Увага! Старайтеся розміщувати свої повідомлення у форумах,
які співпадають за тематикою (не розміщайте, наприклад, оголошення
про купівлю-продаж у загальному форумі). Повідомлення:
невідповідні тематиці форуму чи сайту,
рекламно/комерційні, образливого змісту, які містять ненормативну лексику,
будуть витиратися адміністратором без обговорення.
Умовні позначення:
нові повідомлення: - свіжіші за дві доби; - одну добу; - 6 годин - старе повідомлення.
додав(-ла)12:13:18 11/03/2010[ permalink теми ] Звірі врятують Карпати, а не люди... http://zelenyj.biz/reading_art icle/14/
відповів(-ла)22:53:32 11/03/2010 http://zelenyj.biz/reading_art icle/14/ прикольно та повчально!!! Але як на мене, замість "індійців" мало бути "індіанців" - бо то дві великі різниці!
відповів(-ла)08:29:28 12/03/2010 На рахунок індіанців, там є телефони до автора статті. А оповідання досить повчальне. Згадується фраза, запозичена на якомусь російському сайті: "Якщо Ви дивитесь на гори з оптимізмом, це ще не означає що гори з оптимізмом дивляться на Вас".
відповів(-ла)12:02:08 12/03/2010 Філософсько-повчальна правдива байка. І правди нікуда діти.
додав(-ла)13:44:57 09/03/2010[ permalink теми ] Моє питання скоріше технічне, але все ж наближене до Карпат....
Можливо хтось знає, що це за пристрої, подібні до лепестків, розташовані на одній з веж Телекомівського ретранслятора на горі Плай. http://karpaty.prygl.net/foto/ ukrajina/plaj-1-v.jpg на фото ліворуч.
Дякую.
відповів(-ла)14:21:25 09/03/2010 Ото і є ретрансляційні антени :)
відповів(-ла)14:30:29 09/03/2010 М-м.... Мені теж здалося, що це антени :) , але мені як технарю, до того ж, зв’язківцю певною мірою, хотілось би знати які саме антени.
відповів(-ла)15:11:56 09/03/2010 Як треба можу запитати
відповів(-ла)15:28:13 09/03/2010 Буду вдячний за сприяння у справі збагачення власної ерудиції. :)
відповів(-ла)09:08:56 10/03/2010 Важко гуглити, коли не знаєш як його назвати, але знайшов....
Ця штукенція - антена рупорно-параболічна РПА-2П. Використовується з радіорелейними комплексами "Восход-М" та "Курс" при побудові зонових та магістральних радіорелейних ліній на частотах 4 та 6 ГГц.
Всім дякую.
відповів(-ла)18:41:03 19/03/2010 це рупорно-параболічні антени.
відповів(-ла)18:43:01 19/03/2010 пробачте, EOL, не помітив що Ви вже про це написали.
але розгортати тут курс лекцій про нвч-техніку немає сенсу...
відповів(-ла)18:44:43 19/03/2010 а найдивніше те, що у Вашому профілі зазначено що Ви - Інженер-телекомунікаційник )
додав(-ла)10:00:14 07/03/2010[ permalink теми ] Підскажіть де дістати мапи Кримських гір, і які вони повинні бути?
відповів(-ла)14:13:33 07/03/2010 Невже пошуковими системами не вмієте користуватись? В вільному доступі є як кілометровки так і півкілометровки....
відповів(-ла)00:05:42 08/03/2010 )) ще не шукав - тет простіше))) дякую!
відповів(-ла)14:16:05 07/03/2010 Яку саме ділянку Криму розшукуєте?
відповів(-ла)15:28:47 07/03/2010 Маю електронні варіанти генштабу і нові мапи криму КРИМ ГІРСЬКИЙ, а також останню в паперовому варіанті. замовляв тут http://www.shop.souzkarta.com. ua/
відповів(-ла)07:40:46 08/03/2010 Перечитав інформацію про закарпатські замки -- Хустський, Мукачівський і Невицький -- так би мовити, вільна, часом нічим не підкріплена, інтерпретація історичних фактів, які до того ж подаються спорадично, при відсутності історичної тяглості і з акцентом на переказах і легендах. 5 за 12-ти бальною шкалою.
відповів(-ла)10:51:57 08/03/2010 Як на мене , в такій інтерпретації значно легше і цікавіше читається, ніж коли були б подані сухі історичні факти.
відповів(-ла)11:14:01 08/03/2010 а я, відверто признаючись, про половину, принаймі, замків не знала взагалі. думаю, не я одна. на літо хватить на кожні вихідні :)
відповів(-ла)13:50:42 08/03/2010 Мене особисто зацікавила історія про Дубенський форт. Був там двічі, місцеві зовсім інші історії розповідали. Дуже був здивований відносно молодим віком форту. Статті, доречі, читаються дуже легко, мені сподобалось.
відповів(-ла)13:13:07 09/03/2010 Підтримую. Колі вперше побачив сайт, ідея сподобалась. Але з приводу реалізації - справді не дуже. Сирувате.
відповів(-ла)13:13:09 09/03/2010 Підтримую. Колі вперше побачив сайт, ідея сподобалась. Але з приводу реалізації - справді не дуже. Сирувате.
відповів(-ла)19:17:03 08/03/2010 Для прикладу, існуж такий сайт про замки колишнього Угорського королівства http://jupiter.elte.hu . Там подані досить детальні інформації також про замки Закарпаття, щоправда угорською. Тому раджу відразу перейти на сторінку http://jupiter.elte.hu/terkep+ lista2.php де чисто відуально можна розібратись в інтерфейсі і переглянути детальні карти і схеми замків, а також різні фотографії. Інформативна частина там теж не ідеальна, але десь на рівні 9 за 12 бальною шкалою.
відповів(-ла)14:03:48 09/03/2010 Сайт про замки України існує ще з 2004 року, тобто 6 років. Нащо тепер критикувати за ідею, реалізацію і т.п. ?
відповів(-ла)09:34:45 10/03/2010 Підтримую! Це -- праця практично одної людини, і критикувати тут нема чого, навіть хоча б за те, що тут найширший каталог Places of Interest на дану тематику в Україні. Якщо знаєте більш повний сайт, який міг би розказати про замки і церкви України, причому не тільки сухими фактами і статистикою, а ще і з історією, тоді прошу лінки в студію! Або зробіть свій на 12 балів.
відповів(-ла)15:39:36 09/03/2010 перечитав розповідь про Червоногруд (чому не руський Червоний Город?!). Не знаю як решта, але у викладі явний ідеологічний слід польської літератури.
додав(-ла)13:16:33 28/02/2010[ permalink теми ] Доброго дня,
хто найближчим часом буде в районі Говерли відпишіться бідь-ласка про ситуацію зі сінгом в тому районі. Планується сходження на Говеру 6-8 березня, цікаво знати чого очікувати(снігу по шию, по коліна, чи лиш по литки і море води :))
Судячи з попередніх дописів про Чорногору варто брати весь комплект - кішки, снігоступи, gps і т.д.
наперед дякую
відповів(-ла)22:11:09 23/02/2010 Судячи з усього, це гаражі з комплексу обслуговування РЛС, що базувалася на Руній за СРСР. Прямо туди має вести бетонна дорога з Лумшор.
відповів(-ла)06:59:01 24/02/2010 Бетонка йде з Липовець.
відповів(-ла)08:47:35 24/02/2010 Всім дякую за підтвердження
додав(-ла)19:16:48 22/02/2010[ permalink теми ] Завдяки http://www.karpaty.com.ua/?cha pter=forum&forum=13&frange=0&m sg=66434 , детально оглянувши давно знайомі для себе місця в SAS-planet виявив кілька цікавих місць... Наприклад N 48*7’31,8876", E 24*34’0,2204"; N 48*6’7,3826", E 24*34’31,1194"; N 48*5’53,2732", E 24*34’49,4271" та інші... Раніше я вже бачив ці редути на місцевості але вперше оцінив масштабність укріплень...
Подорожуючи восени 2008р по Чорногорі ми натрапили на залишки бліндажа, нажаль засипаного або підірваного((( http://picasaweb.google.com/Ze vstour/HMvqxH#
Питання до громадськості - хто стикався з бліндажами (криївками) чи землянками на Чорногорі???? Чув про існування чогось подібного під г.Гомул...
відповів(-ла)19:54:47 22/02/2010 вони по всій Чорногорі:
бачив на Козмесці;
Говерла- Брескул не помічав;
далі від Пожижевської майже до самого Попа Івана/ Чорної Гори суцільна смуга укріплень. В тому числі на бічних відрогах до Шпиць і Смотрича.
відповів(-ла)19:59:45 22/02/2010 Редути (окопи) з залишками колючої проволоки поряд я бачив багато де по Чорногорі... Моє запитання стосувалось саме критих укріплень - з дахом або перекриттям. На фото якраз залишки критих укріплень - чітко проглядається старе дерев’яне перекриття. Можливо то частина спуску в приміщення або під дією грунто то зсунулось вниз. Нахил спуску приблизно 45гр.
відповів(-ла)20:20:09 22/02/2010 Вершина г. Мунчель (1998) , крите укріплення
відповів(-ла)20:31:08 22/02/2010 Дякую але мої фото якраз звідти... Можливо ще якісь є відомі?
відповів(-ла)20:54:34 22/02/2010 Багато критих укріплень з різних причин вже не є критими. Такі обєкти часто вже не відризнити від звичайних окопів. І все ж їх досить багато по Чорногорі.
До згаданого Мунчеля я б додав околиці Туркула, вешини 1935ВІГ з котрої відходить відріг до Шпиць, Бребенескула. Вже не памятаю точно, але здається щось було на Смотричі і Шпицях. Є залишки за Бальзатулом, десь напівдорозі до Чорної Гори.
відповів(-ла)21:30:17 22/02/2010 Якщо йти схилом (а не стежкою по гребеню) відрогом Шпиці, то ближче до початку відрогу є щось схоже на бувший бліндаж, по залишкам трухлявої деревини можна здогадатись (або собі щось надумати:))
відповів(-ла)23:55:55 25/02/2010 у 2004 році мій переший перехід через Чорногору. Ми заблукали. Вів не я - тому місцевість ідентифікувати не можу :( Досі намагаюсь вирахувати місце де я це зняв. Дуже хочеться знайти знову: http://explorer.lviv.ua/img/ga llery/0604karpaty/p0000103.jpg натрапили випадково у пошуках стовбчику кордону. Заблукавши перейшли до виходу на Смотрич замість Попа. Попереднє фото було біля Бербенескула, наступне на Попі :((. Якщо хтось знає орієнтовне розташування буду вдячен за допомогу в розшуку.
відповів(-ла)09:53:45 23/02/2010 Насправді - це залишки укріплень ІІ-ї світової...
відповів(-ла)11:53:56 23/02/2010 Можливо і так... Я не сперечаюсь...
відповів(-ла)17:43:33 24/02/2010 є якісь дані що то залишки 2ї світової?
відповів(-ла)22:45:05 24/02/2010 Конкретних даних немає, але це випливає з простих міркувань. Загальновідомо, що у 1944 році в цьому районі був східний фланг угорсько-радянського фронту і, хоча Лінія Арпада завершувалась на Татарському (Яблуницькому) перевалі, на домінуючому хребті мусіли бути якісь укріплення. Незрозуміло, чому вони мали зберегтися від І-ї світової і не залишитися з ІІ-ї - звичайна логіка.
Укріплення і рештки колючих дротів на хребтах Горган (Сивуля, Явірник) на вигляд мають той самий вік, а вони точно належать до періоду Лінії Арпада (про це зокрема згадується в путівнику Gorgany видавництва Rewasz).
Крім того, порівняймо історичні періоди після І-ї і ІІ-ї воєн. Між війнами Чорногора була районом активного цивілізованого туризма європейського типу (набагато цивілізованішого, ніж сьогодні) і там вешталося досить багато люду. Наврядчи там би залишилося стільки неторканих слідів війни. А після приходу Совітів на ці землі - запустіння і контрольована прикордонна зона, відвідання якої туристами впродовж десятків років не дуже заохочувалося - ідеальні умови для збереження різних артефактів.
відповів(-ла)01:00:37 25/02/2010 Не зовсім зрозуміло про контрольовану прикордонну зону.... І коли це Чорногора впродовж десятків років була небажаною для відвідування???
відповів(-ла)04:06:52 25/02/2010 Пам‘ятаю, то вже був 92-ий, прикордонники вище Богдана навіть на ПІЧ пускали лише із завіреним маршрутним листом. Взагалі-то, на південь від Туркула в ті часи було народу на порядок-два менше, ніж зараз.
відповів(-ла)07:19:31 25/02/2010 "30-ти километровая приграничная зона" - було таке поняття за совєтів. Осіб, що в паспортах не мали відповідну прописку, чи без спецперепустки, могли запросто не пустити в цю зону.
відповів(-ла)10:54:19 25/02/2010 В принципі навіть зараз прикордонники в Шибеному перевіряють документи тих, хто йде на ПІЧ але це не є перепоною для мандрівників. Наскільки я пам’ятаю навіть в Дземброні вони мають право перевіряти документи, і при сплаві по Чорному Черемоші також слід бути до цього готовими... Стосовно Богдана, то там ситуація ще складніша, так як звідти повернути до кордону навіть легше ніж від Шибеного. Теж саме навіть зараз стосується і Сарати - перевірити документи можуть в будь-якому місці села в будь-який момент але при наявності паспорту перебування там не проблема, а спілкування з прикордонниками інколи навіть дуже допомагає.
відповів(-ла)11:06:57 25/02/2010 Малось на увазі села Сарата-Перкалаб...
відповів(-ла)16:30:43 25/02/2010 Незрозуміло, яке відношення ця інформація має до вашого питання про прикордонний режим за часів СРСР?
відповів(-ла)17:33:01 25/02/2010 З часу приєднання Закарпаття до СРСР кордони не мінялись... І прикордонна зона в 30км яка діяла тоді діє і зараз. Означає вона не обмеження пересування в цій зоні, а необхідність мати при собі документи. Обмеження руху стосуються лише власне кордону... Моя відповідь стосувалась замітки "Zanuda" стосовно того, що в нього в долині Тиси (Богдан-Луги-Говерла) перевіряли документи... Документи мають право перевіряти... Стосовно того, що питались маршрутку - це була загальноприйнята практика, яка і зараз допомагає вирішувати питання з прикордонниками (в них є додаткова гарантія того, що ви зацікавлені дотримуватись заявленого маршруту та графіку руху)... В "30-ти кілометрову зону" підпадає і Рахів, але про повальну перевірку прикордонниками в тому місті за совєтів мені не відомо....
Тепер власне про відвідання Чорногори в після воєнні часи - http://tlib.ru/WebForm1.aspx Це архів звітів московського клубу туристів. Перші два звіти (1956р.) мають маршрут що частково пролягав по Чорногорі (включаючи ПІЧ). Перечитавши їх ви зрозумієте, що немає ні слова про якісь проблеме з проходженням Чорногори чи права відвідувати ті території... Тим більше, в 1973р ділянки Чорногори входили в перелік еталонних маршрутів по лижному та пішохідному туризму http://www.skitalets.ru/books/ tm_7376/ Внесення цих маршрутів в перелік відбувалось на основі вже пройдених маршрутів (більше трьох груп). Тобто фраза про небажаність відвідування Чорногори при совках не має підгрунтя.
Груп раніше справді було менше, тому що була можливість іздити в інші місця - Кавказ, Памір, Алтай, Урал, Кодар та інші досить вартісні та екзотичні зараз райони....
Сподіваюсь що відповів на ваше зауваження...
p.s. - На поданому вище сайті з архівами звітів буде цікаво покопатись любителям та краєзнавцям в пошуках тогочасних світлин та описів різних місць.
відповів(-ла)17:44:46 25/02/2010 Бачу, що посилання на сайт з архівом виклало трохи не в тому вигляді як би хотілось...
Тому в відкришомуся вікні, в стрічці "Район общий" потрібно обрати "Карпати" та нажати внизу "Поиск" Звіти викине по роках без сортування по видах туризму. Далі або передивлятись їх там (Нажавши на назві походу) або скачувати на комп і передивлятись вже з свого диску (нажавши на посилання з розміром звіту).
відповів(-ла)04:40:12 25/02/2010 Згідно угорської Вікпедії http://hu.wikipedia.org/wiki/? rp?d-vonal , окопи на Чорногорському хребті в жодному разі не могли належати до лінії Арпада. Остання була системою оборонних укріплень, розташованих в ДОЛИНАХ, на певній відстані від Водороздільного хребта на території тогочасної Угорщини. Будувалась в період між 1940 (!) і 1944 рр. Загальна протяжність лінії Арпада дещо більшою, ніж вказувалась повище, а саме близько 600 км по прямій, від Бескидів до Родни.
Проте безпосередньо на Водороздільному хребті, в районі вже існуючих перевалів та можливих перевальних точках були нашвидкоруч (2-3 тижні) збудовані менші опорні пункти, вогневі позиції та доти. Система називалась "Позиція св. Василя" (Szent La’szlo’ A’la’s).
Але і приналежність Чорногірських окопів до системи "Позицій св. Василя" також дуже сумнівна, бо мова йде оборонні укріплення в перевальних точках.
У свою чергу, під час 1-ої світової війни, на відміну від 2-ої світової, армії були менш моторизованими, і побудова укріплень вздовж хребтів, подалі від перевалів, мали значно більший cенс.
відповів(-ла)16:28:55 25/02/2010 А хто писав, що вони належали до лінії Арпада? Я писав про історичний період.
відповів(-ла)00:19:51 27/02/2010 Якби не було, але теза польського путівника Gorgany, що залишки укріплень на хребтах Горган належать до лінії Арпада -- хибна.
відповів(-ла)18:17:31 25/02/2010 З того що читав- праць в котрих досліджується період 1 світової:
у 1914 році так звана Галіційська операція Російських військ притисла Австро-Угорську армію до Карпат на величезній ділянці, близько 400км, від Кракова до Чернівців. З російської сторони на цій ділянці діяло три армії 3, 8, і 9та а пізнішепідсилена 11ою. Багато авторів праць в тому числі учасники тих подій пишуть що Австрія окопалась по всьому головному карпатському хребту контролюючи аби протилежна сторона користуючись гірськими стежками, з флангів, не захопила первали. Для Австрії втрата перевалів означала вторгнення Російських військ в Угорську долину. Територію на котрій знаходилась значна частина промисловості, людських, продовольчих ресурсів. Захоплення росіянами цієї території практично означало поразку Австро-Угорщини у війні. Тому Австрія будь-якою ціною повинна була зупинити ворога по всій дузі водорозідільного хребта.
В межах Чорногори і Горган з рсійської сторони діяла 9та армія, ціллю котрї було прорив фронту в цій частині Карпат, і через Яблуницький або дещо складніший перевал, на г. Роге вийти на Марамарош-Сігет, Хусті далі звідти вже розвивати наступ в угорську долину.
Активні бойові дії в Чорногорі тривали у зимовий період десь з грудня 1914 по лютий-березень 1915 коли росіянам дали наказ форсувати Карпати. Проте їм цього зробити не вдалось. Здається лише в районі Вишківського перевалу росіянам вдалось захопити сам перевал і недалеко просунутись далі. Через короткий час австрійська армія повернулась на свої попередні позиції і перейшла у наступ по всьому фронту.
порівнюючи 1 і 2гу світові війни в Укр Карпатах, на мій погляд, 1ша була більш інтенсивна власне в гірскій місцевості.
на останок декілька лінків.
мапа карпатської оперції http://ru.wikipedia.org/w/inde x.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9 %D0%BB:Zayonchkovsky_map33.djv u&page=1 ;
збірка праць по першій світовій - http://www.grwar.ru/library/in dex.html
відповів(-ла)18:19:55 25/02/2010 доповннення до попереднього посту.
На старих до 2їсвітової війни польських фотографіях чорногори можна чітко бачити ті ж укріплення що ми знаходимо і зараз, лише в кращому стані.
відповів(-ла)19:12:47 25/02/2010 "Порівнюючи 1 і 2гу світові війни в Укр Карпатах, на мій погляд, 1ша була більш інтенсивна власне в гірскій місцевості". І не лише на ваш погляд. Під час Другої світової серйозних боїв на Карпатскому хребті, окрім Дукли, не було. Ту саму Лінію Арпада не надто атакували і по суті не прорвали -- угорці її просто залишили, побоюючись оточення, після того як Румунія вийшла з війни.
відповів(-ла)20:17:55 24/02/2010 2-ї?то ви так думаєте чи щось знаєте?поділіться з громадою
відповів(-ла)11:57:22 23/02/2010 Коли вже в Google-Планеті з’являться детальні фото решти Чорногори та Горган, яких зараз бракує? Від кого це залежить? А може, хтось має інші джерела з детальними фото?
В програмі SAS-Планета в минулому році на супутнику DigitalGlobe було трохи більше інформації (напр., Плісце, обсерваторія на Піп-Івані), а тепер цього супутника там взагалі нема. Хоч стара версія програми зі скачаним кешем і відключеним Інтернетом дозволяє подивитися і на Плісце, і на ПІЧ, і ще на багато фото (напр. фото Галицького району осені 2008р., а не 2005-2006рр., як в Google-планеті). Але то треба було той кеш скачати.
Може, є щось новіше (програми, супутники з доступом)?
відповів(-ла)11:30:44 24/02/2010 Дякую, файлик допоміг. Знову є супутник DigitalGlobe і ті карти, яких нема в Google-Планеті
відповів(-ла)11:53:32 24/02/2010 Але цікаво, чому цього файлика нема в архіві програми. Щойно скачав на їхньому сайті версію SASPlanet_100120.zip - нема там DigitalGlobe.
Звідки користувачу знати про файл http://maps.sasgis.ru/DGsatGEX .zmp , який треба додавати? Напевно, розробники програми не хочуть, щоб коло користувачів збільшувалося.
відповів(-ла)22:48:53 24/02/2010 Все дуже просто - кому треба, той знайде. А чим більше випадкових людей скачуватимуть ці знимки, тим швидше DG прикриє чергову "діру". Не забувайте, що це - звичайнісінька крадіжка.
відповів(-ла)20:04:37 19/07/2010 підкажіть, оновлення не працює...
відповів(-ла)20:06:06 19/07/2010 підкажіть, оновлення не працює...
відповів(-ла)13:01:10 23/02/2010 Доречі, зараз подивився - Галицький р-н - наразі є дані за березень,травень 2008р ; деякі ділянки за вересень 2004,2005рр.
відповів(-ла)16:02:40 22/02/2010 потішив мене початок: "У Східних Карпатах, у Чорногорії..."
відповів(-ла)18:07:59 22/02/2010 Чому саме потішив той фрагмент? Ніби все правильно написано. Стаття непогана, в статті присутні яккісь нові, ще не пудбіковані в неті, матеріали. Цікаві листи. Хотілось би прочитати далі, що ж побачив і знайшов Орлов в перші роки коли була покинута ообсерваторія.
відповів(-ла)18:15:32 22/02/2010 напевно малось на увазі у Чорногорі а не Чорногор(іі), ну топросто опєчятка:)
відповів(-ла)11:57:21 23/02/2010 "Згідно з дорученням Кабінету міністрів України від 25 вересня 2009 року передбачено, що колишня обсерваторія на горі Піп Іван стане частиною майбутнього Молодіжного центру."
"Прикарпатський національний університет ухвалив рішення про відновлення обсерваторії як навчально-наукового центру для студентів"
...видать, мало засрали горы ...ещё надо
відповів(-ла)17:43:34 23/02/2010 А як з "удобствами" на вершині гори для Молодіжного Центру? Одна справа персонал обсерваторії в 4.5 осіб, а інша -- систематичний приплив сотень туристів. Заср...ти можуть в прямому смислі. І витоптати все навколо.
відповів(-ла)18:13:47 23/02/2010 Насправді все не так. Молодіжний центр будуватимуть у Микуличині, а обсерваторія - для науки. Але наразі руху немає, бо Верховина не передає на баланс і не знати, чи передасть колись. То з розряду "і сам не гам.." Молодіжний центр будуватимуть на пару з поляками. Прикарпатський університет має базу у Микуличині, от і добудують ше шось. Журналісти не дочули, де дзвін. Ніхто ж не робить скандалу з того, що університет має навчально-консультаційний центр у Рахові, наприклад.
А все інше - то пусті розмови.
ПС: обсерваторія вже давно заср.. як Ви пишете... Сходіть улітку. Мінімум - там можуть прибрати і не дати гадити іншим. Тільки до реальності від слів, здається, доволі далеко :)
додав(-ла)14:56:51 17/02/2010[ permalink теми ] Надибала у вид-ві "Факт" роман "Білий слон" : http://www.fact.kiev.ua/books/ book_222/
Читається на одному подисі. Приємно написано.
відповів(-ла)16:40:12 17/02/2010 читала... чекала більшого. чоловікам, швидше, не сподобається. це моє власне враження:)
- свіжіші за дві доби; 
- одну добу; 
- 6 годин
- старе повідомлення.
