стрибнути на головну сторінку  
 ::: головна сторінка ::: про сайт ::: форуми ::: мапа сайту ::: статистика ::: відпочинок :::
Українські Карпати
РЕГІОН 
ТОПОГРАФІЯ 
ГІДРОГРАФІЯ 
КЛІМАТ 
ФЛОРА 
ФАУНА 
ОХОРОНА ПРИРОДИ 
ПРО КРАЙ 
Карпати туристські
МАТЕРІАЛИ 
ТРАНСПОРТ 
КАРТИ 
СПОРЯДЖЕННЯ 
МАРШРУТИ 
РЕПОРТАЖІ 
ВИПАДКИ 
ВІДПОЧИНОК 
ПОГОДА 
РІЗНЕ 
Друзі та партнери


   ::: ГОЛОВНА / ТОПОГРАФІЯ / Чивчинські гори :::

ЧИВЧИНСЬКІ ГОРИ (Чивчини)

Коротка довідка.

Гірське пасмо Українських Карпат у межах Івано-Франківської і частково Чернівецької областей. Є пн.сх. продовженням Мармароського масиву. Абсолютна висота до 1769 м (г. Чивчин). Складаються з кристалічних сланців, гнейсу, мармуру тощо. Переважають скелясті, трапляються льодовикові форми рельєфу. Пн. схили гір розчленовані долинами приток Білого Черемошу і Чорного Черемошу. Тут є майже незаймані ліси (до 1300 м - букові, до 1500 м - ялинові), добре зберігся пояс чагарникового криволісся, менше виражені субальпійські луки. Слабо заселені.

Географічна енциклопедія України

 

Чивчини в деталях.

Геологічно - Чивчини є частиною Мармароського масиву. Рельєф Чивчин - показово полонинський. Орографічними межами Чивчинських гір є потоки Шибений, Чорний Черемош, витоки Перкалабу - з півночі та сходу, долини потоків Соколова (Соколау), Вазер, Новелу, Цисла і її витоки - Белесина - з заходу і півдня. Слід зазначити, що поділ на Мармароські Альпи та Чивчинські гори стосується української частини Мармароського масиву. Румунські джерела розглядають цей район сукупно, як гори Марамуреш.

Орографічно Чивчини нагадують гребінь, основою якого є лінія головного хребта, а зубцями - бічні відроги, які спускаються до Чорного Черемоша. Головний Чивчинський хребет, який, одночасно, є частиною головного вододілу, починається від г.Стог 1651 м, і простягається до г.Крецела (Занога) 1853 м (гора - повністю на території Румунії), відповідаючи загальному напрямку з північного заходу на південний схід. Лінія хребта фіксується вершинами Копілаш, Керничий 1589, Фуратик 1526, Боршутин 1547, Ледескул 1579, Боршутин 1573, В.Будичевська 1678, Кукулик 1581, Чивчинаж 1585, Сулігул 1688, Попадя 1526, Рижоватий (Лустон) 1641, Лостунь Малий 1595, Пірія 1550, Пурул 1617, Штевьора 1617, Коман 1724, Команова 1734, Палениця 1750, Гнітеса 1767.

Протяжність головного Чивчинського хребта від Стогу до Крецели - 67 км (в межах України - 62 км).

Від головного хребта відходять численні короткі відроги в північному та північно-східному напрямках: Регєска Велика (між долинами Шибеного і Регєщика), хребет Руський Діл (між долинами Рагєщика і В.Керничого), відроги Керничого (між потоками Керничим і Рабинцем), відріг Боршутина (між зворами Рабинця та Прелучного), хребет Прелучний (між зворами Прелучного та Старостаєнського), хребет Добринь (між Старостаєнським потоком і потоком Добринь), відріг В.Будичевської - Чурюс (в витоках потоку Добринь), хребет Чивчин (між зворами Добриня і Альбіна), хребет Альбін (між потоками Альбін та Попадинець), хребет Лостунь (між зворами Попадинця і Лостуня), хребет Баласинів в верхів"ях Лостуня, хребет Ротундул. Від Палениці відходить хребет, який сполучає Чивчини з Гринявськими горами.

В південно-західному та західному напрямках (територія Румунії) від головного хребта відходять протяжні відгалуження: хребет Рекіта (між долинами Соколау і Ріки, відріг Будеску (між потоками Дела-Будеску і Будеску), хребет Будичевського Петрова з відрогами Лутяса, Печал і Бейца (між долинами Лутяси, Ріки і Вазеру), хребет Торояги з відгалуженнями (між долинами Вазеру і Цісли). Традиційно так склалось, що румунські відроги до власне Чивчин - не відносять.

Для Чивчинського хребта характерним є наявність субальпійського поясу полонин, протяжність яких - дуже велика і в Українських Карпатах поступається лише Гринявським горам. Для південної частини хребта характерна асиметрія північного (пологий) та південного (крутий) макросхилів. Верхня частина хребта від Комана до Крецели зашита важкопрохідним жерепом.

Ще однією особливістю чивчинських верхів є часті скали-останці, так звані Баби, висота яких досягає 10-ти метрів.

Полонина Палениця є найвищим плоскогір"ям України.

Вздовж усього чивчинського хребта проходить Державний кордон України з Румунією.

Гора Чивчин, 1766 - одна з небагатьох вершин Українських Карпат, де є виходи порфіритів - найдавніших порід вулканічного походження.

Найвигіднішим пунктом виходу в Чивчини є Буркут (900 м над р.м.), на північну частину - Шибене (857 м ) в усті однойменного потоку. По дорозі від Шибеного до Буркуту є джерело мінеральної води. Також джерела "Буркуту" є в самому Буркуті, в 0,5 км вище устя потоку, що спадає зі сторони Лукавиці.

Буркут - найдавніша польська бальнеологічна здравниця. Найкращі свої часи Буркут-курорт пережив у 20-х роках ХІХ ст. В ті часи там було збудовано більше 15 вілл. Курорт був зруйнований австрійським військом у 1848 році під час придушення революційних заворушень. У 80-х ХІХ ст. роках курорт ожив, але подальший його розвиток було перервано Першою світовою війною. Планувалось прокладання дороги Гринява - Копілаш, але ці плани лишились проектами. Основний потік відпочиваючих добирався до Буркуту традиційним плаєм з с.Гриняви через перевал Ватонарку і полонину Лукавицю.

В долині потоку Альбін, в 4 км вище його устя в Ч.Черемош є ще одне джерело мінеральної води "Буркут".

В долині потоку Попадинець, в 5 км від устя знаходилась польська геологічна партія, що займалась розвідкою родовищ графіту, в долині Ч.Черемошу, за устям Прелуки - інша партія, що займалась пошуками родовищ марганцю.

Панорама з Гнітеси дає найкращий вид на Роднянські Альпи, відстань до них - 25 км по прямій, на заході-південному заході розпочинається пасмо Родни верхом Мунчель 1703, від нього йдуть Магура 1602, кульмінація Родни - Великий Петрос 2305, в глибині - Репедя 2077, Пусдрелору 2199, Галатулуй 2057. Дальну частину Роднянських Альп загороджує Крецела 1851, на схилах якої знаходяться витоки Білого Черемошу. Зліва Крецели лінія родни проглядається Інеул 2280, Верфу Росул 2225, Прелучілє Гагі 1851, Деалуль Косорбіі 1594 і Онулюй 1932.

Цікавим об"єктом природи є група скал Камінь Мокриню, складена з вапняків тріасового періоду. Підійти до нього найлегше з долини Мокринчика, потоку, що впадає в Ч.Черемош в 0,5 км нижче клаузи Лостунь.

Клауза Лостунь - найбільша в Карпатах гребля зі шлюзом. Розташована на висоті 1160 м. В часи, коли Черемошем здійснювався сплав лісу - була найсучаснішою інженерною спорудою. Особливістю цієї клаузи був розподіл акумульованої води відразу у дві долини: Ч.Черемошу і Лостуня.

Література:

  • 1.Г.Гасьоровські. Пшеводнік по Бескідах Всходніх, том ІІ "Пасмо Чарногорскіє", Львів-Варшава, 1935; репрінт Антикваріат Гурскі "Філяр", Кєльце, 2000.
  • 2.Г.О.Маценко. Книга рекордів України. Природа навколо нас. Тернопіль, Навчальна книга - Богдан, 2000.

 

Вершини:

  • Чивчин (1769 м)
  • Коман (1723 м)
  • Будичеська-Велька (1677 м)
  • Лостун (1653 м)

 

 Матеріал підготував (написав): Олег


 
Коментарі

Коментування доступне тільки зареєстрованим користувачам.

Якщо Ви зареєстровані на сайті - введіть свій логін і пароль у формі аутентифікації нагорі сторінки (якщо Ви логуєтеся з чужого комп"ютера - приберіть галочку "пам'ятати мене" і тоді, навіть якщо забудете прикінці роботи натиснути кнопку "Вийти", Ваша автентифікація на цьому комп'ютері знищиться як тільки Ви закриєте вікна броузера з відкритими сторінками karpaty.com.ua).

Якщо не зареєстровані - зареєструйтеся.
Коментарі до цієї статті
Tier повідомив(-ла) 26.02.2007 00:05
я був
Кернична [guest] повідомив(-ла) 11.03.2006 22:33
Тепер я знаю звідкіль пішло моє прізвище - це назва гори!
Цікаво, це гору назвали в честь моїх предків, чи наше прізвище пішло від назви гори?
didfrost [guest] повідомив(-ла) 31.05.2005 18:25
Хто був? Поділіться інформацією!
didfrost [guest] повідомив(-ла) 31.05.2005 18:24
Цікаво, а чи можна до мінерального в Буркуті добратись з Ільців? Чи дадуть дозвіл прикордонники на довіз туди туристів? Чи взагалі туристам буде цікаво це джерело?


olexa_ повідомив(-ла) 31.08.2004 12:12
можливо Клауза Лостун і була колись найбільша, але набагато краще збереглась і має більш вражаючий вигляд Клауза Болтогул, що розташована на 15-20 км вище по Чорному Черемоші. Я в цьому році спеціально зайшов на Лостун щоб порівняти - пізніше будуть фото.
анна [guest] повідомив(-ла) 19.05.2004 23:38
мені було цікаво переглянути статтю,тому що на тему Чивчини я пишу курсову роботу
webmaster повідомив(-ла) 06.11.2002 09:49
2 Yurkovskiy
Не єдина :) Є ще Чорногора, скоро може будуть Горгани (повністю дивіться "Верхи і плаї")
Yurkovskiy [guest] повідомив(-ла) 06.11.2002 09:46
Зважаючи на те, що дана стаття одна єдина на цю тему, тому вона є досить цікава.


Вхід

На превеликий жаль, система Вас не упізнала :-(

   логін
   пароль

пам'ятати мене

Пошук

Вебкамера
Верховина


 
 ::: головна сторінка ::: про сайт ::: форуми ::: мапа сайту ::: статистика ::: відпочинок :::