стрибнути на головну сторінку  
 ::: головна сторінка ::: форуми ::: мапа сайту ::: статистика ::: відпочинок :::
Українські Карпати
РЕГІОН 
ТОПОГРАФІЯ 
ГІДРОГРАФІЯ 
КЛІМАТ 
ФЛОРА 
ФАУНА 
ОХОРОНА ПРИРОДИ 
ПРО КРАЙ 
Карпати туристські
МАТЕРІАЛИ 
ТРАНСПОРТ 
КАРТИ 
СПОРЯДЖЕННЯ 
МАРШРУТИ 
РЕПОРТАЖІ 
ВИПАДКИ 
ВІДПОЧИНОК 
ПОГОДА 
РІЗНЕ 
Друзі та партнери


   ::: ГОЛОВНА / РЕПОРТАЖІ / Микуличин - Явірник :::
Untitled Document

Микуличин - Явірник

30 квітня - 3 травня 2003 року.

Виїхали ми зі Львова "майже" вчасно, бо товктися близько години при посадці в автобус стає вже традицією. Упакували "Ікарус" повністю, заповнивши вільні місця командами Копанського і Гнеся, котрі з Яремче мали стартувати на перегонах. А нас було 36 + водій + одна особа добиралась в Микуличин сама з Києва. Така собі "академічна збірна" складена з учнів Академічної гімназії, її випускників та студентів Києво-Могилянської академії. Мало не забув! Ще собака Альфа ( вгадайте з трьох разів - хто йшов на маршруті першим?)

Після "планового" ремонту автобуса в р-ні Галича (треба ж було випити за майбутню перемогу К-2 на перегонах!!!) ми відставали від графіка десь на годину, але все ж ще за світла були в Яремче, що дало змогу "нашим" командам першими поставити намети, а дрова вони взагалі привезли з собою : )))

Поселення пройшло без проблем, повечеряли швидко і навіть довго не сиділи, бо запланували підйом на сьому ранку. Але ще звечора піднявся такий потужний вітер, що ми майже не спали. Здавалось, що ось-ось дах зірве.

Виходили на Явірник з Ямного, автобус нас туди довіз на 11 год і поїхав "зустрічати" нас в Яремче. Вихід з Ямного через полонину Явірник дуже легкий ( спробуйте цей маршрут навпаки ! ), перший привал зробили на полонині, біля джерела. Там побачили язики снігу з північного боку хребта і чудові краєвиди на долину Прута та хребти, що тягнуться від Яремче через Велику Рокиту до Лисини Космацької і далі. Потім піднялись на хребет, щоб зробити фотографії з Хом'яком, знову дав знати про себе вітер - дуже сильний, але теплий. З полонини прекрасний вид на Хом'як - від підніжжя до самої вершини, а на горизонті бачили майже повністю засніжену Чорногору. А через пів-години вже лізли по гребеню Явірника, бо там не ходять, а саме перелазять з одного каменю на інший ( див. фото). Обидві сторони гребеня приблизно на кілометр в кожну сторону від вершини вкриті найбільшого розміру камінням в Горганах. Це важко описувати, це треба бачити...

Спуск з вершини був вже не таким веселим - крутий схил, мокрий сніг... Зате від полонини Явір вже майже бігли донизу. Зупинились тільки води попити - є там одне дуже гарне місце, ще у далекому 1996 році з Тарасом Олексівим цілу добу від дощу ховались. Чекали, щоб розвиднілось, щоб хоч сфотографуватись на вершині Явірника (цю фотку ви й бачили). Надійний навіс, що захищає від дощу, столик, лавки, місце під вогнище. Від джерела - дерев'яний жолоб і на гвіздочку висить пластикове горнятко з написом " най не вкради". Вже більше семи років висить...

А потім була святкова вечеря - їли плов, пили горілку ( дітей відправили спати,чесне слово) і співали - от не пам'ятаю до котрої години, склероз напевне.

Фраза дня : " Класно з собакою погуляли. Але її треба тричі на день вигулювати".

Вранці зустріли Андрія Коруда - як обіцяв, так і приїхав. Автом, але без компанії. Привіз спорядження, адже в нас був запланований вихід на скелю, що на одній з вершин на правому березі Прута. Йти було небагато, не більше семи км. Спочатку нас трохи підганяв дощик, а коли вийшли на вершину, то вже світило сонечко. Там більше години фотографувались, а Андрій показав як потрібно спускатись із скелі. Шкода, не було з нами Копанського, при наявності командної страховки могли б і всі спробувати.

Ще одна фраза дня: " Щось тебе, як керівника, Альфа явно попускає - по-перше біжить попереду , по-друге ( і на відміну від тебе) весь час зупиняється і чекає на всіх. І правильно біжить, коротшої дороги не шукає".
Цього дня ми мали більше часу на відпочинок. Про приготування картопляного пюре у виварці писати? Мабуть ні, поїдете вдруге - побачите...

По дорозі додому ми зупинялись на водоспаді і в Галичі,а до Львова прибули якраз на початок того потужного дощу з градом - ледве встигли речі до гімназії занести.

От напевне і все... чи буде продовження - наприклад Микуличин - Хом'як - Синяк?

1.jpg
хата в Микуличині
2.jpg
на Явірнику 1
3.jpg
Альфа на привалі
4.jpg
на Явірнику 2
5.jpg
стрибати чи не стрибати?
6.jpg
початок переходу хребтом Явірника
7.jpg
до вершини
8.jpg
вид на групу Добошанки
9.jpg
на полонині Явірник

 Матеріал підготував (написав): Ярослав Козак


 
Коментарі

Коментування доступне тільки зареєстрованим користувачам.

Якщо Ви зареєстровані на сайті - введіть свій логін і пароль у формі аутентифікації нагорі сторінки (якщо Ви логуєтеся з чужого комп"ютера - приберіть галочку "пам'ятати мене" і тоді, навіть якщо забудете прикінці роботи натиснути кнопку "Вийти", Ваша автентифікація на цьому комп'ютері знищиться як тільки Ви закриєте вікна броузера з відкритими сторінками karpaty.com.ua).

Якщо не зареєстровані - зареєструйтеся.
Коментарі до цієї статті
dybil повідомив(-ла) 24.09.2005 18:25
zdorov Yarko! Hay zhyv GIvnaziya! Opys klyovyy pa!
rognedochka [guest] повідомив(-ла) 30.05.2003 11:10
Карпатами ходити без хлопців звичайно не дуже весело, однак всередині панує почуття чогось таємничого,відчуваєш себе сміливою та рішучою. Природа така прекрасна і рідна, звільняє від тиску міської метушні і дарує внутрішню гармонію. Тільки моральні потвори можуть смітити і не гидитись самі собі.
Юрко повідомив(-ла) 29.05.2003 17:34
Дівчата, а не боїтеся самі в горах по таких скелях сновигати? Ану ж як на вас нападе хтивий Єть? Стосовно сміття на вершині, я так зрозумів, тінь падає на дану тургрупу? ;)
rognedochka [guest] повідомив(-ла) 29.05.2003 16:38
Це навіяло дивовижні спогадию Лише 8 травня 2003 я і моя подруга Роксоланка осилили цю вершину тільки вдвох. Виходили ми з Яремче і йшли через р.Багрянець.Краса неймовірна!От тільки побачили ми також купу пластикових пляшок і обгортки від цукерок.І це на самій вершині. Що ж буде далі?
jarko повідомив(-ла) 23.05.2003 18:40
2 Юрко:
йшли з Ямного, бо це найлегший вихід, а жили в Микуличині, бо там хата (див. фото). Не думав, що це так важко догнати. І де саме в оголошеннях написано, що вихід з Микуличина?
yuriydem [guest] повідомив(-ла) 23.05.2003 18:08
klasno opysano - pryjednujus' do pohval nyzche. I veselo vam malo z buty - stil'ky ljudu! Zalkuju chasom sho ne vchyvsja v gimnazii chy mogyljanci.
Юрко повідомив(-ла) 23.05.2003 12:45
Шось я не врубався: спочатку ніби з Микуличина планували (оголошення?), а лізли з Ямного. І нашо було Дарку в Микуличин ганяти? ;)
navr повідомив(-ла) 22.05.2003 22:13
файно написав! Я там був два роки тому, але таке би не написав. І про горнятко класно підмітив.
guest [guest] повідомив(-ла) 22.05.2003 13:43
Легко читається. Не через те, що мало, хороший стиль викладання матеріалу. Добре, що не стрибнув, інакше б нічого не дізналися. Правда ці перехоплюючі дух фото краще не показувати батькам гімназистів.
jarko повідомив(-ла) 21.05.2003 18:07
Котів, які бігають по Карпатах, ми завжди раді бачити! Напиши як там з футболом?
kito [guest] повідомив(-ла) 21.05.2003 15:21
Що до фото, то відповідь однозначна-"Не стрибати". Спочатку жалкував, що не поїхав, тепер зрозумів, що з Альфою у мандрівці це ще пів біди, а що би ви робили з Котом?:-))


Пошук



 
 ::: головна сторінка ::: форуми ::: мапа сайту ::: статистика ::: відпочинок :::