Увага! Старайтеся розміщувати свої повідомлення у форумах,
які співпадають за тематикою (не розміщайте, наприклад, оголошення
про купівлю-продаж у загальному форумі). Повідомлення:
невідповідні тематиці форуму чи сайту,
рекламно/комерційні, образливого змісту, які містять ненормативну лексику,
будуть витиратися адміністратором без обговорення.
Умовні позначення:
нові повідомлення: - свіжіші за дві доби; - одну добу; - 6 годин - старе повідомлення.
[ Малий Горган, Синяк 22 квітня ] повідовив(-ла) Текст повідомлення: Був вчора з колегою по роботі в Горганах. Нижче опис. Можливо, інформація про теперішній стан в горах і часові інтервали буде комусь цікавою.
5:20 – 7:45 - маршрутка “Ів.Франківськ - Буковель”.
З Микуличина видно північні схили Хом’яка і Синяка – повністю в снігу. З Поляниці видно південні схили цих гір – зовсім без снігу. Пройшли весь Буковель, бачили тільки 2 машини – і жодної живої людини. Це в 8-й ранку. На нижній станції 14-го підйомника зустріли першого чоловіка (охоронника).
8:50 – на верхній станції 14-го підйомника,
9:30 – 10:00 – сніданок на грибній поляні.
10:00 - починаєм підніматися в сторону Бабиного Погара.
Виходимо на хребет, відкривається панорама Довбушанки – рукою подати. Повертаємо вправо і круто догори. Хоч схил і південний, але в лісі ще достатньо снігу. Але він твердий і не заважає. На землі багато зелених гілочок від смерек – просто встелено все. Сильний ураган був. І багато свіжо повалених дерев, приходиться їх обходити.
Виходим на Бабин Погар, потім - ще на 2 невідомі вершини. І спускаємося на полонину Блажів.
11:45 - 12:30 – підйом з полонини на Малий Горган. Дуже стрімко і постійно сиплеться каміння з-під ніг.
12:45 – 13:45 – перехід на Синяк.
Кілька метрів вправо від лінії хребта – сухо, кілька метрів вліво – високі снігові надуви, інколи товщина снігу більша від жерепу. Але сніг твердий і рухаєшся, як по асфальті. З вершини Синяка видно величезну частину Українських Карпат. Чорногора і Свидовець – як довжелезні білі стіни. Видно аж до попа Івана і ще далі. Між Говерлою і Петросом – якась далека вершина. Дивлячись на карту – скоріше за все, румунський Феркеу. В інший бік – Сивулі, Ігровець, Висока. Добре видно Надвірну і всю рівнинну долину до обласного центру. Все спілкування на дану тему
додав(-ла)20:40:30 23/04/2007 Був вчора з колегою по роботі в Горганах. Нижче опис. Можливо, інформація про теперішній стан в горах і часові інтервали буде комусь цікавою.
5:20 – 7:45 - маршрутка “Ів.Франківськ - Буковель”.
З Микуличина видно північні схили Хом’яка і Синяка – повністю в снігу. З Поляниці видно південні схили цих гір – зовсім без снігу. Пройшли весь Буковель, бачили тільки 2 машини – і жодної живої людини. Це в 8-й ранку. На нижній станції 14-го підйомника зустріли першого чоловіка (охоронника).
8:50 – на верхній станції 14-го підйомника,
9:30 – 10:00 – сніданок на грибній поляні.
10:00 - починаєм підніматися в сторону Бабиного Погара.
Виходимо на хребет, відкривається панорама Довбушанки – рукою подати. Повертаємо вправо і круто догори. Хоч схил і південний, але в лісі ще достатньо снігу. Але він твердий і не заважає. На землі багато зелених гілочок від смерек – просто встелено все. Сильний ураган був. І багато свіжо повалених дерев, приходиться їх обходити.
Виходим на Бабин Погар, потім - ще на 2 невідомі вершини. І спускаємося на полонину Блажів.
11:45 - 12:30 – підйом з полонини на Малий Горган. Дуже стрімко і постійно сиплеться каміння з-під ніг.
12:45 – 13:45 – перехід на Синяк.
Кілька метрів вправо від лінії хребта – сухо, кілька метрів вліво – високі снігові надуви, інколи товщина снігу більша від жерепу. Але сніг твердий і рухаєшся, як по асфальті. З вершини Синяка видно величезну частину Українських Карпат. Чорногора і Свидовець – як довжелезні білі стіни. Видно аж до попа Івана і ще далі. Між Говерлою і Петросом – якась далека вершина. Дивлячись на карту – скоріше за все, румунський Феркеу. В інший бік – Сивулі, Ігровець, Висока. Добре видно Надвірну і всю рівнинну долину до обласного центру.
відповів(-ла)20:45:45 23/04/2007 Вибір продовження маршруту. Вдома були плани спускатися вліво на полонину під Явірником, а потім вниз у долину до Женецького водоспаду і дачі Ющенка. Але бачимо, що часу не стане, бо дуже та долина далеко, північні схили в снігу, жерепі, а в лісі не видно жодних стежок. На полонину Хом’яків і з неї вниз – ніби встигаємо, але колись вже ходили таким маршрутом. Вирішили спускатися новою дорогою – напряму в Буковель.
14:20 – 15:10 - дуже крутий спуск з Синяка на полонину в сторону Бульчиньохи, підйом на вершину за полониною.
Десь далеко внизу – Буковель. Далі трохи не туди звернули , замість йти прямо і плавно вниз до Буковеля, пішли круто вниз вправо, поки не спустилися до потоку Вільшинець. Потім мусіли йти розбитою дорогою попри потік десь біля 4 км.
16:50 – вже біля Буковеля (нижня станція 14-го підйомника). Відмиваємося від болота. Йдемо через Буковель. Не встигаємо одну хвилину на маршрутку до Франківська в 17:10.
17:30 – виїхали попутною машиною. Прийшлось їхати до Франківська чотирма видами транспорту замість одного через ту одну хвилину.
20:00 – Івано-Франківськ.
Ну і накінець. Похід вдався. Хоч можна було пройти маршрут трохи швидше, але після зими організм не хоче великих навантажень. З погодою повезло. Жодної хмарки за цілий день. Небо навіть не голубе, а синє. На південних схилах, по яких ми ходили – майже безвітряно. Тільки на хребті Горган – Синяк дув досить сильний вітер. Дивно, але жодних туристів за цілий день не зустріли. При такій-то чудовій погоді. Вийняток – група з 5 чоловік, яку зустріли на Синяку (казали, що працюють в Буковелі).
- свіжіші за дві доби; 
- одну добу; 
- 6 годин
- старе повідомлення.