стрибнути на головну сторінку  
 ::: головна сторінка ::: про сайт ::: форуми ::: мапа сайту ::: статистика ::: відпочинок :::
Українські Карпати
РЕГІОН 
ТОПОГРАФІЯ 
ГІДРОГРАФІЯ 
КЛІМАТ 
ФЛОРА 
ФАУНА 
ОХОРОНА ПРИРОДИ 
ПРО КРАЙ 
Карпати туристські
МАТЕРІАЛИ 
ТРАНСПОРТ 
КАРТИ 
СПОРЯДЖЕННЯ 
МАРШРУТИ 
РЕПОРТАЖІ 
ВИПАДКИ 
ВІДПОЧИНОК 
ПОГОДА 
РІЗНЕ 
Друзі та партнери


   ::: ГОЛОВНА / РЕПОРТАЖІ / Міжгір`я - Воловець :::

Міжгір'я - Воловець

8.05.03 - 11.05.03

map

Всім привіт.
Задумка повторити маршрут Міжгір'я - Воловець, в мене вже була давно, колись, коли я був студентом, в 1998 році ми, ще з двома такими самими як я, пройшли цей маршрут. Тоді нам це дуже сподобалося, і мені захотілося це повторити.
Цього разу маршрут був таким:
Міжгір'я - г. Менчул - пол. Кук - г. Кам'яна - пер. Прислоп - г. Ополонок - пол. Боржава (г. Кругла, г. Граб, г. Магура-Жидє, г. Гемба, г. Великий Верх, г. Плай (метеостанція)) - смт. Воловець з/д вокзал.

Кількість людей :
1. Я-ФІМ,
2. Тарас Гой,
3. Петро Труш,
4. Максим Труш,
5. Іра Сабор
6. Ліда Валько.

Підготовка до поїздки була недовгою, з причини відсутності часу на довгі збори. Виїзд зі Львова відбувся в четвер, 8 травня, в 16.40 (автобус Львів - Солотвино). П'ять з половиною годин в автобусі, і як результат ми - в Міжгір'ї. На годинниках 22.15, на вулиці ніч, питання про те, де ми будемо сьогодні ночувати, в процесі обговорення. Після тривалих дебатів зупиняємося на двох варіантах: або ночувати в Міжгір'ї в одному з місцевих готелів або починати наше сходження, не чекаючи до ранку. Після того, як нам оголосили ціни в одному з готелів, ми зрозуміли, що пошуки місця для ночівлі в місті, це тільки марна трата часу. Вирішили піднятися за місто і спробувати поставити десь палатки. Стрілки годинників вже перевалили за північ, коли ми все-таки знайшли місце, яке нам здалося найбільш підхожим для ночівлі. Розкладання палаток, мінімальний перекус, плящина вина за День перемоги - і ми готові віддатися сну. Зранку прокинулися від того, що біля нас почали їздити трактори, виявилося палаточки наші стоять майже на городі, де люди якраз зібралися садити картоплю. З міста долинають звуки музики, місто готується до святкування Дня перемоги, і, як нам здалося ще ввечері, вони це роблять вже довший час і досить наполегливо.

Так почався перший день нашої мандрівки. Не дивлячись на те, що година ще рання, сонечко починає пригрівати - віщує нам про те, що набір висоти буде не з легких. Складаємо палатки, набираємо води, починаємо підніматися по хребту в напрямку г. Менчул. Дорога проходить буковим лісом, приємний вітерець допомагає нам підніматися. При виході на полонину, біля підніжжя Менчула, бачимо жахливу картину: спалені схили. Виникає багато запитань: навіщо палити суху траву, кому це потрібно і скільки часу це все буде відживати після вогню.
Справа від нас Міжгір'я, звідки долинають звуки маршів, - люди святкують, зліва - бачимо г. Кук, також місцями попалений і з невеликими сніжниками.

Рухаємося помірним темпом, перед полониною Кук поповнюємо наші запаси води. На вершину г. Кук вирішили не йти, так як в нас попереду ще будуть цікаві вершинки.

Наближаючись до місця, що описав Lysyj (форум на www.karpaty.com.ua)(Координати скарбу - вершина гори Камінної, дорога вздовж газопроводу, два стовпчики обабіч дороги. Скарб закопано на глибині 5 см під східним стовпчиком (помаранчевого кольору) з табличкою "Внимание! Газопровод высокого давления. Опасная зона 350 м. Закарпатское ЛПУМГ г. Ужгород. Тел. *****". Горілка у пляшці з-під мінералки "Софія Київська", пляшка в білому сміттєвому кульку, кульок присипаний землею, згори - невеличкий тур з десятка каменів. Копати прямо під стовпчиком, від лицьового боку таблички. ), почали закрадатися сумніви: є та пляшечка там до сих пір чи, може, вже хтось її викопав. Коли побачили перші стовпчики помаранчевого кольору, в усіх оченятах загорілися вогники надії, але до гори Камінної залишалося ще півгодини ходу. Пройшовши під високовольтною лінією, з'явився Kyivstar, - декілька дзвінків до Львова. До місця, де за легендою повинен бути приз, залишається зовсім мало.

Залишивши позаду невеличке озеро з червоною водою, біля якого ми обідали, піднімаємося на вершинку Камінної. Стовпчики помаранчевого кольору на місці, невеличкий тур з камінчиків також, викопуємо пляшечку, фотографуємося. На тому самому місці залишаємо легенду, де вказано місце заходження наступного призу: який буде приз поки що не знаємо - ще не визначили, що для нас найцінніше:-).

До місця запланованої ночівлі залишилося небагато. Ночувати збиралися перед Прислопом на поляні, де колись були кошари і є вода. Прийшовши на ці поляни, ми вирішили піти далі, так як часу до заходу сонця було ще багато і погода дозволяла іти.

Далі був перевал Прислоп зі своїм хрестом, на якому ми прочитали фреси за 1969 р. 1980 р. і ще багато інших дат з написами "тут був….." (минає час, але тексти автори вперто не змінюють, теми і напрямки залишаються однаковими). Гору Ополонок ми намагалися траверснути, але в результаті вийшло так, що піднімалися по буковому лісі прямо в лоб. Приємний спуск до полян, на яких на карті показана вода. Після тривалих пошуків навіть натяків на воду знайдено не було. Вже було вирішено спускатися до села, щоб там набрати води і переночувати, але, траверсуючи хребет, твердо вирішивши спускатися в село, ми виходимо на поляну з чудовим місцем для палаток і, як мінімум, з двома джерелами.

Далі - розставляння палаток, нарізання канапок і ковбаси: одним словом, активне приготування до святкової вечері з трофейною пляшечкою "Софії Київської - a la "Пісня", яка в подальшому на форумі була названа "Бутилка Лисого". За вечерею відбулися тривалі дебати на рахунок того, що ж буде наступним призом: місце, де він буде закопаний, вже було визначено і відступати було нікуди. Остаточного рішення так і не було прийнято, але вже з'явилося два варіанти призу (дві баночки згущеного молока або плящечка медової з перцем). Спати полягали десь в районі першої години . Приблизно в п'ятій годині ранку на вулиці включили дощ, палатки не змивало, але було таке враження, що палатку посипають горохом. Дощ тривав до 9.30 - так, що ми мали нагоду нормально поспати. Вихід на маршрут відкладався на невизначений час. І тут який раз підтверджується стара істина: коли б не прокидалися, все одно виходити в одинадцятій.

Початок другого дня (субота), можна сказати, майже обід.

Ми вийшли на Боржаву. Від п'ятниці не бачимо жодної людини. Погода не погана - сонечко припікає, інколи відчувається свіжий вітерець, який мало не здуває з хребта.
За горою Граб зустрічаємо групу киян (Финн Юля, Ямская Света, Кодрашов Вадик, Пархоменко Дима), які також ідуть другий день. В них маршрут зі Сваляви через г. Стой - пол. Боржаву - пер. Прислоп - пол. Кук - г. Менчул - Міжгір'я - о. Синєвір. Вони нам розказують, що в районі г. Стой бродить ведмідь, і мисливці просили бути обережними.

Пройшовши г. Маргура-Жидє, спускаємося до водоспаду Шипіт. Зупинилися вверху на поляні, де відбуваються сейшени в липні місяці. Крім нас там ще стояли студенти зі Львова. Вечірні водні процедури в Шипоті трошки нас оживили. За вечерею допиваємо трофейну пляшечку.

День третій, неділя.

Сніданок, складання речей і початок затяжного підйому на г. Великий Верх. Сумно починаємо усвідомлювати, що наші мандри підходять до завершення. Ще якихось 3 - 4 години - і ми будемо в душному поїзді рухатися в напрямку Львова. У Воловець спустилися десь біля 16.00, на вокзалі були половина п'ятої. Тут нас чекав сюрприз: двогодинне стояння в черзі за квитками завершилося тим, що коли ми були біля самого віконечка, і вже були готові обміняти наші грошові одиниці на квитки до Львова, на поїзд Львів - Мукачево, тітонька в касі нам сказала, що виписувати білети нам не буде. Сказала, що ми сміливо можемо іти без квитків, нас там і так пропустять. В результаті, ми і ще чоловік тридцять таких, як ми, з рюкзаками залишилися на пероні. На наступний поїзд квитків також не взяли. Тривалі переговори біля каси привели до того, що ми все-таки взяли квитки на поїзд Ужгород-Вінниця (21.24 год). Часу до відправлення залишалося багато.
На вокзалі познайомилися з групою студентів зі Львова, яких спіткала така ж доля. Вечеря на вокзалі, обмін продуктами, чекання на поїзд. До Львова приїхали 01.30.
Так і закінчився наш похід.

 
01.jpg 02.jpg 03.jpg 05.jpg
06.jpg 07.jpg 08.jpg 09.jpg
10.jpg 11.jpg 12.jpg 13.jpg
14.jpg 15.jpg 16.jpg 17.jpg
18.jpg 19.jpg 20.jpg 21.jpg
22.jpg 23.jpg 24.jpg 25.jpg
26.jpg 27.jpg 28.jpg 29.jpg
30.jpg 31.jpg 32.jpg 33.jpg

 

 Матеріал підготував (написав): Іван Фіялкович


 
Коментарі

Коментування доступне тільки зареєстрованим користувачам.

Якщо Ви зареєстровані на сайті - введіть свій логін і пароль у формі аутентифікації нагорі сторінки (якщо Ви логуєтеся з чужого комп"ютера - приберіть галочку "пам'ятати мене" і тоді, навіть якщо забудете прикінці роботи натиснути кнопку "Вийти", Ваша автентифікація на цьому комп'ютері знищиться як тільки Ви закриєте вікна броузера з відкритими сторінками karpaty.com.ua).

Якщо не зареєстровані - зареєструйтеся.
Коментарі до цієї статті
PILYA повідомив(-ла) 29.05.2009 15:31
Дуже цікава подорож вийшла!
Я і сам загорівся пішоходним зеленим туризмом. Обов'язково пройду якось цей маршрут!
Тільки я не зрозумів де ж ви " медову з перцем" закопали? на тому ж місці?
Головне запитання! Чи можливо пройти цей маршрут на велосипеді??? Оскільки я вибираю маршрути для проїзду, не хотілося б його пхати весь час!)))
Єдине коли я зтикався з цим маршрутом - минулого літа підіймався на г.Гимба з Павлом Забігайло та Лебеденко Євгеном, на вершині нас накрила злива зранку після ночівлі і ми вимушені були спускатись до готелю.
cherny повідомив(-ла) 06.04.2006 18:54
Народ, скільки км має маршрут
як там в перших днях травня
як зі снігом і водою
дякую за увагу і чекаю на відповіді :)
Derik повідомив(-ла) 22.08.2005 15:01
Пробували і ми якось зі сваляви доїхати до Львова вінницьким поїздом, дік нам провідники сказали що він через Львів не проходить :(, а ми були всі мокрі вимучені і злі. з дощової хмари вийшли прямо в Березники, обійшовши Стій, добігали до поїзда на повних парах
Mike [guest] повідомив(-ла) 12.01.2005 11:13
Доброгго дня, Іване! Приємно від щирого серця, що не вмерлі у країні туристи!
Чи можна якось зустрітися у львові й проконсультуватися з Вами щодо майбутнього походу. Живу в Києві, але нерідко буваю у вас. Щасти!
Nick Bets [guest] повідомив(-ла) 28.05.2003 23:00
Normalno. Так держать!!!
:)) [guest] повідомив(-ла) 22.05.2003 09:23
Дуже мило :)
lysyj повідомив(-ла) 21.05.2003 16:22
ЌЂ?§ ‚§’ЂЌЌџ!!! ‚? ‚?ѓђЂ‹? ‘“Џ…ђ-Џђ?‡. :)

ЏґслЯ вашого репортажу ми свґй навґть вивґшувать не будемо, Як ґ фотки. ‚се те саме, тґльки побґльше снґгу.

Џобачив плЯщину ґ стовпчик, ледь не заплакав :) „авайте побґльше закопувать ґ никать :)) треба дґлитьсЯ з колегами.

Њолодцґ. ™иро ‚аш, ‹.
lianit [guest] повідомив(-ла) 21.05.2003 13:59
Это вы ещё неплохо домой добрались! Из Крыма на майские уехать было неимоверно сложно. Как напишем описание - выложим. http://kyrym-adasy.narod.ru
fim повідомив(-ла) 21.05.2003 12:44
Адреси паролі і явки на цьому самому місці де була закопана "Бутилка лисого"
і легенда де шукати нашу плящину " медова з перцем"
vassia повідомив(-ла) 21.05.2003 12:09
Ну так нічо, нічо,......але де жви друзі пляшчину приховали, де легенда, адреси паролі, явки....


Вхід

На превеликий жаль, система Вас не упізнала :-(

   логін
   пароль

пам'ятати мене

Пошук

Вебкамера
Верховина


 
 ::: головна сторінка ::: про сайт ::: форуми ::: мапа сайту ::: статистика ::: відпочинок :::