Увага! Старайтеся розміщувати свої повідомлення у форумах,
які співпадають за тематикою (не розміщайте, наприклад, оголошення
про купівлю-продаж у загальному форумі). Повідомлення:
невідповідні тематиці форуму чи сайту,
рекламно/комерційні, образливого змісту, які містять ненормативну лексику,
будуть витиратися адміністратором без обговорення.
Умовні позначення:
нові повідомлення: - свіжіші за дві доби; - одну добу; - 6 годин - старе повідомлення.
[ Перше побачення з горами ] повідовив(-ла) Текст повідомлення: Народ, а хто може згадати свою першу зустріч з горами, що тоді відчував, як зрозумів, що без гір більше не уявлятиме свого життя. Чи не варто запровадити на сайті нову рубрику, щось типу "Моє перше побачення з горами"? Все спілкування на дану тему
додав(-ла)12:28:03 27/01/2003 Народ, а хто може згадати свою першу зустріч з горами, що тоді відчував, як зрозумів, що без гір більше не уявлятиме свого життя. Чи не варто запровадити на сайті нову рубрику, щось типу "Моє перше побачення з горами"?
відповів(-ла)01:47:06 27/01/2003 Далеке літо 1984 року. Кавказ поблизу міста Сочі. Мені пішов 4 рік. Ми йшли до виноградників і я по дорозі назад зашпортався і впав. Було дуже боляче. Більше нічого особливого не пам’ятаю, я тоді, мабуть, навіть не усвідомлював так як треба, що був у горах.
відповів(-ла)08:34:33 27/01/2003 Березень 90 р. Засніжена Говерла. 12 р.
відповів(-ла)09:50:41 27/01/2003 12 років. Фуна - Демерджи - Джур-Джур - Тай-Коба - Караби - карстові печери - Чигинитра. Зовсім інший світ. Казка.
відповів(-ла)10:07:13 27/01/2003 Літо 1982 року г.Парашка зі сторони Коростова (всю дорогу був дощ запамяталось назавжди ) після цього без гір неуявляю себе. Було мені тоді 7 років. :)
відповів(-ла)10:13:41 27/01/2003 16 липня 2001р. Лацга 3а к.тр. На спуску по кулуару камінь шуршить по ледніку і попадає тобі в коліно. Гори. Кайф. Сказка.
Після цього себе без гір не уявляю Ж:)
відповів(-ла)11:28:42 27/01/2003 Глибоке дитинство, років мабуть зо 5-6. Сиджу на височенній черешні, наминаю ягоди, бачу початок Карпат в районі Трускавця. Покриті лісом гори, такі близькі і такі не досяжні для малого:)
відповів(-ла)12:38:05 27/01/2003 Мені 8 років. Тато бере мене перший раз у гори.
Змовляємося, кажемо мамі, ніби їдемо на Парашку :))
А самі робимо марш-кидок по Ґорґанах: Молода - Яйко-Ілемське :)
В кінці до Яйка не доходимо - блудимо в напівтемряві під Лисаком, потім в повній темряві падаємо вниз крутою трельовочною дорогою, ночуємо на болоті :))
Запам’ятав на все життя...
відповів(-ла)13:27:50 27/01/2003 Мені 2 роки, літак АН-24 "Львів-Ужгород". Я побачив Карпати і захотів вниз. Крику було...
Ну,а потім щоліта з батьками відпочивали в горах, в 12 років мене взяли в похід на 5 днів
відповів(-ла)15:02:02 27/01/2003 Коли був маленький, лоцків 3-4 мав, мій дідо їздив по Кальпатям, фолькльоль збиляв. Мені се тоді гуцулоцки сподобалисі. :-)
відповів(-ла)15:27:46 27/01/2003 Я з дитинства щоліта по горбах лазив з татом в Кутах, але серйозно був вражений коли в 15 років побачив Сокальський хребет з Хоминського, потім ті каменюки на хребті і вид з Сокальського на Великі Карпати... То і був той день, коли вдихнув дух Карпат на повні груди!
відповів(-ла)19:05:09 27/01/2003 Дідо з вуйком-альпіністом взяли мене малого і шнурками з карабінами витягли мене на Скелі Довбуша (біля Паляниці). Дідо повів жи: То є Наша земля, внуцю, тут наші герої бились. А потім показав де був бій , схрони наші. І подобалось мені це -і почав я щораз більше гори любити....
відповів(-ла)00:39:00 28/01/2003 Серпень 1990. 18 років. Тоді мені путівка привалила до санаторію, до Моршина. Гори вперше побачив вдалині з вікна автобуса дорогою до Стрия. Тої ж ночі вони стали мені снитися. Тож наступного ранку побрів в напрямку гір і просто забалдів від панорами, що відкрилася мені з Болехівської гори, від далеких загадкових вершин, що розставали в тумані... Тоді вже було не до санаторіїв. За три тижні повернувся додому майже босий (єдині кросівки просто розлізлися від постійного ходіння горами), з застуженими очима (з ночі вії так залипали, що їх доводилося роздирати руками), з покоробленою гітарою (під зливу потрапила), але то було справжнє щастя!!!
відповів(-ла)Fiachna [guest] 12:33:41 28/01/2003 1997 рік, запізніла весна, пів-півтораметровий шар злежалого снігу на кримських яйлах, сон-трава у таловинах та пронизливо-синє небо в легких розпатланих пір’їнах цирусів.
До цього я здогадувався, але до серця торкнуло, мабуть, саме тоді.
відповів(-ла)13:03:36 28/01/2003 мені 17. матрасний похід - полонина 2 км від Ворохти. потім матрасний 8 км від Ворохти. Потім на Герашяску. тоді побачили, що найбільше вражень саме від кількох годин переходу, а не від проведених на одному місці днів. наступний вже був похід по вододілу пер.Торуньський-пер.Яблунівськ ий (досі найбільше вражень - ми ще були зовсім "зелені"). от і лазимо з тих пір...
відповів(-ла)15:25:10 28/01/2003 Гиги :))
"Йой, хлопці... І чого ви сі пхаєте в ті гори?? Коби моя воля - я би ту ані двайці штири години не жив..." (с)
- свіжіші за дві доби; 
- одну добу; 
- 6 годин
- старе повідомлення.