Сплав рікою Дністер квітень 2002р.

ПЕРЕДМОВА

Сплав був запланований, як вишкільний для нових членів клубу (щоб відчули воду - Кам'янець, Плішко, Макс) і як відпочинково-розвантажувальний для тих хто пройшов ріку Стрий (Я і Борис).
4 квітня ми фінішували в м.Галич, тим самим завершивши спортивний сплав рікою Стрий від м.Турка до м.Галич. У сплаві приймали участь Гора Борис - капітан, Я - Borman і Лазаренко Андрій - представник Івано-Франківська, а також байдарка Т-3 "Чайка". Пройшли 189 км за 3 дні, погода і річка сприяли. 4 квітня причалили за пішохідним мостом у Галичі, на вулиці справжня весна, світить сонце, жара.... просушились. Андрюха сьогодні їде в Франківськ, а у нас стоянка. Через день приїдуть троє наших товаришів, привезуть байдарку С-3 "Саламандра" і ми продовжимо сплав рікою Дністер до Заліщик - ще 155 км.
5 квітня вилазимо з намету, а на вулиці справжня зима, все запорошене снігом. Оце ми попали.

ДОДАТКОВІ ВІДОМОСТІ ПРО ПОДОРОЖ

Вид туризму - водний, на байдарках.
Нитка маршруту: м. Галич - с. Нижнів, 30 км - с. Копачинці, 80 км - м. Заліщики, 45 км
Протяжність активної частини маршруту - 155 км
Тривалість активної частини - 3 дні
Аварійні варіанти: у випадку травми або стихійного лиха група сходить у найближчий населений пункт і звідти виїжджає автомобільним або залізничним транспортом, або вставляється об'ємна клізма (леватива) до 10 літрів і мандрівка успішно триває.

СКЛАД УЧАСНИКІВ
водної мандрівки І к.с. рікою Дністер
м.Галич - с.Нижнів - с.Копачинці - м.Заліщики, 155 км.

1. Гора Борис - керівник, капітан, 1969 р. народження, досвід сплаву на байдарці рікою Іркут, 4 к.с.
2. Горон Володимир - завгосп, капітан, 1981 р. народження, досвід спортивного сплаву на байдарці рікою Стрий, І к.с.
3. Плішко Андрій - матрос, 1984 р. народження, досвід відсутній. 
4. Грищук Максим - матрос, 1984 р. народження, досвід відсутній.
5. Рибаков Олександр - матрос, 1982 р. народження, досвід відсутній. 

ВІДОМОСТІ ПРО РАЙОН ПОДОРОЖІ

Ріка Дністер - найбільша водна артерія Західної України. Довжина її 1375 км, площа басейну 72 100 км2. Дністер бере початок на північних схилах Лісистих Карпат, недалеко від с.Розлуч, на висоті близько 900 м. Ріка тече просторами Прикарпаття, серед живописних скелястих берегів Поділля, повз сади та виноградники Молдови і впадає у просторий Дністровський лиман Чорного моря. Довжина лиману становить 40 км, а ширина 4-12 км.
У давні часи відсутність інших шляхів сполучення робило Дністер (тоді він називався Тирас) єдиним торговим шляхом для племен, що населяли його береги. У зв'язку з цим береги ріки забудовувалися фортецями і торговими містами. Руїни багатьох фортець збереглися до наших днів і привертають увагу мандрівників.
На своєму шляху Дністер приймає 386 приток, такі як: Стрий, Свіча, Бистриця, Золота Липа, Стрипа, Серет, Збруч, Смотрич. 
Верхня течія ріки від с.Стрілки до м.Старий Самбір має гірський характер: часті перекати, невеликі пороги, на поворотах - прижими. У м.Старий Самбір є поріг ІІІ категорії складності (для байдарок). Після цього починається нецікава, рівнинна ділянка (у багатьох місцях у цілях меліорації русло ріки вирівняне в канали). Від с.Нижнів до гирла ріки Збруч найбільш цікава ділянка Дністра. Тут ріка утворила Дністровський каньйон, де швидкість течії становить 5-7 км/год, гарні краєвиди, багато печер, водоспадів. Нижче м.Хотин знаходяться два великих водосховища - Новодністровське та Дубосарське, після останнього водосховища швидкість течії становить 1-2 км/год. 
Найсприятливіший час для мандрівок по верхній течії Дністра - квітень-травень, а в середній і нижній течії - квітень-жовтень. Найбільш зручне судно - туристична розбірна байдарка. Можна подорожувати на 6-ти - 10-тимісних катамаранах, обносів майже нема, проте треба добре попрацювати веслами.
Проходження верхів'я, а також окремих ділянок середньої течії, особливо у паводок, носить спортивний характер і вимагає від туристів певної підготовки: керувати судном у гірському потоці, долати пороги і перекати.
У погану погоду і в велику воду можна пробити байдарку, перевернутись, тому бажано сплавлятись у рятувальних жилетах. Особливо обережним потрібно бути на водосховищах, на вхід-порозі у протоку Турунчук, а також на Дністровському лимані. Лиман має невелику глибину: 3-5 м, за рахунок чого утворюються великі хвилі, які навіть перевертали човни на двигунах.
Мандрівки у середній і нижній течіях Дністра в основному доступні для початківців і сімейних мандрівок.
Густа сітка шосейних і залізничних доріг дає можливість вибирати маршрут по бажанню групи, збільшувати їх протяжність, а при необхідності сходити з маршруту.

м.Галич за 1 день до початку сплаву р.Дністер

ОПИС МАНДРІВКИ

1 день. м.Галич - с.Нижнів
6 квітня, субота
Протяжність: 30 км
Ходовий час: 6 год

Борис розбудив мене о 5.30, треба йти зустрічати наших хлопців на вокзал. Там же ж зберемо байдарку, щоб не морозити руки на вулиці. Вилажу з намету, пробирають дрижаки. На дворі темно, холодно, незатишно, купа мокрого снігу... таки в спальнику явно краще. Та що поробиш, треба йти. Бреду по вранішньому місті, вулиці ще сплять і сняться їм напевно що теплі літні дні. Після вчорашньої стоянки, рухались мало, організм промерз до кісток. Пробую бігти, щоб зігрітись, допомагає. На вокзал приходжу з порядним запасом часу, тому сиджу гріюсь і поглядаю на заспаних сусідів. Добре що вокзал опалюється. Якби знати, що це остання порція халявного тепла на найближчі 3 дні, я би сприймав його із ще більшою насолодою. Не знали про це і наші хлопці, вони вийшли з електрички "щасливі, повні радощів". Мій вигляд трохи пригасив їхні веселощі. Збираємо на вокзалі байдарку. Вкладаємось в 1 годину, Борис програв шоколадку - в нас на рахунок цього був спір. 

старт м.Галич

10.00 - початок сплаву, погода сприяє, падає мокрий сніг, вітер дме в обличчя.
10.01 - "Ну ні фіга собі, я гребу, а він табанить", - сказав Кам'янець до мене. З того часу я більше не табанив, а підтягував корму. Не буду ж я заважати йому гребти. 
12.30 - перша зупинка перед залізничним мостом с.Дубівці - прощавай вранішній чай. Настрій бадьорий, руки мерзнуть, душа співає (але вже трохи починає хрипіти).
15.20 - острови в гирлі р.Бистриці. Навколо новорічні пейзажі - сніг, вітер, бракує тільки Діда Мороза. Обід на воді- перекусили і далі. Коли не рухатись - дуже мерзнуть руки.
17.00 - гирло Золотої Липи, причалили, сфотографувались, повичерпували воду.
18.00 - причалили у Нижневі. Вода у селі, дрова на деревах, їжа в байдарках, сон у наметі. Ввечері спробували посушитись, трохи співали пісень. Жити можна.
22.00 - останні розмови в наметі, плани на завтра, здоровий, глибокий і теплий сон. Сьогодні пройшли 30 км, хлопці з непривички втомилися, тому завтрашні 80 км їм здаються жахливими. Та я знаю - догребем, діватись нікуди. 

табір у с.Нижнів

2 день. с.Нижнів - с.Копачинці
8 квітня, неділя
Протяжність: 80 км
Ходовий час: 10 год

7.00 - пробудились, з намету виходити не хочеться, вітер, все засипане снігом.
8.00 - гаряча їжа додає оптимізму.
9.00 - ми на воді, вода мокра.
Гребемо, гребемо і ще раз гребемо, а мокрий сніг падає, падає і падає. 
11.30 - м.Коропець, сильний зустрічний вітер, сусідня байдарка (Борис, Макс і Андрій) справляє враження людей, що пережили атомну зиму - "хімза" додає колориту. Обід на воді. Холодні консерви і цибуля не лізуть у шлунок, бо це єдине місце де зберігаються залишки тепла. 

м.Коропець

13.01 - Від матросів однієї з байдарок надійшла пропозиція зробити обнос і силами двох байдарок прорватися через снігові замети в район села Копачинці, але пропозиція була відхилена через недостатню глибину снігового покриву під кільсоном.
Проходячи повз села заздримо людям, що сидять у теплих будинках. Проходячи повз замерзаючих лелек, що туляться до води - не заздримо їм, у нас принаймні є намет, теплий спальник і вночі ми зможемо відігрітися.
18.00 - причалили з Кам'янцем за Раківцем, щоб набрати води, а Борис на "Чайці" пішов далі, щоб розбивати табір. Вже недалеко, скоро буде ватра, вечеря, сон - це обнадіює. Налягаємо з останніх сил на весла. Доповзаємо до табору. Горить ватра, розкладаються намети. Включаємось у загальну роботу. Коли мерзнуть руки - бігаємо до вогню грітися. Нарешті все - табір розбито. 

травертнові скелі поблизу с.Монастирок

Плішко пробує перевдягнутись у суху білизну - напевне є за що переживати. Ми пробуємо зігрітись коло вогню і зварити вечерю. Дме сильний вітер і, навіть, те що ми розклали табір у лісі не допомагає. Тепло від ватри здувається вітром, і коло самого багаття все рівно по собачому зимно, тому швидко вечеряємо (побільше цибулі) і спати.

3 день. с.Копачинці - м.Заліщики 
9 квітня, понеділок
Протяжність: 45 км
Ходовий час: 6 год

7.00 - доводиться просинатись. Дзвінок будильника безжалісно вривається у теплі сновидіння. Одягаюсь у мокрий одяг і сухі валянки в бахілах (добре що вони хоча б сухі) і виходжу з намету. Струшую сніг з правого боку і буджу всіх інших (вони вже давно не спали, але ще ніжились теплом).
9.00 - відчалюємо. Гребемо, щоб зігрітись. Погода сьогодні трохи покращилась. Дощу поменшало. Поблизу Устечка робимо перекус на воді. 
15.00 - так у хорошому темпі "догребаємо" до Заліщиків. Ще трошки, ще зовсім мало і буде сухо і тепло нам, так думає кожен. З Борисом несемо байдарку на вокзал, потім повертаюсь за другою. 

на воді треба рухатись

Зустрічаємо представників автентичного населення - дві тітки. Вони з жахом запитують: "Хлопці, замерзла річка, чи що?". 
Усе, всі речі під дахом, можна перевдягнутись.
Вночі виїжджаємо Шепетівським поїздом до Тернополя.

Оце й усе

Порада: не сплавляйтесь ріками на початку весни, там дуже холодно, мокро і незатишно. Залиште це задоволення нам.

Горон В (Борман),
тур.клуб "Кристал"

 Матеріал підготував (написав): Микола Горон