Увага! Старайтеся розміщувати свої повідомлення у форумах,
які співпадають за тематикою (не розміщайте, наприклад, оголошення
про купівлю-продаж у загальному форумі). Повідомлення:
невідповідні тематиці форуму чи сайту,
рекламно/комерційні, образливого змісту, які містять ненормативну лексику,
будуть витиратися адміністратором без обговорення.
Умовні позначення:
нові повідомлення: - свіжіші за дві доби; - одну добу; - 6 годин - старе повідомлення.
[ Велосипедна поїздка ] повідовив(-ла) - Текст повідомлення: А це для натхнення:
Субота, неділя, понеділок – 72 години. Сімдесят дві години тільки для себе. Хоча мабуть менше – 10 ще для сну. Десять годин під зорями, під супутниками, планетами, галактиками, космосом, всесвітом, під туманом і росою треба віддати до сну. А все решта для себе одного – дуріти, тріпатися, філософствувати, помилятися, виправлятися, вчитися, митися, їсти, їхати, падати, лаятись, літати, мріяти, думати, не думати – на вибір - бути собою, або, принаймні, намагатися бути собою. Слухати своє серце, що несамовито гепає в грудях на затяжних підйомах від навантаження і на затяжних спусках від страху…а, чого боятися, - нехай всі решта бояться. А нам би злетіти, відірватися, надихатися, напитися волею, залитися по вінця, по самі краї, впасти не дихаючи на траву і слухати землю, воду – жити.
аьо взгалі почитайте, хто бажає: http://shpryha.te.ua/content/v iew/60/47/ Все спілкування на дану тему
[ Велосипедна поїздка ]додав(-ла)Jyrik10:44:24 25/03/2008 А це для натхнення:
Субота, неділя, понеділок – 72 години. Сімдесят дві години тільки для себе. Хоча мабуть менше – 10 ще для сну. Десять годин під зорями, під супутниками, планетами, галактиками, космосом, всесвітом, під туманом і росою треба віддати до сну. А все решта для себе одного – дуріти, тріпатися, філософствувати, помилятися, виправлятися, вчитися, митися, їсти, їхати, падати, лаятись, літати, мріяти, думати, не думати – на вибір - бути собою, або, принаймні, намагатися бути собою. Слухати своє серце, що несамовито гепає в грудях на затяжних підйомах від навантаження і на затяжних спусках від страху…а, чого боятися, - нехай всі решта бояться. А нам би злетіти, відірватися, надихатися, напитися волею, залитися по вінця, по самі краї, впасти не дихаючи на траву і слухати землю, воду – жити.
аьо взгалі почитайте, хто бажає: http://shpryha.te.ua/content/v iew/60/47/