Наплечник

видання друге: виправлене і доповнене

є обов'язковим атрибутом походу і виступає умовою його успішного проходження. Без наплечника справедливо ходити лише в місцеві радіальні виходи, серйозні ж гірські походи без нього здійснити нереально. В побуті застосовується слово іноземного походження "рюкзак" (від нім. rucksack), що означає "пакунок ззаду, на спині", але дедалі частіше заміняється вітчизняним відповідником. В зв'язку із специфікою його транспортування на спині, туриста інколи порівнюють зі слимаком чи черепахою (також і по швидкості).
Природньо першим етапом здійснення індивідуальної підготовки є виявлення і знаходження наплечника як вмістилища для транспортування необхідних в поході речей. Його можна позичити в друга, взяти напрокат, чи купити. Особам, що планують постійно в майбутньому займатися туристичним подорожами, слід задуматись над купівлею наплечника.
Наплечник - це одна з тих речей туристичного побуту, на яких економити шкідливо. Він буде постійним супутником в дорозі, його зручність суттєво впливає на перебіг всього переходу, відповідно вимоги пред'являються суворі. Для процедури вибору (оренди, придбання) наплечника слід виділити побільше часу - починаючи ретельним дослідженням відповідного сектору ринку і закінчуючи поверхневою перевіркою якості товару при його купівлі. Бували такі випадки, коли наплечник купляли за годину до від'їзду. Радимо подібних крайнощів уникати.
Хороший (формально) наплечник можна придбати за еквівалент приблизно 50$, причому пропонується звернути увагу на деякі застереження:
- при наявності альтернативи завжди краще купляти наплечник з тканин CORDURA, ENDURA не менше 1000 одиниць міцності (деякі виробники переходять на 600, це зменшує вагу, але не завжди оправдано);
- вказані тканини повинні бути оброблені у кілька шарів водовідвіднини речовинами, наприклад поліуретаном (PU). Щоб виявити обробку, достатньо глянути на внутрішню поверхню тканини - вона буде характерного матово-склянистого забарвлення (напилення), хоча іноді поліуретанізація і невидима (пропитка). Тест з водою допоможе виявити обробку. По обробленій поверхні водяна краплина перекочується і в тканину з часом не проникає, на простій - краплина "ковзає" по поверхні лише перші секунди, а зупинившись, просочується і служить містком для подальшого проникнення вологи. 200 г води, зібраних в такій тканині, протікають з протилежного її боку вже через декілька хвилин.
- виріб має бути міцним і цільним на вигляд (реально його випробують гори), при наявності ниток, що звисають, кривих прострочень чи інших ознак халатності, увагу слід зупинити на інших екземплярах; силові лямки і стяжки повинні бути прошиті кількаразовими машинними "хрестами", бажано з лавсанових чи поліестерових (ще краще - капронових) ниток;
- особливу увагу звернути на лямки. Вони повинні бути достатньо м'якими та широкими (такі менше надирають плечі), міцними та бути хоча б візуально надійно прикріпленими до наплечника.
- наявність фіксуючого поясу позволить додатково на собі закріпити наплечник та/чи розвантажити плечі;
- замки, якщо з пласттику, повинні бути перевіреними і доступними в продажу, інші кріплення теж повинні бути відповідної якості (краще Duraflex, Nexus замість "Санкт-Петербург");
- наявність грудної стяжки між лямками позволяє додатково разом з поясним ремнем зменшити тиск на плечі;
- оптимальним мінімумом для кількості кишень є 2 бокові, одна центральна і одна клапанна (деколи продавці пропонують докупити навісні кишені замість відсутніх вшитих. Однак через непрактичність і рухомість вони не є повноцінною заміною);
- виріб поверх бокових кишень повинен мати по парі стяжок мінімум з кожного боку;
- нові вироби забезпечуються системами покращеної циркуляції повітря та вологовідведення типу AirBack System (Air Con тощо);
- можливість індивідуального регулювання підвіски та об'єму в наплечниках, чим більше стяжок - тим краще;
- наявність профільованих сталевих (а не гнучких дюралюмінієвих) планок із заокругленими гранями в системі підвіски (перевірка: сталеві вручну не гнуться);
- якісна річ не завжди повинна мати захмарну ціну. Наплечники вітчизняного виробництва є зразком вдалого поєднання "ціна-якість";
- варто також поцікавитися про гарантійний термін на виріб і зберегти касовий (товарний) чек, етикетки та упаковку. Останнє збільшує шанси відстояти свої права та гроші. Більшість фірм-виробників дають річну гарантію на спорядження, якщо при продажу товару питання гарантії не стоїть, варто поміняти продавця-посередника і звернутися до фірмової крамниці фірми чи прямо в офіс виробника. В деяких фірмах вам можуть продати товар без документів, але за нижчою ціною. В даному випадку гарантійне обслуговування можливе, але тільки на довіру. В більшості випадків фірми належним чином виконують свої гарантійні обов'язки, дбаючи за власну репутацію, в т.ч. гарантійній заміні пластмасових замків.
- елементи універсалізації наплечників, такі як верхні стяжки для кішок, міністяжка/и для льодоруба, якщо ви не альпініст, є бажаними на перспективу, принаймні можуть служити для інших цілей, наприклад закріплення пляшки з водою і саперної лопатки відповідно;
- наявність пластмасових/тканинних "продовжувачів" замків-блискавок є особливо корисною при мінусових умовах подорожування для уникнення примерзання пальців, в решті випадків вони просто полегшують роботу, якщо тільки належної якості;
- можливість доступу до нижнього відсіку наплечника за допомогою замка-блискавки.
Наплечник є невибагливим до умов зберігання виробом, проте якщо ви справжній турист, ви ніколи не дасте йому припадати пилюкою навіть під час перерв між походами і будете дбати за нього, як за річ, що поведе вас в подальші подорожі.

В наш час абсолютна більшість мандрівників віддають перевагу наплечникам, які в різноманітних модифікаціях та формах зберігають конструктивні особливості двох основних видів.
Наплечник типу "Єрмак" досить давно разом з наплечниками типу "колобок" освоєний в колишньому СРСР. Популярна в народі назва - станок. Схоже, що цей вид наплечника в Росії випускають й надалі, дещо модифікований під потреби ринку. Будучи дуже популярним у свій час та поширеним на всіх теренах пострадянського простору через невисоку ціну та практичність, Єрмак завоював популярність, окрім туристів, також у рибалок, торговців та інших соціальних елементів в залежності від потреб. Основною відмінністю цього наплечника, а також наріжним каменем дискусій "за і проти", є рама, що служить для наплечника каркасом.
За своїм корисним об'ємом Єрмаки доволі зручні - 60 л, як правило, вистачає для намету, спальника, каремата, одягу, взуття та харчів на 5 днів.
Зустрічались також Єрмаки збільшеної за рахунок опущеного дна місткості, а також Єрмаки з колесиками та додатковою складаною опорою. Зустрічаються наплечники з кольорового авізенту, гладкої на дотик тканини з капронового брезенту, яка за показниками наближається до кордури.
Єрмаки надійні, прослужать за умови адекватного ставлення не один десяток років (враховуючи те, що туристи на них сидять, на привалах скидають при завантаженні 25 кг тощо) не одному поколінню туристів. Дюралева рама приварена намертво, тканина міцна, кріплення лямок до рами в точці найбільшого навантаження просто ідеальне (схоплюючий вузол), жодний жереп їх не відірве, але самі лямки недостатньо широкі і з часом сильно натирають (в основі лямок використовується матеріал, схожий на гуму). Пояс теж не завжди помагає: стрічка вузька, часто натирає стегна, замок незручний, в результаті від нього часто відмовляються. З'єднувальні шнурки достатньої міцності, випадків перетирання чи рвання не виявлено.
В наплечника цього типу достатньо кишеньок - 3 кишені по бокам (з одного боку 2 однакові середнього розміру, з другого - одна довга), та одна центральна середнього розміру. Є клапанна, проте вона чисто символічна: окрім дощовика туди більше нічого не запхнеш. Ще одною особливістю наплечників цього виду є можливість створення двох відсіків, розмежувальна перегородка (на ґудзиках) для цього не дуже пристосована, та й великого практичного значення це не відіграє. Внизу фронтальної частини наявна велика поперечна "блискавка", яка позволяє отримати доступ до нижнього частини наплечника. Зручно, коли потрібно щось дістати знизу наплечника, не розпаковуючи його (особливо на коротких привалах). Проте, коли ви вимощуєте усередині каремат, ця функція зайва.
Дюралева рама, будучи основним каменем спотикання, в прибічників служить аргументом переваги, а в противників - якраз навпаки, незважаючи на видиму масивність, важить небагато - всього 1 кг. А зручність? Рама створює каркас, додаткову міцність та стійкість наплечника. Завдяки їй вага наплечника рівномірно розподіляється на спині, не перевантажує і не викривляє хребет. Проте інколи є потреба ховати наплечника в намети (дощ, небезпека крадіжок), тоді рама служить погану службу, оскільки, повторюю, зварена намертво. Внизу закінчується двома ногами (за винятком наплечників із збільшеною місткістю), які вигідно використовують, коли наплечника немає на що сперти (або спертись для відпочинку), просто встромляючи їх в землю, а також на привалах в болоті чи вологих місцях. Тим самим не замочується/брудниться днище, а наплечник "відрізняється" самостійністю, чого не скажеш про "неврівноважені" анатомічки. Однак дюраль не вічний. В новішому авізентному виді одна з ніг з часом відвалилась, видно виробник зекономив на металі. Рама також є зручною при транспортуванні: за неї наплечник легко піднімається, чого не скажеш про тендітні петельки анатомічок.
Прати "Єрмаки" не рекомендується, оскільки старіє тканина і потім рветься, а відверто "бойове" забарвлення наплечника тільки підкреслить героїчне минуле. А коли вже рветься, то вся і всюди, це сигнал про заміну. Хворим місцем є підклапанний тубус, що стягується шнурком і служить для розширення наплечника. В місці з'єднання тканини з основним матеріалом вона часто рветься і так, що не зашиєш, а з часом її доводиться повністю видаляти.
Колір, звичайно, відіграє чисто естетичну роль, на якість не впливає, російські прототипи є в кількох кольорових варіантах, проте із західними гамами їм годі змагатися.
До речі, про колір: яскравий "атомний" колір допомагає в тумані, і видає в інших випадках (при змаганнях), є моделі камуфляжного забарвлення.
Зарубіжні варіанти теж існують, дещо відрізняються від російського, зокрема ціною та низкою несуттєвих пристосувань. Звісно зі зручністю і них справи кращі. Зразки імпортних станків для дослідження до випробувальної лабораторії не потрапляли. Деякі російські фірми перейшли на нові рейки і випускають Єрмаки на основі нових технологій і тканин, а київська фірма "Еліта-Спорт" надає послуги пошиття наплечників з сучасних матеріалів на базі рами-станка Єрмака, наданих замовником. Це вихід для тих, хто не може розлучитися з рамою, однак коштує така процедура дорожче від нового готового виробу того ж об'єму і фасону.
Наплечник типу "Труба" Доволі поширені наплечники нової генерації, їх ще називають словом "анатомічка".   Кількість кишеньок змінюється в залежності від модифікації, але традиційно по обидва боки - дві та одна клапанна зверху. Усі кишені доволі об'ємні (Бізон від Екстрім Тревел, Коммандор). Хоч бувають екземляри взагалі без кишень. Крім того, в цьому наплечнику є бокові стяжки, якими можна прикріплювати чимало речей: від тента і каремата до саперної лопатки та намету. Стосовно лямок, то вони доволі зручні, м'які та широкі, що, без сумніву, завдає менше клопоту при довгих переходах. Проте своєрідний тест на міцність кріплення - подолання косодеревинного бездоріжжя - лямки наплечників витримують не всі. Зокрема лямка наплечника виробництва київського СП "Elitа Sport" після 3 років інтенсивної експлуатації відірвалася, чим заподіяла чимало клопоту його власнику. Вдруге вона підвела через 4 роки, коли не витримала екстремальної для себе ваги понад 30 кг при об'ємі 60 л.
За корисним об'ємом "труби" є різні, починаючи з 30 л для роверистів, куди нічого особливого не запхнеш, і закінчуючи 120 л гігантами, які важко набити доверху. Ціни на імпортні "труби" дещо вищі за "Єрмаки" вітчизняного виробництва, що, гадаю, зрозуміло. З часом спостерігається наповнення ринку дешевою і достатньо якісною продукцією вітчизняних виробників, в зв'язку з чим ситуація стабізується і за невеликі гроші можна знайти хорошу річ.
Металевих конструкції, на відміну від "Єрмака", в такій кількості в трубах немає, що зрозуміло полегшує його вагу. Відсутність рами в деяких екземплярах компенсується наявністю двох сталевих пластин (в "самопалах" зустрічається дюралюміній і навіть картон(!), що покликані вирівнювати лінію стику "наплечник-хребет" і розподіляти навантаження наплечника по всій довжині спини. Деякі виробники забезпечують вироби сталевими пластинами, котрі ергономічно вигнуті під профіль хребта. Їх міцність не викликає сумнівів у надійності на відміну від дюралевих, на яких виробники відверто економлять (+ менша вага). За відсутності рами наплечник типу "труба", попередньо витягнувши пластини (деякі наплечники, зокрема Командорівські, Терра Інкоґніта це позволяють), можна скласти вдвоє і вільно помістити в наметі в якості подушки чи щоб сховати від злодіїв в людних місцях). З другого боку, варто пригадати про спробу загнати аж два "Єрмака" до намету на 3-ох осіб. Ніч була довга, оскільки голову ніде було примостити: скрізь натикається на металеві конструкції наплечників, що з міркувань безпеки розмістили в підголовній частині намета.
Замки в трубах використовуються з міцного вуглецевого пластику, це відбилось на вазі, але по міцності останньому зі єрмаковою сталлю годі тягатися. Крім того, пластикові замки можна зламати, якщо ненароком на них наступити, або переборщити з вагою. Цим страдають більше окрім всіх інших замки фурнітури "Санкт-Петербург", трошки менше - шведська ""Nexus". Скажімо, командорівський 90 л Караван на третій день при завантаженні 35 кг втратив внутрішньопідвісну стяжку (при взятті вантажу на одну лямку - !), а на шостий - грудну (цей замок найслабший). Петелька для транспортування (попри реально витримані короткочасні перенесення з вагою понад 20 кг) складає враження бутафорної і змагатися з єрмаковою рамою їй не під силу. У деяких наплечниках клапан взагалі можна зняти, хоча він рідко залишається без роботи. Лямки із зовнішнього боку інколи забезпечуються кільцями для підручних петельок. І хоч в комплект вони переважно не входять, зате допомагають розвантажувати плечі і зайняти руки. В одному наплечнику була передбачена цікавинна особливість: виріб складався з двох наплечників 2-в-1. Дочірній в пасивному стані становив кишеню материнського, а при відщіпанні відрізнявся повною автономністю, що зручно при радіальних виходах.
Вітчизняний ринок наплечників "труба" зараз помітно розвивається; серед виробників, які пропонують недорогу якість, можна назвати СП "Adventure" (не плутати з угорським "AdventureR"), СП "Еліта-Спорт", "Командор", "Екстрім-Тревел", "Терра Інкоґніта". Імпортні вироби даної цінової категорії представлені польською фірмою"CampuS", російськими Red Fox, Bask, Снаряжение тощо. Вироби українського - французького "Фіорд-Бот", в зв'язку з численними скаргами, на жаль, не дозволяють їх рекомендувати для гірських походів. Щодо розвитку і становлення вітчизняного ринку варто відзначити, що всі чотири згадані представники в тій чи іншій мірі раніше працювали під одними знаменами, але час вніс свої корективи, і нововиникла конкуренція тільки "по гаманцю" українському туристу. Тому імпортний туристичний крам тепер почуває себе не так впевнено як раніше.
Окремо варто згадати про військові рюкзаки, наприклад НАТО, неважливо якими каналами вони в Україну потрапляють. Ці наплечникі найкрасномовніше уособлюють поняття "труба", оскільки дійсно становлять собою трубу з брезенту діаметром 50 см з лямками по-військовому "комфортними" без жодних підвісок чи розвантажувальних поясів. Купувати їх не варто, можна хребет пошкодити, єдиним плюсом є значний корисний об'єм - понад 100 л.
Хоча боротьба за якість та нижчі ціни у виконанні вітчизняних виробників проявляє себе якнайкраще і вироби є конкурентоздатними, однак, можливо внаслідок недостатнього досвіду та недоскональної виробничої бази, продукція кожної фірми має свої професійні "болячки", згадати про які варто окремо.
СП "Adventure" є виробником-піонером вітчизняного туристичного спорядження. Наплечники з непоганою підвіскою (хоч і недостатньо ергономічною) і ціною без особливостей. Достатньо витривалі. Індпошив не передбачений. Сторінка в інтернеті стосовно турспорядження обмежується прайс-листом. Фірма займається також водним видами спорту, можливо тому увага до гірського туризму не настільки прискіплива. Пластини підвіски не згладжені. Днище найкраще захищене від вологи.
Житомирське підприємство "Extreme Travel" давно відоме своїми виробами українському туристу. Окрім експедиційних рюкзаків, що досягають в об'ємі 100-120 л, фірма практикує пошив недорогих альпіністських/ скелелазних систем страхування, ліхтарики-напівбахіли і т.д. (і, наскільки відомо на момент написання статті, є єдиною вітчизняною компанією, яка займається випуском даних елементів спорядження).  На даний час діяльність фірми трохи втратила в обертах порівняно з конкурентами. Стосовно наплечників, то вони непогані, дві величезні кишені по боках, страждають замки-блискавки, і складається враження, що фірма потроху прикриває для себе даний сектор ринку; "ліхтарики" вимагають деякої доробки і порівняно зі, скажімо, "кампусівськими" суттєво програють також і по ціні (56 грн. проти 42 грн.). Приємним фактом, що виробник "прислухається" через дистриб'юторів до відгуків та думок споживачів.
СП "Еліта-Спорт" є одним з найперших, хто освоїв випуск наплечників туристичного призначення. Недоліками продукції є недостаньо продумана конструкція підвіски (історія пам'ятає недостатнє пом'якшення у вигляді навіть картонних прокладок і незгладжені ребра пластин, які з часом розрізали спинку наплечника). Витривалість недостатня, ресурс середній. Ненадійним є кріплення лямок до наплечника в точці найбільшого навантаження, в зв'язку з чим лямки в цих місцях періодично рвуться. Фірма пропонує разову спеціальну 5% знижку студентам, а також в разі купівлі продукції на суму понад 2500 грн. (в останньому випадку видається постійна 5% дисконтна картка). На вироби надається річна гарантія + післягарантійне обслуговування. На сайті фірми згадується продаж через інтернет-магазин, очевидно через електронну пошту, крім того каталог виробів практично не ілюстрований.
Коммандор пропонує продукцію за прийнятними цінами і якістю. Поряд із вищезгаданими виробниками використовуються найновіші технології та види тканин (Cordura 600-1000, Nexus, AirBack System). Пластини підвіски виконані зі сталі, грані згладжені фабрично. Неприємна річ: поруч із вуглецево-пластиковими замками шведської фірми Nexus в одному виробі використовуються більш дешеві і менш надійні російські "Санкт-Петербург", в наплечниках конкурентів, зокрема в Терра Інкоґніта, на цьому не економлять. Окремо хочеться підкреслити про запровадження у виробах системи вентиляції та вологовідведення AirBack System, яка монтується з активної сторони підвіски для запобігання надмірного потовиділення, що на ціну не впливає. На практиці система в більшій мірі дійсно виправдовує себе, спина "дихає" і завдяки багатоотворній сітці технології тканина висихає практично моментально. Єдине, що в районі лямок пом'якшуючого матеріалу явно недостатньо (в попередніх видах лямки були товстіші). Крім того, виробник намагається якомога ефективніше використовувати робочу поверхню, забезпечуючи наплечник додатковими кишенями та стяжками. Зокрема в останній модифікації моделі "Караван 90" поєднані дві особливості - бокові стяжки разом з вшитими боковими кишенями, що виводить виробника на новий рівень конкуренції (для прикладу варто зазначити, що на момент написання статті флагманські моделі конкурентної по ціні польської фірми "CampuS" мали або одне або друге, і Коммандор був єдиним серед вітчизняних виробників, хто пропонував наплечники такого типу). Можливо, це трошки знезґраблює його форму, але спрощує відшукання потрібних речей. Багаточисленними стяжками наплечник можна регулювати в розмірах, це видається досить зручним. Замкові стяжки працюють відмінно і спорядження тримають надійно, якщо стрічка вставлена правильно. В клапані є дві кишені: зовнішня і внутрішня, до останньої із зовнішнього тилового боку передбачений другий вхід. Всі замки блискавок забезпечені ковпачково-шнурівковим продовжувачем, що дозволяє швидко їх знаходити і простіше відкривати, а також стане корисним туристам при екстремально низьких температурах. Однак самі пластикові ковпачки такої конструкції не завжди надійні і мають тенденції до відщіпання і гублення. Вуглецево-пластикові замки фірми Nexus є надійнішими за, скажімо "Санкт-Петербург", але легко ламаються, якщо на них наступити ногою. Найбільше від цього страждає поясний замок, який інколи звисає без потреби і частіше всього буває жертвою при пересадках на транспорті (рекомендується общіпати разом з поясом довкола наплечника в спеціальних петельках або ховати в центральній подушці). На днищі замок двосторонній, а надзамковий дашок, що прикриває блискавку, прошитий ґумовою стрічкою для кращого захисту. По обидва боки наплечника під нижніми стяжками є прошиті ґумкою невеликі кишеньки (останні дві особливості є також у виробах конкурентів). Їх можна використовувати для транспортування пляшок з водою або лиж.
Прихильників матеріалу Кордура 1000, який зарекомендований виробником наплечника як високовитривалий і водонепроникний матеріал і прийшов на заміну авізенту і брезенту, чекає деяке розчарування. Справа в тому, що сама необроблена тканина поодинокі краплини відводить спорадично, але під час інтенсивного водного навантаження намокає і, якщо не зразу, але все-таки пропускає воду, не кажучи вже про шви (особливо під час рясних високогірних дощів). Теж варто відзначити, що додаткова обробка тканин водонепроникним шаром поліуретану справедлива тільки щодо днища. Решта матеріалу, на жаль, ні (на відміну від польських "Кампусів", Терри І.). Зате швидкість висихання цієї тканини просто вражаюча. Міцність теж притаманна до певної межі: завантажений під зав'язку (35-40 кг) наплечник + гострі гірські камінці та скелі можуть пошкодити цю тканину, хоча міцність волокон достатня аби дірка не поширювалась (подібно до нейлон-ріпстопу з кевларовою ниткою). Скоріше всього це тому, що Коммандор і решта національних виробників схильні використовувати не автентичну і дорогу дюпонтовську тканину, а сурогат. Сайт виробника добротний, нормально ілюстрований, деталізований. Бракує тільки інтернет-крамниці.
Терра Інкоґніта. Вироби фірми порівняно недавно влились в коло вітчизняної конкурентної боротьби за спини споживачів. Можливо тому виробником враховано усі нюанси та прорахунки своїх конкурентів і наплечники справляють враження добре продуманих. З недоліків варто відзначити відсутність виробів з боковими кишенями та недостатня інформаційна підтримка товарів. Фурнітура, матеріал та моделі наплечників максимально подібні до виробів вітчизняних конкурентних фірм (для замків, пряжок, стяжок тут використовується виключно Нексус). Однак є ряд особливостей, які вигідно відрізняють його від конкурентів. Наплечники Терра І - чи не єдині вітчизняні наплечники з водостійким поліуретановим напиленням. Наплечники останніх випусків забезпечуються стрічками-продовжувачами з пом'якшувачами для замків усіх блискавок (у виробах конкурентів (Коммандор, Кампус) - шнурок з пластмасовим наконечником). Перейнявши передовий досвід у Кампуса і Коммандора фірма почала монтувати системи пасивної вентиляції підвіски та систему зі змінною висотою підвіски V1. Система вентиляції на вигляд нічим не відрізняється від подібних у Коммандора і Кампуса (в цього товстіші плечові лямки), а от система зміни підвіски, скажімо, дещо недопрацьована - можливості регулювання підвіски по висоті обмежені десь на 30%, чим вище - тим ненадійніше (кріплення - липучка). Пластини підвіски згладжені (схоже кустарним напильником) і виймаються за наплечника без проблем. Приємною дрібничкою і новацією є ярличок з назвою фірми та написом "Мade in Ukraine", який вшитий всередині наплечника і служить для фіксації дати його придбання. При потребі туди можна вписати ім'я та телефон на випадок втрати. Є внутрішня перегородка-розмежувач для утворення додаткового відсіку (сучасний аналог єрмакової на ґудзиках). Незручним, на думку автора цього огляду, є замок-фіксатор шнурка тубуса. На відміну від кампусовсько-коммандорської кнопки-затискача, яка екплуатується інтуїтивно і легко, в Терри стоїть цілий спусковий механізм з шестернею і блок-фіксатором. Для оперативної роботи з останнім потрібні мінімальні навички, однак тримає він краще. В результаті бажання часто порпатися в рюкзаку пропадає безповоротно. Приємно, що виробник (засновники якого персонально ходять у високі гори) постійно удосконалює вироби і тішить нас деталями: на стику стягувальних шнурівок тубуса з'явилася обмежувальна петелька, яка запобігає розпорюванню шнуркових каналів.
СampuS є зарубіжним підприємством (Польща), але по-добросусідськи позиціонує свої вироби не в останню чергу і для України. Продукція на наших теренах досить поширена, мережа дистриб'юції швидко зростає. До даного часу вироби цієї фірми лякали ціною порівняно з виробами вітчизняних виробників (до 20 у.о. різниці) і не завжди ця переплата була оправданою. Однак за рахунок здешевлення виробництва матеріалів (Кампус в більшості наплечників перестав використовувати тканину Ендура 1000 о.м. на користь 600НD (high density), не кажучи про використання власної розробки цієї тканини та власної фурнітури) і продуманої цінової політики, ціни повільно поповзли вниз з метою потіснити конкурентів на українському ринку. Якість ніколи не була проблемою у Кампусів, якщо розглядати ці наплечники за світовою шкалою співвідношення "якість-ціна", то вони займають чільне середнє місце (між вітчизняними 50$ low-end і дорогими імпортними 300$ hi-end). Тривала експлуатація в різних екстремальних умовах це підтверджує. Всі наплечники чотирьохкратно (дані виробника) оброблені поліуретаном, і тканина, якщо тече, то тільки по швах. Для усіх видів туризму, окрім підводного плавання, цього достатньо. Підвіска - СampuS Vario System, з можливістю регулювання висоти підвіски на липучці. Особливістю наплечника є нижній тубус, який служить розмежувальною перегородкою для утворення додаткового відсіку, хоча суб'єктивно в Терри ця штука ефективніше сконструйована. Без недоліків не обійшлося: в моделі Trek CVS 75 відсутня клапанна кишеня, яка стала вже відмінною рисою наплечників-анатомічок. Повітряна подушка підвіски Air Con сприяє вентиляції і швидко сохне. В розрив нижніх бокових стяжок, які вперше представлені Кампусом в комбінації з боковими кишенями, поміщені замки-самоскиди. Але самі пряжки стяжок стропу тримають лише під нульовим кутом, закріпити 1,5 л з водою, не кажучи вже про карімат чи намет, закінчились провалом - стяжка не тримає навантаження. Проте розстроюватись не варто: нексусовські/СПб в продажу є навалом. Точно як і у Терри І., нижні поперечні стяжки-формоутворювачі пропущені через днище. Видається, що рельєфне навантаження, косодеревина, болото та інші принади гір не прийдуться їм до смаку (в Коммандорі, Еліті та Едвенчур, наприклад, дно "вільне"). А проблема забруднення днища в анатомічках, особливо в брудних зимових автобусах, окремого представлення не потребує.
Наплечник типу "Колобок" Свою назву отримав за відповідну круглу форму. Є наплечником дитсадкового рівня, для справжніх початківців протипоказаний. Мінімум оснащення "колобка" , як правило, не спрямований на великі звершення і скромно виконує покладені на нього функції транспортування на невеликі відстані речей побутового призначення. Давно знятий з виробництва і в продажу бувають або в якості армійської "барахолки" , б/в або "самопал". Відповідно, якихось особливостей, що вказували б на намагання виробника закріпитися на ринку серйозних туристичних продуктів (типу водонепроникної тканини тощо), тут не передбачено. Має 2-3 кишені, яких для даної категорії наплечників є достатньо. При великому навантаженні і в особливих гірських умовах створює негативні наслідки через сфероподібне викривлення лінії "хребет-наплечник" і може заподіяти травми. Тож використовувати "колобок" в серйозних поневіряннях  н  е   р е к о м е н д у є т ь с я. Найкраще в цього наплечника виходить транспортувати лижні черевики на Тростян. Там же його можна кинути і забути: його зовнішня непривабливість та вартість є гарантом його безпеки. Раніше активно застосовувався туристами старої генерації, проте на серйозному рівні на даний час повністю вийшов з ужитку.

Порівняльна таблиця наплечників.

© 2000-2003

 Матеріал підготував (написав): Юрко Гудима