стрибнути на головну сторінку  
 ::: головна сторінка ::: про сайт ::: форуми ::: мапа сайту ::: статистика ::: відпочинок :::
Українські Карпати
РЕГІОН 
ТОПОГРАФІЯ 
ГІДРОГРАФІЯ 
КЛІМАТ 
ФЛОРА 
ФАУНА 
ОХОРОНА ПРИРОДИ 
ПРО КРАЙ 
Карпати туристські
МАТЕРІАЛИ 
ТРАНСПОРТ 
КАРТИ 
СПОРЯДЖЕННЯ 
МАРШРУТИ 
РЕПОРТАЖІ 
ВИПАДКИ 
ВІДПОЧИНОК 
ПОГОДА 
РІЗНЕ 
Друзі та партнери


   ::: ГОЛОВНА / ПРО КРАЙ / с.Підлюте :::
П І Д Л Ю Т Е

ПІДЛЮТЕ – одна із сторінок нашої історії.

У своїх мандрівках по Карпатах ми (я і мій надійний „карпатський” колега Василь) завжди намагаємося поєднати приємне (екстремально провести маршрут) з корисним (довідатися щось нове про історію краю). Якщо це вдається, почуваєш себе на всі 100 %.

Якось влітку, після чергового безпрецендентного і вимотуючого всі наявні та ненаявні сили маршруту, ми зупинились переночувати у хатинці, що на сідловині між г. Молодою і г. Яйком Перегинським. Коли з ранку йшли на Осмолодський автобус, зустріли лісника. Виявилося, що хатинка – це не просто хатинка, а мисливський будиночок, побудований ще за часів митрополита А. Шептицького і підтримуваний у належному стані. Вирішили обов’язково, якщо дозволить час, зайти ще й у Підлюте, де була його заміська резиденція. На жаль, ми потрапили в страшенний цейтнот і не встигали на автобус. Можна з упевніністю було поховати ідею пофоткати у Підлютому. І ось, невідомо за що таке щастя, нам попадається „добрий” жигуль і пролітає за 15 хв. відстань, на яку би ми витратили півтори години. Вилазимо з машини просто навпроти Підлютого. Пощастило!

Чим особливе в геологічному плані долина Лімниці, де розташоване Підлюте? Тут існує, завдяки зоні поперечного глибинного розлому, безліч мінеральних джерел, найвідоміші з яких – гідрокарбонатно-хлоридно-натрієві, хлоридно-натрієві, води сильно насичені вуглекислотою (вода в джерелі буквально „вариться”) та сірководнем. Чудова місцина у лікувальному плані. Капіталісти давно би зробили на цьому великі гроші. Добре, що ми ще не настільки капіталісти, інакше Карпати перетворилися би на заміський культурний п’ятизірковий парк відпочинку, а це явно ні до чого.

Отож Підлюте.
Воно було первісно ніким не заселеною смугою на березі Лімниці під горою Лютою. Тому і названо Підлютим. Належало до громади Перегинського, яке було останньою політичною громадою при Угорському (з 1919 р. Чехословацькому) кордоні у Долинському повіті. Після розвалу Австро-Угорщини у 1918 році Галичину захопила Польща. Подивимося на стару польську мапу Горган 1935 року (Польській Військовий Інститут Географічний у 1996 р. ностальгічно почав видавати старі карти колишніх своїх Карпатських володінь). На цій карті величезна територія Горган, що по ліву сторону від Лімниці – залишалась приватною власністю нашої церкви (LASY DOBRA METROPOLJI GRECO–KATOLICKIEJ), яка за будь якої влади завжди залишалась осередком українства і української духовності. З історією греко-католицької митрополії тісно пов’язаний розвиток Підлютого. Воно стало відоме ще за митрополита Ангеловича, який у 1809 році тікав зі Львова від наполеонівських військ у свої Карпатські добра до теперішнього Ангеліва (кілька кілометрів перед Підлютим) і мав намір через гори перебратися на Угорщину. Від тих часів з Перегинська почали заїзджати хворі до Підлютого, щоби купатися у „цілющій” воді. Його слава починається у 40-их роках XIX століття, коли наслідник Ангеловича митрополит кардинал М.Левицький поїхав лікуватися у власні землі і позбавився у Підлютому від ревматизму. Цікаво, що в ті часи від Перегинська до Підлютого не було ніякої дороги, лише гірські стежки, тому перегинські бойки несли кардинала на плечах на спеціально збудованих ношах. Левицький наказав поставити тут для себе дім, який носив ім’я „кардинальська палата”. До розвитку цієї місцини пізніше долучалися митрополити Г. Яхимович, Й. Сембратович, С. Сембратович, А. Шептицький. Були побудовані великий помешкальний дім, нова палата з кедрового дерева, зроблені прогулянкові стежки у лісі – на г. Люту, до Осмолоди, яка розташована за кілька кілометрів далі, де були митрополичі тартаки.

У радянські часи Підлюте – дача першого секретаря ЦК КП України Підгорного та його наступників.

Видатний український лікар Є. Озаркевич у 1913 році писав „... хто хоче використати добродійства в Підлютім, мусять пам’ятати, що це не публічний заклад, а виключна власність митрополита і що лиш тоді можна туди добратися, якщо є митрополичий дозвіл”. Зараз Підлюте у приватній власності Івано-Франківської єпархії, однак часи змінилися і не тільки добратися туди можна без дозволів, а навіть пофотографувати що завгодно (якщо чемно попросити)... див. фотографії.

Мисливський будиночок між г. Молодою і г. Яйком Перегинським.
Один з „десантувальників” із „доброго” жигуля – Василь на мосту, який веде до приватної власності.
Будинок у Підлютому, що на місці митрополичих палат.
Прогулянкова стежка від будинку на гору Люта.
Альтанка на подвір’ї садиби дорадянської побудови.

 

Підготував Толік Галамай

 

Використані джерела

  1. Озаркевич Є. Праці / Упоряд. Я.Ганіткевич, П.Пундій. – Львів: Каменяр, 1999 – 303 с.
  2. Минеральные и термальные воды Карпат / А.Е.Бабинец, В.И.Марус, И.М.Койнов. – Киев: Наук. думка, 1978. – 160 с.

 Матеріал підготував (написав): Толік Галамай


 
Коментарі

Коментування доступне тільки зареєстрованим користувачам.

Якщо Ви зареєстровані на сайті - введіть свій логін і пароль у формі аутентифікації нагорі сторінки (якщо Ви логуєтеся з чужого комп"ютера - приберіть галочку "пам'ятати мене" і тоді, навіть якщо забудете прикінці роботи натиснути кнопку "Вийти", Ваша автентифікація на цьому комп'ютері знищиться як тільки Ви закриєте вікна броузера з відкритими сторінками karpaty.com.ua).

Якщо не зареєстровані - зареєструйтеся.
Коментарі до цієї статті
fitsak повідомив(-ла) 25.02.2010 20:03
Стаття цікава,але хочу підмітити,що хатина в сідловині не є побудованою за часів А.Шептицького. Щоправда за його часів була збудована хатина,там був заказник Лімбовий або кедриновий як його називали.На жаль будиночок не дожив до сьогоднішніх днів.Споруда яка стоїть там зараз себто хатина була збудована десь в 1970-х рр.Саме нещодавно мав можливість про це поговорити з старшим єгерем,тесць,якого будував ту хатинку.
Oleg_Cheban повідомив(-ла) 18.09.2006 17:11
Хлопці вибачайте, але ніяке то не село. То навіть не хутір, бо крім дачі там нема нічого. Мости в різні часи зносило, потім їх знов наводили. Був якийсь час висячий пішохідний. Джерело в постійній промисловій експлуатації. Вода "Перегінська" - то з нього. Для того щоб поно постійно було доступне, поклали трубу через ріку у вигляді підвісного моста.
uzon [guest] повідомив(-ла) 22.11.2005 11:29
Анатолий, Вашу статью прочитал только сегодня. Мне интересны описанные Вами места, сам прошел где-то рядом в 80 х годах. И вдруг узнаю, что брат моего деда воевал в первую мировую в этих местах. Есть даже открытка от него "Мост через Лемницю в Перегинско". Последняя от него открытка. (Интересно, сохранился этот мост?) Подскажите, где можно прочитать о военной истории этих мест в Первую мировую?
Nick [guest] повідомив(-ла) 25.03.2004 14:56
Я теж проти релігійних та політичних чвар і в своєму коментарі був максимально виваженим враховуючи пережите мною та інформацію, якою я володію і зазначив, що це моя особиста думка стосовно саме ЦІЄЇ СТАТТІ, яка образила мої релігійні та громадянські почуття. Особливо прикро, що на сайті, який присвячений горам Карпати з'являються статті, в яких робляться суперечливі політичні, історичні та релігійні висновки. Якби автор обмежився історичним екскурсом і не робив оргвисновки, репортаж був би досить цікавим. Але суперечливі заяви роблять статтю провокаційною.
Я погоджуюсь, що УГКЦ була осередком українства наприкінці 80-х, початку 90-х р.р. ХХ ст., але не в інші проміжки часу. Така моя думка грунтується на вивченні цього питання саме в історичній площині. Робити висновки де дійсно знаходився осередок духовності України не буду, бо тут вже починається політика.
tolik_galamay повідомив(-ла) 23.03.2004 18:39
Якщо за церквою і за австрійської і за польської влади зберегались її добра, звичайно вода була потрібна цій владі і служила цій владі. Однак цілковито і повністю не визнавати того, що УКРАЇНСЬКА Греко-Католицька церква була осередком української духовності - не правильно. А взагалі то не хотілося би ображати чиїсь релігійні пеочуття, або лізти у політику, всеж таки сайт про Карпати. Релігійнтх чвар та політичних бійок вистачає перед церквами і в парламенті. А щодо викидання коментарів, то я думаю, вебмайстер у чомусь правий, якщо ці коментарі можуть втягнути сайт у віртуальні бійки, а не сприяти його основному призначенню.
ssalone повідомив(-ла) 21.03.2004 15:57
A navishcho vzagali vydalyaty bulo? Dlya politkorektnosti? Tak vyjshlo odnak nekorektno jakos'....
Nick [guest] повідомив(-ла) 16.03.2004 16:54
Толіку! Ну виправ ти помилку щодо УГКЦ - як осередок українства та української духовності! Бачиш скільки вже читачів вказали на хибність цієї думки. Доречі, видаляти коментарі до статті, що містять іншу точку зоу - далеко не найкращий спосіб публіцистичної практики. Навіть Нормалайзеру дісталося. І він потрапив під каток цензури. Ну прям як у 30-ті роки! : )
tarnycia повідомив(-ла) 11.03.2004 17:56
Tekst cikavyj, ale:

1. Karty dovojennoho pols'koho WIG-u vydaje zaraz pryvatnyj pidpryjemec' Piotr Kaminski ne z nostalhiji, a dla vzhytku pols'kykh - i ne tilky - turystiv. Vtim ce ne tochno taki-zh sami karty jak pered vijnoju - tam bahato ponovlen'. Inshe dilo shcho jakist' oformlennia "piterowek" inkoly velmy sumnivna. Rekomenduju ostanni perevydannia v masshtabi 1: 50 tys. WIG ne isnuje vzhe 60 rokiv!
2. Pro UHKC jak spokonvichnyj oseredok ukrajinstwa. Cikavo khto buv holovnym protyvnykom rozvytku ukrajins'koji literaturnoji movy v Halychyni I pol. 19 stor.? Chy ne cerkovna verkhivka? Cikavo de buly najsylnishi vplyvy moskalofilstva azh do 80 rokiv 19 stor.? Jasno - UHKC pidtrymuvala halyc'ke ukrajinstvo navit' todi koly halychany shche vvazhaly sebe Rusynamy a potim majzhe-Moskalamy! :-))

Krim vyshche zhadanykh dribnychok-durnychok
dovidka pro Pidl'ute spravdi nepohana.


unmay повідомив(-ла) 19.02.2004 00:14
ot ze z ludy... Wze zbyraws' jichaty, a tam "добрі песики на дворі"...

ni szczob dla ludej... Ale ce charakterno dla naszoji krajiny... na zal'...

volmar [guest] повідомив(-ла) 18.02.2004 13:56
цей будинок третя чи четверта версія - попередні з дивною періодичністю горіли. Цікава теперішня історія - будинок належав місцевому лісництву, після того його передали УГКЦ, яка дуже довго його добивалася. Останні рік два ходять серед місцевих чутки що церква продала будинок і землю навколо приватним структурам, після чого зявився напис приватна власніть і добрі песики на дворі - тому пройти до стежки і альтанки досить проблематично. Стежка до речі прокладена по горі яка засаджена кедром, а проклали її знов ж таки за словами місцевих жителів для Шептицького якого возили на візку на вершину гори. Біля будинку є навіть залишки камяного басейну. Вузькоколійку поряд розібрали добрі люди пару років назад, а джерело збереглося.
eve повідомив(-ла) 18.02.2004 11:32
Duze cikave povidomlenna. Rada shcho nashi molodi ludy cikavlatsa svojejy istorijejy. Pozdorovlenna. E.
unmay повідомив(-ла) 17.02.2004 18:22
Duze cikawyj material! Diakuju.Widmiczu sobi u notatnyku jak nastupne misce kudy b chotiw pojichaty. A cej welykyj budynok (ce ja tak zrozumiw kolysznia dacza Pidhornogo) koly buduwawsia?


Вхід

На превеликий жаль, система Вас не упізнала :-(

   логін
   пароль

пам'ятати мене

Пошук

Вебкамера
Верховина


 
 ::: головна сторінка ::: про сайт ::: форуми ::: мапа сайту ::: статистика ::: відпочинок :::