Увага! Старайтеся розміщувати свої повідомлення у форумах,
які співпадають за тематикою (не розміщайте, наприклад, оголошення
про купівлю-продаж у загальному форумі). Повідомлення:
невідповідні тематиці форуму чи сайту,
рекламно/комерційні, образливого змісту, які містять ненормативну лексику,
будуть витиратися адміністратором без обговорення.
Умовні позначення:
нові повідомлення: - свіжіші за дві доби; - одну добу; - 6 годин - старе повідомлення.
відповів(-ла)14:08:49 06/09/2010 фотки атас. А зайців як втримали?
відповів(-ла)16:19:54 06/09/2010 вони самі нам позували :) напевно вже звикли до туристів. Хоча "Мазай" збоку постійно пильнував за кожним їх рухом. Чого доброго, спробуй їх потім злапати між смереччям...
відповів(-ла)18:24:51 06/09/2010 Суперові фото.Цікаві все таки створіння кози,полюбляють екстрим гарний отримали спадок від своїх диких пращурів.
відповів(-ла)18:51:25 06/09/2010 цікаво-яким апаратом були зроблені фото?
відповів(-ла)21:23:56 06/09/2010 Minolta Dynax 7D, обєктив: Sigma 18-125мм f/3.5-5.6 DC
відповів(-ла)22:43:04 06/09/2010 Трошки дьогтю. 1.
З-під Сивулі М. витікають не одна, а аж 4 річки: Бистриці 2, Бистрик (осмолодський) і Пляйська.
2. Чернез це урочише (полонинка) під С.М. називається Розтоки.
3. Боревка - із польського - Боруфка - брусниці. Українська назва Буревка, від бурої трави , що на полонині осінню.
відповів(-ла)13:50:17 07/09/2010 Зауваження vsobasko@rambler.ru частково вірні, але сильно не переймайся, багатьох назв в принципі не існує і не існувало, а ні на старших мапах а ні в "природі" загалом:)
(І підозрюю що вони спеціально vsobasko@rambler.RU, вводяться з метою "деполонізації, "дерусифікації", "де...неукраїнізації" і т.д. карпатських назв, принаймі іншої причини буйності словотворення я не вбачаю)
Назва "Боревка" відслідковується на мапах з 1856 року (Borewka) і по нинішній день. За весь цей історичний період назва "пережила" різні держави. Borewka є і на Австро-Угорських мапах і на чеських, і на польських , і на німецьких. І "ніц їй сі не стало при "совітах" і так аж до дня нинішнього.
Чи походить від польської "брусниця" не скажу (але якщо і походить від чогось польського , то чи це є вагома причина відмовитись від старої назви і дати нову, але нашу, українську?),
скажу лише що "правильніший" переклад з польської "borówka" буде не брусниця а чорниця, ( приміром чорниця чеською - "borůvka") , а якщо і інколи і говорять на кам’янки "borówka" то в парі зі словом "brusznica" або словом "czerwona".
відповів(-ла)13:56:41 07/09/2010 -в тексті посту не розпізналось "boro’wka" та "boru*vka"
відповів(-ла)23:39:28 07/09/2010 Польща завоювала наші Карпати в 15-му ст., інші держави - пізніше. То ж перша наза - польська.
відповів(-ла)20:20:51 10/08/2011 Шкода підчистили гостру але справедливу і цілком вірну репліку про важливість і вагомість збереження первинних назв . Проте факт залишається фактом: перша назва -польська і жодного відношення до бурого (листя, трави,ведмедя,... тощо) не має.
відповів(-ла)16:07:55 09/09/2010 Цікаво про різницю між цекотами ґреґотами та ґорґанами, звідки таке тлумачення? І ще незрозуміло.. Осмолода, Бистриця, Максимець - то ж бойківські села а не гуцульські, - чоми Ви називаєте місцевих гуцулами? До речі і бойки і гуцули на брусниці кажуть "ґоґодзи".
відповів(-ла)22:20:53 09/09/2010 цекоти - бо цекотять (труться), коли по них ходиш. Греготи - грегочуть, коли ненароком оступишся і перекинеш одну-другу брилу. Горгани - то шось іноземне. Горго́ни (греч. Γορ γώ, Γορ γών - міфологічні чудовиська, де γορ γός - жахливий, страхітливий). В присмерку "кам’яниста" поверхня гір цілком нагадує шкіру утопічного чудовиська. Отак.
відповів(-ла)16:35:27 10/09/2010 взагалі то, словник синонімів Святослава Караванського дає наступний рядок: ґерґотати, ґерґотіти, ґорґотати, ґорґотіти, скреготати, скреготіти.
те саме отут:
http://www.slovnyk.net/index.p hp?swrd=%C3%CE%D0%C3%CE%D2%C0% D2%C8&x=0&y=0
http://www.slovnyk.net/index.p hp?swrd=%B4%E5%F0%B4%EE%F2%E0% F2%E8
відповів(-ла)17:46:46 10/09/2010 Дякую Юркові, що частково вже дав відповідь на ваше запитання.
Стосовно гуцулів, то все доволі відносно, по крайній мірі для закарпатців. А саме, коли заходить мова про будь-яких горян (люди, які живуть не на рівнині, а трохи вище), саме такі, чомусь одразу попадають в категорію "гуцулів" або ще кажуть на них "верховинець", тобто той, що спустився з гір. При цьому ніхто навіть не задумується, чи це справжній гуцул, бойки, лемки і т.д. "Гуцул" - як щось загальноприйняте поняття про людей, які живуть у горах.
А ще про гуцулів маю невеличку статтю: http://igormelika.com.ua/moi-k arpati/zhittya-buttya/xto-taki -guculi
Про гогодзи - звичайно, знаю :)
відповів(-ла)23:59:14 10/09/2010 Перепрошую, яка саме відповідь?.. Я питав за походження інформації про різницю між значенням слів цикоти, ґреґоти та ґорґани... Якась ланка чи книжка або звідки?
А щодо горян, вважаю некоректним називати бойків гуцулами, ажде це самостійні етнічні ґрупи, принаймні самі вони ніколи б себе так не назвали.
відповів(-ла)01:14:10 11/09/2010 Тлумачення цих слів взято з різних джерел інтернет-мережі, зокрема зі словничка цього сайту: http://www.karpaty.com.ua/?cha pter=12&item=250
Спробую пошукати ще посилання...
відповів(-ла)01:52:53 12/09/2010 Цей словничок, як і усі інші що я бачив, наводить усі три слова як тотожні синоніми:
ҐРЕҐОТИ — див. ЦЕКОТИ (Я.З.)
ЦЕКОТИ (ҐОРҐИ) — кам’яна порода з ямненського пісковика, яка вкриває вершини та привершинні території Ґорґан та деяких інших гір, розміром від 3 см до 3 м (Ю.С). З’являється внаслідок горотворення і ерозії гірської породи.
Натомість у Вашій статті дається наступне тлумачення, цитую:
"Для повної ясності: ЦЕКОТИ – дрібне каміння, ГРЕГОТИ – середнього розміру каміння, ГОРГАНИ – величезне каміння."
Уперше чую подібне, тому й намагаюся з’ясувати походження цієї інформації, чи маєте якесь джерело її чи це Ваша особиста фантазія.
відповів(-ла)19:41:45 12/09/2010 Намагаюся вже декілька днів знайти посилання на статтю того ужгородського горянина-краєзнавця, звідки від якого взяв це тлумачення. Бо собі зберіг тільки цитати з його тексту.
З цим тлумаченням я ознайомився ще до походу в Горгани. А під час мандрівки, місцевий Микола Н. так само підтвердив цю версію. Сам особисто, теж схиляюся до такого ж логічного висновку. Я нікого не заставляю вірити у це або брати за константу :) Просто автор статті схиляється саме до такої думки.
відповів(-ла)00:06:47 14/09/2010 Та я не дого що вірити чи ні)) Мені дійсно це дуже цікаво, просто стикаюся із саме таким витлумаченням вперше от і з’ясовую. Дякую за відповідь.)
відповів(-ла)00:49:29 11/09/2010 За ланку на статтю дякую, цікаво.)
відповів(-ла)16:16:02 09/09/2010 а знимки чудові.
відповів(-ла)20:07:19 12/09/2010 Справді бомбезні фото тих місць. Дуже цікавить місце зйомки останнього фото - не як фотографа, а як туриста. Посидів би там, помилувався, подумав ...
відповів(-ла)16:43:08 13/09/2010 Місце справді цікаве... Пекло називається :) Проходиш стежкою, що веде вище урвища і виходиш на невелику галявину. Сідаєш край урвища і милуєшся світанком ;)
відповів(-ла)17:22:41 13/09/2010 Десь так і думав, що це в районі пол.Рущина, бо був на Сивулі один раз з цього боку і погода була "молоко", тож нічогісінько не бачив. Дякую.
- свіжіші за дві доби; 
- одну добу; 
- 6 годин
- старе повідомлення.