Тетерук (Lyrurus tetrix)

Чи не найвідоміший представник сімейства тетерячих птахів. Самці відрізняються синювато-чорним фарбуванням оперення, на якій різко виділяються білі дзеркала на крилах і біле підхвістя. Самки сірувато-коричневі, строкаті, також з білими дзеркалами на крилах. Ці птахи середніх розмірів, маса самців у середньому 1,2-1,4 кг, самок - менше 1 кг. Тетерів населяє степову і лісостепову зони Євразії від Британських островів на сході до Сіхоте-Аліню. Це напівосілий птах, місцями робить незначні сезонні кочівлі, більш регулярні в гірських районах. В деякі роки спостерігаються масові переселення тетеревів, зв'язані, як видно, з неврожаєм кормів.

Тетерук - мешканець узлісь лісів і лісостепу. У гніздовий час він віддає перевагу березовим лісам, що чергуються з хлібними полями, осичняки і липняки по сусідству з великими вирубками і гарами, лісові узлісся і рідке дрібнолісся з обов'язковою присутністю ягідників і сухих місць, необхідних для пристрою гнізд, глухих високостовбурних лісів уникає.

На півдні ареалу під впливом оранки степів і зменшення лісів ареал його скорочується, на півночі ж завдяки вирубці лісів займана територія поступово розширюється.

Осілість у тетерука помітно менша, ніж у інших тетерячих. Якщо умови існування сприятливі, то велика частина птахів живе протягом усього на життя порівняно невеликій території, розміри якої перевищують звичайно 10 кв.км. Однак у випадку неврожаю зимових кормів (березових сережок) або круп, надмірному збільшенні чисельності в якому-небудь районі, тетеруки здатні робити масові переміщення, що часом приймають характер сезонних міграцій.

Шлюбне пожвавлення в самців починається задовго до того, як на сонці з'являться перші проталини. Своєрідна, що нагадує булькіт води, що переливається, пісня тетерука, так зване бурмотання, буває чутна вже з початку березня. Однак дійсне токування самців починається пізніше - у другій половині квітня - початку травня, коли з відкритих місць уже зійде сніг. Тетеряче токовище розташовується на відкритому місці, на верхівкових болотах, на вирубках, але особливо часто на сінокісних лугах, жовтих від торішньої трави. На півночі тетеруки токують навіть на льоді озер. Кількість самців на току залежить від загальної чисельності птахів у даному районі і може коливатися від декількох особин до декількох десятків птахів. Зараз повсюдно переважають токовища, де токують 5-12 самців, і помітно почастішали випадки, коли тетеруки токують поодинці.

У розпал шлюбної активності самці токують з винятковим азартом, і гарне токовище, що клекоче, як киплячий казан, можна знайти на слух за кілька кілометрів. Самці з'являються на токовище в повній темряві, незадовго до світанку, і відразу ж починають токування, розподіляючи по своїх ділянках. Кожний токуючий самець має на токовищі свою визначену ділянку, що він активно охороняє. У розпал току на границях ділянок раз у раз відбуваються сутички між сусідніми самцями.

Токуючий тетерук витягає шию і голову паралельно землі, широко розкриває хвіст, злегка відставляє крила, і в такій позі дрібними кроками пересувається по ділянці, виконуючи раз за разом свою пісню. Цілком розкритий хвіст стоїть вертикально або навіть закидається на спину. Час від часу самець випрямляється, вивертає груди і видає голосне шипляче чуфиркання.

Самки з'являються на світанку і спочатку літають по окраїнах токовища, видаючи закличні звуки, а потім направляються в центр токовища до обраних ними самців. З появою самок інтенсивність токування різко підсилюється, а з їхнім зникненням поступово загасає. Токуючі тетеруки не втрачають своєї пильності ні на секунду, і підібратися до токовища на близьку відстань надзвичайно складно.

Самки влаштовують гнізда поблизу токовища. У кладці здебільшого 7-9 яєць, хоча знаходили і великі кладки на 13 яєць. Термін висиджування складає 23-25 днів. Виводки спочатку тримаються в густій траві по окраїнах лугів у лісових узлісь, а потім, коли пташенята досить підростуть, перебираються на ягідники. Пізньою осінню відбувається формування зграй, що бувають як змішаними, так і що складаються або з самців, або з самок. Зимові зграї тетеруків можуть нараховувати по кілька сотень птахів, причому така зграя проводить усю зиму в межах невеликої території.

Тетеруки не дуже морозостійкі, навіть при помірних морозах -20°С, проводять під снігом 23 години на добу. У таких ситуаціях у птахів буває тільки одна годівля - зранку. Вийшовши з підсніжних камер, тетеруки летять до найближчих беріз, потім швидко набивають там свої зоби і знову зариваються під сніг.

Тетерук - рослиноїдний птах; тваринні корми споживаються пташенятами в ранньому віці, у дорослих вони мають невелике значення. Набір кормів значний: у кормовому раціоні є 80 видів рослин і 30 видів тварин. Особливо різноманітний він у весняно-літній період. У цей час у найбільшій кількості поїдаються листи, бутони, квіти, насіння багатьох трав'янистих і чагарникових рослин. Узимку птахи вживають переважно бруньки, сережки берези, вільхи, верби, осики, ягоди ялівця, а також шишечки соснової "озимини". Пташенята в перший тиждень харчуються майже винятково тваринами: павуками, жуками, гусеницями, клопами, цикадами, комарами, мухами і т.д., а пізніше переходять на рослинні корми.

У природі в тетерука досить багато ворогів, серед яких особливої уваги заслуговує яструб-тетеревятник і лисиця. Узимку ланцюжки лисячих слідів тягнуться, як правило, тими місцями, де особливо охоче ночують тетеруки. Однак основний вплив на чисельність птахів робить погода того часу, коли відбувається масове вилуплення пташенят. Останнім часом чисельність тетеревів випробувала сильне скорочення під дією різного роду антропогенних факторів. Особливо згубними для птахів виявилися гранульовані добрива й інша с/г хімія, а також лінії електропередач. Усе це привело до того, що з промислового виду тетерев перетворився в порівняно нечисленного птаха, полювання на якого заборонена у всіх районах.

 Матеріал підготував (написав): Назар Барабаш

 Джерело інформації: http://www.saslib.ru/