мал.5.1), можливі місця для ночівлі та відстань до них (мал.5.2-5.3), місця швартування або обнесення плавзасобів на небезпечних ділянок (мал.5.4) та сходу на воду (мал.5.5).
Попереджувальні знаки мають вигляд прямокутника розміром 400 х 400 мм і сигналізують про початок та закінчення небезпечного відрізку на сплаві (мал.5.6, 5.7) чи наявність водних перешкод: порогів, водоспадів (мал.5.8), гострих підводних каменів (мал.5.9), водяних валів, високих стоячих хвиль (мал.5.10), водоворотів (мал.5.11), небезпечних предметів у воді (мал.5.12), а також про можливе притискання до берегів (зліва-справа) (мал.5.13) та заборону сплаву по даному відрізку (мал.5.14), в т.ч. через гаті та греблі електростанцій (мал.5.15).

5.9. Знаки додаткової інформації - прямокутник та фігурна стрілка жовтого кольору розміром 150 х 350 мм (до 390 мм, якщо назва є довгою), на якому червоним кольором позначають символи туристичних оглядових об'єктів і пункти надання першої медичної допомоги чи рятувальної служби, (мал.6.1-6.2), а чорним кольором - інші туристичні об'єкти, їх назви і відстань до них в кілометрах. Наприклад: «КІННЕ ГОСПОДАРСТВО, (КОНЮШНЯ, ВИПАС КОНЕЙ)» (мал.6.3), «ПРОКАТ (РЕМОНТ) ВЕЛОСИПЕДІВ (ЛИЖ, СПОРЯДЖЕННЯ)» (мал.6.4), а також «БУДИНОК ДЛЯ ВІДПОЧИНКУ (ТУРИСТСЬКИЙ ПРИТУЛОК, АГРООСЕЛЯ)» «ГОТЕЛЬ (МОТЕЛЬ)» (мал.6.5,6.6) та «КЕМПІНГ» (НАМЕТОВИЙ ТАБІР), «ПИТНА ВОДА (ДЖЕРЕЛО)», «ДОВІДКА», «ТЕЛЕФОН (ВІДДІЛЕННЯ ЗВ’ЯЗКУ)», «ПУНКТ ХАРЧУВАННЯ», ««ПУНКТ ЗУПИНКИ ГРОМАДСЬКОГО ТРАНСПОРТУ (ПРИСТАНЬ, АВТОВОКЗАЛ, ЗАЛІЗНИЧНИЙ ВОКЗАЛ» згідно з ДСТУ 4100-2002. Назви даються українською та англійською мовами.
У разі необхідності, на знаку додаткової інформації у зменшеному виді наносяться піктограми кількох об’єктів, назва пункту їх місцезнаходження та відстань до нього в кілометрах (мал.6.7 ).

5.10. Інформаційні схеми з зображенням шляху, мережі шляхів або окремого відтинку шляху (мал.7.1-7.2) розміром 500 х 700 мм, на яких позначають населені пункти та важливі туристичні об'єкти, а також перевали, ділянки з перешкодами, проїзд складних перехресть, тощо. Схеми кожного шляху виконують у відповідних їм кольорах, букви наносять чорним кольором на білому фоні. При необхідності нанесення схем двох і більше шляхів, інформаційна схема може бути більших розмірів.

5.11. Знаки, які встановлюють вздовж автомобільних доріг.
Підтверджуючі, вказівні та інформаційно-вказівні знаки, які встановлюють вздовж автомобільних доріг у вигляді табличок (мал.8.1-8.3), мають розміри 200 х 200 мм та 200 х 400 мм відповідно і містять у верхній частині знаку стилізовані зображення пішоходів, велосипеда, вершника, згідно з ДСТУ 4100-2002 „Знаки дорожні”. У нижній частині знаку розміщується символ або номер шляху (в багатоденних маршрутах) кольором марки шириною 50 мм. При зміні напрямку руху ставиться стрілка - відповідно у нижній (вказівні) та верхній частині знаку (інформаційно-вказівні). В інформаційно-вказівних знаках також дається інформація про географічні пункти на шляху з вказівкою відстані до них у кілометрах або часом руху в годинах.
По краях знаків наносять кайму шириною 10 мм. Всі елементи знаків виконують в кольорі, що відповідає способу пересування по шляху, окрім інформації про географічні пункти, відстань і час, яка наноситься чорним кольором.
Інформаційні схеми, які встановлюють вздовж автомобільних доріг у вигляді таблиць мають розміри 500 х 500 мм (мал.8.4) та містять зменшені підтверджуючі знаки із стилізованими зображеннями пішоходів, велосипеда, вершника згідно з ДСТУ 4100-2002. Всі елементи знаків виконують в кольорі, що відповідає певному шляху. Інші елементи наносять чорним кольором на білому фоні.

5.12. Попереджувальні знаки поділяють на знаки, що попереджають про:
- початок спільного відтинку шляху для різних форм пересування (мал.9.1), наприклад, пішохідного з велосипедним тощо;
- небезпечний відтинок шляху та перешкоди на ньому (мал.9.2), наприклад, «ЛАВИНИ», «НЕБЕЗПЕЧНИЙ СПУСК», «КАМЕНЕПАДИ», «ОСИПИЩА» «ПЕРЕПРАВА» тощо.
Знаки мають вигляд прямокутника жовтого кольору розміром 150 х 350 мм, на якому розміщено знак оклику червоного кольору, піктограму велосипеда та голови коня або назву небезпечного відтинку чи об’єкта українською та англійською мовами чорного кольору. По краях знаку наносять кайму червоного кольору шириною 10 мм.
Знаки, які встановлюють вздовж автомобільних доріг, містять стилізовані зображення пішоходів, велосипеда, вершника згідно з ДСТУ 4100-2002.

 

6. Вимоги до знакування та встановлення туристських знаків.

6.1. При знакуванні слід дотримуватися таких основних принципів:

  • уніфікації (на державному і європейському рівнях);
  • доцільності;
  • наглядності та інформативності (легко читатись);
  • безпечності (завчасно попереджати про небезпечні місця);
  • логічності (вибір найкращого варіанту проходження даного шляху);
  • технологічності (простота і легкість нанесення знаків);
  • економічності (дешевизна і довговічність матеріалів, що використовуються);
  • естетичності.

6.2 Знакування повинно проводитись з врахуванням наступних вимог:

  • туристський шлях повинен бути прознакований так, щоб була можливість подорожувати в обох напрямах;
  • знак має вказати відповідний напрям руху і підтвердити правильність вибору дороги;
  • знаки слід розміщувати так, щоб вони були видні за складних погодних умов і не закривалися іншими об'єктами;
  • забороняється розміщувати знаки паралельно осі стежки (дороги, водойми);
  • рекомендується уникати розміщення знаків на сухих або пошкоджених деревах;
  • знаки необхідно встановлювати таким чином, щоб кожний наступний було видно від попереднього. Допускається
  • зміщення знаків на відстані до 300 м один від одного на відрізках без перехресть та відгалужень;
  • на відкритих місцевостях допускається нанесення знаків на об'єктах, які віддалені від шляху на відстані до 30 м;
  • на тонкі дерева (жердини) наноситься знак у вигляді кільця;
  • на шляхах з лижним способом пересування висота розміщення знаків повинна бути максимальною.

6.3. Туристські знаки встановлюють у вигляді табличок зі стояком або наносять відповідний малюнок на контрастному тлі природних чи штучних об'єктів (деревах, каменях, стовпах (крім високовольтних опор) тощо, на рівні очей туриста (170 – 220 см). У випадку розташування знака на світлому тлі, його потрібно обвести по периметру лінією чорного або сірого кольору шириною 10-30 мм.
Знаки, які встановлюють вздовж автомобільних доріг, виготовляють згідно з ДСТУ 4100-2002 та ДСТУ 3587 (допускається встановлення табличок на існуючих стояках чи металевих конструкціях у разі згоди їх власника) та розміщують, як правило, по правій стороні дороги на вищевказаній висоті, якщо інша не обумовлена в технічних умовах (ТУ) власника доріг.
6.3. Знак початку/кінця шляху є першим та останнім знаком всіх маршрутів, окрім навчальних та прогулянкових. На останніх він не встановлюється.
Підтверджувальні знаки розміщують на прямолінійних відтинках шляхів, а також за перехрестями чи відгалуженнями.
Вказівні знаки розміщують перед перехрестями чи розгалуженнями доріг, стежок, водойм. Допускається встановлення даних знаків безпосередньо на перехрестях.
Знаки з номерами маршруту встановлюються:
- на початку та в кінці маршруту – перші та останні 5 знаків;
- на всіх перетинах (відгалуженнях) з іншими маршрутами – 3 знаки до перетину (відгалуження) і 3 знаки після.
- на спільних відтинках з іншими маршрутами одного способу пересування.
Інформаційні та інформаційно-вказівні знаки встановлюються безпосередньо перед туристичним об'єктом або на початку відрізку шляху, що веде до нього, із зазначенням напрямку та відстані до об'єкту.
Інформаційні схеми розміром 500 х 700 мм встановлюють на початку, в кінці та у вузлових точках шляху. Інформаційні схеми розміром 500 х 500 мм встановлюють перед окремим відтинком шляху.
Попереджувальні знаки встановлюються:
- на початку спільного відтинку шляхів з різними формами пересування;
- перед початком небезпечного відтинку шляху або на початку відгалуження з небезпечним відтинком; -
- перед відповідною перешкодою на туристичному шляху.

6.4. Знаки, які розташовані вздовж автомобільних доріг, встановлюються перед або за перехрестям на відстані 30- 150 м до нього та за 50 м до дорожніх знаків, якщо інша відстань не обумовлена в ТУ власника доріг.

6.5. На перехресті трьох і більше стежок, доріг з багаторядним рухом, на якому туристичний шлях змінює напрям, перед транспортною розв’язкою встановлюють вказівний і підтверджувальний знаки або інформаційну схему згідно з їх правилами розміщення.

6.6 Під час встановлення туристських схем потрібно позначати усі розгалуження, на яких даний туристський шлях може змінити напрям (крім коротких обхідних (об'їздних) і тупикових шляхів та доріг, які закінчуються в'їздом у подвір'я, угіддя, інші об'єкти).

6.7. На спільних відтинках декількох шляхів, туристичні знаки об'єднують в один блок.
В короткотермінових маршрутах з однаковим способом пересування знаки суміщаються без проміжків (мал.10.1), в багатоденних маршрутах – пропорційно збільшується інформаційне поле (мал. 10.2).
На спільних відтинках короткотермінових та багатоденних маршрутів між знаками дається проміжок: 30 см в пішохідних та лижних маршрутах та 40 см – в вело- та кінних маршрутах (мал.10.3).
На спільних відтинках шляхів з різними способами пересування, знаки розміщуються в наступній послідовності (зверху-вниз) – лижні – кінні – вело – пішохідні – знаки початку/кінця шляху (мал.10.4). Відстань між знаками становить 100 мм.

6.8. Процес знакування починається з вибору керівником місць нанесення чи встановлення знаків. Знаки наносять на суху підготовлену поверхню фарбою за допомогою шаблонів або прикріплюють (встановлюють) готову табличку. Підготовка поверхні полягає в очищенні від бруду, старої кори, іржі тощо, а при необхідності - в грунтуванні поверхні об'єкта.
На деревах вирівнювати поверхню під знак можна за допомоги ножа, сокирки, скребка, а основу зачищати дротяною щіткою. При цьому необхідно враховувати, що гострі предмети можуть пошкодити дерево і витікаюча смола зіпсує знак. Слідом, з допомогою трафаретів наносять знаки.
Необхідно також видаляти нависаючі гілля сусідніх дерев, які можуть закрити знак.
На складних маршрутах склад групи знакувальників може збільшуватись до 4-6 осіб, оскільки потрібно видаляти з шляху повалені дерева, копати ями для опор тощо. Якщо проводилось грунтування місць під знаки або ж трафарети не дають можливості відразу нанести всі елементи знаку, то закінчення робіт проводиться після висихання фарб.

1.Місцеві короткотермінові маршрути

Навчальні

Мал.1.1 Підтверджувальний знак Мал.1.2 Вказівний знак
   

Кінні та веломаршрути

Мал.1.3 Підтверджувальний знак Мал.1.4 Вказівний знак
   

Пішохідні та лижні маршрути

Прогулянково-пізнавальні

Мал.1.5 Підтверджувальний знак Мал.1.6 Вказівний знак
   

Туристично-пізнавальні

Мал.1.7 Підтверджувальний знак Мал.1.8 Вказівний знак
   

2. Багатоденні маршрути
(ближні, регіональні, національні та міжнародні)

Пішохідні та лижні маршрути

Мал.2.1 Підтверджувальний знак Мал.2.2 Вказівний знак
Мал.2.1 Підтверджувальний номерний знак Мал.2.2 Вказівний номерний знак
 

Кінні та велошляхи

Мал. 2.5 Підтверджувальний знак Мал. 2.6 Вказівний знак
Мал. 2.7 Підтверджувальний номерний знак Мал. 2.8 Вказівний номерний знак
   

3. Знаки початку шляху

Мал. 3.1 Короткотермінові маршрути Мал. 3.2 Багатоденні маршрути
   

4. Інформаційно-вказівні знаки

Мал. 4.1
Мал. 4.2
Мал. 4.3
   

4. Інформаційно-вказівні знаки

Мал. 5.1
Мал. 5.2 Мал. 5.3
Мал. 5.4 Мал. 5.5
Мал. 5.6 Мал. 5.7
Мал. 5.8 Мал. 5.9
Мал. 5.10 Мал. 5.11
Мал. 5.12 Мал. 5.13
Мал. 5.14 Мал. 5.15
   

6. Знаки додаткової інформації

Мал. 6.1
Мал. 6.2
Мал. 6.3
Мал. 6.4
Мал. 6.5
Мал. 6.6
Мал. 6.7

7. Інформаційні схеми

Мал. 7.1
Мал. 7.2
   

8. Туристичні знаки на автошляхах

Мал. 8.1 Мал. 8.2
Мал. 8.3
Мал. 8.4
   

9. Попереджувальні знаки

Мал. 9.1 Мал. 9.2
   

10. Блокування знаків

 
   

 Матеріал підготував (написав): Василь Гутиряк


 
Коментарі

Коментування доступне тільки зареєстрованим користувачам.

Якщо Ви зареєстровані на сайті - введіть свій логін і пароль у формі аутентифікації нагорі сторінки (якщо Ви логуєтеся з чужого комп"ютера - приберіть галочку "пам'ятати мене" і тоді, навіть якщо забудете прикінці роботи натиснути кнопку "Вийти", Ваша автентифікація на цьому комп'ютері знищиться як тільки Ви закриєте вікна броузера з відкритими сторінками karpaty.com.ua).

Якщо не зареєстровані - зареєструйтеся.
Коментарі до цієї статті
Roland повідомив(-ла) 07.08.2008 19:06
рядка "території по якій вони прокладені - далекобіжні (міжнародні, національні, регіональні), ближні, місцеві;" бути не повинно було.
Roland повідомив(-ла) 07.08.2008 19:04
Я б запропонував щодо марок (ті, що на деревах і камінні) таке:
Форма визначає засіб пересування:
- кружечок - вело
- квадрат - піші
- трикутник - лижі
- водні - хвилька (~, тільки широка)
- кінні - в формі кінської голови
Це все дуже просто робиться під трафарет
території по якій вони прокладені - далекобіжні (міжнародні, національні, регіональні), ближні, місцеві;

Колір визначатиме маршрут (як в метро - синя вітка, червона вітка і т.п.)

Можна всередині їх проставляти номери мітки - щоб було зрозуміло, скільки вже пройшов.

Один колір фону і один колір напису, і все ясно.
sij повідомив(-ла) 29.06.2007 11:33
Якісь позначки щоб не збитись з дороги, на різних роздоріжжях, це я розумію. А обліпити Карпати знаками, як на автостраді це вже занадто. Та й учити ті знаки треба як у автошколі, а хто буде екзамени приймати?
sem17 повідомив(-ла) 08.06.2007 09:15
А на мою думку не треба напихати гори різними табличками, знаками(це ж не автострада якась)!! Ну хіба що, деякими з інфою про певне інтересне, з точки зору волоцюг, місце. І все. Стане не цікаво ходити!! Якось запрограмовано! Я прихильник несподіванок гірських, погоди!! Маєш карту, компас, вірних друзів, яким довіряєш, більше ніж собі, голову, і вйо бо дощ - коні мокнуть. А ходити шукати якісь знаки - хіба це прикольно. Я б краще тричі заблукав, аніж ходив по програмі. Згадую свій перший похід в гори-Карпати самотужки, коли ще був неемальованим чайником - оце екстрім - на все життя запам"ятав!!
climber повідомив(-ла) 10.01.2007 06:48
Думаю, що через 3-5 років GPS-навігація стане явищем співрозмірним з стільниковими телефонами і проблема маркування маршрутів зникне сама собою.
Панас повідомив(-ла) 28.10.2005 10:02
Якби в наших горах справді були всі такі позначки там де треба, то турист змігби почуватись більш комфортабельніше. Хоча подорожуючи по горах я бачив маркерні позначки, але їх кількість на більш складніших маршрутах наближлася до 0. Одного разу наша команда пішла за позначками коли потрапила в халепу, але ці жовті, голубі плямки нікудинас не завели.
Юрко повідомив(-ла) 05.04.2005 09:04
ходив на вихідних устя Верегінського - полхом - Синяк - М.Ґ. і мав нагоду практично перевірити зимову дієвість місцевого маркування. Внизу з долини і далі по серпантину - кількість маркерів зменшується пропорційно висоті підйому. На поворотах елементарно зрулити на боткінські стежки, якими бордери ріжуть просто на Хом'як. Заплутує одразу два маркера. Для мене (непосвяченого - власне так і треба) на стежці було все одно, по якому маркеру йти - біло-синьо-білому чи біло-жовто-білому (201). В певною періодичність вони траплялися мені разом чи окремо. Найбільше навантаження на маркування з'явилось вище Полхома, де на плечі Синяка маркери порідшали настільки суттєво, що довелось просто на них забити і підключати загальну орієнтацію (колись хтось мені про це говорив, тому я не дуже матюкався). На роздоріжжі Бараня - пол.Хом - райтшток по Греблі маркер не стрілковий, а простий, що привело раніше до блуду на Греблю (так як поворот траверса в бік на неї більш чіткий і логічний). Стежку, яка відділяється від греблінського райтштока і згідно 500-ки Мельника та польських репрінтів має звести акурат до лісництва при усті Женця під шаром снігу вдруге знайти не вдалося. Зате досліджено вхід на стежку з Полхома в долину Женця, який, як відомо, не має чітких орієнтирів. Коротче, хлопці, малюйте з розумом.
vasyl [guest] повідомив(-ла) 04.04.2005 19:52
Я теж не художник, тому очікую Ваші конкретні пропозиції на свій мейл.
Taras [guest] повідомив(-ла) 04.04.2005 19:07
Цілком погоджуюся зі всіма авторами, які говорять про складність, перевантаженість та завелику кількість кольорів у знаках.
По-моєму, ця система знаків -- це рух не в тому напрямку -- у минуле. Я зараз знаходжуся у США і був приємно здивований їхньоє системою дорожніх (для водіїв автомобілів) знаків. Симовли схожі на наші, але все дуже спрощено та й сама кількість знаків скорочена разів у 5, якщо не більше. Символи лаконічні, прості і зрозумілі навіть дитині. І при цьому всі їздять на власних машинах (90% жителів) і нікому тих знаків не бракує.
Другий визначальний момент -- це те що на знаці поряд з символом і кольором завжди є і текстовий напис (це для тих хто не може запам'ятати знаки). Наприклад, "Поворот заборонений", "Ця смуга тільки для повороту направо", "Тільки для велосипедів" і т. п.
Треба теж саме зробити і для маркування маршрутів. Тобто ідея загалом добра, багато з елементів можна вокиристати, але треба значно спростити. Мінімум знаків -- 5-10 штук. Прості, зрозумілі символи. Мінімум кольорів -- їх же ж тоді і маркувати буде легше. І всю другорядну інформацію, або маленькими додатковими символами, або текстом.
На жаль, я не художник, а то в намалював би як я то все бачу.
Ми ж робимо цю систему для людей, а не для групи спеціалістів, які змагаються у можливостіх запом'ятовування знаків.
Tasic повідомив(-ла) 23.03.2005 08:13
2 all: ми Василем і з Женею зустрінемося за тиждень (вживу, а не у неті). Василь висловить своє бачення форуму і він буде зроблений. Адреса - то від Жені залежить. Мабуть, то буде на http://dlearn.tstu.edu.ua/.... ну і ще щось :)
Astrik повідомив(-ла) 23.03.2005 01:31
To Tasic: До буде на сайті карпат, чи то буде сторонній ресурс?
Та в будь якому випадку, вперед- звісно якщо є можливість це зробити.
Леше дасиш потім адресу де це все можна буде обговорювати... :)
vasyl [guest] повідомив(-ла) 22.03.2005 18:54
Тоді в чому затримка? Я не фахівець в програмуванні, а Назар, напевно, ще буде зайнятий. Пропонуйте варіанти, готовий аргументувати кожен пункт. Ще було б цікаво, щоб висловлювались також представники великих туристичних клубів, особливо з досвідом (хоча досвід практичного маркування мають небагато людей)
Tasic [guest] повідомив(-ла) 22.03.2005 17:09
2 Андрій: я це вже давно пропонував. А Неві згоден реалізувати практично і надати для цього ресурс
Astrik повідомив(-ла) 22.03.2005 03:22
Так дійсно серйозне обговорення, багато каже людей погано зроблено, розроблено і т.д., як на мене, також погано але давайте, щось конкретне пропонувати, а не лише критикувати. В першу чергу давайте попросимо webmastera, чи Tasic-a, чи ще кого, хто приглядає за сайтом перенести це обговорення на форум створивши відповідний розділ (тимчасово- доки не огбговоримо всі питання). Було б непогано зберегти у форумі попередні повідомлення написані до цього матеріалу.
По друге - обговорювати кожний пункт знакування, головна зараз проблема- це проблема знакування і на ній поки, що зупинитись а потім перейти до тексту і знакування на мапах. Після обговорення кожного пукнту написати висновок, що вирішили. І тему закрити. Відкрити нову тему по наступному питанню, і т. д. доки все не обговоримо. Це буде йти поівільно, але впевнений, що це буде швидше ніж ми будемо обговорювати все одразу і ні про, що конретно.
о це є якраз безсистемність.
І по третє, тему відкриває і закриває автор даного матеріалу, або хтось інший хто буде відповідальний за це обговорення. І ще в новоствореному розділі створити окрему вітку де ми би оговорили яке ж питання обговорювати наступним- щоби не засмічувати сторонніми обговореннями основну тему.
Для початку пропоную назвати розділ Знакування і в ньому нову тему форми знаків для різних видів мандрівок.
Після того перейти до теми, що ж вказувати на тих знаках, ( загальні принципи ), а після того до конкретних знаків і про їх доцільність.

vasyl [guest] повідомив(-ла) 17.03.2005 12:24
Для Kwicia
Складається враження, що Ви живете в якомусь замкнутому колі і боїтесь з нього вийти. Далі продовжуєте спілкуватись загальними фразами і вже дійшло до того, що зробили нас ворогами суспільства. Ще минулого року Ви звинувачували мене в продажності полякам, тепер це завуальовано і все робиться для того, щоб подібний до польського підхід не був застосований у нас. Я виклав свої конкретні аргументи, в т.ч. зауваження по львівському варіанту , у Вас - загальні фрази та любиме слово "несистемність" (хоча прознакованим польським шляхам не один десяток років) і жодного конкретного коментаря. Напишіть - не подобається і все, я це сприйму.
Однозначність - це коли колір та цифра, коли чорне та біле, компетентний-некомпетентний, мудрий-дурак і т.п., але хіба таким є життя. Так, звичайно простіше дивитись на речі, але я пропоную розірвати це коло, чи може Вам подобається бути на п'єдесталі?
Наш підхід - ми маємо свої погляди, у Вас свої, ми пропонуємо розглянути ще інші погляди і вже тоді приймати рішення. Але необхідно подавати суспільству ПОВНУ інформацію, це не повинно бути таємницею.
Кінцеве рішення повинно прийматись фахівцями (і не тільки із Львівської та Ів. фр.області) на великому круглому столі. І не для галочки, як це робилось на т.зв. нарадах чи семінарах у Львівській області.
kwicia [guest] повідомив(-ла) 16.03.2005 16:56
Тепер все ясно. Була надія, що автори справді хочуть обговорення для ліквідації вузьких місць інструкції. Але судячи з останнього повідомлення Василя, заклики до співпраці - це тільки вивіска.
Перестановка речень місцями, як відомо, не міняє суті справи, зокрема в п.5.5. А проблема неоднозначності в використанні інформаційних елементів як була, так і залишилася, причому як для різних шляхів, так і на одному і тому самому шляху. Це конкретика щодо загальго підходу і тому попередні зауваження залишаються в силі.
Якщо нема бажання в авторів працювати над проблемами інструкції, то виникає логічне запитання для чого морочити всім голову і розкидатися відвертими образами? Звідси наступний висновок:
1. В даній інструкції зігноровані головні принципи побудови системи знакування і тому вона не йде в ніяке порівняння з діючими нині іншими інструкціями чи системами (при бажанні автори можуть розуміти це як комплімент, бо це справді "досягнення").
2. Забираю назад свої слова про некомпетентність з відповідними вибаченнями, бо очевидно справа в іншому.
3. Вважаю що автори самі ще мали б довести, що ця інструкція - просто наслідок некомпетентності і роботи "за безплатно", а не свідомо спланована діяльність за принципом "чим гірше, тим краще" проти створення власної системи знакування в Україні.
Тому вважаю недоцільним подальшу участь в обговоренні.
vasyl [guest] повідомив(-ла) 14.03.2005 16:56
Для Nevi (те, що не стосується емоцій і небажання уважніше прочитати) та Tasic
По стрілках 1.4, 2.6 та 2.8 погоджуюсь, як і по круглому знаку 1.3 – пропонуйте Ваші варіанти
5.6 -5.15 – червоним підкреслюється небезпечність відрізку
8.4 – згоден, коло не обов’язкове.
Піктограми повинні читатись на обєктах, тому вони такі.
Інструкція проектувалась, виходячи з польського варіанту, як дешевшого. Також я подав всю наявну в мене інфо. Ще необхідно враховувати, що туристів саме сусідніх країн буде у нас найбільше.
Коли буде повна інфо про всі можливі маршрути на території області, можливо одну групу знаків (тур-пізн. піші та лижні маршрути) можна буде ліквідувати. Нову групу назвати „маршрути вихідного дня”, в яких одноденні маркувати 4 кольорами, а червоним з номерами – багатоденні маршрути. Будемо мати 9 місцевих одноденних маршрутів (5+4) та номерні багатоденні. Ятд вистачить. Також можна переглянути знаки місцевих кінних та вело маршрутів та надати їм нумерацію (для прикладу М1...М9), але тоді знаки будуть розглядатись по групам – піші та лижні / кінні та вело / водні. Такий варіант нами розглядався, але хотілось вийти на компроміс. Очевидно немає бажання. Тільки критика загальними фразами.
Підтримую пропозицію Г.М. внести Ваші варіанти тих чи інших знаків (якщо немає заперечень до загальних принципів). Також приймаються інші конкретні пропозиції щодо здешевлення підходів.


vasyl [guest] повідомив(-ла) 14.03.2005 16:47
На зауваження Kwicia подаю п.5.5 в зміненому вигляді.
П.п 5.5.1 та 5.5.2 (4 абзац видалити) залишити без змін.
5.5. Багатоденні маршрути.
Всі багатоденні (ближні, регіональні, національні, міжнародні) маршрути є номерними. Номер вказує на категорію та порядковий номер шляху згідно Реєстру та складається з буквенного та цифрового символів (наприклад: міжнародних - Е8, R1, національних – H4, регіональних - Р5, ближніх - двохзначне число).
На всіх пішохідних маршрутах застосовується червоний колір марки, велосипедних - зелений, лижних – синій, кінних – чорний. Фон знаків є білим та оранжевим (для лижних маршрутів). Колір символів повинен відповідати кольору марки.
Знаки, які встановлюються на даних шляхах, можуть бути двох типів - з номерами та без номерів. Порядок встановлення тих чи інших знаків вказується в наступних розділах.

[Навіть знаки одного і того самого шляху у Вас розрізняються різними інформаційними елементами, що взагалі недопустмо".]
Якщо можна, детальніше.

[І нерозбериха з номерами на знаках для Вас зовсім не страшна, бо "навчальних маршрутів є не так багато"???]
Навчальні маршрути знакуються без номерів. Номера 1-... (на малюнку №4) – „п.5.4.1.... номер оглядової точки чи об’єкта”. Цікаво, як оглядові об’єкти будуть відображатись у львівській інструкції, якщо в її 3 версії вказано тільки таке „Екскурсійні шляхи (навчальні, дидактичні, прогулянкові, підхідні) позначають числом від 1000 до 9999”. І чому у цій категорії підхідні шляхи? Тоді буде як в польському варіанті – йдеш підхідним (допустимо 3647) щоб вийти на шлях місцевого значення (наприклад 384).
Далі по номерах. Допустимо маршрут 201 в Ів.Фр. області, а номер 202 буде надаватись за моментом подачі заявки до Києва чи в тій же області. Очевидно, що все вирішить чиновник в Києві, так як Реєстр ведеться там. Тоді копії всіх документів на шлях теж туди? Ми ж пропонуємо віддати ДТА тільки формування нац. та міжн. маршрутів та інформаційну функцію з посиланням на місцеві адміністрації.
Хто буде оплачувати маркування? В нашому випадку чим нижчий по рангу маршрут, тим простіше його маркувати, тобто це можна робити ВЖЕ, при наявності місцевих грошей. У вашому випадку перш за все необхідно створити ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР, а під це треба написати ПРОГРАМУ, видати ПОСТАНОВУ, а значить взяти гроші з ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ. А тенденції якраз зворотні – від централізації до місцевого рівня.
Власне найбільша проблема в піших маршрутах (про комбіновані мова не йде). Необхідно визначити КУДИ ВАРТО ЇХ ПРОКЛАДАТИ, починаючи з місцевого рівня і далі по типу ланцюжка до регіон., нац. та міжн. І ЗУПИНИТИСЬ!!! Їх число має бути ОБМЕЖЕНИМ!). А для чого тоді 4 значні числа? Тому що система проста!!!



Юрко повідомив(-ла) 11.03.2005 14:49
Про довговічність: http://dlearn.tstu.edu.ua/mountains/wg/displayimag e.php?album=lastup&cat=0&pos=0
Tasic повідомив(-ла) 09.03.2005 21:45
2 п. Григорія Мельника:
цитата: "Судячи з повідомлень, є згода веб-мастера що хлопці самі, без проблем, напишуть нову інструкцію: просту, доступну і головне "системну" - кінець цитати.

То була не згода вебмайстра, а моя пропозиція до нього і згода Nevi (Євгена Науменко) надати, за потреби, ресурс для обговорення.

Пропозиція полягала у тому, щоб визначити проблемні місця інструкції та знаків і по пунктах їх розібрати.

Пропоную надалі перенести обговорення на пошту авторів. Інакше воно перетвориться на дошку оголошень.
Григорій Мельник [guest] повідомив(-ла) 09.03.2005 18:44
Заодно відповім пану Юрку на зауваження по карті "Центральні Горгани" М 1:50 000, оскільки все не вистачало часу.
1. Поділяю Вашу думку, що на момент видання все має юути найдосконаліше. Але коли робиш за безплатно, та ще й в "позаурочний час", то на якість сподівання марні.
2. Веломаршрут з Черника до Довбушанки я проїхав на ровері перед виданням карти і навіть для моїх "50" він був досить легким. Закордонні байкери ще не по таких їздять. А міст біля одноіменного притулку відбудували ще до видання карти. Не можна вважати слова "увагу туристів привернуть ... відпочинковий комплекс адміністрації Президента" за запрошення оглянути резиденцію Кучми.
4. Стосовно водоспаду в Яремче, то на карті чітко написано не "Прибой", а "Пробій" (від слова "пробивати").
5. Озеро Ро(з)сохан розташоване під хребтом Аршиця і буде з точністю "до метра" вказане на наступній карті "Східні Бескиди". Редактори Аерогеодезії (російськомовні) помилково і без попередження показали його біля Грофянського ставу.
6. У решту зауважень вникну перед перевиданням карти "Ц. Горгани". Там поправляти треба багато. До речі, пропозиції (перевірені) надсилайте мені по електронній пошті, вказаній на звороті карти.
7. Якщо з"являтимуться назви типу "Паренке" і "Яйка Ілемська" з посиланням на цю карту, то Ви все одно нічого не зможете вдіяти, адже на карті написано правильно "Паренки", а Яйко Ілемське знаходиться за її межами.
6.


Григорій Мельник [guest] повідомив(-ла) 09.03.2005 18:36
Я сам зі Львова, звідки у 1968 році перший раз поїхав у Карпати, а потім були Кавказ, Памір, Тянь-Шань, Альпи, Татри. Але таку зарозумілість, іронію і сарказм я чув лише в альпіністських таборах від москвичів. А тому, Василь, зніми, будь-ласка, інструкцію з веб-сайту, оскільки для львівян вона є неприйнятною і це зрозуміло - "своя сорочка ближче до тіла". Судячи з повідомлень, є згода веб-мастера що хлопці самі, без проблем, напишуть нову інструкцію: просту, доступну і головне "системну". Але бажано не запізнюватись, оскільки вже розробляється державний стандарт щодо знакування. Дещо скажу, може пригодитися розробникам. Інструкція розроблялася не для "галочки", а з ініціативи громадських організацій і оскільки знакування туристських шляхів є елементом безпеки, то рано чи пізно ця робота все одно буде зроблена. Тільки коли і як? Простої ("як двері") інструкції не вийде. Тепер класифікація видів туризму, а відповідно і маршрутів значно ширша, ніж це було колись. Що стосується слів "туристичний" і "туристський", то приведу дослівно витяг із тлумачного словника. Туристичний - який стосується туризму, подорожей. Вживається у сполученні з словами: організація, бюро, клуб, секція, похід, мандрівка, товари.
Туристський - який стосується туриста, призначений для туристів. Вживається у сполученні зі словами: група, база, табір, маршрут, стежка, путівка, спорядження тощо.
Так що можна виправити помилки в пунктах 2.1, 2.2, 2.8, 2.9, 6.3, 6.5, 6.7, які були допущені механічно і питання вичерпано, а не говорити про компетентність і чи ми читали Закон України "Про туризм". Як посадова особа управління тризму я змушений опрацьовувати проекти нормативно-правових актів що стосуються туризму. Наскільки вони бувають "дубові" Ви і не здогадуєтесь. Деколи мої зауваження бояться підписувати заступники голови облдержадміністрації.
Більшість зауважень в коментарях (власне іронічних) зроблені, напевно, тому, що їх автори читали інструкцію поверхнево, не вникнувши в суть прочитаного. Приклади: зауваження по пункту 5.5. (випас коней). Дійсно, для чого європейці придумали такий знак, коли в нас коней можна випасати навіть в заповідній зоні національного парку.
Пану Дзядеку. Система знакування має бути не інтуїтивною, а логічною. Таким вразливим людям, у яких яскраві кольори викликають нудоту, нема чого ходити в гори.
Приємно було б поспілкуватися з ТАSIC і я думаю, що він би погодився, що знак 4.1. можна поставити біля війта, на стежці, що йде з Бистриця в Дземброню (не переміряйте відстань).

Vasyl [guest] повідомив(-ла) 04.03.2005 18:38
Для Богдана: А чи потрібна така розширена історія? Може будемо розглядати конкретніше тільки ті позиції, до яких є питання?
До термінології особливих питань не було, ми тільки розширили і згрупували по-іншому. Може історію розмістити в іншому розділі, в цьому б здалась конкретика, я.т.д.
vasyl [guest] повідомив(-ла) 04.03.2005 18:17
Для KWICIA: Давайте завязувати. У кожного своя правда. Наразі до сьогоднішнього дня ворогів ще не мав і в непорядності мене ще ніхто не звинувачував. Далі без коментарів. Давайте краще працювати над інструкцією. Надоїло тріпатись.
kwicia [guest] повідомив(-ла) 04.03.2005 16:28
To Vasyl
І це така відповідь на конкретні запитання по проблемах інструкції? Певно варто її розтиражувати для всіх туристів, замість інструкції - по об'єму доганяє. А по суті, те саме, що "інструкція" - догнати важко: "і ми тут всі професори, і все у нас вже вирішено, і інструкція надрукована на дорогому папері, а ви тут болвани і на сайті збираються одні пацани, про що тут з ними говорити" - це хто переходить на особистості? Мабуть якийсь хворобливий потяг до сварки, замість відповіді на конкретику.
А "уважніше прочитати відповіді і не витягувати окремі вислови з речень" це , що 100 раз підряд, щоб забути, про що питав? Хаос від того не зникне. Якщо в одному випадку "На всіх багатоденних (ближніх, регіональних, національних, міжнародних) маршрутах колір марки вказує на спосіб пересування туристів по шляху.
Пішохідному способу пересування відповідає червоний колір марки, велосипедному - зелений, лижному - синій, кінному - чорний. "
То з іншого боку всі ці строкатокольорові ромбо-трикутні марки - це теж способи пересування?
Або "При знакуванні лижних маршрутів рекомендується використовувати кольори в залежності від умовної складності шляхів (маршрутів): від складніших до простіших шляхів - чорний, червоний, зелений, синій, жовтий." Це вже як мінімум три різні призначення кольорового маркера на знаках! Про яку системність мова? Для чого тоді інструкція взагалі?
Я часом "не витягувати окремі вислови з речень"? І так з іншими інформаційними елементами. Не буду повторюватись.
Отже: "1.Поважай чужу думку як свою власну.
2.Обговорюй предмет дискусії, а не дискутанта". Це для кого?
Далі також важливе: "вибачайте, але не переношу високомірності та зазнайства". А чому пропущене слово "непорядності"? Мабуть неспроста, якщо врахувати, що "Взагалі, при розміщенні на сайті планувалось розмістити дві інструкції так, щоб коментарі були спільними для двох". Це планувалася "гра в одні ворота"?, коли ця друга не є насправді тим, чим Ви її представили, про що Вам добре відомо. А це що, "на основі вже досягнутих узгоджень з львівськими розробниками, ми запропонували свій погляд". Ну і цікаве у Вас вийшло узгодження.
"На жаль, знову повторюється минулорічна історія". Це правильно. Тільки минулого разу у Вас неправдою була "польська система", а зараз "львівська". Мабуть шкода, звичайно, що зараз ще "технічно неможливо" висвітлити непорядність на екрані.
Не можу не уточнити для себе про "наскільки дозволило знання мов". Тобто, а справді, скільки мов Ви знаєте, щоб таке розказувати про міжнародні системи, і де Ви ще бачили таку нерозбериху і неоднозначність в знакуванні, яку пропонуєте тут?
dziadyk [guest] повідомив(-ла) 04.03.2005 07:29
та водного(маломірні плавзасоби).
Ми також ввели поняття "туристичний шлях" по аналогії з автомобільним шляхом, котре не є тотожним "туристичному маршруту". Поняття "туристичний шлях" дотепер не є чітко сформульованим і викликає певні нерозуміння, хоча, з логічної точки зору я попробую його пояснити.
Отже, під "туристичним шляхом" ми розуміємо ознаковану дорогу, ознаковану стежку, ознакований відтинок на місцевості або їх комбінацію, необхідним чином обладнані та апробовані для використання певним видом активного туризму. Тобто, поняття "туристичного шляху" викликане скоріше потребами його туристичного загосподарювання та обслуговування, в той час як поняття "туристичного маршруту" містить в собі, скоріше, спортивно-пізнавальні якості. Зрештою, "туристичний шлях" - це категорія,
чітко привязана до конкретної місцевості і є постійною, а "туристичний маршрут" абстрагований, змінний і може проходити по різних туристичних шляхах, включаючи різні види активного туризму та змоторизований туризм. Крім того, є ще один позитив у розділенні цих категорій- в системі випадає необхідність спеціального ознакування навчальних, рекреаційних, едукаційних= освітніх і т.п. стежок, що, зрештою, є прерогативою роботи національних парків. Я можу погодитися з тим, що в таких цілях потрібне якесь
спеціальне маркування, скажемо, по ботанічній навчально-пізнавальній стежці чи до берлоги бурого ведмедя. І тут, при нагоді, хочу зазначити, що система ознакування туристичних шляхів не створювалася з метою комерційної вигоди, хоча і цей елемент тут присутній, все ж основними завданнями даної системи я бачу збереження довкілля (сюди входить регульоване рекреаційне навантаження, заборона доступу на заповідні природоохоронні території, збереження унікальних обєктів живої та неживої природи і т.д.). Паралельно до туристичних шляхів буде розвиватися, очевидно, і певна туристична інфраструктура, що, зрештою, є дуже необхідним для населення, скажемо, гірської місцевості.
При цьому всьому я глибоко переконаний, що наші Карпати ніколи не будуть обвішані біг-бордами та ще там чимсь, більше переживаю за канатні витяги, котрі аж ніяк не додають їм мальовничості та краси...Далі буде...
dziadyk [guest] повідомив(-ла) 04.03.2005 07:19
Певно, доведеться багато чого пояснювати, з надією, що на сайт буде заходити багато людей, які будуть все це читати.
Але все дозованими порціями для доброго переварювання. Отже, почнемо.
Зачну з того, що коли ми лише починали розробляти львівську систему, ми й гадки не мали, що це виявиться досить непростим завданням.
Ми тішилися з того, що нарешті настав час робити добру справу, котра нарешті покладе край безсистемному, а часом і неестетичному (наприклад стежка до витоків р.Уж в стилі "казакі-разбойнікі" в районі Ужокського перевалу) розмальовуванню лісів.
Кожен з нас (членів робочої групи), мав вже більший чи менший досвід, якщо не практичного знакування, то хоча б споглядання на залишки знаків ще з радянських часів, а також
ми бачили труднощі, які мають нац.парки при ознакуванні та облаштуванні своїх різних стежок. Зокрема, мій "Карпатський шлях", при фінансовій підтримці швейцарців, спромігся відзнакувати (тоді ще ромбами) декілька стежин в Сколівському та Яворівському НПП. Одна з цих стежин, котра веде зі Сколе на г.Парашку і далі до с.Майдан, служить туристам-початківцям в
першій своїй частині і до сьогоднішнього дня без поновлення. А це вже, без малого, 5 років. Тоді ми використовували якісні жовті фарби: для нанесення дорожньої розмітки, котра, до-речі, має світловідбивний ефект, та словацьку синтетичну фарбу на хромовій основі. Як одна, так і друга, дотепер залишаються жовтими. Ну, хіба що забруднилися. Це я до того, що якісні фарби скоро не вицвітають.
Чому ми обрали для піших шляхів саме жовту фарбу, а точніше біло-жовто-біло-чорну комбінацію (чорним кольором наноситься по жовтому номер)? Про це трохи згодом. Взагалі, ознакування шляху (або маршруту, різницю поясню пізніше), може виконуватися з допомогою таких засобів як колір(точніше його контрастна зміна),номер (або цифрова чи буквенно-цифрова комбінація), символи, піктограми, текстові повідомлення і т.п.
Виходячи з того, що переважно всі люди вміють читати, можна сміливо використовувати одночасно всі ці засоби для створення системи, що, зрештою, ми і спостерігаємо. Індивідуальність системи полягає лише у зміні комбінації всіх цих засобів або лише їх частини. І тут починаються перші труднощі: з безлічі варіантів потрібно обрати такий, котрий є найоптимальнішим з точки зору цілого ряду
вимог-першорядних, другорядних і т.д. Ціле щастя, що ми не є першими у світі з тих, хто займався чи займається подібними питаннями, тому в нашій розробці ми використовували їхній досвід. Старалися вибрати все краще з різних систем, обєднати та адаптувати до умов України. Що з того вийшло - Ви частково побачили(див.Львівську інструкцію). Що ми там ще допрацювали - маю надію, побачите згодом. Головним є те, що за основу ми прийняли принцип одночасного використання
кольорів та буквенно-цифрових позначень для диференціації туристичних шляхів по пяти видах активного туризму - лижного(скі-тури), пішого, велосипедного, кінного
vasyl [guest] повідомив(-ла) 03.03.2005 13:43
Дякую, Богдане, за початок дискусії. Надіюсь, хоч з тобою ми порозуміємось. Але чому ти уникаєш розгляду підходу і з'їжджаєш тільки на пішохідні маршрути? Наш підхід зумовлений здешевленням маркування в цілому, так як більша частина маршрутів буде саме місцевими і це дозволяє маркувати вже. Номерними маршрутами в найближчий час займатись не будуть, відповідно все це розтягується в часі. Пам'ятаю, який маршрут ти маркував минулого року і ще пам'ятаю твої слова відносно фінансування (не для публічного обговорення). Але чому поєднання біло-жовто-білого маркера тобі так підходить, адже такого поєднання я не зустрічав ніде в масовому застосуванні. Це прийняті фонові кольори. У Польщі це, в основному підхідні маршрути, які є близькими і їх легко відновлювати. Також розумію, що реєстри ти вести не будеш і вся ця бюрократія тебе стосуватись не буде (надіюсь, ти на це не образишся, так як ти виконавець, зрештою, як і я).
А інші питання (3 чи 4 значних номерів на місцевих та навчальних маршрутах і чи потрібно стільки тих цифр чи маршрутів? Як може сприйняти мандрівник, допустимо зелений маркер з номером. Якщо я не знаю, що це веломаршрут, то ніяк. А якщо маркер вигорить? В нашому випадку є піктограма. Також вважаємо, чим менше номерних знаків, цифр на знаках, тим краще він сприймається, а також дешевше у відновленні. Далі, якщо і ставити цифри, то більшого формату, тому що ставитись вони будуть на корі дерев, яка має здатність лущитись і при очищенні поверхні неможливо зробити її ідеальною. Це про технологічність львівської системи. Відносно смаків, то це вже як на кухні, залежить під яким соусом подати.
В загальному розумію, що до підходу особливих претензій немає, питання в знаках, хоча саме це далі буде найважчим.
Крім того ми пропонуємо не зациклюватись на слові "система", а виходити на практичні речі, які б сприймались. В Польщі теж застосовується комбінований підхід, хоч він і не так виражений. В принципі, на багатоденних маршрутах можна взагалі відмовитись від привязки до кольору, а залишити тільки піктограми та номера. Залишиться розрізнити лижні та пішохідні, щоб не робити для них піктограми. Власне лижні багатоденні, це поки що великі мрії і для них можна залишити оранжевий фон як тло і на ньому ставити нумерацію, так як і пішохідним залишити тло білим чи жовтим (в залежності від статусу) і надпис робити червоним (це варіант подібний країнам типу Іспанії, Франції - GR,PR).
dziadyk [guest] повідомив(-ла) 03.03.2005 05:17
Лише 3 зауваження:
1. Думаю, що то не є коректним, порівнювати дану систему (хоча тяжко мені її так називати), з системою львівського виробництва 2-о річної давнини. За цей період було внесено чимало змін та доповнень, котрі, зрештою, не змінили загальні засади що стосуються саме системного підходу.
2. Не знаю, для чого було потрібно створювати цей коктейль з різних строкатих кольорів, котрі дійсно своїми деякими поєднаннями у вразливих людей можуть викликати нудоту та роздратування. Вже мовчу про технологічність нанесення деяких знаків, естетичні смаки...
3. Вся критика Львівської системи стосується Франківської у ще більшій мірі, єдиним позитивним моментом у франківців вважаю додані знаки для водного туризму, хоча про їх функціональність не можу судити, бо цим видом туризму не займаюся.
Не хочу більше нічого писати, бо попросту ліньки - стільки технічних та всяких-різних зауважень і плутанини. Якби я не ходив у гори і потрапив туди вперше, побачив там ці знаки, то певно скоріше б запутався і довго вникав що до чого - тобто інтуїтивність системи = 0.
І накінець - можу відповідати за пішохідну частину Львівської системи, якщо хтось захоче зі мною поспілкуватися, з практичної точки зору.
vasyl повідомив(-ла) 02.03.2005 23:23
Подальше обговорення пропоную розділити на 3 частини (можливо будуть інші пропозиції ?):
І. Принципи знакування (підходи до його проведення, системи)
ІІ. Текстова частина (терміни, правила, організація тощо)
ІІІ. Знаки.
Для початку почнемо з І розділу.
На даний момент мені відомі 3 підходи до знакування (наскільки дозволило знання мов):
1.За кольорами маркера, 4-5 основних кольорів. Види пересування вказуються:
Чехія, Словаччина - за допомогою фону – білий (піші), оранжевий (лижні), жовтий (вело),– (про водні та кінні мені не відомо).
Польща - білий (піші), оранжевий (лижні), вело – таблички із зображенням велосипеда та колір, кінні – оранжеві круги + піктограми (голова коня). На міжнародних маршрутах вводиться номерне позначення.
Мінус системи – умовна обмеженість кількості маршрутів, необхідна наявність мапи або великої кількості табличок на маршруті з вказанням орієнтирів та відстаней до них (для прикладу, можеш виходити зеленим маршрутом, далі йти червоним, а при бажанні повернутись синім). Тобто вибраний колір маршруту не завжди приведе до вибраного об’єкта. До мінусів можна віднести також те, що види мандрівок (піші, кінні тощо) знакуються по-різному, хоча це може бути і позитивом.
Позитив – дешевизна в нанесенні та обслуговуванні. Реєстр, нанесення та обслуговування маршрутів веде (приклад Польщі) місцеве відділення громадської організації.
2.Цифрова нумерація маршрутів – Франція, Іспанія, Португалія, Нідерланди, можливо Бельгія.
Маю дані по пішохідних маршрутах, які поділяються на 3-4 види за територіальним принципом (GR, PR - міжнародні, національні тощо). Маршрути маркуються біло-червоним, жовто-червоним та жовтим маркером (ще біло-оранжевим). Номера ставляться на початку маршруту, роздоріжжях, поворотах тощо, але наносяться не на маркер, а на спеціальні таблички, на яких вказується також назва місцевості та відстань до неї.
Мінус системи – якщо губляться таблички з цифрами чи затираються номера, то йди по внутрішньому голосу, так як кольори всіх маршрутів одного виду мандрівки (піші, вело, кінні тощо) є однаковими. Система є дорожчою від попередньої, так як при маркуванні та відновленні необхідно витрачати більше часу (встановлення таблиць з номерами), а також всі маршрути реєструються централізовано – працює велика бюрократична машина.
Саме подібну систему запропонували львівські розробники, тільки номер маршруту необхідно наносити на всіх поставлених знаках. Але при цьому буде витрачатись вдвічі більше часу при маркуванні на додаткове проставлення номера. Наскільки буду розрізнятись кольори на піших маршрутах при біло-жовтому маркуванні через декілька років? А про що буде говорити 3 чи 4 значний номер на місцевих та навчальних маршрутах мандрівнику, і чи потрібно стільки тих цифр чи маршрутів? Також система не є безпечною, так як при вигоранні кольорів є небезпека нарватись на вело чи кінний маршрут. Окрім того, маркування водних маршрутів не пророблено – хто побачить такий знак? І для чого він потрібен взагалі? Це тільки початок для дискусії про компетентність.>>>
3.Встановлення табличок з піктограмами за способом пересування, на якій вказується інформація (номер маршруту та об’єкт, типу дорожніх знаків). Все добре, лиш коштує дорого. В наших умовах піде на металобрухт.
Можливо хтось має більше інформації. Це те, що я зміг знайти, так як львівські розробники своєю інфо ділитись не захотіли. Відповідно, 1 підхід є найдешевшим, а 3 найдорожчим.
На наш погляд, спостерігається тенденція до більшої цивілізованості, а значить і подорожчання знакування. Відповідно, в польській системі вже бачимо символи велосипеда та коня та нумерацію на міжнародних маршрутах. Але переробляти системи, яким вже багато десятків років, очевидно немає змісту перш за все з фінансових міркувань. Найважливіше питання в знакуванні – хто буде маркувати та хто буде за це платити (звичайно, враховуючи наглядність, читабельність тощо).
В Європі існують громадські організації, які об’єднують мандрівників за інтересами, і вони ж (тобто члени цих організацій), в основному є виконавцями знакування. Фінансується знакування виконавчими органами влади на місцях, хоча можливо в деяких випадках і комерційними структурами в галузі туризму. Ще можливий варіант через фонди, але це повинно виглядати, як створення екологічних маршрутів чи стежок і ні в якому випадку, як туристичний маршрут. Прийнято вважати, що туризм є прибутковим. Звідси можете робити висновок про можливість фінансування туристичних маршрутів в Україні, якщо в Польщі ПТТК, з її немалими доходами, не завжди може профінансувати відновлення маршрутів.
В Криму в 2004 році прийнята система, яка виглядає таким чином:
1. Маршрути знакуються круглими червоними та жовтими мітками та біло-червоними та жовто-червоними (в заповідниках) марками з нанесенням цифр на знак, але при цьому червоний колір є фоновим.
2. Цифри на знаках вказують порядковий номер держлісгоспу (згідно переліку) та відрізок відповідального лісництва. Відповідно і відповідальність на них.
Виходячи з вищеописаної ситуації і керуючись сугубо практичним підходом, на основі вже досягнутих узгоджень з львівськими розробниками, ми запропонували свій погляд. В ньому також враховується те, що традиції туризму в нас відрізняються від західноєвропейських. В них прийнято мандрувати довгими маршрутами, по частинах, без важких наплечників, наметів, так як присутня нічліжна база. Мандрівники вивчають природу, архітектуру, пізнають навколішній світ сім’ями. А тепер порівняйте з нашими умовами. Такі речі в даний час можуть собі дозволити в основному велотуристи (які, в основному, і були кураторами львівської інструкції). Саме тому їм не вистачає маршрутів (хоча в Польщі вистачає) і для них необхідно вводити номерні знаки, на що ми свідомо пішли для досягнення компромісу. Саме тому наш варіант виглядає так: 1.Всі місцеві маршрути (територія сільської ради) маркуються без нумерації, за кольорами. Маршрути розраховані на відпочиваючих, яким номер маршруту нічого говорити не буде, так само не буде киянин приїжджати в місцевість, щоб пройти маршрут номер такий-то. Кому це потрібно? Місцевій владі – ні (лишній клопіт), на безпеку це не впливає (йдеш за кольором). Відповідь -бюрократам для створення зайнятості та відмітки про кількість створених маршрутів. Крім того, ми противники створення такої кількості піших маршрутів. Пропонуємо їх обмежити в одній місцевості до 10 за кольорами (5 прогулянкових та 5 одноденних, без навчальних). Маршрути повинні прокладатись ЦІКАВИМИ місцями, а не як газда захотів (хоч він і платить за це гроші). 2. Багатоденні маршрути ставлять інші вимоги, тому допускаємо, що їх потрібно нумерувати та реєструвати і основним в цьому випадку є номер маршруту, колір є допоміжним на відрізках без номерів. Щоб не витрачати кошти, номера пропонуємо ставити тільки на початку (кінці) маршруту та на всіх роздоріжжях (можливий варіант - через певну кількість знаків) і обов’язково на перетинах шляхів одного виду мандрівки.
3. Вибрали саме піктограми для вело та кінних маршрутів, так як це є відносно дешевим способом (легко наноситься та читається на дереві) та безпомилково вказує на небезпечний для інших мандруючих спосіб пересування. При рості нашої свідомості та фінансового стану їх можна замінити табличками. Путанина можлива тільки тоді, коли номерний вело чи кінний маршрут співпаде по кольору з місцевим. Але в них різна форма знаку - квадрат та коло. Крім того на перетині можна поставити два знаки – звичайний та номерний. Все можна спланувати в комісії по знакуванні.
Ще раз підкреслюю, що необхідно перш за все розробити карту маршрутів області, регіону, визначити, хто може і буде оплачувати все це і вже тоді виходити на доцільність тієї чи іншої системи. Дивитись просто на знаки і критикувати– саме це я вважаю некомпетентністю. Знаки можна підправити, поки вони ще на папері, але може краще поправити просте мислення, якщо не тримав пензля чи бензопилу в руці. Давайте краще разом шукати варіанти, об’єднуватись для створення маршрутів та їх знакування, а не витоптування стежок в жерепі, але без високомірності та зазнайства (дуже мало людей вважає себе дураками, і то фрагментами). В іншому випадку - шлях у політиканство, де багато слів і мало результатів.
vasyl повідомив(-ла) 02.03.2005 23:21
Шановні дописувачі
Завжди вважав і вважаю, що створення системи знакування – це колективна праця багатьох людей і перш за все тих, які ХОЧУТЬ до цього долучитись. Завжди знайдуться особи, яким щось не буде подобатись і це є нормальним – скільки людей, стільки і думок. Але не завжди емоції є конструктивними (для nevi).
Для Kwicia: Ненормальним є перехід від обговорення тих чи інших елементів до особистостей. Шановним розробникам львівської системи з їх високим інтелектуальним рівнем слід не забувати хоча б два правила ведення дискусії:
1.Поважай чужу думку як свою власну.
2.Обговорюй предмет дискусії, а не дискутанта.
На жаль, знову повторюється минулорічна історія і складається вона не сама по собі, а через небажання спуститись в реальний світ з високого п’єдесталу науковця чи політикана. Очевидно, що для цього є не одна причина, якщо просто немає бажання уважніше прочитати відповіді і не витягувати окремі вислови з речень.
Знання термінів також не завжди є ознакою професійності. Який термін правильніший, дасть відповідь Г.М., він цим займався. Як на мене що „туристські” шляхи, що „туристичні”, лиш би вони були і ними займались професійно.
І ще про компетентність. Немає універсальних людей. Хтось сильніший в одному, інший – ще в чомусь. Наша інструкція створювалась на основі наших з львівськими спільних розробок, на багато питань nevi та інших львівські розробники теж могли б дати відповідь, але мовчать.
Взагалі, при розміщенні на сайті планувалось розмістити дві інструкції так, щоб коментарі були спільними для двох, але знову виходить „гра в одні ворота”. Напевно технічно це неможливо.
Різниця між інструкціями в підходах, але яких?
Ваш підхід (найкраща, тому що львівська, і ми тут всі професори, і все у нас вже вирішено, і інструкція надрукована на дорогому папері, а ви тут болвани і на сайті збираються одні пацани, про що тут з ними говорити) ми побачили на останній формальній „міжнародній” конференції в червні минулого року, після якої Ваші ж колеги підходили і говорили – ми Вас підтримуємо, але так треба. Один з наших клубівців за 10 хвилин роботи конференції теж поставив такий самий діагноз. Такий діагноз був реальним для того часу, хоча вже тоді ми на це не погодились і спробували зробити своє. Наші підходи – сугубо практичні, тому я і наполягав на виставленні її на доопрацювання, хоча могли б відразу надрукувати і поставити всіх перед фактом (як це зробили львівяни). Найважливіше визначитись з принципами.
В наступному коменті намагатимусь дати порівняльну характеристику обидвох інструкцій.
Подальші переходи на особистості ігноруватиму (вибачайте, але не переношу високомірності та зазнайства).
P.S. І що Вам всім дались ті коні? То питання до львівян, але мовчать?
Ага, вони по нагородах спеціалізуються.


Юрко повідомив(-ла) 02.03.2005 09:57
2 North: стосовно зчищання знаків - чим якравіше, тим швидше повигорає/позмивається. Природа гір, знаєте, така непостійна...
Стосовно випасу коней: ммм, цей знак тре ставити всюди, аби попередити туричів про (не)можливість розташування табору. ВСЮДИ в горах, де росте горизонтальна трава, бігають коні. Або не ставити ніде, що і треба було довести 8-ґ
North повідомив(-ла) 01.03.2005 21:51
Я підтримую маркування маршрутів, але тільки не такими знаками!!! По них пройде хіба їх креатор. Львівська система, проти якої так виступав пан Василь (vasyl' повідомив(-ла) 24.03.2003 18:01
Давайте на кожній стежці в Карпатах рекламні бігборди (з тампаксом напр.)поставимо. Інтеграція в Європу, шоб цивілізовано було! :-( Якщо то не той пан Василь, то перепрошую, але цитата все-одно підходить ), по-моєму погана, а ця НІКУДИШНЯ! Може відкриємо трьохмісячні курси по навчанню даній системі? Бо нашо підтверджуючі знаки1.5 і 1.7 та вказівні 1.7 і 1.8 в різних (відповідно) кольорах? Чи не простіше 1.7 замінити червоним квадратом, а 1.8 - червоною стрілкою в напрямку руху? Цеж має бути для "4.Про зірочки мені відомо, але у нас випало майже покоління туристів (останній раз маршрути маркувались близько 20 років тому). Власне і систему знакування потрібно розробляти для звичайних мандруючих, (ось воно!!!!!!!)а не професіоналів гір."(Vasyl [guest] повідомив(-ла) 20.02.2005 18:05) Помітка на камені чи дереві, і чим простіша, тим ліпша, - чи не так?!? А загалом - маршрут - не дитяча розмальовка, і якшо Карпати справді так розцяцькують, то я або: 1) більше туди не поїду (що малоймовіно); 2)поїду зчищати таке маркування (більш реально).
P.S. В багатоденні походи повні чайники, а тим більше "професіонали гір" не підуть без підготовки, ну хоча б карту візьмуть.
P.P.S. А нашо туристам знак "випас коней"? Коли харчі закінчаться, чи шо :)
Zbyszek повідомив(-ла) 01.03.2005 17:34
Wasylu! To bardzo rozbudowany i szczegolowy system znakow. Zapewne namalowanie ich "od zera", a potem stale odnawianie bedzie kosztowne.
Jesli moge podzielic sie moimi wnioskami...
- Pierwszy krok:
1.Latwiej bedzie zaczac od znakowania glownych szlakow, jak na mal.2.1. I jeszcze znak na poczatku i koncu szlaku /mal. 3.1 - w Polsce jest kolko/, na przyklad na dworcu kolejowym, na moscie, kolo lesnictwa...
2. Znaki wystarczy malowac na drzewach i kamieniach. U nas w gorach, na rozleglych halach /= poloninach/, znaki sa namalowane na wysokich tyczkach, zeby wystawaly spod sniegu.
- Drugi krok:
3. W kilku glownych miejscowosciach /Dzembronia, Osmoloda, Jasinia, Wolowiec.../warto postawic tablice z narysowanym szlakiem -mal 7.1/ i przewidywanymi czasami wedrowania na poszczegolnych etapach. Na szczytach gor albo skrzyzowaniach, na slupku, mozna dac na desce strzalke z namalowanym kolorem szlaku i informacja /na przyklad na Pohanom Mijscu: Dzembronia 2,5 godziny, Pop Iwan 1,5 godziny, Howerla 7 godzin/
4. W internecie, na stronie www.karpaty.com.ua, mozna dac link do prostych schematow-map z zaznaczonym czasem wedrowania /jak na mal. 7.1/. Kazdy moglby sobie je wydrukowac.
5. Albo mozna takie schematy tras sprzedawac za grosze w sklepach na poczatku szlaku.
A gory ze znakami juz nigdy nie beda takie dzikie i bezludne, jak teraz. :-(
kwicia [guest] повідомив(-ла) 22.02.2005 10:19
На превеликий жаль все складається , як я і думав.Відповіді говорять за себе і про компетентність.
Слово туристський має бути "тому що я так сказав"? Чи згідно тих документів, на які посилається Ваша інструкція?
Чи Ви читали їх і Закон України "Про туризм", де якраз навпаки? Може це і не так суттєво, порівняно з неоднозначністю інформації, яка є на Ваших знаках і приводить до хаосу.
Чи ви читали п.5.5 своєї інструкції, де "На всіх багатоденних маршрутах колір марки вказує на спосіб пересування туристів по шляху". А в відповіді Ви стверджуєте, що на спосіб пересування вказує піктограма у всіх випадках. Мабуть важкувато щось з читанням у Вас або з розумінням написаного.
І нерозбериха з номерами на знаках для Вас зовсім не страшна, бо "навчальних маршрутів є не так багато"???.
Навіть знаки одного і того самого шляху у Вас розрізняються різними інформаційними елементами, що взагалі недопустмо.
Я тільки не розумію, цей хаос в вас цілком свідомий, чи із-за безвідповідальності, яку гори не прощають. І Ви хочете цей хаос плодити у всіх Карпатах?
Згідний з іншими дописувачами про відсутність системи і тому не можу змінити думки відносно переробити. Щодо львівської, то чому би і ні. Тут все таки одна система і дуже проста. Мабуть краща по всіх параметрах: простота, системність, уніфікація, незважаючи на те, що зараз вона суттєво дороблена. Тільки чому тут приведена її перша версія ще трйохрічної давності.?

Андрій [guest] повідомив(-ла) 21.02.2005 19:53
Це повна параноя! Не треба такого маркування взагалі! Краще без знаків ходити аніж таке бачити
BTR [guest] повідомив(-ла) 21.02.2005 11:50
Повний хаос і нерозбериха, а малювати по деревах такі силуети - марки це просто сміх. В одній інструкції закладені різні принципи знакування. В одному випадку шляхи розрізняються за кольором маркера, в других за силуетом, в третіх за номером. При тому, що в той самий час номер і колір маркера означають на інших знаках щось зовсім інше. Це не є системою. Найбільша проблема-неоднозначність інформаційних елементів на знаках, що остаточно "збаламутить" туриста.

nevi повідомив(-ла) 21.02.2005 00:29
Ой, хотів написати шось конструктивне, але ті знаки мене так розвеселили, що певно не зможу :-)

Попробую щось таки раціональне сказати, але як не вийде - наперед прошу пробачення :-)

Знак 1.1 і думки, що набігають з його приводу:
по-перше, забагато кольорів. Має бути мінімум кольорів взагалі, проста палітра, чисті бпзові кольори, ніяких напів-бурих-напів-малинових.
по-друге, на кожному окремому знакові має бути 1, в крайньому випадку 2 кольори+фон, в сумі <= 3 кольорів.
по-третє, не можна ті кольори сполучати як-небудь. Отой червоний із зеленим визиває тошноту, наукою доказано.

Знак 1.2, 1.4 etc:
напрямок руху має вказуватися однією і тільки однією стрілкою на кожному конкретному знакові, яка має бути однаковою для всіх знаків. А то там є і такі стрілки, і сякі, і більші, і менші, або стрілка дублюється 3(!) рази на одному знакові (2.2) (для тупих? :-) )
підпункт: стрілка має бути з одного боку, не треба велосипедисту в зад запихати ще одну (1.4)

1.3 - що означає "підтверджувальний" знак із зображенням коня? Натяк на того, хто на той знак дивиться? :-)

2.5 - кінь явно шахматний ;-)
А ше йому буде дуже пасувати метелик типу того, що в зайця від Playboy'а ;-) Куда там їх західний кролик, у нас он Playhorse! (от чому в рос. фольклорі згадуються жінки, які могли коня на скаку...)

2.6 - ага, про стрілку в зад вже казав..

4.1 і подібні - напис, що позначає відстань, треба якось виділяти від основного тексту, а то виходить Dzembronia в квадраті.

5.1 - iщо значить "8 - 68км"? намотати 68 км по вісімці, тоді йти далі? чи 8 - то безкінечність, до якої 68 км? Чи то довжина безкінечності?)

5.5 - місце для харакірі?) чи де ховати кінці в воду? чи.. нє, далі мовчу ;-)

5.6 до 5.15 - вигляд маршруту після Юркових настоянок? :-)
Окремо 5.13 - мобільний прогноз погоди?
Ой, там кожен знак унікальний, місця не вистарчить всі описати :-)
Питання: нашо робити подвійну рамку - синю і червону, та ще таку жирну та ще в такому противному поєднанні кольорів?

6.1 - 6.7 - тоже веселі, але мовчу.

7.* - мовчу

8.2 - місце для усамітнення? Пункт продажу презервативів?

8.3 - шо значать 2 числа - 7 і 12? І групування написів якесь... еротичне :-)

8.4 - нашо кільце? автомобільна розв'язка? чи калюжа, яку тре обійти?

9.1 - "Тихо! Коні думають". Тре ше коневі бороду кулаком підперти, як в роденівського "Мислителя"

9.2 - "Achtung! Lavinen!" ... мовчу.

10.1 - велосипедист тоже якийсь.. занадто еротичний :-)

10.2 - сеанс заочної гри в шахмати. Кожен наступний турист робить і записує наступний хід.

В цілому, забагато геометричних форм, типорозмірів, кольорів, не видно якоїсь систематизації, структурихації за формою
Tasic повідомив(-ла) 20.02.2005 21:43
Прошу сприймати написане як виключно доброзичливе, без жодної нотки сарказму.

По-моєму, картинки при позначенні навчальних, прогулянково-пізнавальних та туристично-пізнавальних маршрутів складні. Дивлячись на знаки 1.5 – 1.8 та 2.1 – 2.2, стає трохи страшно, хоча це тільки моя власна думка. Крім того, щось підказує, що оті білі рамки навколо кольорових елементів не планувалися, просто так намалювали.

Мал. 1.4 – вказівний знак велосипедного маршруту. Чи варто його робити у вигляді стрілочки (<символ<), якщо вказівний знак навчального маршруту (мал. 1.2) у вигляді прямокутника зі стрілкою (<символ|)? Це ж стосується підтверджувального знаку кінного маршруту на мал. 1.3. Він – круглий, у той час коли підтверджувальний знак навчального маршруту – квадрат (мал. 1.1). Отже, маємо два типи підтверджувальних знаків і два типи вказівних знаків. Тут немає узагальнення.

Виходить так, що інформаційно-вказівний знак (мал. 4.1) має стояти біля хати під Смотричем (прошу не перемірювати по мапі :). Бо біля поворота на Верхню Дземброню і так стоїть знак: „Дземброня. 4,5 км”. Тоді такий знак дублюватиме автодорожній. А якщо його поставлять біля колиби, гуцули його звідти викорчують, якщо встигнуть :)

Попереджувальний знак (мал. 9.1), видно стоятиме під Хом’яком. Бо там випасають коней :). Але ж не завжди є там коні. От зі знаком на мал. 9.2 згоден, але він і сам ризикує бути заваленим лавиною разом із гектаром лісу...
Яке призначення на мал. 5.6 - 5.15 подвійної рамки?

Мал. 6.1 – 6.3... Ну, не знаю. Якщо на полонині поставити знак „Випас коней”... А табличка „Водоспад Шипіт” виглядатиме якось дикувато біля водоспаду Шипіт. Не уявляю собі такого і біля Женця у лісі. Вказівник на нього – згоден, але текстове підтвердження того, що людина бачить водоспад, ніби, зайве. Знак про лікарі у селі... Люди і так знають, де він живе. А уночі той знак не знайдеш, хіба натикати їх уздовж вулиць через кожні 5 м.

Мал. 6.5 – Rest home – то проблема самих його власників. Оскільки зара усі вони приватні, то чому держава повинна за свої гроші рекламувати будинки відпочинку? Нехай ставлять щит і відповідно за нього платять податок. А як він буде виглядати, справа тих же власників і відповідних чиновників, які дають дозвіл. Якщо не сподобається місцевому населенню – воно його саме і демонтує. Так буде демократично :).

Те ж саме стосується прокату лиж (мал. 6.4).

Інформаційні схеми – цілком згоден. Я би ще додавав текстову інформацію і фото для зими. Там можна подати купу важливої інформації, тільки не зловживати розташуванням цих щитів.

А інтуїтивно не сприймаються мал. 5.14 і 5.15, напр. Перший із них - хрест, а другий - хрест із кришкою :) Але то - жарт.

Як на мене, головний недолік запропонованої системи: домінування розмаїття знаків. Не видно чіткого системного підходу. Знаки повинні мати однакову основу за формою і розташуванням елементів, які мінятимуться у відповідноті із призначенням знаку. І зроблено це повинно бути за жорсткою і простою логікою.

Без сумніву, попереджувальні і знаки додаткової інформації потрібні. Конкретний їхній зміст носить суто регіональний характер, тому передбачити усі варіанти у цій статті неможливо. Ми трохи упереджено поставилися до цього...

Я не мовник, але "маркер" і "знак", по-моєму, несуть різне смислове навантаження, хоча вони і певною мірою синонімічні. Безумовну перевагу щодо повноти викладення інформації має "знак", а "маркер" - це те, що у даному випадкові проставлено на маршрутах кольоровими смугами.

Справа потрібна і вона, звісно, вирішиться з нами чи без нас (маю на увазі шанувальників „Українських Карпат”). Якщо стоятимемо осторонь, то потім будемо тільки розводити руками.

2 webmaster

конкретна пропозиція: якщо Василь не заперечуватиме (сподіваюсь) і від нас щось в принципі може залежати, сайт міг би долучитися до розробки системи знакування шляхом подання і обговорення конкретних пропозицій. Обговорити їх можна напр., у форумі, а виставити графіку або на Карпатах, або на dlearn (тоді nevi можна буде попросити. Вже питав, Женя - згоден).
Vasyl [guest] повідомив(-ла) 20.02.2005 18:16
бачення системи, будемо раді отримати конкретику (Пункт такий-то, чи малюнок такий-то буде краще відобразити так-то).
Також з радістю отримаю варіанти маркування на інших континентах та країнах, з якими не ознайомлений (Штати, Канада тощо).
Vasyl [guest] повідомив(-ла) 20.02.2005 18:05
To Kwicia: Як на Вас, то коментар дуже спокійний. Це настроює на конструктивну співпрацю. А переробити - це щоб була як львівська?
Власне для обговорення і КОНСТРУКТИВНИХ пропозицій надані дві інструкції.
1. З німецьої "маркувати" (маркерін, здається) - ставити знаки, очевидно, що ідентичне "знакувати". Що скажуть мовники?
2. Згоден , що маршрут і шлях - не зовсім те саме, але подібне. Маршрути прокладаються шляхами, стежками тощо. Якщо можна, конкретні помилки.
3. Повинно всюди бути "туристський", очевидно механічна помилка.
4. Навчальних маршрутів є не так багато, вони в основному знаходяться в охоронних обєктах і тому блуду не буде.
4. У всіх випадках кінні та веломаршрути ми пропонуємо маркувати піктограмами - для наглядності та попередження інших учасників руху.
Колір є визначальним на перетинах маршрутів.

Для Zbyszka: czy moze komentarz byc na polskim jazyku? Nie wszystko rozumiem na angelskim.

Для Андрія та інших:
1. Знаки додаткової інформації переважно ставляться в населених пунктах і будуть ставитись тільки в тих місцях, де немає дорожніх знаків, тому і йде посилка (згідно з ДСТУ 4100-2002). Дублювання не буде.
2. Цілком згоден з дописувачами, що все буде так як Ви пишете.
- на початку повинна бути інформаційна схема, далі по деревах значки і т.д. Я трохи походив по горах, єдине, що жодною інструкцією не передбачиш фантазій знакувальників та мандруючих. В Польщі по різному йде частота знаків в різних регіонах. На мій погляд
досвід потрібно передавати на місцевості разом з прочитанням інструкції. Звичайно, наша вина в тому, що вона не зовсім читабельна, але ми практики.
3. Власне я все літо для "галочки" і для Галочки інструкцією не займався і не передбачаю надалі цього робити.
4.Про зірочки мені відомо, але у нас випало майже покоління туристів (останній раз маршрути маркувались близько 20 років тому). Власне і систему знакування потрібно розробляти для звичайних мандруючих, а не професіоналів гір.

Для Tasik:
3)не всі сприймаються інтуїтивно;
4) доцільність деяких сумнівна
Які конкретно?

І останнє (на сьогодні):
В Ваших дописах спостерігаються коментарі тільки по одному способу пересування, а саме пішохідному. В такому випадку дійсно, все можна зробити просто. Якщо ж розробляти систему для всіх - інша ситуація. Під час написання постійно консультувався з іншими практиками, які знають ситуацію, і тому їх коментарів немає. Також вивчав системи інших країн (Португалія, Іспанія, Нідерланди, Франція, Чехія, Польща). Промаркувати один маршрут не так важко, але спробуйте підійти до цього системно. Як на мене, спочатку необхідно на мапі нанести всі можливі маршрути регіону.
Це побажання для Вас. Можливо тоді буде менше пустих слів відносно того, як це має виглядати на місцевості. Я це сам знаю.
Якщо у Вас є конкретне бач
TarasV повідомив(-ла) 20.02.2005 12:43
А я думаю, що якщо малювати по деревах якісь силуети, то краще вже дівочі, наприклад: з широкими бедрами-для кіннних шляхів, довгоногих-для вело, з високими... :-)
Якщо серйозно, то ліс також не все стерпить. По моєму трьохполосних знаків, які використовуються у всіх країнах цілком досить для позначення всіх типів шляхів і видів туризму. А табличні знаки, вони теж потрібні, якщо в міру і там де треба.
Astrik повідомив(-ла) 19.02.2005 18:59
Було б де скинути, скинув би фотографії, як до цього підійшли у Сполучених Штатах...
Tasic повідомив(-ла) 19.02.2005 16:40
Моя думка така:
1) знаків – забагато;
2) вони занадто привертатимуть увагу на тлі гірського ландшафту і навряд чи гармоніюватимуть з ним;
3) не всі сприймаються інтуїтивно;
4) доцільність деяких сумнівна;
5) частина із них, як вже було зазначено, дублює існуючі дорожні знаки.
Якщо мова йде про знаки на автодорозі, то, по-моєму, там вже усе передбачено. Знаки для цього давно розроблені і навряд чи ми придумаємо достойну альтернативу їм (та й узагалі, чи потрібно це).
Якщо ж ми говоримо про гірську місцевість, тим паче, про гірські стежки, то особисто я категорично проти того, аби перетворити їх у проспекти із бігбордами.
Це по формі. Тепер – по суті. Пропоную:
1) звести кількість таких знаків до мінімуму;
2) сприйматися знаки повинні виключно інтуїтивно будь-ким, а не людиною, що закінчила спеціальні курси;
3) залишити, поновити і збільшити кількість існуючих маркерів на маршрутах. Обов’язкова умова і чи не найважливіша: маркери не повинні відволікати від ландшафту і дратувати своєю кольоровістю і розмірами;
4) чи не найкращий спосіб маркування – це існуючий (кольоровими смугами, можливо, вказати номер);
5) розташовувати маркери на каменях та деревах (де вони є);
6) розумним видається двостороннє маркування на об’єктах із вказуванням напряму стрілками, бо одностороннє, як показує досвід, утруднює пересування уночі, коли можна пропустити знак і доводиться його шукати (напр., в районі перевалу Переслоп на розвилках);
7) скористатися принципом: початок маршруту – інформаційний щит (невеликий!!!) – уздовж маршруту, у тих місцях, де потрібно (напр., складних), встановити вказівники маршруту – кінець маршруту;
8) встановлювати, де потрібно, інформаційні щитки, фізично невеликих розмірів, які нестимуть багато інформації, у тому числі мапи, текст, зимові та літні фото рельєфу, інші дані. Щоб можна було підійти і прочитати. Місцезнаходження щитка можна виділити яскравою позначкою. Зазначити їх на мапі маршруту. А ставити їх краще у селах, а не по горах;
9) не орієнтуватися на тупого грошового мішка і його потреби.

Astrik повідомив(-ла) 19.02.2005 16:09
Згідний біваки ктакож можна вказати як на мапі, так і інфомаційному щиті, це при умові що маршрут одно, дводенний, на більше місця не вистарчить...
вода відповідно де бівак... і на мпаі джереда вказані, і все розраховувати на чайника- то ми весь ліс знаками заставимо.
nadya повідомив(-ла) 19.02.2005 12:31
Хочу, додати до Андрієвих пунктів про чайників на нових маршрутах:
4. можливі місця для ночівлі (у випадку заповідної території - нагадування про вартість з чол., за к-сть палаток..), для того щоб не псувати настрій ні собі, ні працівникам заповідника, які в цьому році посилено почали виконували свої обов'язки :)
5. джерела води (на хребтах) і відстані між ними

Astrik повідомив(-ла) 19.02.2005 09:11
Не вистарчило місця, але поки ще є терпіння писати.
Підсумовуюси це все.
На маршруті коли йдеш стежкою, що тобі вкрай необхідно знати коли ти тримаєшся маркування .І якщо ти повний чайник.
1. Яка довжина маршруту.
2. Де закінчується маршрут.
3. Можливо, штучні чи природні перепони перешкоди на маршруті.
До останьнього пункту - на початку маршруту поставити інформаційний щит і напистаи стисло всю цю інфу, тоді вже будь хто зрозуміє, йти йому цим маршрутом чи ні.
Можливо щось забув- напиши що ще...
І поясни доцільність того що я забув дописати....
Astrik повідомив(-ла) 19.02.2005 08:43
Пвторення ситуації з Лвівською системою.
Перевернули все з ніг на голову. Купа знаків дублюється з дорожніми знаками по змісту, тоді для чого їх ще раз ставити? Напевно для того щоби заплутати.... Приклад: (Знаки додаткової інформації) напрям лікаря, Готель, Ворохта 5.2км і ін -це ж все є на дорожніх знаках!!!
Чи ці всі знаки будуть стояти на стежці??? Уявляю собі такий набір знаків десь на недоторканій Дурня, Грофа, та будь де інше - ЖАХ!!!
Не старайтесь своїми знаками передбачити всі життєві ситуації, де є автовокзал, де школа, скільки до Дземброні, а де лікар. Можна ще вказувати поряд зі знаком, ще де який лікар? До Травмотолога 5км, до хірурга 10км, а до гініколога 15, тоді ще буде безпечніше для груп, тоді вже точно будеш знати в котру сторону йти.
Подумай логічно, що в будь якому населеному пункті ти знайдеш мед. допомогу!!! Я в цьому просто впевнений.
Моє бачення проблеми:
1.Знакування має бути таке як є, тобто на деревах, на камінні, на інших придметах наноситься кольоровою фарбою код маршруту (біло-червона-біла), (синьо-червона-синя) і ін. При зміні напрямку стежки , або перетені двох і більше маршрутів знакувати частіше так, щоби було видно в котру сторону пішов маршрут. 1а. Інший варіант кодування маршруту- можна прибивати до дерева невеликі кольрові пластикові бірки у вигляді трикутників, кружечків, чоловічків чи ще чогось... Якщо десь по ходу маршруту йдуть памятки природи, чи просто красиві краєвиди то можна маркувати за 100м і 100м після цього місця біркою у вигляді, котра в тебе вказує водоспад Шипіт. При цьому не міняти колір. Хоча в такій формі його досить важко малювати але під трафарет елементарно. Приклад: Йде в тебе маршрут маркується синьобілим кружечком:
О 50м О 50м О * 50м * 50м * 50м красиве місце * 50м * 50м * 50м * поворот * 50м * 25м О 25м О 12м крутий поворот О 12м
О 25м О 50м іт.д.
Зірочки досить часто вживана позначка цікавих краєвидів у світі, тож не треба вигадувати велосипед і її прийняти в нас. Закордонним туристам також не потрібно буде пристосовуватись до нашого знакування.
Повністю згідний в цьому зі Zbyszek, а скільки це буде коштувати, і кому це потрібно. Хтось наведе мені приклад: що група заблукала і були проблеми від того що не знала де той чи інший населений пункт, чи де є пасовище , чи навіть візмемо, що не знала де був лікар???
Це все непотріб і робиться не зрозуміло для чого. Для якоїсь галочки....
Маршрути простіше промаркувати різним кольоровим кодом, як на місцевості, так і мапі,це набагато, набагато, дешевше. У виносці до мапи можна, якщо є вже така нагальна потреба, вказати, що червоний маршрут має стільки -то кілометрів, зелений стільки, а туристи вже нехай розраховують скільки їм йти той маршрут, два дні, чи десять. Також на мапі вказати зірочками особливі краєзнавчі місця.
Все!
Спробуй мені більш популярно пояснити доцільність тієї купи знаків, і почни для початку з першого, обговоримо, перейдемо до ін
Zbyszek повідомив(-ла) 18.02.2005 21:22
/Excuse me for using English/ :-)
All the things are expencive and it would be difficult to find money for such a great action. And if I could suggest...
1. I think that marking of several main routes would be quite enough for the beginning. The small and simple colorous marks of the routes /ex.: white-red-white/ could be painted on trees and stones.
2. Tables with topographical maps and plans of routes /with expected time of wandering/ could be placed in several tourist centres as Wolowec, Worochta, Dzembronia, Jaremcze etc. - the second step.
3. If you still have money ...think about cheap and plain maps-plans showing the routes of the particular areas, that could be bought somewhere.

Kwicia [guest] повідомив(-ла) 18.02.2005 18:20
Спокійно читати неможливо.
Тому зауваження до початку (доки вистарчило терпіння): взагалі незрозуміло про що йдеться, знакування чи маркування, шляхів чи маршрутів, навіть слово туристський чи туристичний вживається неоднозначно. Маршрут і шлях - зовсім різні речі, спитайте в своїх дорожників, на яких ви посилаєтеся. А де тут система, про яку ви говорите в такій кількості різновидів знаків, навіть для кожного з видів туризму окремо? Абсолютно правий Юрко - какафонія. І якісь дивні пояснення Василя про кольори і номери: в одних знаках номери - це оглядові обєкти і якраз на коротких шляхах, в других - порядкові номери. В одних коліри марки -"спосіб пересуваня", в других-невідомо що(якісь дивні силуети). Може ліпше пояснення хай дає сам розробник. А ще ліпше без пояснень -переробляти.

vasyl повідомив(-ла) 17.02.2005 11:18
А ти спробуй згадай свої перші враження від любої іншої інструкції? В мене подібне було спочатку і від польської інструкції, до речі. Тому що інструкції мають читати та розбирати тільки ті, яким вони необхідні. Для споживача система виглядає значно простішою і доступною.
1. Всі місцеві маршрути, тривалістю до одного дня, маркуються за системою, подібною польській, чеській і т.п., тобто за кольорами.
Якщо Ви приїхали в Осмолоду, Дземброню, Бистрицю і т.п., якщо підете по таких знаках, то до вечора повернетесь. Більше того, повернетесь в місцевість, в яку приїхали, хоч і не обов'язково в те саме місце (за бажанням). Система діє в межах однієї-двох сільських рад одного району.
2.Всі маршрути тривалістю більше одного дня або які виходять за межі району - цифрові, піктограми додатково вказують відносно небезпечний для інших спосіб пересування. Це маршрути типу Осмолода-Мислівка, Бистриця-Яремча, т.зв. червоний шлях тощо.
Виходили ми не тільки з компромісу, але і з цілями створення додаткової безпеки для мандруюючих.
ЯКЩО ЩЕ КОРОТШЕ: бачиш шлях з цифрами - бери з собою більший наплечник та намет, без цифр - для простих відпочиваючих, в залежності від фізичного стану та намірів.
Для польського дописувача повідомлю, що польську систему я вивчав пару років і багато в чому з нею погоджуюсь, більше того починав нею маркувати. В нас трохи відрізняються гори, але особливо відрізняється інфраструктура (в сенсі її відсутності для довготривалих мандрівок). Саме тому і змінились погляди.
А компроміси не шукають тільки самовпевнені люди, в суспільстві інакше не проживеш.Тільки на острові.
Zbyszek повідомив(-ла) 15.02.2005 23:07
I agree with Yurko. Too much complicated symbols and too many kinds of marks; incomprehensible. Maybe - for example - you can use the Polish experiences that are quite good.
Юрко повідомив(-ла) 15.02.2005 18:34
Перше враження від тої кольорової какафонії: ОЙ НЕНЕ...
Компроміс, розумію. Але тої маси цифр, кольорів, символів, ромбів і стрілок переварити не маю жодного бажання. Я раніше був проти маркування ВЗАГАЛІ, але після того, як Василева червона стежка з Плісця на Пареньки відновила мені орієнтацію, я подумав, що воно таки має право на існування. НУ АЛЕ НЕ ТАКІ ЦИРКИ!!! Жахливо...:(



Вхід

На превеликий жаль, система Вас не упізнала :-(

   логін
   пароль

пам'ятати мене

Пошук

Вебкамера
Верховина


 
 ::: головна сторінка ::: про сайт ::: форуми ::: мапа сайту ::: статистика ::: відпочинок :::