|
::: ГОЛОВНА / ВИПАДКИ / 13 білих людей ::: |
13 білих людей
Отакий трафунок трапився з нами одного разу… Було то влітку 2001 року, під
час походу по Горганах ї Свидовцю (читай репортаж). В перший день ми вийшли
з автобуса, не доїжджаючи 2 км до села Мислівки і рушили вгору по річці Свічі.
Пройшовши 15 км, ми вирішили ставати на ночівлю. Було це поблизу лісоучастку
Свіча. Зараз там нікого нема.
Отож, стали ми в лісі, метрів 20 від узлісся. Перед нами – галявина, площею з гектар, по якій проходить вузькоколійка (залишки) і протікає річка (витоки Свічі). В 12 годині ночі, коли ми вже повечеряли і збиралися лягяти спати, мені почулися якісь голоси. Я вирішив провірити і зробив засаду на узліссі. Через деякий час з’явилися люди, які рухались дорогою вверх по річці. Вони знаходились на відстані 30 м від мене, місяць світив добре… Один за одним вийшли 13 чоловік, всі в білих сорочках, в одного на руках була дитина(!), яка голосно верещала. Рухались в нашому напрямі, тобто з сторони Мислівки до вододілу. До найближчого населеного пункту в даному напрямку (Слобода) – кілометрів 10. А ше через вододіл перелізти.
На другий день ми вирушили слідом і до самого хребта не зустріли жодної колиби, в якій можна було б переночувати. І, шо саме цікаве, ми не побачили ніяких слідів да болотистій стежці, а потім зустріли грибника, який йшов на зустріч, і теж нікого не бачив. Оскільки це все спостерігав тільки я і частково Вовка, то Назар почав кидати в мою сторону неоднозначні погляди – чи все в мене з головою в порядкуJ
…
Так ми не знайшли нормального пояснення – хто і куди йшов. Зупинились на тому, шо місцеві йшли з Мислівки, де, мабуть було якесь свято, додому, в Слободу або Синевирську Поляну. Але який варят попреться в дорогу горами вночі з дитиною на руках на відстань понад 20 км?
А галюнів в мене не було, то точно…
Матеріал підготував (написав): Тарас Паливода
|
|
Коментарі
|
Коментування доступне тільки зареєстрованим користувачам.
Якщо Ви зареєстровані на сайті - введіть свій логін і пароль у формі аутентифікації нагорі сторінки
(якщо Ви логуєтеся з чужого комп"ютера - приберіть галочку "пам'ятати мене" і тоді, навіть якщо забудете
прикінці роботи натиснути кнопку "Вийти", Ваша автентифікація на цьому комп'ютері знищиться як тільки
Ви закриєте вікна броузера з відкритими сторінками karpaty.com.ua).
Якщо не зареєстровані - зареєструйтеся.
Коментарі до цієї статті
|
fitsak повідомив(-ла) 10.02.2010 13:52 Мороз іде шкірою. Вітьок повідомив(-ла) 04.06.2009 20:41 А можливо це дійсно нелегали. Якісь араби чи індуси (доречі ходять у білих одежах) Юрко повідомив(-ла) 06.06.2005 08:34 якого діття лисого нелегалам по карпатах лазити? до кордону звідти три дні лісом, два дні полем, а потім ще на поїзді трохи. bigV повідомив(-ла) 05.06.2005 13:13 Скоріш за все це були нелегали, яких повно по Карпатам...Тому що місцевим не прийшло би в голову переходии з села в село перед ніччю. Karasj повідомив(-ла) 04.02.2005 01:13 2 zanuda: давай координати і подробиці - обовязково поїду ставити експерименти. Мило t-90@ukt.net, aбо тут, або в форум.
2 Гудок: не думаю.
2 Dess: то не піздьож. Міг помилитися з кількістю. Точність + -1. zanuda повідомив(-ла) 03.02.2005 01:50 Кінчались вакації, в програмі значилось тільки добратись до Борисполя і вилетіти в Нью-Йорк.
За проведені 10 днів в Карпатах було пів сонячних дня, решта — дощ, сніг, туман і хмари. «Добрі» люди, яким довірив підібрати відповідні лижі до зимових Карпат, поставились до прохання абияк, через що серйозні вершини прийшлось відмінити, обмежившись одноденними вилазками. Крім того, відновитись від передноворічного авралу на роботі і 7-ми годинної різниці в часі так і не зміг. Настрій був ніякий. Забився в поїзді на верхню полицю, старався забутись і заснути.
Тут в купе ввійшло троє веселеньких парубків, як виявилось пізніше — лікарів із Запоріжжя, які досить ориґінально провели свої відпустки — бродили по зимовим Карпатам без якого-небудь маршруту, плану, без лиж-снігоступів, зате по пояс у снігу, і жодної карти. Де застане їх ніч — там і ночують. Причому проводять так зимові вакації не перший рік.
Відчувши близькі душі, я спустився додолу, розговорились.
Виявилось, місило їх сніг п’ятеро. Одного з днів, коли хлопці планували вийти на Анталовецьку Поляну (971м) і спуститись на Тур’янську долину, через відсутність карти, звалили не в ту долину і попрямували мало 120 град. від того напрямку, що хотіли.
Стемніло, розстивили палатку, позасинали.
На ранок виявилось, що всім п’ятьом снився один і той самий сон.
А саме — довкола їхнього намету ходить сила-силенна людей, стоїть гамір як на базарі, всі голосно розмовляють, але не кричать. Розібрати, що саме кажуть — практично неможливо, тільки обривки фраз. Один з них, прокинувшись, певний час надалі чув голоси, інший — вийшов навіть з палатки перевірити хто ж там є. Ясна річ, не було нікого.
Всіх їх вразив також і реалізм, побаченого-почутого сну.
Розпитавши хлопців, я зміг відтворити їхній маршрут та місце, де вони спали, з точністю до 50-100 метрів.
Було те в перших числах січня 2003 року. На жаль з того часу в Україні не був. Якщо хтось хоче там переночувати і перевірити факт містичного сновидіння, моду вказати на карті де то було, плюс декторі деталі. Гудок [guest] повідомив(-ла) 13.04.2004 19:24 У мене знайомий є, Флойд звати, так от, вони з друзями дуже любили перевдягатися під індіанців(леггіни, мокасини,пера, всі діла, писок у фарбі) і раптово вигулькувати з жерепу під носом у якихось чайників.
Потім вони казали шось типу ХАУ! і зникали в кущах. Ну і само собою дивились звідти на реакцію. Дуже іх це перло.
Не схоже на твою ситуацію? k_oleksiy повідомив(-ла) 23.01.2004 11:08 Містика-та й все тут... zanuda повідомив(-ла) 10.01.2004 04:06 Nichoho dyvnoho. Prosto vyrishyly xlopci prohul'atis'
i vzse buly blyz'ko do mety:
z lisouchastku "Svicha" do sela Svoboda vs'oho 4 km
(zvidky vy vz'aly scho 10?).
Jak na lito - to 1 hodyna xody (max - 1H 20xv), ta sche mis'ac' svityv.
Tak i cilu nich xodyty mozsna. :)
Otozs, v 1-ij nochi dytyna vzse bula v xati (nu i reshta l'udej z neju).
Mozslyvo troxy zapizno vyjshly z Myslivky (o 8-9-ij).
Ale to til'ky pochalo todi temnity, i xlopci pizno spoxvatylys'.
A te scho dytyna plakala, to ce sche bil'sh zrozumilo:
jij vzse davno pora bulo spaty.
A potim xto jix mav bachyty (krim vas) v takyj piznij chas?
Oskil'ky svityv mis'ac', to j doscha, treba rozumity, ne bulo - i vidpovidni i slidiv. Lohichno.
Mizs inshym, jakoju hovirkoju vony hovoryly: dolyns'koju chy zakarpatskoju? Nemos [guest] повідомив(-ла) 06.11.2002 15:10 імхо, все набагато простіше - нелегали до кордону пробирались :)
--------------------------------------------------------------------
-------------- СТАРІ ПОВІДОМЛЕННЯ (до 30.07.2002) ------------------
--------------------------------------------------------------------
Dess повідомив(-ла) 14.05.2002 21:46 itak, chto tut mozhno skazat'.
S samogo nachala: analiz provozhu ishodja iz uslovij, chto avtor ne napizdel i ego ne gluchilo.
1. sluchajnostju eto v principe byt' ne mozhet ( chislo 13, belaja, neumestnaja v gorah odezhda, vremja, mesto)
2. Znachit, objasnenij 2: misticheskoje i ne misticheskoje. Chto kasaetsja pervogo, to tut ja umyvaju ruki. Vtoroje... da, eto moglo byt' kakoje-to sataninskoje ritual'noje shestvije ili napodobije togo. No lichno mojo mnenije - pizdjozh vsjo eto...
P.S. Olegu & Karasu. Iskazhenije rel'jefom vremeni s pojavlenijem "vremennyh dyr" - eto javlenije uzhe priznannoje naukoj. Predstavit' sebe legko: dopustim, zhivjosh' ty v dvuhmernom mire, hot' by na listke bumagi, a ego bats - i sognuli popolam, vse rassojanija iskazilis'... a chem vremja ne 4-e izmerenije? gamalij повідомив(-ла) 22.01.2002 12:22 Ріп ван Вінкль в оповіданні одного американського класика проспав в горах кілька років. Кореспонденти обізнані із світовою літературою ;-) Karasj повідомив(-ла) 22.11.2001 01:12 Ага, читав я ту статтю, але не забувай, що то в Експресі було надруковано, а там багато чого цікавого пишуть про Карпати:-))) Олег повідомив(-ла) 22.11.2001 00:15 Десь в газеті я прочитав про чоловіка, який пішов в Карпати, зупинився біля озера, заснув, а коли повернувся на другий день додому, виявилось, що його не було більше тижня... Пояснення там таке: коло озер, річок, в горах існують спотворення рельєфу, як якось спотворюють час... Лох-Несс, одним словом...
|
|
|
|