стрибнути на головну сторінку  
 ::: головна сторінка ::: про сайт ::: форуми ::: мапа сайту ::: статистика ::: відпочинок :::
Українські Карпати
РЕГІОН 
ТОПОГРАФІЯ 
ГІДРОГРАФІЯ 
КЛІМАТ 
ФЛОРА 
ФАУНА 
ОХОРОНА ПРИРОДИ 
ПРО КРАЙ 
Карпати туристські
МАТЕРІАЛИ 
ТРАНСПОРТ 
КАРТИ 
СПОРЯДЖЕННЯ 
МАРШРУТИ 
РЕПОРТАЖІ 
ВИПАДКИ 
ВІДПОЧИНОК 
ПОГОДА 
РІЗНЕ 
Друзі та партнери


   ::: ГОЛОВНА / РЕПОРТАЖІ / Березнева авантюра :::

Березнева авантюра.

 

Щоденник одного веселого походу.

Маршрут: Ужгород-Волосянка-Тихий-Людки-г.Остра-Ростока-Волосянка. 3 дні.

Штурман - Ігор, нотатки - Остап.

22.03.1988.

7.00
Ж.д. вокзал. Куди їдем? Стоп хлопці, завал!
В Кам'яниці зсув. Зійшла половина гори. Колія знищена.

7.40
АС-2, вокзал. Рішучий настрій "Даешь Карпаты". Автобус!

8.10
Кам'яниця. Дорога знищена теж. Автобус крутить "петлі Оріона", їдем на об'їзд.
Бачим зсув. Ну і ну! Конкретно засипали!

8.45
Перечин. Продзагін на палочки.

9.40
Все-таки ми їдемо далі.

11.00
Прибули в Волосянку. Почалося, йдуть два лося.

12.00
Дорога...Дорога... Якась дивна реакція місцевого населення. Ніби ми марсіани.

13.00
Не витримали поглядів, звернули в гори. Ну чим ми не олені?

13.10
Перший привал під телеграфним стовпом.
р.s. Без проводів.

13.28
Закінчились палочки. Спіткнулись об табличку "Обережно кабель". Коли буде ця незаймана природа?
Глибокий сніг на північних схилах, а на південних мало. Прикро.

13.35
Палатки в нас нема. Згадуєм теорію побудови снігових хат на мокрих снігах і крутих схилах. Дивні сліди. Можливо бегемот. Ще трохи до тих ялинок і привал. Організм потребує вітамін "С".

13.50
Чортові гатижаки. Відпочиваєм. Ігор згадує, як він тут з "Доктором" літом бігав. Чайники, тепер побігай. Карта каже, що ми на висоті 756м. Десь пиляють дрова. Пора йти. І хто наклав стільки у ці рюкзаки?
Бачим табличку "зона №6". Я так і думав, що в зону ми потрапим.

14.05
В сумному мокрому лісі. Спуск! Я би тут з'їхав і не шльопнувся. Ой! Йолки палки!

14.15
Чорт візьми! Солі не взяли! Будемо камені лизати, як олені. Мовчимо, тільки в Люті півні співають.

14.45
Перепочинок. Дуже круто. Це смерека, це ялина, а це гніздо траверсної ворони. В Ігоря штани злітають. Доходився. Якась скотина зламала гарну ялинку. Заморили червячка майонезом "Провансаль".

15.15
Нога суха, не потію.
- Акліматеризіруємся.
Не можу вимовити це слово, бо в роті хліб.
- Шикуйсь! Струнко! Кроком руш! Деж та чортова вершина!
- Дораз буде. Бога му! Йошко Брос Тіто!

15.23
Сліди оленя. Ні, не оленя. Це серна, яка почвалакала, як стара корова.
Дорога роздвоюється. Ігор піде по нижній, а я по верхній. Зустрінемось в турклубі. Ігор каже, що зараз знайде орієнтир. Почерк в мене погіршився. Сильний туман. Нічого не видно. Ігор потребує компас, а я сухі чоботи.Кудись поперли. Ігор взяв слід.

15.45
Прем по верхній дорозі. Замерзли руки. Сильний туман. Видимість 10 метрів. Близько вершина, але не видно де. Зробили напис на снігу "Привіт студентам". І не тим чим Ви думаєте.Знайшли 4 бруснічки.Треба вибиратись з цього гнилого місця. Ігор знайшов 5-ту ягоду, але застряв в снігу.Вибратись не може, знов злетіли штани. Від сміху не можу писати. Моїм рукам кінець. Ігор каже, що одним словом можна виразити всі його почуття.

16.00
ВЕРШИНА! 1062 м.

16.20
Загубили орієнтацію. Курс визначаємо за вітром. Нарвались на сліди вовка. Бредем далі. Сніг по коліна. Почерк-зона. Ігор вискочив на пеньок і заявив:"Як добре, майже як на асфальті".Туман згущується. Невже холодна ночівка. Ігор запитує про зайців, які сплять під ялинками. Йому вже не хочеться бути оленьом. Їжте майонез "Провансаль".Чухаєм далі.

16.50
Ігор починає дещо пізнавати:"Все окей". Жуєм конфети і думаєм, що треба зробити Розі і Оксані гірський подарунок на день народження. Ідея- шишки.Туман не сходить.
Фраза Ігоря після того, як він провалився по пояс в сніг:" Господи! Коли це закінчиться." Виміряли глибину снігу:1 метр.

17.00
Доплили до зони №5. Тепер провалився я. Повзком вибираюсь. Ігор лежить, як старий, облитий водою матрас і корчиться від сміху. Добив.

17.15
Ходіння по мукам. Все правильно, мука теж білого кольору.
Підійшли до джерела. Сніг протоплений на всю глибину.

17.35
Міцний наст на спуску дає нам можливість розвивати хорошу швидкість. Вийшли на перевал Низький (880 м). Ми шерпи."Черговий туман"- сказав Ігор. Перед нами схил Острої.Хата вправо.

17.37
Ось вони Людки. Перший вид на хату.Точно зона. По ній мінімум два рази пройшлася лавина. Туди і назад. Це ми стільки пройшли із-за такої хати. Вона ж складеться.

17.50
З "космічною" швидкістю наближаємось до хатки. Дружньо зариваємось в сніг носами в одному з ярів. З Ігоря знов злітають штани, але це не перепона. Перед нами річка.

18.45
Займались впорядкуванням хижі. Це справжній хлів. Щоб ми ще раз пішли на цю хату?. Не дай бог ніколи.(підписались обоє). Пробую запустити "шміль". Він плюнув мені в око бензином. Побіг до річки промити. Приступаємо до варки супу. Висипаєм пакети і додаєм макаронів. Щоб просохнути і зігрітись розпалюєм в хатці багаття. Збільшується задимленість. Не видно чи кипить вода.Ігор помітив, що в пакета макарони вже є. Суп плавно починає переходити в гарнір. Дим в хаті смугами з невеликим просвітом біля підлоги. Ходимо зігнувшись.
Травля народу!
Ігор стоїть над супом з великою ложкою, широко розтавивши ноги із закритими очима, і голосно рахує час. "Шміль" часом гудить, як реактивний літак. Чую зойк. Ігор обпікся. Він очманіло вивалюється з дверей, протирає очі і кашляючи намагається вимовити фразу "Вогонь злегка погорює". Щоб не задихнутись треба заходити в хату зігнувшись.

20.00
Урочиста мить. Ми обідаємо, снідаємо і вечеряємо. Дуже популярна довга ложка. Суп вийшов сметанної консистенції, але запах хороший.

21.45
Чай вийшов найвищого гатунку. На другому заході я виявив у себе в склянці плаваючий предмет. Це була чудово проварена муха. Дві хвилини ми вмирали від сміху, а на третій Ігор побачив, що в нашому котлі плаває не менше десятка мух. Очманівши від диму, мухи попадали в котел десь з даху. Чай профільтрували, перекип'ятили і допили. Висновок: мухи покращують смакові якості чаю.

22.30
На масу.

23.03.1988
7.00
Нецензурний підйом.Сніданок.Усе падає:дощ, булка,ковбаса,суп в вогонь.

8.15
Збори. Загубив годинник. Ігор виявив в одному з черевиків, які сохли біля вікна,півлітра води. Він його поставив прямо під діркою в стелі. Хата ходить від сміху.Горе нашому аулу! Хороші черевики роблять києвляни. Ізовні протікають, а навпаки ні.

9.00
Треба виходити. Погода-маразм. Сніг глибокий, дощ. Настрій ніякий.

9.25
Найшовся годинник.Настрій пішов вверх. Дощ. Попередні плани з тріском завалились. Вирішили йти на Лумшори. ЖИТТЯ-ЦЕ РУХ.(закон туризму). Хто сказав, що в Карпатах нема третьої категорії?

10.14
Вийшли в долину ріки.Натрапили на дорогу і шпарим по ній.Куди вона веде невідомо, але дорога хороша.Кудись дійдем. Ігор прийняв в мене достроково залік по Початк.Турист.Підготовці.ПОКИ МИ ЩЕ ЖИВІ.

10.30
Вперлися в хребет.Компаса нема.Починаєм визначати сторони світу по моху.Ігор мені не вірить, що там південь. Запуталися.Проголосували де буде північ.

11.30
Деремся в лоб по крутяку.Погода повний комплект:туман,дощ,сніг.Треба перевалити цей хребет. Чудові місця. Можна кричати і ніхто не почує. Класно.
Співаєм пісню про кладовище.

11.40
Слід рисі.

11.52
Прем в гору по коліна в снігу.Прокляття.

12.18
Підйом триває.Почалися скальні утвори.Що ж це таке високе.

12.34
Вийшли на хребет.Підйом став пологіший.Підозра на Гостру.Тишина неймовірна.Стоїш ніби в молоці, такий туман.Люди, де ми.

13.00
Зліва внизу загавкав собака.Все ясно. Це Гостра,а ми чайники.Нам сюди не треба було. Починаєм рухатись до вершини.

13.15
Повзем по пояс в снігу.Дощ.Ще трохи.Ігор каже, що йому це вже надоїло.

13.26
Ху! Перша вершина Острої (1380 м)Ну тут і снігу. Ми цілком мокрі.Дивно,що нема вітру.Треба рвати когті звідси.Зриваємо пласт снігу завдовшки 20 метрів.Спускаємся в сторону Жденієво.

14.20
Впали в русло струмка. Сніг по шию.Барахтаємся, як цуценята.Знизу гілки і вода.Повна Авантюра.

17.20
Вирвались із струмка.Викручуємо все, що можна.Одягаєм мокрі рюкзаки на мокрі куртки і в мокрих чоботах йдем в село. Мрія тепла ночівка.

17.45
Вийшли в село Кічірне.Струмок, по якому ми спускались називається Василів поток.Надибали шкільну котельню.Котельня-це річ.Сушимся.Ха-ха! Ігор спалив куртку.Нам запропонували ночівку.Здорово!Поталанило! Вечеряєм з господарем,п'єм горілку.Спати і нічого нам вже не треба.

24.03.1988
6.00
Підйом.Старт.

7.00
Безцільно бредем в сторону Ужка.Сил немає. Які тут довгі села.

8.05
Загубили лижну палицю. Ігор повісив за ремінь на руку.Залишився лише гумовий держак. Сміється і проклинає все на світі, дурацькі походи, котельні.Потім співає пісню "Как хорошо".Переобувається в мокрі черевики,бо сухі ще знадобляться.
Де дістати шишки? Мріємо завалити в клуб на день народження мокрими і з шишками.Буде хохма.
Сьогоднішній пісенний мотив Ігоря:
"Ненадо,нічого вже мені ненадо;
Ні мармеладу,ні лимонаду;
Ненадо".
-Чорт забирай! Таку класну куртку спалив.А хотів же взяти в клубі...Ось прийдем тільки...Я їх заведу...

9.15
Доїдаємо припаси. Десь огірки завалялись.

10.25
Збились з дороги. Туман, снігопад. Ох,як давно не ходили по снігу.

11.10
Попали на дорогу. Коли це вже закінчиться.Третя серія і все про сніг.

11.25
Натрапили на шишки.Півкілометра перли по метровому снігу.Вибрали найкращі і найвище висящі.Ігор став "ялинколазом".З сокиркою в кишені він поліз наверх. Кричить:"Я вже доліз?".Відповідаю:"Лізь,я ще тебе бачу". Сокира падає вниз,
-Бери сокиру і лізь до мене;
-Не полізу, 10 метрів висоти;
-Тоді кидай в мене.
Операція "шишка" завершилась успішно, якщо не враховувати того, що ялинова лапа з снігом залізла Ігореві під майку, і вся округа заповнилась ревом.
-А де пакет з шишками?-питає Ігор;
-Він вже на землі і ти злась.

12.00
Ігор розпластався на снігу, рюкзак перевалився через голову і він не може встати.

12.05
Заходим в село Гусне.Нескінчене село.

12.36
Село...Село і знов село.

12.55
Село закінчилось. Привал.
Алгоритм одівання рюкзака:
1.Покласти на землю лямками вверх;
2.Лягти спиною зверху;
3.Просунути руки в лямки;
4.Перевернутись на живіт;
5.Підібрати руки і ноги під себе;
6.Стати на коліна;
7.Постаратись прийняти вертикальне положення.

13.10
Обід.Ігор чуть не сів на хліб з майонезом.Та я блискавично врятував становище.

16.20
Ужок.У Ігоря рюкзак, як старий, мокрий гриб.
17.00
Ми в електричці.
20.00
Наш рідний Варош.Ігор ми вдома!

 Матеріал підготував (написав): Ігор Данчевський


 
Коментарі

Коментування доступне тільки зареєстрованим користувачам.

Якщо Ви зареєстровані на сайті - введіть свій логін і пароль у формі аутентифікації нагорі сторінки (якщо Ви логуєтеся з чужого комп"ютера - приберіть галочку "пам'ятати мене" і тоді, навіть якщо забудете прикінці роботи натиснути кнопку "Вийти", Ваша автентифікація на цьому комп'ютері знищиться як тільки Ви закриєте вікна броузера з відкритими сторінками karpaty.com.ua).

Якщо не зареєстровані - зареєструйтеся.
Коментарі до цієї статті
zanuda повідомив(-ла) 15.12.2004 02:41
А коли були в Кічірному, чи не зустрічали там в школі (біля котельні де у вас куртка згоріла) вчительку фізкультури, русяву Наталку, здається, із Волині?
Вона иппен тоді там учителювала...
Misha.Partyka повідомив(-ла) 14.12.2004 20:50
Клас. Ви молодці! Репортаж - супер, особливо про оленів.
zvizdochka повідомив(-ла) 22.07.2003 17:21
Усе класно: гори, настрій, азарт, враження, стиль життя!!!
Скіла [guest] повідомив(-ла) 27.01.2003 18:22
... і шо означає загубили орієнтацію?
Скіла [guest] повідомив(-ла) 27.01.2003 18:21
Цікавий стиль написання, мені сподобався. Але де фото?
ostapkr повідомив(-ла) 01.12.2002 19:10
оце репортаж! молодці! я сам попробую такий написати:) особливо супер про все падає, алгоритм вбирання рукзака і інші штуки. Гарно описано те, як класно ходити в міжсезоння - правда, то таки найтяжчий час.
Roman повідомив(-ла) 24.10.2002 12:27
гиги :))
повідомив(-ла) 11.08.2002 21:30
zadornov ide spaty :-)
Bulba повідомив(-ла) 07.08.2002 17:49
Стисло та сильно , і з такими почуттями! П"ять балів!
Astrik повідомив(-ла) 07.08.2002 11:05
Ага. супер. прикольно написано. Головне все зрозуміло- стисло і кумедно......
троохи посміявся :))
Юрко [guest] повідомив(-ла) 06.08.2002 20:25
Веселі ви хлопці ;)
CEM повідомив(-ла) 06.08.2002 19:48
Ги! Класно! То перший репортаж, який я до кінця дочитав!
webmaster повідомив(-ла) 06.08.2002 19:04
Супер! Я ледь не надірвався :))


Вхід

На превеликий жаль, система Вас не упізнала :-(

   логін
   пароль

пам'ятати мене

Пошук

Вебкамера
Верховина


 
 ::: головна сторінка ::: про сайт ::: форуми ::: мапа сайту ::: статистика ::: відпочинок :::