Увага! Старайтеся розміщувати свої повідомлення у форумах,
які співпадають за тематикою (не розміщайте, наприклад, оголошення
про купівлю-продаж у загальному форумі). Повідомлення:
невідповідні тематиці форуму чи сайту,
рекламно/комерційні, образливого змісту, які містять ненормативну лексику,
будуть витиратися адміністратором без обговорення.
Умовні позначення:
нові повідомлення: - свіжіші за дві доби; - одну добу; - 6 годин - старе повідомлення.
додав(-ла)13:06:06 21/04/2008[ permalink теми ] Хто знає чи багато ще снігу на Мармарощині?
А, ще одне питання: чи варто на початку травня йти на ПІМ починаючи маршрут з гори Жовтої і далі вздовж кордону. Скільки це займе часу?
Дякую.
додав(-ла)12:16:47 21/04/2008[ permalink теми ] Вчора був на писаному камні (так називають його місцеві), скажіть що це за гора і яка висота її там просто супер!
відповів(-ла)12:41:57 21/04/2008 Це район Косова (верніше за ним)
відповів(-ла)16:51:53 21/04/2008 Висота - 1221 м. Вона якраз знаходиться на межі Косівського і Верховинського районів.
Місце там дійсно дуже класне! Кажуть, що там є якісь енергетичні потоки: в давнину на камені проводили обряди (зокрема, в чашоподібних заглибленнях), та і зараз там раз на рік збираються карпатські мольфари.
На самому камені є підписи багатьох знаменитих людей, які там були - Кобилянської і Стефаника зразу видно, Франка не знаходив - тому цей камінь і зветься "Писаним". За легендою, під тим каменем заховали свої скарби чи то Довбуш, чи то карпи, люди-велети :) З геологічної точки зору - то пісковики-останці. Ось те, шо згадалось 8)
відповів(-ла)17:02:24 21/04/2008 Ой у своїй розповіді я забув найважливіше - мораль :)
Ось вона: підписів Стефаника і Кобилянської практично не видно, зате видно, шо на них дуже старанно розписався хтось інший :( І ше, на мій погляд, треба принести (як то зробили колись древні люди) і поставити збоку ше один камінь. І назвати його вже не писаним, а вандальським: там кожен зможе написати своє 5-метрове ім’я, використавши *СКІЛЬКИ ЗАХОЧЕШ* банок фарби...
відповів(-ла)21:50:42 04/05/2008 підкажіть будьласка, як пройти від Писаного каменя до Протятих каменів?
відповів(-ла)10:19:50 05/05/2008 Йдеш хребтом до села Тюдів. Там переходиш через міст на Чернівецьку сторону. Трасою треба пройти кілометрів 5 до села Розтоки і там буде поворот ліворуч. Дорога переходить в лісову дорогу, що нею їздять гуцули до своїх хатів. Треба йти нею кілометрів 3-4. Виходиш на перевал де є пара хат гуцульських, між ними хрест старий камяний стоїть. Повертаєш на розвилці ліворуч і лізеш вгору і виходиш до скель. Вони розкидані по лісі смугою десь в кілометр-півтора. Як не знайдеш дороги то в людей запитаєшся. Там є в кого. Протяте каміння є відфоткане в ГуглЕрс. Скелі дуже добре в лісі видно.
додав(-ла)18:44:41 20/04/2008[ permalink теми ] Питання до тих, хто бів в горах найближчими днями: яка ситуація зі снігом в Горганах (вкажіть у см, пліз)? Що прогнозуєте на наступний тиждень вихідних? Наперед дякую
відповів(-ла)00:35:54 21/04/2008 щойно з близниці... сніг мокрий, провалюєся не глибоко, місцями і на 1800 є ділянки без снігу
відповів(-ла)09:26:59 21/04/2008 на Яйку Ілемськім вище 1300 більше метра снігу. Сніг мокрий, рихлий, НЕГРУЖЕНИЙ вгрузаєш на 20см, а в лісі часом до упора, ноги мокнуть. По жерепу снігом ще можна пройти. Через дощі (в неділю була навіть злива) і теплу погоду на травневі вихідні ситуація з снігом може погіршитись, можливо почнеш провалюватись по жерепу.
відповів(-ла)13:00:58 28/04/2008 З Рожнятівського водосховища видно Аршицю. Подекуди на вершинах вже видно жереп. Але то північний схил. А як там інші вершини?
додав(-ла)12:43:57 19/04/2008[ permalink теми ] Бувалі людиська, а розкажіть-но, будь ласка де там на одну нічку з наметом краще за все втулитися? Щоб не здуло:-)
Дякую
відповів(-ла)21:49:02 19/04/2008 Іти до "Оази" (крайній приют по шляху на оз.Івор) там можна знайти кілька місцин.
додав(-ла)17:29:32 18/04/2008[ permalink теми ] Привіт! Чи хтось знає, скільки снігу є тепер в горах (ідеться мені перед усім про Гринявські і Чивчинські гори)?
додав(-ла)12:21:58 15/04/2008[ permalink теми ] Izwinitije, szto budu pisaty po polski, no Wy mozetie otiwietit’ na ukrainskim (ili russkim) jazykie... Jesli kto-nibud’ znalby kakuju-to informaciju na temu izpolzowanija rastjenij wo Schidnich Beskidach (Wostocnoje Karpaty) - tak w medicinij i kuchni, kak w religii, magii i drugich widach zizni, proszu o otwiet’.
Interesuje mnie zastosowanie dzikich roslin w Karpatach Wschodnich. Bede bardzo wdzieczny za kazda informacje na temat wykorzystanie dzikich roslin w kuchni, leczeniu, obrzedach, magii i religii.
відповів(-ла)02:09:08 17/04/2008 Гадаю, що щось, що ти шукаєш знайдеш у пешому і четвертому томі праці Володимира Шухевича, "Гуцульщина".
В інтернеті також можна знайти польський варіант цієї праці, Wlodzimierz Szuchiewicz "Huculszczyzna", що були видані в проміжку між 1902 і 1908 роках.
відповів(-ла)12:59:45 17/04/2008 Dziekuje za iformacje. Przepraszam za powtorzenie tego tematu, ktory juz tu wczesniej poruszylem (nie moglem znalezc uprzednio wyslanego i myslalem, ze zostal skasowany).
відповів(-ла)15:48:48 17/04/2008 2 Astrik а десь можна "Гуцульщину" скачати?
відповів(-ла)02:17:59 18/04/2008 Українського видання не зустрічав.
додав(-ла)10:45:15 15/04/2008[ permalink теми ] У неділю, 20-го квітня, в Українському Музеї (Нью-Йорк, Мангеттен, East 6 St., between 2nd and 3rd Avenue) відкривається виставка старовинних карт території сьогоднішньої України за період 1550-1799 рр.
Виставка включає 42-i ОРИГІНАЛЬНІ карти, видані впродовж 250 років такими відомими европейськими картографами, як Йоан Блав, Ніколас Сансон д’Аббевіль, Йоганн Баптіст Гоманн, Себастіян Мюнстер, Мовзес Пітт, Матью Суттер і Антоніо Затта. Більшість карт, представлених на виставці, походять зі збірки Марії Галун Блох (українсько-американської дитячої письменниці). Її збірка, яка складається із 52-ох карт, була подарована Музейній колекції після смерти М. Галун Блох у 1998 році.
Куратор виставки – д-р Богдан С. Кордан, професор міжнародних зв’язків і директор Департаменту політичних наук в Коледжі св. Томаса Мора, Саскачеванського Університету в Саскатуні (Canada).
відповів(-ла)15:05:31 15/04/2008 Якби ти зміг взяти там їхні якісь типу копії і відсканувати, або хоча б сфоткати і виставити то в нет, то ціни би тобі не було! =)
відповів(-ла)16:36:47 15/04/2008 Із сканованими копіями може виникнути проблема через те, що на таких мапах можна заробляти великі гроші. Багато сайтів так і робить, продаючи оформлені у рамочку копії.
Якщо продаються рідкісні оригіали то ціни взагалі можуть зашкалювати під декілька десятків тисяч. Тому не думаю що там можна буде купити диск із сканованими копіями.
Щодо сфотографувати, якщо дозволять то сфотографую. Але якість таких карт, чесно нажучи слабонька, так лише для загального уявлення.
відповів(-ла)02:21:42 18/04/2008 Дякую за лінк. І дякую музею за такий крок.
Ця мапа давно ходить в просторах нету, правда її якість, вірніше якість електронного варіанту дуже слабенька. З того що бачив ця безумовно найкраща.
відповів(-ла)02:33:23 18/04/2008 На аукціоні за цю мапу хотіли $3750.
відповів(-ла)16:25:07 15/04/2008 Постараюсь відвідати цю виставку. А з котрої години відчинено?
відповів(-ла)06:57:03 16/04/2008 Виставка буде тривати аж до 5 жовтня.
Якась особлива церемонія відкриття виставки не анонсувалась, то ж виставку можна буде оглянути в будь-який час, коли музей відчинений, тобто з середи по неділю з 11:30am до 5:00pm. http://www.ukrainianmuseum.org / http://www.ukrainianmuseum.org /enews/2008/0804/
відповів(-ла)04:08:07 17/04/2008 дякую за інфу
відповів(-ла)19:17:33 17/04/2008 Виявляється відкриття буде, але днем раніше і тільки для внутрішньої тусовки.
Проте наступного дня, тобто в неділю, о 2-ій дня, буде доповідь проф. Кордана для всіх бажаючих (англійською).
Питання професорові можна буде задавати також і українською.
відповів(-ла)16:02:59 21/04/2008 Відвідав виставку. Приємно було оглядати оригінальні мапи Ураїни 16-18ст. Всього було представлено 42 мапи. Продавалась книжко-брошура з описом і зображенням до кожної мапи. Правда деталізація тих зображень недостатньо висока.
Щодо мого запитанння про існованння електронних варіантів мап, що були представлені на виставці, професор відповів - типу шукайте на сайтах приватних коллекціонерів, або через гугл.
Фотографувати можна було, але без фотоспалаху. Так що довелось фотографувати окремі райони, що цікавлять мене. Деякі карти що були на виставці є у першій частині статті "Чорна Гора чи Піп Іван?" інші будуть представлені у другій частині.
Я пишу статтю для одного журналу про сучасні проблеми Карпат. Маю власні думки, але хочеться дізнатися і думку інших колег на цю тему.
Пропоную всім долучитися до обговорення, особливо цікаво було б почути думку Василя.
Отже, які проблеми сучасних Карпат ви вважаєте найбілш серйозними і такими, що потребують негайного вирішення?
(Велике прохання -- висловлюватися по темі і не флудити)
відповів(-ла)12:21:55 15/04/2008 Проблеми Укр. Карпат нероздільні від загальних проблем даного суспільства (держави) і без вирішення їх, дана стаття буде черговою балаканиною.
В нормальних державах є таке поняття, як "сталий розвиток" - розвиток, сприятливий (малошкідливий) для природи.
Але там вже переважно задоволені основні (базові) потреби переважної кількості людей і в такому випадку їх можна переконувати в певних речах. Або "тормозити" діючими Законами. Коли мова йде про виживання (забезпечення існування), то статті не допоможуть.
Питання засмічення теж лежить в даній площині.
Я не стверджую, що все так безнадійно, але це надовго :-(((.
Щодо масових вирубок (лісозаготівля), то тут насправді немає бажання їх припинити (чи реально контролювати) зверху - мало хто хоче їздити на ВАЗах чи Славутах. А писати про це може бути небезпечно для життя.
Повені, на мою думку, повязані з масовими лісовирубками.
Ще - мало садять: як молодих дерев, так і начальників:-).
Мала ротація керівників лісгоспів - старих, які запустили глубоке грошове коріння, дуже важко замінити на нових, які мають сучасніші погляди.
Змінити це можна, рецепти дуже прості і їх знають, але тільки не з нашими сучасними політиками, мета яких дорватись до "кормушки" і ділити, ділити... собі любимому:-(((. Але то не про Карпати
відповів(-ла)10:50:37 16/04/2008 Я не мав на увазі проблему лісозаготовок. Я прекрасно розумію, що то на сьогоднішній день -- засіб виживання.
Я пишу про ті проблеми, які до виживання не мають відношення.
Наприклад, проблема сміття. Проблема наближення будівництва курортів до кордонів заповідників. Також "проблема Говерли".
Особливо цікавить така тема, як відношення до "джиперів" -- наскільки серьозна ця проблема? Наскільки шкідливе проведення змагань з їзди на позашляховиках для унікальної карпатської екосистеми? Чи справді існує ця проблема?
відповів(-ла)12:26:54 16/04/2008 Джиперів нам не прислали з іншої планети, вони такі ж люди із певною схибленістю на чомусь (як і ми). Подивись на їх сторінку і на те, як вони НАМАГАЮТЬСЯ реалізовувати свої ідеї http://offroad.lviv.ua/actions /carpathian_border . Переглянь розділ "Екологія. Безпека" та Екологічна застава (500 грн з автомобіля (повертається на фініші за умови відсутності грубих порушень регламенту - дивіться "Екологія. Безпека")
Я спілкуюсь з організаторами і висловлюю свої зауваження.
Мені не подобається МАСОВІСТЬ любого міроприємства, але...
Напевно як і серед туристів, є і у них різні нехлюї і варвари, і за моєї практики, якщо щось ОРГАНІЗОВУВАТИ грамотно, то наслідки для природи будуть значно меншими, аніж пускати все на самотік (приклад - Чорногора, яка знаходиться в Нацпарку). Один ідіот-турист інколи може наробити більше шкоди як організована група (так нам спалили частину будматеріалів на пол.Плісце).
Проблема Говерли - вирішується перш за все працівниками парку. Щоб писати про це, треба ВИВЧИТИ ситуацію, тому що зі сторони все може виглядати значно простіше.
Гроші там безумовно потрібні - на вимощення з каменю самої стежки підйому, як це зроблено в Татрах. Це зменшить корозію.
Щодо сміття, то сам був свідком того, як з самісінького ранку на популярному маршруті в Татрах ходили прибиральники і збирали сміття. Але це було більш подібне на акцію гром.організацій (не мав часу запитати).
відповів(-ла)12:43:18 16/04/2008 <Проблема наближення будівництва курортів до кордонів заповідників.>
Дана проблема лежить в площині рішень місцевих рад - районної та обласної.
Депутатів у нас вже вибирають за партійними списками, а не за своїми поглядами, тому як босс сказали, так і голосуєм:-). Тому ймовірність того, що швидше все продадуть, збільшиться, адже в партії членів не беруть за їх екологічними поглядами, а скоріше за їх можливістю фінансування. Є також особи, які твердо переконані, що масштабний туризм - це благо, тому що це нові робочі місця, податки і т.д.
Я за врівноваженість, але вона в нас зявиться тільки тоді, коли
того всього стане забагато - кидаємось з одних в інші крайності. Але тоді вже може бути запізно (як пише дописувач з Польщі)
відповів(-ла)16:06:27 16/04/2008 "Є також особи, які твердо переконані"
не те що є, таких осіб переважна більшість... :(
відповів(-ла)13:40:34 16/04/2008 <Я не мав на увазі проблему лісозаготовок. Я прекрасно розумію, що то на сьогоднішній день -- засіб виживання.Я пишу про ті проблеми, які до виживання не мають відношення.>
Цікаво -- яку частину України займають населені пункти в горах де багато лісу і люди його рубають шоб ВИЖИТИ? А шо, в інших населених пунктах України де лісу нема (десь так з 80%) вже всі повимирали???
Рубають ліс -- не тому шо треба вижити, а тому що це простий, легкий і зручний спосіб заробити бабло. Якби зверху не дозволялося рубати ліс, повір, насправді на зеленому туризмі грошей можна би було заробити так само. Але для цього треба щось розвивати. Замовникам відмовлятися від вирубок -- не вигідно, а виконавцям (місцевому населенню) вирубувати ліс -- дуже зручно.
відповів(-ла)16:10:19 16/04/2008 Власне! (на продовження теми)
- Як виживати тим людям, яким не пощастило жити при кордоні, тому вони не можуть носити цигарки і горівку до Польщі?
- Як виживати тим людям, яким не пощастило жити в Ялті, тому вони не можуть здавати житло приїжджим?
- Як виживати тим людям кому не пощастило жити на Поліссі і поблизу нема покладів бурштину?
відповів(-ла)10:44:20 17/04/2008 Погоджуюсь, що рубка лісу є найпростішим способом заробити.
Але...
1.А чи знаєте, що для гірських населених пунктів існує спеціальний статус і встановлена доплата від держави?
Селяни у всі віки виживали за рахунок землеробства, але в гірських районах з цим важкувато.
2. В радянські часи робота в лісі і в містах на великих виробництвах була однією з основних, яка давала заробітки.
В даний транспортні та інші витрати зїдають суттєву частину заробітку.
3.Насправді зелений туризм - це не тільки тоді, коли ти приїжджаєш в гори відпочити і тобі все подають готове.
Щоб ти дізнався про це і отримав готовий продукт, необхідно провести кількарічну роботу і досить великі вкладення, як для звичайного мешканця села. Окрім того, це вкладення, які швидко не окуповуються. Територія Яремчанської ради, Верховина, Славськ - давно розкручені місця.
Власник Водограю в Бистриці отримує основні доходи від магазину та кафе, а не готелю. Власники Арніки мають постійну роботу, а не живуть тільки за рахунок зеленого туризму. Це найбільш відомі для тебе садиби. Я можу продовжити тему щодо інших гірських сіл (Небилів, Сливки, Ясень, Лужки, Липа, Витвиця, Зелена і т.д.), але висновок буде одним - чим менше знаєш тему, тим легше давати поради щодо неї. Поїдь в села, поговори з мешканцями і тими ж лісорубами і думка відносно цього зміниться однозначно
відповів(-ла)13:48:54 16/04/2008 Щоб завдавати набагато меншої шкоди для природи варто зробити хоча би кілька нововведень:
1) Вкласти гроші і рубати ліс так як це роблять в Америці чи Європі -- стиглий, через дерево, з мобільною і легкою технікою яка не завдає такої шкоди грунту. Ніхто інвестувати не буде поки можна набагато легше це всьо діло зробити -- вирубати під нуль ділянку і забити.
2) ЕЛЕМЕНТАРНО засадити після себе там де вирубав -- це набагато легше ніж пункт 1 але і цього ніхто не робить.
Садити після себе якраз і треба найбільше в Карпатах. На рівнинній території, особливо де є листяні ліси, вони без особливих проблем відновлюються самі. Але в горах де ліс росте повільно, а грунт активно вимивається само собою відновлення не получається, або получається дуже туго.
відповів(-ла)10:51:27 17/04/2008 до 1) А прикинь, яка буде собівартість даного лісу і чи потягне то економіка. Щоб щось забороняти, необхідно знайти компенсуючі механізми, інакше нічого не зміниться
до 2) ЕЛЕМЕНТАРНА відповідь - на дані посадки просто не виділені кошти. Організація то бюджетна і з вирубок отримує дуже невеликі кошти. Підпиємці то платять в бюджет, а не лісгоспу.
Продовжимо тему про т.зв.ЕЛЕМЕНТАРНІСТЬ???
відповів(-ла)14:12:28 15/04/2008 Nie znam dokladnie problemow na Ukrainie, ale moge powiedziec, co wedlug mnie jest najwiekszym problemem Karpat w Polsce. Paradoksalnie do niszczenia kultury karpackiej przyczynia sie bogactwo. Tam gdzie ktos ma wiecej pieniedzy, buduje murowane domy i niszczy stare drewniane zagrody. To wielka szkoda, bo czesto jest to oryginalna zabudowa lemkowska lub bojkowska.
відповів(-ла)10:16:04 16/04/2008 A kiedy pan mialby pienaze, czy zotawiw sobie staru chalupu?
Czy zna pan o stronie internetowej http://www.greenways.pl/ i kolegu K.Plamowskiego z Ustrzyk Dolnych (szlak Zielony Rower)? W Polsce jest juz niemalo NGO, ktorych interesuje ten problem, a w Ukrainie....... na razie tylko szukame zainteresowanych http://www.greenways.org.ua/
відповів(-ла)11:01:13 16/04/2008 Dobre pytanie :-) Gdybym mial pieniadza, to bym postawil dom tradycyjny, pasujacy do regionu, a wewnatrz przeciez mozna go urzadzic nowoczesnie.
Pyta Pan o p. Plamowskiego - osobiscie go nie znam, ale znam jego Stowarzyszenie. Zielony Rower jest u nas bardzo aktywny. Inicjatywa tworzenia sciezek rowerowych jest bardzo piekna i potrzebna, ale powinny byc one znakowane przede wszystkim na drogach lesnych i polnych, a nie na glownych.
Serdecznie pozdrawiam!
Adam
відповів(-ла)10:43:04 16/04/2008 Сьогодні маю наступну пропозицію для Dmytro-Rock:
Щоб описати ВСІ сучасні проблеми тільки Укр.Карпат, статті буде замало - то буде поверхневий огляд проблем, які не вирішуються і скоро не будуть вирішені.
Щоб вирішувати проблеми, треба їх ДОСКОНАЛО вивчити, що неможливо зробити в Житомирі. Чим більше вникаєш в любу проблему, тим більше розумієш її складність. Так в мене вийшло з Шнивою на Говерлі - завжди є прості виконавці, але також є і замовники.
Але це повинні робити справжні журналісти, які в нормальному суспільстві витягують суть проблеми нагору. Але цього потрібно ЗАХОТІТИ і не боятись (значить мати "дах":-).
В даний момент я в наших горах бачу дві безвідповідальні крайності:
1. Нерозумний підхід в лісозаготівлі.
2. Масштабний туризм типу "Буковеля", далі - майбутнє села Бистрець.
В першому випадку варто дослідити, яким чином приватні підприємці (т.зв. керони) отримують ділянки під вирубки, що після себе залишають і який контроль за цим всім.
В другому - яким чином організовано збір відходів від даної масштабної діяльності і куди вони діваються (фекалії, сміття тощо).
Що було до цього, ми всі знаємо, але і перші, і другі залишають після себе масштабні зміни для природи Укр.Карпат.
Польські (європейські) проблеми збереження старих бойківських чи гуцульських хат турбуватимуть переважну кількість людей на іншому ступені нашого розвитку:-)
відповів(-ла)17:04:34 16/04/2008 Прийнято.
І ще. Дуже давно хотів спитати: проблема сміття на туристичних маршрутах (не в селах і курортах, а "на стежках") -- вона так само актуальна для Польщі та Чехії? Чи це тільки наша українська проблема?
Бо я з закордонних туристичних маршрутів був тільки в Баварських Альпах і Саксонскій Швейцарії -- там чисто. Однак про сусідні польскі та чеські маршрути нічого не знаю.
відповів(-ла)11:04:53 17/04/2008 В Чехії не ходив, але думаю, що ще в 1994 році під час поїздки автомобілем в Німеччину зробив для себе такий висновок - чим далі від наших кордонів, тим в сусідніх державах стає менше сміття:).
В Польщі бачив сміття, але це не порівнювальні речі, тому що у них на маршрутах в декілька разів більше туристів. Окрім цього існує дуже багато різних гром.організацій, яких ця проблема турбує і які його ЗБИРАЮТЬ, а не тільки говорять про це.
На жаль, у нас поки немає розуміння, що турист несе не тільки гроші, але й залишає різні відходи після себе.
Всі хочуть тільки отримувати, але про системну ліквідацію наслідків думають мало. В Польщі біля кожного потужного курорту побудована (реконструйована) сучасна система очищення стоків та вивозу/переробки сміття. Чи може мені навести хтось приклад щодо наших теренів? А туризм всі розвивають...
відповів(-ла)17:46:20 17/04/2008 цікава тема і хочу приєднатись до обговорення... я працював егерем-лісником у КАРПАТАХ... зараз працюю егером-лісником у горах ҐРЕДОС .ІСПАНІЯ.
головна проблема КАРПАТ - це ми самі .з нашим низьким рівнем освіти,культури , доходів ... і звідси всі проблеми наших горів і країни.а це вже політика.
відповів(-ла)19:04:57 17/04/2008 На 100% згоден. Економіка в цілому та економічні проблеми в Карпатах зокрема - це похідна світогляду кожної конкретної особи і суспільства загалом. А не навпаки. І основна проблема в цьому питанні - відсутність чіткої і спрямованої на користь народу державної політики. Абсолютно знехтувано пропагандою. А вона може зробити дуже багато! Німеччина та СРСР - яскраві приклади.
відповів(-ла)20:45:08 17/04/2008 проблема КАРПАТ - це те що МИ себе НЕ відчуваємо ВЛАСНИКАМИ землі на якій живемо .( кожний хочи " урвати " якнайбільше . бо завтра може закінчитися) а звідси витікають такі наслідкові проблеми як :
-немає цілеспрямованої політики на збереження КАРПАТ
- хижацька вирубка лісів.браконєрство
-забруднення річок
- сміття повсюди
- 4х4 ...
-
відповів(-ла)13:55:01 22/04/2008 Ну що значить "...ми самі .з нашим низьким рівнем освіти,культури , доходів"? Ти всіх не рівняй -- є багато українських туристів, культура (в тому числі і екологічна) й рівень освіти яких не гірше, ніж у цивілізованих європейців.
Можна багато КАЗАТИ про рівень культури, але без державного фінансування карпатські проблеми самі не вирішаться: хтось має виділяти кошти на прибирання сміття, на облаштування стоянок, туалетів, на засаджування вирубок лісом, хтось має платити, зрештою, і тим самим єгерям і лісничим, рятувальникам (а поки що їх число зменшується з кожним роком).
Я буваю часто в Європі, переважно в Німеччині та Іспанії -- там все тримається зовсім не на чистому ентузіазмі і "високій культурі" -- держава виділяє чималі кошти.
відповів(-ла)14:04:07 22/04/2008 Василь, хочу подякувати за дуже корисну інформацію і за ще більш корисний погляд на проблему.
Для з’ясування проблеми довелося навіть на 3 дні з’їздити на Франківщину, щоб поспілкуватися з людьми особисто. Знов переконався, що проблема набагато складніша, ніж здавалася.
Ти правий -- все зводиться не до конкретних лісорубів/будівельників/джипер ів і т.п., а до розуміння "зворотного боку масовості будь-чого".
Статтю написав, і вийшла вона дуже великою (11 сторінок) й скоріше, аналітичною. Вчора здав в редакцію, подивлюся за результатом.
Ще раз дякую за корисні поради!
відповів(-ла)19:59:07 22/04/2008 Цікаво було б прочитати Вашу статтю, Дмитре. Це можливо? Якщо так то яким чином?
відповів(-ла)12:27:21 23/04/2008 Так, звісно. Скоріше за все, її надрукують в травневому випуску і я дам лінк. Сподіваюся, що редактори її не дуже поріжуть :)
додав(-ла)14:02:32 11/04/2008[ permalink теми ] Чи є у когось викачані карти Карпат з Гугл?
Кешовані карти на компютері чи десь на сервері?
Якою варто користуватись програмою?
Наразі тягну GoogleMV2 проте йде досить важко... сервер періодично блокує.
Дякую...
відповів(-ла)14:33:31 11/04/2008 GoogleMV2 має особливість: коли здається, що воно померло, потрібно посунути мапу на екрані. І оживе :) Удруге чую, що сервер блокує (Коля Стражніков казав). Сам такого не спостерігав. У когось ще є таке?
відповів(-ла)15:30:26 11/04/2008 Так, так. Сервер блокує іноді після скачаних 2МБ, іноді дотягую 3-4МБ. Після реконекту в інтернет, міняється ІР-адреса і знову спокійно закачую. :)
відповів(-ла)22:27:16 11/04/2008 Блокує досить часто, причому як під час скачування цілого шматка, так і під час простого перегляду знимків. Зареєстрована версія GoogleMV дає можливість обійти це блокування - час від часу треба підтверджувати, що ти не робот, вводячи захисний код.
відповів(-ла)13:07:00 14/04/2008 Щодо реєстрованої версії...
Її хтось купив? Ніхто її не пробував?Чи це лишень з теорії...
відповів(-ла)16:22:11 14/04/2008 Це з практики. Пробував.
додав(-ла)03:32:27 08/04/2008[ permalink теми ] Підкажіть будь ласка, чи є обовязковою попередня реєстрація походу по Карпатах в якихось органах влади. Я розумію, що якщо піти без реєстрації то проблем ніяких виникнути не повинно, але мене цікавить саме законодавчий аспект даного питання. У яких випадках це потрібно, які документи треба надати і т.д. Наперед дякую
відповів(-ла)08:56:11 08/04/2008 Коли ви їдете за місто прогулятися в лісі, ви реєструєтеся в органах влади?
відповів(-ла)10:53:10 08/04/2008 До Василя:
На Вашому сайті є розділ "Надзвичайні ситуації в горах". Чому б не поставити дати тих ситуацій. Там навіть рік не вказаний.
відповів(-ла)16:48:04 08/04/2008 Василь Кобилюк є моїм хорошим товаришем, але в мене прізвище інше - моя професія не рятувальник.
Наш сайт http://www.stezhky.org.ua/
Щодо дат, то я йому про це написав тиждень тому, але поки що він не зміг це поправити.
Можете ще ви йому зателефонувати або написати
відповів(-ла)18:26:56 08/04/2008 Вибачаюсь, що не до того адресата написав. Але ж ніки дуже подібні, апострофом всього-навсього відрізняються :-)
відповів(-ла)08:17:42 09/04/2008 Популярне у нас на Україні ім’я - Василь. А на цьму сайті Василі ще й дуже активні, що легко сплутати :-)
відповів(-ла)20:54:21 08/04/2008 А можна детальніше: де реєструватись, що при цьому потрібно мати, чи провіряється наявність необхідного обладнання і чи попереджається про погану погоду/лавини. Було би ідеально якийсь лінк кинути. Знайшов на сайті Івано-Франківської обласної адміністрації "ПРАВИЛА ОРГАНіЗАЦії і ПРОВЕДЕННя САМОДіяЛЬНИХ НЕКАТЕГОРіЙНИХ ТУРИСТИчНИХ ПОХОДіВ У КАРПАТАХ". Але там сказано про те що повинні бути документи у випадку якщо похід проводить організація. Згідний з тобою, що було би добре коли б усі походи реєструвались, тоді би і в гори "ломаків" без спальників і палаток в 15-градусний мороз не пустили, і про погодні умови попередили, і почали би пошуки групи, що не вийшла на контакт. Ця інформація потрібна не стільки для загальної цікавості, як для написання навчального проекту в університеті.
Ще раз дякую
відповів(-ла)09:06:16 09/04/2008 Ти власне знайшов саме те, що є. Інших Правил немає - так відповів мені Василь Кобилюк. Щодо реєстрації, то тут http://www.verkhovyna.info/ua/ verkhovyna/resque/contacts/
вказані контакти відповідальних осіб в гірських населених пунктах, які дадуть вичерпну інформацію про все, що стосується перебування груп в горах - як вони кажуть, то в їх інтересах:). Але в даний перелік вже внесені зміни та доповнення, які незабаром виставлять на сайті.
Також вже поставлені дати в статтях, але в окремих шанувальників Карпат з часом не завжди получається:)
відповів(-ла)15:22:11 09/04/2008 Цитата зі статті "... і готові навіть були надати свій всюдихід для виїзду у високогір’я ..." (йдеться про прикордонників) у мене викликала неабияке здивування. Це як виходить, що всюдихід запустили б тільки тоді, вже як самі ж рятувальники не повернулися? Мда. Коли ж та держава нарешті вилізе з того затяжного кризису?...
- свіжіші за дві доби; 
- одну добу; 
- 6 годин
- старе повідомлення.