ТВАРИННИЙ СВІТ

ССАВЦІ

Фауна ссавців у Карпатах складається з 74 видів - 77% складу ссавців України. Прикрасою і гордістю Карпат є ряд парнокопитних. Тут розміщується найбільший на Україні ареал оленя благородного і козулі європейської. Олені живуть у густих заростях молодих букових і ялиново-букових лісів. Вони піднімаються вище межі лісу і виходять в зону субальпійських чагарників і луків. Восени і взимку, шукаючи їжі і рятуючись від холоду, вони спускаються в долини річок і на передгірні рівнини. Живляться олені рослинною їжею: влітку - травами, восени - жолудями і горіхами, взимку - гілками дерев і кущів. Благородні олені і козулі - рідкісні декоративні тварини. Велике і їх промислове значення. Вони мають смачне м'ясо. З шкіри оленя виготовляють замшу. Поголів'я цих цінних тварин навіть тепер у Карпатах мале. Тому стада оленів і козуль треба оберігати, а полювання на них - суворо регулювати.

Карпатські ліси населені великою кількістю диких свиней. У минулому вони були дуже поширені по всій Україні, а тепер стада їх відступили в найглухіші лісові райони Полісся і Карпат. Водяться свині в тінистих і сирих букових і ялиново-букових лісах. Їжею для них є стебла, кореневища, плоди диких і культурних рослин, личинки, черв'яки, гризуни і т. д. Стада диких свиней завдають великої шкоди лісам. Вони роблять спустошливі набіги на сільськогосподарські землі. Але свині мають і велике промислове значення. Високо ціняться їх м'ясо і щетина.
Багатий і світ комахоїдних, таких, як кріт, бурозубки (мала, середня і звичайна), кутори (звичайна і мала), білозубки (мала і біло-черева), їжаки звичайні. Живляться вони різноманітними комахами та їх личинками, в тому числі шкідниками лісів і сільськогосподарських культур. У зв'язку з цим комахоїдні дуже корисні тварини: вони захищають ліси і посіви. Кріт дає цінне хутро. Бурозубки є поживою для таких хутрових хижих тварин як куниця, горностай та ін. Проте землерийні тварини завдають і шкоди.

Різноманітний світ гризунів. Дуже поширені невеликі лісові гризуни - вовчки та білка карпатська, яка влаштовує свої гнізда в дуплах могутніх буків і в кронах високих ялин. Характерні сезонні міграції білки. Весною вони заселяють букові ліси, а влітку перекочовують в освітлені ліси передгір'їв. Восени білки знову переселяються в гори, де й зимують. Хутро звірків високо ціниться. Промисел їх на Україні дозволяється тільки в Карпатах і Криму. У лісах передгір'їв живе заєць-русак. Зайці завдають значної шкоди садам і лісопосадкам.
Дуже поширена група мишовидних - найшкідливіших гризунів: миші (польова, хатня і лісова жовтогорла), полівка руда, пацюк сірий та ін. Вони знищують сільськогосподарські культури, пошкоджують насіння і молоді сіянці дерев, руйнують будівлі, нападають на домашню птицю. Крім того, вони розносять такі хвороби, як чума, черевний тиф, дизентерія, ящур, туляремія, сибірка тощо.

Одним з основних рядів ссавців Карпат є рукокрилі. В дуплах дерев, у печерах, гротах, на горищах, у хлівах живуть підковоноси малий і великий, нічниця гостровуха і велика, вухань звичайний, довгокрил звичайний, кажан пізній та ін. Особливо багато їх у Закарпатті. Всі рукокрилі - корисні.

Поширені також і хижаки, найбільшим з яких є володар гір - бурий ведмідь. Глухі ліси Карпат - єдине на Україні місце поширення цього рідкісного тепер звіра. Але й тут ведмедів небагато, тому вони перебувають під охороною закону. Для ведмедів характерні сезонні кочівки. Ранньою весною, пробудившись від сплячки, голодні ведмеді спускаються в долини річок. Потім, в міру танення снігу і розвитку рослинності, вони піднімаються все вище і вище в гори і доходять до субальпійських чагарників. Восени облюбованим місцем ведмедів є букові ліси і зарості ліщини. Тут ведмеді ласують горіхами.
Багато в карпатських лісах і невеликих хижаків з родини куницевих. Буково-ялинові ліси населяють куниці лісова і кам'яна, які іноді спускаються в чисті бучини і піднімаються в ялинові насадження. Значно поширений тхір чорний і лісовий. По берегах водойм поселяється видра, зрідка можна зустрінути й норку. Всі вони мають цінне міцне, еластичне, пухнасте, красиве хутро. За якістю хутра до найбільш цінних звірів карпатської фауни належить куниця. Тхір чорний і лісовий уже мають велике промислове значення. Дозволене ліцензійне полювання видри і куниці лісової.
До роду куницевих належить і борсук. Він селиться в розколинах скель широколистих і мішаних лісів. Іноді борсуки будують цілі підземні палаци - лабіринти глибоких і заплутаних ходів і гнізд. Хутро борсука низької якості. Проте це корисна тварина: він знищує шкідливих комах, мишовидних гризунів, жир його має цінні лікувальні властивості, щетина використовується для виготовлення помазків і т. п.
Найбільш небезпечними і дуже поширеними хижаками є вовки. Свої лігвища вони влаштовують у глибоких ущелинах, лісових хащах, заростях чагарників і буреломах.
Головним ворогом мишовидних гризунів є лисиця, що часто зустрічається від передгірних рівнин до найвищих гірських вершин. Основні місця її поселення: густі зарості молодого лісу, кущів, скелі. Часто вона захоплює глибокі борсучі нори. Лисиці мають велике господарське значення. Вони становлять основу хутрових заготівель, врятовують посіви від гризунів, але небезпечні для птахівничих господарств, в околицях яких їх необхідно знищувати.
У післявоєнні роки в західні області України завезли єнотовидного собаку, природний ареал якого знаходиться в Уссурійському краї, Японії, Китаї, Кореї. Він акліматизувався і став складовою частиною фауни Закарпаття і Прикарпаття. Оселяється в річкових долинах. Єнотовидний собака - всеїдна тварина. Любить ласувати кукурудзою, кавунами і навіть виноградом. Корисний своїм цінним хутром, а також тим, що знищує шкідників сільськогосподарських культур. Але може шкодити мисливському і сільському господарству, тому кількість його повинна бути обмеженою.
У горах ще збереглись рисі - великі хижаки з родини котячих. Водяться вони біля верхньої межі лісу, ховаючись у густих лісових масивах і буреломах. Сильні зимові снігопади змушують їх переселятися в долини річок і низькогір'я. Живиться рись птахами, зайцями, нападає на козуль, диких свиней та овець.
У лісових хащах і кам'яних скелях Карпат збереглись і дрібніші хижаки роду котячих - дикі коти. Основною їжею їх є дрібні мишовидні гризуни. Іноді дикі коти нападають на мисливських і домашніх тварин. Промислового значення вони не мають, але як рідкісні звірі перебувають під охороною закону.