ОСМОЛОДА - РАХІВ (автор опису маршруту - Назар Барабаш)
Характеристики : - Тривалість : днів
- Протяжність : км
Примітки : - може бути рекомендований на проходження 2 категорії з туризму
- даний машрут досить складний, тому його можна рекомендувати досвідченим туристам.
Транспорт: - Електропоїзд Львів - Моршин (час відправлення - 918).
- Дизель Моршин - Івано-Франківськ до Калуша (різниця між прибуттям до Моршина і відправленням всього 20хв.).
- Автобус Калуш-Осмолода (час відправлення - ????? ).
Після прибуття в с.Осмолоду група вирушає вздовж вузькоколійки (або дорогою, яка йде іншим боком р.Лімніці) у напрямі на станцію Дарів (на південь) і рухається до розгалуження колії при впадінні р.Петрос у р.Лімницю (відгалуження у пд.-зх. напрямі). Рухатися потрібно до місця впадіння в р.Петрос потоку Конилів. Перейшовши потік у місці злиття, потрібно піднятися вверх старою тракторною дорогою до того місця, де дорогу перетинає траверсна стежка, яка йде вздовж схилу хр.Паренки. Проминувши невелике верхове болото, група повинна рухатися далі цією стежкою приблизно 6 км, поки не обігне хребет до місця знаходження перемички між хр.Паренки і г.Мала Попадя (1600 м). На цю перемичку вийти непросто, оскільки стежка у цих місцях часто губиться. У центрі перемички є невелика галявина, яку можна упізнати по перехрестю стежок. Там є старе вогнище і зручне місце для ночівлі. Далі потрібно вирушити на вершину г.Мала Попадя (1600 м) стежкою, яка починається на перемичці і через зарослі жерепу виводить на вершину. Там ви зустрінете стежку, якою група буде рухатися далі на г.Попадя (1742 м) гребенем хребта через невелику вершину з відміткою 1509 м. Стежка давно не чищена, важкопрохідна, майже до самої вершини Попаді іде жерепом, де-не-де проходячи ділянки кам’яних розсипів. Щоб не загубити стежку на розсипах, потрібно орієнтуватися по турах (пірамідах з каміння). Після сходження на вершину Попаді потрібно перейти на г.Коретвина (1595 м), з якої спуститися у південному напрямі на хр.Прелука, який тягнеться приблизно 7-8 км і має кілька невеликих вершин. Стежка добре помітна і йде гребенем хребта. На ночівлю можна влаштуватися в районі перевалу Руський, через який проходить лісова дорога. Після ділянки хр.Прелуки стежка знову піднімається вверх і перевалює через вершини Буштул (1691 м), Велика Кієпута (1608 м). Цей 6-кілометровий відрізок шляху важкий, стежка йде жерепом і кам’яними розсипами. Далі потрібно повернути на південний схід у напрямі г.Берть (1666 м), перевалити її та г.Побиту (1498 м) і спуститися вниз до вузькоколійки, яка йде берегом р.Брустурянки. Далі до с.Лопухів можна під’їхати вузькоколійкою або дійти пішки. Не доходячи Лопухова, потрібно повернути на лісову дорогу, яка веде через вершиниу Підпула (1630 м) і полонину Шаса на хр.Свидовець. Далі починається найвища частина хребта, вирівняна, з окремими куполоподібними вершинами: Унгаряска (1707 м), Догяска (1769 м), на південному схилі якої знаходиться важкодоступне, але дуже мальовниче льодовикове озеро Герешаска, та двоверхий Стіг (1707 м). За останнім потрібно повернути на пд.-сх., орієнтуючись на дві вершини г.Близниці (1882 м), яка панує над навколишнім ландшафтом. Після сходження на вершину потрібно стежкою, на окремих ділянках якої ще збереглося маркування, спуститися вниз до р.Чорної Тиси, вздовж якої йде залізна і автодорога. Далі шлях пролягає в сторону с.Кваси. Ріку можна перейти одним з автомобільних мостів (пам'ятайте, що залізничні мости охороняються і переходити ними заборонено). Не доходячи близько двох кілометрів до с.Кваси, потрібно знайти стежку, яка піднімається першими північно-західними відрогами хр.Чорногори на г.Шешул (1688 м). Стежка обходить вершину траверсом і виходить на перемичку між Шешулом і г.Петрос (2020 м). При хорошій погоді можна піднятися на вершину Петроса. Підйом можна опустити, а обійти вершину і вийти на сідловину між Петросом і Говерлою (2061 м). Після підйому на вершину Говерли потрібно рухатися далі Чорногорою до г.Пожижевської (1822 м), під якою на однойменній полонині розташована метереостанція і стаціонар Інституту ботаніки АН України, де можна переночувати. Далі шлях буде пролягати високою центральною частиною Чорногори. З метою економії сил вершини можна обходити траверсом добре помітними стежками. По ходу група мине вершини Туркул (1933 м), на схилі якого розташоване відоме озеро Несамовите, Ребра (2010 м), Бребенескул (2032 м), між яким і г.Гутин Томнатик (2016 м), розміщеною збоку від головного хребта, на висоті 1801 м знаходиться найвище в Україні льодовикове озеро Бребенескул. Останньою на хр.Чорногора є г.Піп-Іван (Чорна Гора) (2022 м) на вершині якої збереглися розвалини обсерваторії початку століття. З г.Піп-Іван потрібно спуститися у південному напрямі на полонину Вашкул, звідки спуститися до витоків р.Бальзатул, вздовж якої дорогою дійти до с.Говерли. Далі потрібно дійти до с.Луги, звідки добратися до Рахова. З Рахова можна виїхати у Івано-Франківськ, Львів чи Ужгород.
|
