Увага! Старайтеся розміщувати свої повідомлення у форумах,
які співпадають за тематикою (не розміщайте, наприклад, оголошення
про купівлю-продаж у загальному форумі). Повідомлення:
невідповідні тематиці форуму чи сайту,
рекламно/комерційні, образливого змісту, які містять ненормативну лексику,
будуть витиратися адміністратором без обговорення.
Умовні позначення:
нові повідомлення: - свіжіші за дві доби; - одну добу; - 6 годин - старе повідомлення.
додав(-ла)Івась [guest] 16:40:46 29/03/2005[ permalink теми ] Хлопці, чи видно з Яйка Говерлу?
А з Пікуя?
Яка взагалі найдальша "пробивна сила" Говерли і Чорногірського хребта?
відповів(-ла)18:50:19 29/03/2005 якщо є пряма видимість, тобто нічим не перекривається - то повинно в хорошу погоду бути видно. Відстань між ними 78 км. Скажімо, з Кам’янки я бачив Петрос і Говерлу (а це 80 км).
2) З Пікуя до Говерли 133 км. Це вже навряд.
3) З Пікуя Яйко - 63 км.
4) З Говерли видно Франківськ і Родну (міряй сам)
відповів(-ла)19:24:28 29/03/2005 З Сивулі, Молодої,...думаю з Яйка теж
відповів(-ла)01:38:10 30/03/2005 Ми зі Стою на Боржаві бачили Говерлу. Ну дуже далеко видно було. Ніколи такої далекої видимості більше не бачив. Минулого року на 8 березня.
відповів(-ла)09:53:17 30/03/2005 слух, ту мене один поляк питав, чи видно зі Стою їхні Бескиди чи Татри. Щось на захід бачив?
відповів(-ла)Івась [guest] 11:00:40 30/03/2005 А Альпи з Пікуя хтось бачив?
відповів(-ла)Івась [guest] 10:58:03 30/03/2005 Скільки ж там з тієї Боржави до Говерли... Звичайно, видно!
В гарну погоду.
Юркові
Карпати видко задовго до Франківська. Також, звичайно, в гарну погоду.
відповів(-ла)21:24:34 30/03/2005 Шо це за вумний такий Івась не залогінений?
Скільки від Боржави до Говерли - однозначно більше 100 км. А від Львова до Сколе - теж десь під 100 км. То чому не можу бути видно? Тут же придністровська рівнина між Львовом і Карпатами. В хорошу погоду має бути видно.
відповів(-ла)11:24:12 30/03/2005 Найліпше що я бачив - то у вересні з Хом’яка в бінокль - в один бік було видно села на рівнині (хоча Франківська не побачив), але в обсерваторії на Попі чітко можна було розрізнити решітки на вікнах і окремі камені, а на рахівській телевежі - металеві перекладини. Родну бачив з полонини Веснарки над Квасами але з самого ранку, теж восени. Снігу на вершинах ні в одному ні в другому випадку не було.
відповів(-ла)Івась [guest] 11:37:50 30/03/2005 Влітку з Близниць бачив вишку на Топазі.
відповів(-ла)Івась [guest] 14:14:08 30/03/2005 А які горганські верхи видно з Парашки?
Крім Львова, звичайно :-)
додав(-ла)13:28:51 28/03/2005[ permalink теми ] Да се Бојкија у раном средњем веку звала и Бела Србија, односно Србија, сведочи и назив њеног западног дела, према Тиси, који се вековима називао Српска земља, а сада Срибна, односно Сребрна земља.
Постоје различите претпоставке о пореклу назива Бојки. Више истраживача, међу којима и Н. А. Бескид, тврди да је словенско племе Бојки добило име по келтском племену Боји, које се временом повукло са овог подручја. Могуће је, образлаже своју тезу Бескид, да је међу Словенима остао некакав незнатан део племена Боја, који је, живећи усред владајућег народа, добио име Бојки, све док се није слио потпуно са општом масом и, пословенивши се, оставио своје име словенском племену. У прилог тврдњама о сродству садашњег становништва Бојкије са Србима, Бескид наводи низ заједничких топонима, као што су: Топла, Топлица, Дубрава, Коритник, Ломница, Мајдан, Луково, Лукавица, Каменица, Слатина итд.
Савремени украјински истраживач М. Л. Дудаш у књизи "Бојковштина" образложење везе о пореклу Бојки почиње питањем: "Није ли могла постојати у далекој прошлости нека група Словена која је носила име Бојки?" Они су се могли, наставља Дудаш, са неким огранком Срба преселити на Балкан, "остављајући собом етнички назив, који се утврдио као територијални назив за њихову некадашњу територију". Могуће је да се у неком времену овај назив пренео и на становништво које је насељавало поменуту територију, сачувавши се до данас у називу украјинске етничке групе Бојки.
відповів(-ла)02:44:44 29/03/2005 Цікава тема, і головне, описане повище швидше за все правда.
Єдине, не всі серби (як і хорвати) називались білими, а тільки ті їхні племена, які на той час ще не прийняли християнство, тобто приставка «білий» було синонімом язичництва племені.
Етнічно білий хорват це був той самий хорват, а білий серб був той самий серб.
Те, що так би мовити назва Закарпаття — «Срібна Земля», походить від «Србска Земля», я чув вже неодноразово, і ця версія виглядає правдоподібною, якщо не на 100 відс., то на 95 — точно.
Хоч основна маса сербів і хорват перебралась на Балкани в VII-VIII ст.ст., остаточно, південні слов’яни відірвались від Карпат тільки з приходом угорців у Карпатський басейн в кінці ІХ століття.
додав(-ла)13:27:07 28/03/2005[ permalink теми ] Бојкија у раном средњем веку међу којима и Бескид.
відповів(-ла)13:48:11 28/03/2005 Братска сарадња између два словенска и православна народа - Срба и Украјинаца - траје вековима. Она је темељ пријатељским односима двеју независних и суверених држава, Југославије и Украјине.
Прапостојбина српског народа - Бојкија налази се на западу Украјине. Простире се на карпатском подручју, на развођу река црноморског и балтичког слива. На северу захвата горњи ток Сана, притоке Висле, на југоистоку поречје Дњестра, до ушћа Ломнице, на југу до Тересве, притоке Тисе. На западу се простире до реке Уж. Скоро у целини, Бојкија се налази у Украјини, а сасвим мали део на тромеђи са Словачком и Пољском.
Бојкију као "стару постојбину" Срба половином 10. века први помиње византијски цар Константин Порфирогенит у свом познатом историографском делу "О управљању царством".
Према тврђењу више научника, Константина Јиречека, Ђорђа Сп. Радојичића, Бошка Стрике и других, преци Срба живели су на подручју Бојкије, иза Карпата, у данашњој Украјини. Одавде се у VI веку почињу да померају према Балканском полуострву, долином Тисе.
додав(-ла)15:42:11 27/03/2005[ permalink теми ] Привіт, нарід карпатський! Є два питання, які журнал "Карпати. Туризм. Відпочинок" сподівається вирішити з вашою допомогою.
1. Потрібне класне фото на обкладинку квітневого номеру. Фотка має бути -- весна, гори, люди, вертикальна, не друкувалася, нетом не гуляла. Обов’язково -- всі п’ять параметрів, причому людина крупним планом. Настрій фотографії -- оптимістичний. Кого зацікавить -- кидайте на пошту editоr@karpaty.net.ua зменшені копії, підійде -- домовимось про доставку і оплату роботи. Авторство зберігається у будь-якому випадку.
2. Кому ще невідомо: в журналі є читацька рубрика "Люди і гори". Умови участі -- в зимовому номері та на сайті http://www.karpaty.net.ua/konk urs/index.php
Матеріали вже є, а для друку, можна сказати, що ні один не підходить. На жаль, народ не дуже активно відгукнувся. Ховати під читачем когось з нас -- некрасиво. Читав у вас на форумі дуже цікаві думки щодо розвитку туризму в Карпатах. Пишіть -- в цей номер приймаємо до 5-го квітня.
З повагою, Андрій Філіппський.
відповів(-ла)11:51:07 28/03/2005 на 1. Без фотоШопи тут не обійтися :)
додав(-ла)Антон [guest] 15:11:29 25/03/2005[ permalink теми ] Мы тут проводим опрос населения(снежного). Собранные данные помогут твоим братьям бордерам, лыжникам, альпинистам и туристам. Не поленись и заполни анкету по ссылке http://www.active.com.ua/surve ys/index.php?sid=1
И не забудь отправить ссылку своим друзьям. (чем больше отправиш, тем больше снега будет в след году:)
додав(-ла)01:08:17 22/03/2005[ permalink теми ] Чи працює ще лижна фабрика в Мукачеві? Може хтось має інфу.
Шукаємо стари добри Бескиди.
відповів(-ла)07:57:20 22/03/2005 працює. Вони виробляють лижі Фішер
відповів(-ла)20:38:05 25/03/2005 А в них сайт є! Хотілосяб подивитись вартість лиж.
відповів(-ла)11:36:38 26/03/2005 Роздрібну ціну можна побачити на російському сайті.
відповів(-ла)09:17:19 23/03/2005 Останні дерев’яні Бескиди було випущено у 1996 році для полярної експедиціі. Зараз кілька нових пар можна знійти у приватних осіб. Пиши на мило.
відповів(-ла)Tasic [guest] 11:23:28 23/03/2005 Володимир додав, як виробник, що випускать ще Salomon, Rossognol, K2, Scott, Nordica. Знай наших! Хотілося би ще, аби були лижі з українською назвою! ;)
відповів(-ла)09:19:25 24/03/2005 Є "Тиса", правда тільки для прокатних пунктів.
додав(-ла)23:26:49 21/03/2005[ permalink теми ] Скажіть,що саме вас цікавить,можливо я зможу відповісти
відповів(-ла)Dan [guest] 11:12:02 22/03/2005 Розказуй про все, нам дуже цікаво!
додав(-ла)19:23:28 21/03/2005[ permalink теми ] Я в п"ять років почав з трампліна, до 10 років цим займався.Коли мені було 15 з"явились пластикові, "слаломські," як ми їз тоді називали. І вже 12 років їзджу на лижах і туристів вчу.Для мене різниці немає класік, чи карвінг. Карвінгами просто легше управляти і скорість неабагато більша, понтів більше можна нарізати перед туритстами, ну і виглядають вони понтовіше. А техніка, це все понти існтрукторські, я знаю бо сам інструктор. Так, що все просто.
відповів(-ла)22:14:51 21/03/2005 2 Oprishok: недавно ця тема піднімалася. Для того, щоб додати комент до поста, потрібно клікнути на його заголовкові і написати своє повідомлення. Зовсім не обов язково для продовження теми створювати нову.
додав(-ла)12:07:19 21/03/2005[ permalink теми ] Ніякий посібник тобі не допоможе, наймай інструктора на гірці і днів за два будеш потроху човгати. А різниці в техніці ізди на карвінгах чи класіку практично немає.
відповів(-ла)111 [guest] 15:47:32 21/03/2005 та ні, є, і при тому суттєва....
відповів(-ла)17:20:04 21/03/2005 О....класно, а можеш порадити де її дістати.....
відповів(-ла)17:23:12 21/03/2005 Дядько, а звідки ти вчився?.....я на карвах вже 3 роки човгаю.....і знаючи інструкторів Славська, вони самі якщо їздять на карвах, то за технікою класики....Показати як треба кожен може, але треба знати чи це дійсно вірно....
відповів(-ла)19:52:45 21/03/2005 для початку знайди рівний схил без горбів......
відповів(-ла)18:37:48 21/03/2005 Хлопці! Найліпшим є метод бай Notyka :-)
За перший день стояння на лижбах зїхав з Тростяна 5раз :-)
відповів(-ла)19:05:12 21/03/2005 тут не про перший день йдеться, мова йде про людей які добре їздять на класиці і хочуть грамотно перейти на карвінгову їзду
відповів(-ла)22:38:28 21/03/2005 ти щось чув про навчання, яке збираються організувати на Драгобраті хлопці з "команчеро" з 30 березня?
відповів(-ла)17:14:39 22/03/2005 ні, але то цікаво, треба взнати.........а літератури таки нема
відповів(-ла)23:36:32 21/03/2005 ага: впав, і поїхав ;))
відповів(-ла)16:08:39 22/03/2005 люди, перенесіть тему в приват, або краще на http://www.ski.lviv.ua Посібників валом, але краще інструктор. Підставова різниця в тому ,що на класиці ти гасиш швидкість пятками (закидуєш), на карвах ідеш на кантах без "проскольузування"...ну і ноги працюють менше...(сорі не знаю оковирного українського синоніма)
відповів(-ла)17:19:22 22/03/2005 Все тему закрили, але от з відки ти це знаєш............якщо з бумаг, то я би дуже просив.............
відповів(-ла)18:59:06 22/03/2005 Задаєш в гугелі ключові слова і з невдаванною цікавістю вивчаєш знайдене.
Хоча не знаю, чого з того можна навчитися...
Є два основні типи поворотів: різані і з просковджуванням. І ті, і ті можна реалізовувати на будь-яких лижах. Тільки карви (вони ж параболіки) з легкістю входять в різаний поворот, а класика – навпаки.
Стосовно "карвінгової техніки" згадуються слова з якоїсь реклами карвів "Забудьте про поняття техніки катання – на цих лижах кожен може ковзатися, як бажає!":-))))
додав(-ла)Новак [guest] 11:14:29 17/03/2005[ permalink теми ] Друзі, підкажіть адресу, де було б зручно розміститися групі з 10 чол у смт. Верхнє Синєвидньє (або Сколе) - Львівщина. Хочемо туди завітати весною.
відповів(-ла)00:31:04 19/03/2005 Пам’ятаю, що Сергій Копанський мав якісь контакти в Сколе, позвони йому 8-050-370-50-73 або 8-0322-624-652.
- свіжіші за дві доби; 
- одну добу; 
- 6 годин
- старе повідомлення.