Одяг та взуття
Незважаючи на літню спеку в низів'ї гір, в гірські походи завжди рекомендується
брати такий мінімальний комплект одягу та взуття:
- одна пара грубих і жорстких штанів (краще - чорні джінси, на них менше бруд
видно) або камуфляжні бавовняні;
- пара спортивних штанів або рейтузів (краще спортивні облягаючі брюки) - на
заміну чи утеплення;
- одна тепла сорочка;
- шорти;
- светри з поліестерового волокна (фліс/полар) або в'язаний шерстяний светр;
- водонепроникна та стійка до пошкоджень штормовка;
- три пари футболок (краще чорних) або футболки з флісу/полару;
- білизна в достатній кількості в залежності від довжини переходу;
- пара теплих шкарпеток з натурального волокна (з розрахунку одна пара на день-два
походу);
- тепла зимова шапка і кашкет (кепка);
- пара черевиків, обов'язково з твердою підошвою "вібрам", пара кедів
або кросівок (змінне).
Тепер більш детально. Про одяг слід подумати не в останню чергу, і на цьому
екомити свій час та кошти дуже небезпечно. Він повинен відповідати гірським
реаліям карпатської погоди. Високогір'ю часто притаманний різкий перепад температури
повітря, зокрема влітку 2002 р. при денній +30°С в деяких карах Чорногори вночі
температура опускалася до +5°С. Середньодобова температура повітря з висотою
падає в середньому градус на 300 м. Зимове екіпування відрізняється від літнього.
За умови глибокого сніжного покриву перелік одягу повинен включати куртку із
сучасних утеплюючих/вітро/вологозахисних і дихаючих технологій (1300 г), брюки-комбінезон
(900 г) та рукавиці з аналогічними властивостями (170 г пара), а також тепле,
водонепроникне і рифлене взуття (1200 - 2000 г пара). Джінси/шерсть дуже швидко
акумулюють сніг і тануть просто на тілі, тому брати їх не рекомендується. Пуховки
незамінні у високогір'ї і дуже компактні. Вага жилетки-безрукавки - 500 г.
Походні брюки є постійним робочим одягом туриста. Стосовно
матеріалу не існує однозначної думки: груба джінсова тканина є набагато витриваліша
і краще себе зарекомендувала в умовах криволісся та в хвойних лісах, ніж бавовна.
Однак джінси важчі, сильніше натирають і при намоканні суттєво збільшуються
в вазі. Бавовняні або напівсинтетичні брюки камуфляжного забарвлення набули
більшого поширення серед туристів: вони дешеві (8-10$), легкі, швидко сохнуть
і значно менше натирають за джінси, не кажучи вже про камуфляжні властивості.
100% бавовняні краще "дихають" в спеку, зате довше сохнуть і менш
стійкі до зношування, протирання і вицвітання аніж напів- і синтетичні. Вага
500 г з ремінцем.
Спортивні пригодяться під час привалів, на заміну основним
після дощу та для утеплення.
Шорти. При тривалих переходах по безлісих ділянках в літню
спеку без шортів не обійтися. Однак варто пам'ятати, що засмага в горах чіпляється
сильніше і "спалити" ноги нескладно. В жерепі та густому лісі шорти
протипоказані: жереп і гілки непомітно розполосують ноги червоними смугами щонайменше
на два тижні (при відсутності стежки через косодеревину не врятують навіть грубі
джінси). Вага 100-300 г.
Сорочка стане в пригоді для додаткового утеплення при перевірці
карпатськими вітрами свого ККД, а також вночі при низьких температурах в міжсезоння,
коли часто приходиться вдягатися під зав'язку.
Особлива увага до штормовки (штурмовки). Головним чином, їй
прийдеться взаємодіяти з довкіллям, прагнучи захистити ніжне тіло туриста, наприклад,
під час жерепових баталій чи смерекових поневірянь. Навіть після таких вакханалій
жодна нитка не повинна стирчати зі штормовки. Тоді вона справді надійна.
Светр є основним холодостійким елементом одягу, окрім цього
його використовують як пом'якшувач в особливо тяжких випадках натирання лямками
наплечника і в якості подушки. Станом на сьогодні на ринку присутня величезна
кількість різних синтетичних утеплюючих матеріалів, легших і практичніших за
шерсть/вовну - з поліестерового волокна (фліс, полартек). Вони дуже теплі, добре
"дихають" і швидко сохнуть. Стосовно ваги, то рівноцінний за теплозберігаючими
властивостями флісовий є легшим від шерстяного лише на 100 г. (500...600 г.)
Футболки за сприятливої погоди служать поряд з шортами основним
елементом походного вбрання. Поряд з верхнім одягом мають додаткове теплозберігаюче
та гігієнічне значення. Проте їх одинарне використання ускладнюється прискореним
натиранням плеч та інших частин тіла наплечником, а в умовах буйної рослинності
їх експлуатація в якості єдиного верхнього одягу неприпустима. Для запобігання
власного цвітіння рекомендується змінювати частіше. Дехто замість бавовняних
футболок використовує аналоги з флісу/полару, незавжди така заміна є виправдана:
бавовна будучи мокрою дуже дискомфортна і порівняно довго сохне, але фліс/поларове
волокно є набагато термоактивніше і в якості нижньої білизни, м'яко кажучи,
парить. Вага бавовняної футболки - 100 г.
Білизна - це особиста справа гігієни кожного. Шотландці он
обходились... Деякі виробники випускають спеціальну термобілизну, однак її використання
в Карпатах не завжди є виправдане через високу ціну.
Шкарпетки великою кількістю не переобтяжать. Є предметом особливої
уваги, основним чином, після дощу. Найкращими є шкарпетки з натуральної бавовни/шерсті;
синтетичні з неякісних матеріалів слабо "дихають", парять і швидко
забруднюються. Найтепліші з натуральних - шкарпетки з овечої шерсті. Ряд виробників
випускають спеціальні туристичні/спортивні шкарпетки з нових синтетичних матеріалів,
з покращеними теплоізоляційними та вентиляційними властивостями. Є навіть водонепроникні.
Ціни на такі вироби високі.
Шапка ніколи не зашкодить, особливо після хорошої зливи аби
зігріти голову змоклого туриста, а також вночі, коли температура навіть
влітку іноді падає нижче нуля. Туристи! Пам'ятайте: кількість тепла, що витрачається
головою людини, досягає 60-70% загального обсягу, виробленого організмом, а
при низьких температурах - 80-90%. Вага - 80 г.
Своєрідні особливості кашкета (кепки) роблять його постійним
атрибутом одягу карпатника. Поєднання з каптурами штормовки та дощовика складає
непереможне воїнство проти:
- вітру (каптур запобігає зриванню вітром кашкета з голови, особливо на хребтах);
- хвойних (дашок кашкета захищає обличчя від надокучливої хвої, павутини та
гілок);
- води (дашок відводить як ринва стоки води під час дощів в обхід обличчя).
Каштет також запобігає перегоранню на сонці обличчя (в сонячний сніжний день
це не допоможе - 90% ультрафіолету відбивається від снігу, використовуйте спеціальні
креми). Вага - 120 г.
Взуття (на просторіччі - вібрами, берци, черевики) виконує
одну з найвідповідальніших функцій - щеплення та збереження в безпеці кінцівок
туриста в умовах гірських ландшафтів. До взуття пред'являються суворі вимоги:
якість, зручність, водонепроникність, необхідна форма та ін. Черевики повинні
відповідати вимогам сильно пересіченої місцевості гірських переходів, бути міцними,
цільно зшитими, підошва повинна бути прошита і проклеєна. Усі ці нюанси неодмінно
проявлять себе, найменша дрібничка типу слабких шнурків чи тонкої підошви, яка
в умовах цивілізації малопомітна і великого впливу на практичність не має, тут
може завдати чималих неприємностей та навіть перешкодити пересуванню. До проблем
якості слід підходити виважено: для походу, в принципі, підходять спеціалізовані
туристичні черевики. Ринок пропонував і пропонує взуття для гір та туризму -
т. зв. вібрами. Назва походить від торгової марки VIBRAM, яка закріпила цим
іменем відповідний тип рельєфної підошви. Черевики дуже надійні, витривалі,
коштують від 50$ до 150$. Імпортні речі представлені брендами Lowa, Asolo, Raichle,
Koflach, La Sportiva, Trezeta тощо. На ринку колись пропонувався пост-вітчизняний
варіант вібрам: міцні, добротні, довговічні, однак невисокі в голінищі і без
жодних технологій.
При виборі взуття слід зважати на таке:
- черевик повинен бути виготовлений з жорсткої та твердої шкіри;
- підошва повинна обов'язково бути на рифленій (рельєфній) основі, краще фірмовій;
в серйозних походах, особливо на скелях, мокрих чи засніжених розсипах і завалах
(ґорґанних полях), порослих жерепом, ця особливість проявить
себе якнайкраще.
- підошва повинна бути високою, товстою, прошитою та проклеєною. Перше значно
знизить удари нерівної поверхні (гострі камені, ускладнений рельєф тощо), і
зменшить ризик пошкодження ступней туриста (що в горах не рідкість); прошив
забезпечить безперешкодне пересування будь-якими ділянками гір (щоб підошва
не застрягла, бува, десь у розколині). При купівлі нового взуття спеціально
для гір завжди візуально слід перевіряти прошивку на предмет імітації. Висота
і проклейка підошви важлива в умовах надмірно зволожених ділянок походу (болото,
долини рік тощо) і впливає на водонепроникність.
- голінище черевика повинно бути вищим за кісточки ноги. Внаслідок нерівного
кроку, при падінні, потраплянні ноги в щілину або простого зашпортання, ця ділянка
стопи найбільше страждає, навіть можна пошкодити сухожилля. Високе голінище
пом'якшить удар і запобігне ушкодженню (чим краще припасованіші черевики до
ваших ніг та належніше зав'язані шнурки, тим більше шансів уникнути небезпеки);
- черевики не повинні тиснути. Усі нові вироби варто розносити за півроку до
походу. Всі потенційні точки натирання, що в умовах міста особливо не дошкуляють,
в горах при проходженні 50 км доведуть ступні до жахливого стану. Як правило,
будь-яке взуття натирає, кого більше, кого менше. Залежить від взуття, особливостей
організму власника, морфології стопи та ландшафту (на рівнинній монотонній місцині
найбільше натирається вся поверхня стопи, на тривалих спусках - пальці). Для
уникнення натирання помагають грубі шкарпетки (навіть в спеку), зручні та не
дуже важкі черевики. Американці для власних вояків видають талькову присипку,
яка утримує ноги від зволоження, і тим самим від виникнення водянок. Деякі відомі
спортивні фірми виготовляють навіть спеціальні шкарпетки (наприклад, французька
Salomon, польська CampuS), які запобігають чи послаблюють
виникнення водянок. Звичайно, вони недешеві. Завеликі розміри взуття - теж не
вихід. Черевик ковзатиме на стопі, це теж сприятиме її натиранню, а коефіцієнт
щеплення з поверхнею зменшиться за рахунок ненадійності зв'язку черевик - стопа,
що може призвести до травми.
- шнурки повинні бути пласкі та міцні, їх функція полягає в надійній фіксації
черевика на стопі, тому чим більше секцій (дірочок, запонок) вони охоплюють,
тим надійніше можна припасувати взуття до ніг та уникнути можливих проблем (пласкі
шнурки менше розтягуються і відповідно краще тримають стяжку, повільніше перетираються
і є міцнішими);
- бокові амортизаційні подушки. Якщо зверху, спереду і ззаду стопи у вібрамах
захищені більше завдяки товстішому шару шкіри на вигині протектора, то з боків
нога більш вразлива. Передові виробники у таких місцях вшивають пом'якшувальні
подушки, на практиці річ зовсім не лишня.
Вібрами поділяють за масивністю на одинарні, півторашні і двійні (очевидно,
від ваги пари). Перші більше схожі на армовані кросівки, у других голінище вже
підноситься вище і захищає голіностоп від вивихів, останні - це масивні гірські
черевики. Вага - 800; 1300; 2000 г відповідно (за пару).
Щодо водонепроникності та аерації. Багато виробників забезпечують свої
продукти додатковими дихаючими і водонепроникними мембранами, основні
з яких - пориста GoreTex (бренд "W.L.Gore") і безпорова SympaTex (бренд
"Enka AG"). Перша краще дихає і сохне, друга - невразлива до засалення
пор, чим страдає конкурент. Вібрами з обома видами мембран прекрасно ізольовані
від води, черевики Dachstein від Raichle (SympaTex) витримали 12 год тестового
занурення у водному середовищі вище лінії стику протектор-шкіра. Шкіра (нубук,
замша, виворітка) зразу намокає, але внутрішня поверхня взуття залишилася сухою.
Нубук дуже вразливий до зовнішніх пошкоджень, менше - замша, найвитриваліші
в цьому плані військові черевики зі свинячої шкіри (кирзи). Вироби зі шкіри
особливо з мембранами слід дуже обережно сушити: близько коло вогню не розташовувати,
а на батареях ЦО - через тканину. Водонепроникність тримається рік-два, залежно
від інтенсивності походів. Далі черевики потроху пропускають воду, особливо
в пошкоджених місцях.
Для альпіністів ряд фірм випускають спеціальні пластикові черевики, адаптовані
для високогірних подорожей при низьких температурах. Конструкція нагадує лижні
черевики: складається з внутрішнього шкіряного черевика і зовнішньої пластикової
оболонки. Рельєф взуття підігнаний на взаємодію з кішками, пластик не дає проникнути
волозі, захищає від снігу і льоду. Старіші моделі схожі на лижні черевики, але
легші і зручніші при ходьбі. Нові втратили у вазі та розмірах. Ціна - від 150-200$.
Вага - 2,5-3 кг пара.
Кеди/кросівки наполегливо рекомендується брати з собою в якості
заміни основної пари, для відпочинку ніг під час привалів, для використання
на нескладному рельєфі. Дешеві китайські кеди Star можна придбати від 2$. Для
тривалого пересування даний вид взуття не є пристосований за рахунок тонкої
і твердої стельки. Проте легкі (800 г) і швидко висихають. Як правило, розрахунок
витривалості кедів передбачуваний: одна пара - один багатоденний похід. Для
пошановувачів власних ніг стануть в пригоді спортивні сандалі. В теплу погоду
ноги в них після складного туристичного будня чудово дихають і почувають себе
просто відмінно. Важать небагато. Дехто бере з собою ґумові чоботи. Зберігають
ноги в сухості в разі відсутності водонепроникних вібрам в поєднанні з якісними
"ліхтарями". Важать вони як середні вібрами і довго схнуть, навіть
на сонці. В такому разі халяви пропонується максимально розгинати назовні і
спрямовувати до вогню чи іншого тепла.
"Ліхтарі" (гетри, гамаші, напівбахіли) - дуже корисна
деталь туристичного спорядження. Особливо корисні при проходженні росянистих
луків, зон з легким сніжним покривом, лісу після дощу. Слід відрізняти від бахілів,
що оригінально становлять собою мішки і вдягаються на ноги по коліно поверх
взуття під зав'язку (незамінні в глибокому пухкому снігу). Ліхтарики випускаються
фабрично (німецька Tatonka, польський CampuS, житомирський Extreme Travel тощо)
по завищеній ціні (10-30$), хоча витривалий матеріал Кордура, продумані стяжки
і защібки, система кріплення при експлуатації є практично незамінними в глибоких
снігах і сипухах.
Кампусовські видаються найкращими за критерієм найкраща якість
за найменше гроші. Оброблений поліуретаном матеріал Ендура 1000 (аналог Кордури
від Дюпонт) перевірено не пропускає воду/сніг і є витривалим. Вага - 360 г.
Фронтальний фіксуючий гачок ліхтарика розташований трошки занизько, в результаті
він підходить далеко не всім вібрамам (зате під пластикові черевики Кофлах підігнався
100%). Нижня частина у двох місцях прошита гумовою стрічкою, в більшості випадків
цього достатньо для нескладного снігового покриву і "сипухи", хоча
бажання бачити там ще додаткову шнурівку залишилось. Підстопна стяжка, хоч і
армована додатковим волокном для міцності і має регулюючу застібку, але з часом
розтягується, а потім рветься і переважно в точках кріплення з ліхтариком (викидати
не треба - достатньо "посадити" стяжку на болт з гайкою). На морені
цей вид кріплення просто-напросто перетирається, тому краще зразу причепити
сталевий тросик і не морочитись на марші. У верхній частині резинок вже немає,
зате передбачений стягувальний шнурок. Традиційно для цього виду і покоління
напівбахіл, вироби мають повздовжню замок-блискавку, яка закривається зверху
коміром і фіксується липучками і кнопками. Ціна - коло 40 грн., в той час як
виріб від Tatonka обійдеться в 90 грн.
Extreme Travel пропонує ліхтарики з кордури за вищою ціною
- в районі 56 грн., при тому, що по функціональності і надійності поступається
конкурентам. В нижній частині відсутні як резинові стяжки, так і стягуючі шнурівки,
єдиними фіксаторами, забезпеченими виробником, є підстопна стяжка і гачок на
шнурівку. В результаті сніг елементарно потрапляє в утворені неприлягаючою щільно
тканиною отвори. У верхній частині для фіксації замість шнурівки просилена слабенька
і тонка резинова стрічка. Для уникнення її "втікання" в пази на кінцях
вона делікатно закріплена в петлю, яка часто рветься. Комір повздожньої блискавки
фіксується лише липучками.
Готовим виробам є дешевша альтернатива. За 10-15 грн можна виготовити
ліхтарики, що не поступаються функціональністю вказаним моделям, не доторкнувшись
до голки з ниткою. Для цієї мети вистачить одного квадратного метра матеріалу.
Підійде нейлон водовитривалістю не менше 2 метрів водного стовпа, він ідеальний
для роси і легкого снігу (на бездоріжжі він швидко рветься). На фірні, насті
та льоді підійде надійна кордура 1000 од. міцності, однак обійдеться вона дорожча.
Також потрібні два метри середньоширокої ґумової стрічки і трьох пар товстих
метрових шнурівок. В будь-якому ательє чи будинку побуту за п'ять гривень їх
пошиють, вставлять стрічки для стяжки і просилять паралельно до гумових стрічок
зверху і низу кожного ліхтаря по фіксуючій шнурівці. Третя пара піде на підстопні
стяжки для надійної фіксації ліхтарика на взутті. Варто просити кравчиню прошивати
ліхтарики грубшими нитками і подвійним простроченням, а також відрізняти низ
від верху ліхтариків формуванням відповідно вужчих і ширших отворів під діаметр
відповідної частини гомілки. Нижня стяжка-обруч повинна бути пришитою/прикріпленою
напостійно і максимально щільно припасованою до взуття. Просилені паралельно
до ґумових стрічок стяжки-фіксатори перед експлуатацією варто добре зв'язувати
(ґумові стрічки для цього заслабі), особливо знизу.
Мова йшла про ліхтарики найпростішої конструкції, складніші (в т.ч. фірмові)
мають повздовжну блискавку, що позбавляє необхідності одягати їх через стопи/взуття
("самоскиди"), та надійні підстопні стяжки.
© 2000-2003  Матеріал підготував (написав): Юрко Гудима
|
